Рішення

від 04.08.2008 по справі 11/125пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/125пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.08                                                                                 Справа № 11/125пд

За позовом  фермерського господарства «Дубрава», с. Боровеньки Кремінського району Луганської області  

до  приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Сосновий бір», с. Боровеньки Кремінського району Луганської області   

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Боровенська сільська рада Луганської області

про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно

в присутності представників сторін:

від позивача – не прибув;

від відповідача – Тур В.І., паспорт ЕК 614833, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Горфєєва Н.І. –голова сільради

в с т а н о в и в:

Суть спору:  позивачем заявлено вимогу про  визнання дійсним договору № 10 купівлі-продажу ? частки адміністративної будівлі, укладеного з відповідачем 01.09.2007, та визнання права власності на вказану частку адміністративної будівлі.

Повноважний представник позивача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним  01.09.2007 у  відповідача за ціною 61726 грн. 00 коп. було придбано ? частку адміністративної будівлі, розташованої за адресою: вул. Леніна, буд. 13а, с. Боровеньки Кремінського району Луганської області. Від передбачених законом нотаріального посвідчення та державної реєстрації вказаного договору відповідач  у  справі ухиляється, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Письмовим відзивом на позовну заяву (а.с. 22) відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.07.2008 у даній справі до участі у справі як третю особу,  що не заявляє самостійних вимог з предмету спору, на стороні відповідача було залучено Боровенську сільську раду Луганської області.

Письмовим відзивом на позовну заяву та додатковими письмовими поясненнями Боровенська сільська рада проти позовних вимог заперечила, посилаючись на такі обставини:

- ? частка адміністративної будівлі, що є предметом спірного договору купівлі-продажу, належить третій особі, право власності на ? частку адміністративної будівлі надане відповідачеві на підставі рішення Боровенської сільської ради Луганської області № 34 від 14.08.2003;

- ? частка адміністративної будівлі, що є предметом спірного договору,  відноситься до майнового паю пайщиків колишнього КСП «Комінтерн»; майнові паї були віддані в оренду та не викуплені відповідачем у  справі; частка адміністративної будівлі була передана відповідачеві за договором купівлі-продажу, умови якого відповідачем виконані не були, тому право власності на частину будівлі відповідачем було набуте незаконно;

- рішенням Боровенської сільської ради Луганської області  № 1 від 10.07.2008  було «відмінено»«право приватної власності на основні заходи, а саме ? адміністративної будівлі викупаємі у пайщиків ПСП Агрофірми «Сосновий бір»видане 14 серпня 2003 року за № 34 виконавчим комітетом Боровенської сільської ради», ? частину вказаної адміністративної будівлі було передано на баланс Боровенської територіальної громади в особі Боровенської сільської ради для вирішення соціальних питань мешканців села Боровеньки.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

01.09.2007 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір купівлі-продажу № 10 (далі за текстом –договір), предметом якого у відповідності з умовами пункту 1.1 договору була ? частина адміністративної будівлі, яка складається з сходинкової клітки –23, кладової –24, 27, 38; АТС –25; кабінетів –26, 29, 31; кімнат профспілки –28; актового залу –30; ніши –32; коридора –33, 37, 39; приймальні –34; бухгалтерії –35; каси –36 загальною площею 237,4 кв. м, розташована  за адресою: Луганська область, Кремінський район, с. Боровеньки, вул. Леніна, буд. 31а. Вказане нерухоме майно було придбане позивачем у  відповідача за погоджену у договорі ціну.

Відповідно до акту від 25.09.2007 приймання –передачі  приміщень до договору № 10 від 01.09.2007 майно, що було предметом договору, було передане відповідачем позивачеві.

Відповідно до приписів ст. 657 Цивільного кодексу України  договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Укладений сторонами у  справі договір нотаріально посвідчено не було. Державну реєстрацію договору сторонами також не здійснено.

Листом № 95 від 10.10.2007, надісланим на адресу позивача у справі, відповідач підтвердив факт укладення договору купівлі-продажу  ?  частини вказаної вище адміністративної будівлі та зобов'язався надати усі необхідні для нотаріального посвідчення угоди документи.

Відповідними надісланими  на адресу відповідача листами позивач вимагав від відповідача нотаріально посвідчити договір, проте явку свого повноважного представника  для нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу відповідач не забезпечив.

На момент укладення з позивачем договору купівлі-продажу відповідач був власником вказаного нерухомого майна, що підтверджується рішенням Боровенської сільської ради Луганської області № 34 від 14.08.2003 та наявною у матеріалах справи довідкою КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації»№ 140 від 01.08.2008. Так, відповідно до вказаної довідки КП «Кремінське РБТІ» станом на 01.09.2007 на адміністративну будівлю, розташовану в с. Боровеньки Кремінського району Луганської області, вул. Леніна, буд. 31а, згідно Реєстру прав власності нерухоме майно було зареєстровано: на ? частку (виділену в натурі згідно технічного паспорта) загальною площею  237,4 кв. м –за приватним сільськогосподарським підприємством «Сосновий бір»на підставі свідоцтва про право приватної власності, виданої Боровенською сільською радою 15.08.2003, на ? частку (виділену в натурі згідно технічного паспорту) загальною площею 243,6 кв. м- за територіальною громадою с. Боровеньки в особі Боровенської сільської ради.

