Рішення

від 21.11.2011 по справі 5023/8321/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/8321/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2011 р.                                                            Справа № 5023/8321/11

вх. № 8321/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився; 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" в особі Лозівської філії, м. Лозова Харківської області 3-я особа < Текст > 

до  Приватного підприємства "Ритм", смт. Сахновщина Харківської області 3-я особа < Текст > 

про стягнення 26556,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" в особі Лозівської філії,  звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Ритм", смт. Сахновщина, 1059,73 грн. заборгованості за договором № 10Т-154Х від 31.12.09 р., 111,61 грн. пені, 21,54 грн. 3% річних, 43,45 грн. інфляційних збитків; 22427,48 грн. боргу за договором №10ЗТ-138Х від 31.12.2010 р., 1818,28 грн. пені, 350,96 грн. 3% річних, 723,21 грн. інфляційних збитків та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договорів № 10Т-154 Х/8161 від 31.12.2009 р. та № 10ЗТ-138Х від 31.12.2010 р. не виконав  свої зобов"язання щодо оплати послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 жовтня 2011 року.

24 жовтня 2011 року відповідач надав заяву про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

24 жовтня 2011 року позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2011 року було відкладено розгляд справи на 07 листопада 2011 року.

07 листопада 2011 року відповідач надав заперечення, в яких проти позову заперечував та зазначив, що позивачем не надано відповідачу Ліцензії на заняття даним видом діяльності, що унеможливлює проведення розрахунків по вказаним договорам та крім того, посилається на ст. 72 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 07 листопада 2011 року було оголошено перерву до 21 листопада 2011 року.

Після оголошеної перерви 21.11.11 р. представник позивача у судове засідання  не з"явився,  про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився,  про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

                    Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

31 грудня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" в особі Лозівської філії (позивач), Приватним підприємством "Ритм", смт. Сахновщина, (відповідач) та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Газотранспортне підприємство) був укладений договір № 10 Т-154Х/8161, у відповідності до умов якого газотранспортне підприємство надає послуги з транспортування газу від пунктів прийому - передачу газу в магістральні трубопроводи до газорозподільної станції та передача його в обсягах, визначених в п. 2.1 даного договору позивачу в загальному потоці газу, який після прийняття вказаних обсягів газу транспортує його власними газорозподільними мережами та передає на вході в газову мережу відповідача, який зобов"язується прийняти вказаний обсяг газу, оплатити послуги з його транспортування газотранспортному підприємству та позивачу, та виконати інші обов"язки, передбачені даним договором. Пунктом 7.2 договору передбачений порядок остаточного розрахунку, який здійснюється відповідачем на підставі трьохсторонніх актів виконаних робіт з транспортування газу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача та газотранспортного підприємства у термін до 10 числа місяця, наступного за звітним. Пунктом 12.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір діє з 01 січня 2010 року  і діє в частині транспортування газу до 31.12.2010 р., а в частині проведення розрахунків - до повного здійснення розрахунків.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані відповідачу послуги з транспортування газу, що підтверджується актом від 31.12.2010 р., підписаним трьома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1532 від 10.08.2011 р. з вимогою погасити заборгованість за договором № 10Т-154Х/8161 від 31.12.09 р. у розмірі 1059,73 грн., а також нараховану пеню, 3% річних та інфляційні. Належним чином засвідчена копія вказаного листа надана до матеріалів справи з відміткою про отримання.

Проте відповідач на претензію не відреагував та грошові кошти не перерахував.

31 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 10ЗТ-138х, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується власними газорозподільними мережами поставити, протранспортувати та передати природний газ на вході у газову мережу відповідача у 2011 р. для потреб відповідача, а відповідач, в свою чергу, приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Пунктом 4.1 договору передбачений порядок розрахунків,  який здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих  для поставки за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі 2-х сторонніх актів приймання-передачі послуг та актів надання послуг з транспортування природного газу до 10 числа, наступного за місяцем постачання та транспортування. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дати підписання і скріплення печатками сторін, і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ та надані послуги з його транспортування - до їх повного здійснення.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані відповідачу послуги про закупівлю газу та транспортування газу, що підтверджується актами від 31.01.2011 р., від 28.02.2011 р., від 31.03.2011 р.,  підписаними обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1532 від 10.08.2011 р. з вимогою погасити заборгованість за договором № 10ЗТ-138х від 31.12.10 р. у розмірі 22427,48 грн., а також нараховану пеню, 3% річних та інфляційні. Належним чином засвідчена копія вказаного листа надана до матеріалів справи з відміткою про отримання.

Проте відповідач на претензію не відреагував та грошові кошти не перерахував.

 Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати послуг, у відповідача виникла заборгованість  за договором  № 10 Т-154Х/8161 від 31.12.09 р. у розмірі 1059,73 грн., за договором № 10ЗТ-138х від 31.12.10 р. у розмірі 22427,48 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

         Відповідач проти позову заперечував,  у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не надано відповідачу дозвільний документ - Ліцензії на заняття даним видом діяльності, що унеможливлює проведення розрахунків по вказаним договорам, та крім того, посилається на ст. 72 Податкового кодексу України.

Щодо заперечень відповідача стосовно відсутності Ліцензії, суд вважає їх безпідставними, оскільки відповідач отримував послуги за договорами № 10ЗТ-138х від 31.12.10 р., № 10 Т-154Х/8161 від 31.12.09 р., тому повинен виконувати умови договору та сплачувати за отримані послуги. Крім того, посилання на ст. 72 Податкового кодексу України, є також безпідставним, оскільки вказані положення стосуються податкових органів.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів  за договором  № 10 Т-154Х/8161 від 31.12.09 р. у розмірі 1059,73 грн., за договором № 10ЗТ-138х від 31.12.10 р. у розмірі 22427,48 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В розумінні ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором  № 10 Т-154Х/8161 від 31.12.09 р. позивачем заявлені позовні вимоги у розмірі 21,54 грн. 3% річних та 43,45 грн. інфляційних витрат.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 21,54 грн. 3% річних та 43,45 грн. інфляційних витрат за договором  № 10 Т-154Х/8161 від 31.12.09 р. за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягають задоволенню як правомірні.

За договором  № 10ЗТ-138х від 31.12.10 р. позивачем заявлені позовні вимоги у розмірі 350,96 грн. 3% річних та 723,21 грн. інфляційних витрат.

Судом перевірено розрахунки та встановлено, що позивач у розрахунках інфляційних витрат зробив помилки.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 350,96 грн. 3% річних та 721,48 грн. інфляційних витрат за договором  № 10ЗТ-138х від 31.12.10 р. за прострочення виконання грошового зобов"язання  підлягають задоволенню як правомірні. В решті позовних вимог про стягнення з відповідача 1,73 грн. інфляційних витрат слід відмовити, як зайво нарахованих.

                    Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",  пеня  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної  облікової  ставки  Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В розумінні частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За договором № 10 Т-154Х/8161 від 31.12.09 р. розмір пені,  згідно уточненого розрахунку позивача, складає  81,45 грн.

Пунктом 8.4 договору № 10 Т-154Х/8161 від 31.12.09 р. передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг з транспортування газу у терміни, зазначені у п. 7.2 цього договору, відповідач крім суми заборгованості сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості, але не більше встановленої подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 81,45 грн. за договором № 10 Т-154Х/8161 від 31.12.09 р., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

За договором № 10ЗТ-138х від 31.12.10 р. розмір пені,  згідно уточненого розрахунку позивача, складає1475,41 грн.

Пунктом 7.3.1 договору  № 10ЗТ-138х від 31.12.10 р. передбачено, що у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 цього договору, відповідач зобов"язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу  за кожний день прострочення платежу.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1475,41 грн. за договором № 10ЗТ-138х від 31.12.10 р., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ритм" (64501, Харківська область, смт. Сахновщина, вул. К. Маркса, 6, р/р № 260033012464 в Харківській філії ОУ ВАТ "Ощадбанку", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22626415) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" в особі Лозівської філії (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Муранова, 63, р/р № 26002060384802 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 25174215) за договором № 10Т-154Х від 31.12.09 р. - 1059,73 грн. боргу, 81,45 грн. пені, 21,54 грн. 3% річних, 43,45 грн. інфляційних збитків; за договором №10ЗТ-138Х від 31.12.2010 р. - 22427,48 грн. боргу, 1475,41 грн. пені, 350,96 грн. 3% річних, 721,48 грн. інфляційних збитків, 261,81 грн.  державного мита  та 232,66  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В  стягненні інфляційних витрат у сумі 1,73 грн.  відмовити.  

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 24 листопада  2011 року.