Рішення

від 28.08.2008 по справі 41/106пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/106пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.08.08 р.                                                                                                    Справа № 41/106пн                               

Суддя господарського суду Донецької області      Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Лисівської сільської ради Красноармійського району, с. Лисівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Земля-ВАМ”, с. Перше Травня

про зобов'язання повернути територіальній громаді Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,9453 га, розташовану за адресою: пров. Грушевського, с. Гнатівка і привести її у придатний для використання за призначенням первісний стан, а саме: знести самовільно побудовану огорожу, очистити земельну ділянку від будівних матеріалів, стягнення суми заподіяної шкоди за самовільне використання земельної ділянки у розмірі 13692,22 грн.

При участі представників:

від позивача: Сидоренко В.М. – за довіреністю № 418 від 28.08.2008р.

від відповідача: не з'явились

в засіданні брали участь: прокурор Лисенко С.І.

СУТЬ СПОРУ:

Красноармійський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Лисівської сільської ради Красноармійського району, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Земля-ВАМ”, с. Перше Травня про зобов'язання повернути територіальній громаді Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,9453 га, розташовану за адресою: пров. Грушевського, с. Гнатівка і привести її у придатний для використання за призначенням первісний стан, а саме: знести самовільно побудовану огорожу, очистити земельну ділянку від будівних матеріалів, стягнення суми заподіяної шкоди за самовільне використання земельної ділянки у розмірі 13692,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що в ході перевірки відповідача встановлений факт самовільного заняття відповідачем земельної ділянки для складування будівельних матеріалів з земель житлової та громадської забудови площею 0,9453 га в с. Гнатівка Лисівської селищної ради Красноармійського району Донецької області.

Прокурором зазначено, що відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963, було зроблено розрахунок заподіяної шкоди за самовільне використання відповідачем спірної земельної ділянки та, відповідно до наведеного розрахунку, розмір шкоди склав 13692,22 грн.

Позивачем позов прокурора підтримано.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:  

Державним інспектором – начальником Красноармійського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області 20.02.2008 року проведено перевірку відповідача відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” з питання дотримання вимог земельного законодавства, результати якої викладені в акті перевірки від 20.02.2008 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що на час перевірки відповідачем самовільно зайнята та використовується земельна ділянка площею 0,9453 га з земель житлової та громадської забудови в с. Гнатівка Лисівської селищної ради Красноармійського району по провулку Грушевського (біля АЗС Укртатнафта ПП „Октан”) для будівництва адміністративно-побутового комплексу з торгово-складською базою, на якій на час перевірки знаходяться будівельні матеріали та по периметру встановлений паркан із залізобетонних плит. Вказана земельна ділянка використовується відповідачем без встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, що є порушенням вимог ст. 125 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області директору відповідача 12.02.2008 року видано припис № 016483, яким приписано у тридцятиденний термін усунути виявлені порушення земельного законодавства.

10.04.2008 року здійснено повторну перевірку відповідача з питання дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що на час перевірки 10.04.2008 року відповідачем вимоги припису № 016483 від 20.02.2008 року не виконані.

Одночасно 10.04.2008 року начальником Красноармійського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області складено протоколи № 002655 та № 007401 про адміністративні правопорушення, вчинені директором відповідача та передбачене ст.ст. 531, 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 211 Земельного кодексу України.

Постановою в.о. начальника відділу земельних ресурсів у Красноармійському районі про накладення адміністративного стягнення від 14.04.2008 року № 3 директора відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачені ст. 531, 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

14.07.2008 року державним інспектором – начальником Красноармійського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області проведено перевірку відповідача з питання дотримання вимог земельного законодавства, результати якої викладені у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.07.2008 року.

Згідно наведеного акту, у результаті перевірки встановлено, що на час перевірки 14.07.2008 року відповідачем порушення земельного законодавства не усунуто, тобто відповідач продовжує самовільно займати та використовувати земельну ділянку загальною площею 0,9453 га із земель житлової та громадської забудови в с. Гнатівка Лисівської селищної ради Красноармійського району по провулку Грушевського (біля АЗС Укртатнафта ПП „Октан”) для будівництва адміністративно-побутового комплексу з торгово-складською базою, на якій на час перевірки знаходяться будівельні матеріали та по периметру встановлений паркан із залізобетонних плит. Вказана земельна ділянка використовується відповідачем без встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, що є порушенням вимог ст. 125 Земельного кодексу України.

Відповідно до Листа Лисівського сільського голови від 28.08.2008 року № 419, позивачем повідомлено суд про те, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки Лисівська сільська рада не приймала, рішення про надання в оренду  спірної земельної ділянки могло бути прийнятим тільки за наявності проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, який на розгляд в сільську раду не подавався, в зв'язку з чим рішення про передачу в оренду земельної ділянки не приймалось.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Cтаттею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні  відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим Кодексом повноважень.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках – районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів визначаються договором після звернення зацікавленої особи з відповідним клопотанням, до якого додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна рада розглядає клопотання і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Цей проект погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом, органами архітектури і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, подається до відповідної ради, яка його розглядає та приймає рішення про надання земельної ділянки.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється   (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право   оренди   землі   оформляється   договором,   який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.02.2008 року, 10.04.2008 року та від 14.07.2008 року.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують право відповідача на користування земельною ділянкою площею 0,9453 га, розташовану за адресою: пров. Грушевського, с. Гнатівна.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку відповідачем не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, начальником Красноармійського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки на території с. Гнатівка Лисівської селищної ради Красноармійського району, відповідно до якого загальна вартість шкоди склала 13692,22 грн.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним.

Згідно статті 5 цього ж закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена угода). Пунктом 16 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року передбачено, що недоотримані суми вважаються шкодою і підлягають стягненню на користь власника, права якого порушено.

Отже, протиправними діями відповідача, які полягають у незаконному, самовільному використанні земельної ділянки, порушено право власності територіальної громади села і, відповідно, завдано шкоду в сумі 13692,22 грн.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Таким  чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 156, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 2, 5  Закону України “Про плату за землю”, ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України

ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Лисівської сільської ради Красноармійського району до Товариства з обмеженою відповідальністю „Земля-ВАМ” про зобов'язання повернути територіальній громаді Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,9453 га, розташовану за адресою: пров. Грушевського, с. Гнатівка і привести її у придатний для використання за призначенням первісний стан, а саме: знести самовільно побудовану огорожу, очистити земельну ділянку від будівних матеріалів, стягнення суми заподіяної шкоди за самовільне використання земельної ділянки у розмірі 13692,22 грн. – задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Земля-ВАМ” (85305, Донецька область, с. Перше Травня, вул. Зотова, 8, ЄДРПОУ 31949414) повернути територіальній громаді Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,9453 га, розташовану за адресою: пров. Грушевського, с. Гнатівка і привести її у придатний для використання за призначенням первісний стан, а саме: знести самовільно побудовану огорожу, очистити земельну ділянку від будівних матеріалів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Земля-ВАМ” (85305, Донецька область, с. Перше Травня, вул. Зотова, 8, ЄДРПОУ 31949414) на користь Лисівської сільської ради Красноармійського району (85362, Донецька область, с. Лисівка, ЄДРПОУ 04343116) суму заподіяної шкоди за самовільне використання земельної ділянки у розмірі 13692,22 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Земля-ВАМ” (85305, Донецька область, с. Перше Травня, вул. Зотова, 8, ЄДРПОУ 31949414) на користь Державного бюджету України  державне  мито  в  розмірі 85 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Земля-ВАМ” (85305, Донецька область, с. Перше Травня, вул. Зотова, 8, ЄДРПОУ 31949414) на користь Державного бюджету України  (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118 грн.

               Суддя