Відповідно до приписів ст. 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку для продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, продавець має право продати свою частку іншій особі.

13.06.2007 керівником відповідача було складено та нотаріально посвідчено адресовану Боровенській сільській раді заяву про продаж належної відповідачеві ? частки адміністративної будівлі, розташованої за адресою:              с. Боровеньки Кремінського району Луганської області, вул. Леніна, буд. 31а (а.с. 12). Вказану заяву було отримано головою Боровенської сільської ради             Горфеєвою Н.І., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням № 192292 від 20.06.2007 про вручення поштового відправлення (а.с. 13) та третьою особою не заперечується.

Протягом місяця з 20.06.2007 відповіді Боровенської сільської ради щодо наявності або відсутності наміру купівлі ? частки адміністративної будівлі надано не було.

Листом № 226 від 17.10.2007 Боровенська сільська рада повідомила приватного нотаріуса Тимошенко Н.Н. про свої заперечення щодо продажу ? частки адміністративної будівлі за адресою вул. Леніна, 31а, та вирішення питання щодо переходу права власності на вказану будівлю до сільської ради.

Встановивши фактичні обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд доходить висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено, що до моменту  укладення між позивачем та відповідачем у  справі спірного договору купівлі-продажу адміністративна будівля, розташована за адресою с. Боровеньки Кремінського району Луганської області, вул. Леніна, буд. 31а, знаходилася у спільній частковій власності відповідача та територіальної громади с. Боровеньки в особі Боровенської сільської ради.

Відповідно до ст. 361 Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

З дотриманням вимог ст. 362 Цивільного кодексу України відповідачем про намір продати належну йому частку адміністративної будівлі було повідомлено співвласника майна – Боровенську сільську раду Луганської області.  

Лист Боровенської сільської ради № 226 від 17.10.2007 із запереченнями щодо купівлі-продажу ? частки адміністративної  будівлі  не є передбаченою законом  відповіддю співвласника майна на пропозицію іншого власника  щодо купівлі - продажу частки у праві спільної часткової власності, тому судом оцінюється критично. Крім того, вказана відповідь була надана з порушенням встановленого ст. 362 Цивільного кодексу України строку, третьою особою також не надані докази направлення даної відповіді відповідачеві.

01.09.2007 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір купівлі-продажу № 10, який не був нотаріально посвідчений. Також сторонами договору не було здійснено його державну реєстрацію.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 203  Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з приписами ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 2 ст. 209 Цивільного кодексу України встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.  

Стаття 220 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Як  встановлено судом під час судового розгляду справи, відповідач у справі ухилявся від нотаріального посвідчення укладеного з позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна, проте договір його сторонами фактично був виконаний.

10.07.2008 Боровенською сільською радою Луганської області рішенням № 1 було прийняте рішення «відмінити право приватної власності на основні заходи, а саме ? адмінстративної будівлі викупаємі у пайщиків ПСП Агрофірми «Сосновий бір»видане 14 серпня 2003 року за № 34  виконавчим комітетом Боровенської сільської ради».

На вказане рішення Боровенської сільської ради третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача,  посилається як на підставу невідповідності вимогам закону укладеної між позивачем та відповідачем у  справі угоди.

Вказані доводи Боровенської сільської ради судом до уваги не приймаються, оскільки на момент укладення сторонами договору купівлі-продажу право власності відповідача на ? частку адміністративної будівлі ніким оспорене не було, зокрема, було чинним рішення Боровенської сільської ради № 34 від 14.08.2003 про надання відповідачеві права власності на вказану будівлю, а також не був оспорений відповідний укладений відповідачем та  співвласниками вказаного  майна договір купівлі –продажу № 1 від 25.07.2003.

Крім того, відповідачем у справі нормативно та документально не обґрунтовано підстав та повноважень (компетенції) Боровенської сільської ради щодо прийняття рішення №1 від 10.07.2008.

Будь-якого іншого нормативного обґрунтування заперечень проти позову третьою особою у справі  під час судового розгляду справи надано не було.

У відповідності  із ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги про визнання дійсним укладеного між позивачем та відповідачем у  справі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 10 від 01.09.2007. Вказана вимога підлягає задоволенню з віднесенням у цій часині судових витрат на відповідача на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим є необґрунтованою та не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання права власності на майно, що є предметом вказаного вище договору.

Так, необхідність державної реєстрації угод встановлена Цивільним кодексом України, зокрема, ст. 657 Кодексу.

Частиною 4 ст. 334 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Таким чином, визнання права власності на нерухоме майно за законом не може передувати державній реєстрації договору купівлі-продажу вказаного майна.

За таких обставин у задоволенні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно слід відмовити, судові витрати у  цій частині віднести на позивача.  

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                    в и р і ш и в :

     1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 10 від 01.09.2007, укладений між приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою «Сосновий бір», код 25364449, та фермерським господарством «Дубрава», код 21805995.

3. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Сосновий бір», вул. Шкільна, буд.52, с. Боровеньки, Кремінський район, Луганська область,  код 25364449, на користь фермерського господарства «Дубрава», вул. Шкільна, буд.52, с. Боровеньки, Кремінський район, Луганська область, код 21805995, витрати зі сплати державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 69 грн. 00 коп.

4. В решті позовних вимог відмовити, судові витрати віднести на позивача.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –11.08.2008.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко