Постанова

від 21.10.2008 по справі 11/125пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/125пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.10.2008  року                                                            Справа № 11/125пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Журавльової Л.І.

                                                   Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

від позивача                                         повноважний представник не прибув

від відповідача                              Тур В.І., паспорт ЕК 614833 від 09.10.97, виданий

                                                     Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській

                                                     області,  директор ПСПА „Сосновий бір”

від  третьої особи                        повноважний представник не прибув

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                       Боровенської сільської ради,

                                                   с. Боровеньки, Кремінського району

                                                   Луганської області   

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  04.08.2008

у справі                                        № 11/125 (суддя –Москаленко М.О.)

за позовом                                  Фермерського господарства „Дубрава”,

                                                  с. Боровеньки, Кремінського району

                                                  Луганської області   

до відповідача                                  Приватного сільськогосподарського підприємства

                                                  агрофірми „Сосновий бір”,  с. Боровеньки,

                                                  Кремінського району Луганської області   

третя особа на стороні

відповідача, яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору                       Боровенська сільська рада Луганської області,

                                                    с. Боровеньки, Кремінського району

                                                  Луганської області   

про          визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно

        За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 16.09.2008

В С Т А Н О В И В :

     Позивач, Фермерське господарство „Дубрава” (далі –ФГ „Дубрава”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма „Сосновий бір” (далі –ПСГП „Сосновий бір”) про:

         - визнання дійсним, укладеного між ПСГП „Сосновий бір” та ФГ „Дубрава”, договору купівлі-продажу від 01.09.2007 № 10 (далі –договір);

         - визнання за ФГ „Дубрава” право власності на Ѕ частки адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: с. Боровеньки, Кремінського району, Луганської області, вул. Леніна, 31 „А” і складається з:

               1) сходинкової клітки   -  23;

               2) кладової                   -  24, 27, 38;

               3) АТС                          -   25;

               4) кабінетів                   -  26,29,31;

               5) кімнати профсоюзу –28;

               6) актового залу           -  30;

               7) ніши                          -  32;

               8) коридору                  -  33, 37, 39;

               9) приймальні              -  34;

              10) бухгалтерії              -  35;

              11) каси                         -  36, розташованих на другому поверсі будівлі загальною площею 237,4 кв.м.

         Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.07.2008 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача –Боровенську сільську раду Кремінського району Луганської області (далі - Боровенська сільська рада).

         Рішенням місцевого господарського суду від 04.08.2008 позов задоволений частково, а саме: визнано дійсним договір, укладений між ПСГП „Сосновий бір” та ФГ „Дубрава”; стягнуто з ПСГП „Сосновий бір” на користь ФГ „Дубрава” витрати зі сплати державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 69 грн. 00 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.

         Мотивоване дане рішення положеннями ч. 3 ст. 203, ч. 2 ст. 209, ст. 220, ч. 4 ст. 334, ст.ст. 361, 362, 657 Цивільного кодексу України.

         Судом першої інстанції встановлено, що до моменту укладення спірного договору, адміністративна будівля, розташована за адресою: с. Боровеньки, Кремінського району, Луганської області, вул. Леніна, 31 „А”, знаходилася у спільній частковій власності відповідача та територіальної громади м. Боровеньки в особі Боровенської сільської ради, яка була повідомлена відповідачем про намір продати належну йому частку адміністративної будівлі. Також судом зазначено, що укладений сторонами договір не був нотаріально посвідчений, не було здійснено його державну реєстрацію.

         Висновок суду стосовно обґрунтованості вимог позивача про дійсність договору обумовлений вимогами ст. 220 Цивільного кодексу України, виходячи з доведеності факту ухилення відповідача у справі від нотаріального посвідчення укладеного з позивачем договору та фактичного виконання договору його сторонами.

         Рішення Боровенської сільської ради Луганської області від 10.07.2008 № 1, на яке посилалася третя особа як на підставу невідповідності вимогам закону, укладеної між позивачем та відповідачем у справі угоди, місцевий господарський суд не прийняв до уваги, оскільки на момент укладення сторонами договору купівлі-продажу право власності відповідача на Ѕ частку адміністративної будівлі ніким оспорене не було, як і не був оспорений договір купівлі-продажу від 25.07.2003, укладений між відповідачем та співвласниками вказаного майна. До цього ж, судом першої інстанції було зазначено про відсутність у Боровенської сільської ради нормативно і документально обґрунтованих підстав та повноважень щодо прийняття рішення від 10.07.2008 № 1.

         Відмова в задоволенні другої позовної вимоги обґрунтована неможливістю передування визнання права власності на нерухоме майно державній реєстрації договору купівлі-продажу вказаного майна.

Боровенська сільська рада не погодилася з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, на порушення норм матеріального та процесуального права, на положення ст. ст. 22, 32, 38, 43, 81 Господарського процесуального кодексу України.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції у порушення положень ст. ст. 22, 81 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу у відсутності представника позивача, що обмежило право третьої особи на з'ясування суперечностей викладених обставин в договорі і фактичних даних про власність на майно, власником якого є 417 пайщиків колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства  „Комінтерн” (далі –КСП „Комінтерн”).

На думку третьої особи, місцевим господарським судом необґрунтовано залишено поза увагою протокол загальних зборів пайщиків від 10.07.2007 № 1 про передачу спірної будівлі громаді с. Боровеньки та рішення Боровенської сільської ради від 20.06.2008 № 30, від 10.07.2008 № 1, не вирішені протиріччя про власність позивача на майно, оскільки адміністративна будівля у пайщиків колишнього КСП „Комінтерн” не викуплена, пайщики –власники адміністративної будівлі згоди на її продаж не надавали, майно померлих пайщиків спадкоємцями не оформлено і знаходиться під охороною сільської ради, а не у власності ПСГП „Сосновий бір”.

Апелянт стверджує про фіктивність угоди продажу відповідачем Ѕ частки адміністративної будівлі позивачу, оскільки ФГ „Дубрава” не надані платіжні документи на перерахування ПСГП „Сосновий бір” вартості цього майна, що судом першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 32, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України не було з'ясовано, також як обставини щодо ліквідації ПСГП „Сосновий бір”.

Боровенська сільська рада вважає необґрунтованою, порушенням положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відмову місцевого господарського суду у задоволенні клопотання третьої особи щодо залучення в якості учасників процесу власників майна –пайщиків.

У поясненнях до апеляційної скарги апелянт посилається також на відсутність у продавця за договором від 25.07.2003 № 1 повноважень на продаж майна ПСГП „Сосновий бір” та на невиконання покупцем обов'язків за цим договором щодо повної сплати вартості майна. За твердженням апелянта, свідоцтво на право власності  відповідача на спірне майно отримано обманним шляхом.   

Позивач та відповідач доводи третьої особи за апеляційною скаргою оспорюють, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважають законним і обґрунтованим, прийнятим без порушення норм матеріального і процесуального права та просять залишити його без змін.

Позивачем та третьою особою не використано право на участь представників у судовому засіданні, про час і місце якого вони повідомлені належним чином, що підтверджено відповідними поштовими повідомленнями та клопотанням Боровенської сільської ради від 21.10.2008 про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано знаходженням сільської голови Горфєєвої Н.І. у черговій щорічній відпустці. З врахуванням положень ст. 28 Господарського процесуального кодексу України стосовно представників сторін і третіх осіб вказане клопотання Боровенської сільської ради відхиляється судовою колегією, яка вважає можливим розгляд справи за відсутністю представників позивача та третьої особи.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

         Предметом спірного договору купівлі-продажу є нерухоме майно і тому відповідно до положень ст. 657 Цивільного кодексу України даний договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

         Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

         За умовами договору його сторони домовилися щодо усіх його істотних умов. Часткове виконання договору підтверджено актом приймання-передачі майна до договору, що складений 25.09.2007. Факт ухилення однієї із сторін за договором від його нотаріального посвідчення встановлено судом першої інстанції при розгляді справи. Скаржник вказані обставини не оспорює.

         Посилання третьої особи на відсутність доказів оплати позивачем вартості майна, що є предметом спірного договору купівлі-продажу, не може бути прийнято до уваги, оскільки діюче цивільне законодавство не пов'язує момент переходу до набувача за договором права власності на частку у спільній частковій власності з оплатою вартості майна.

         Відповідно до ч. 1 ст. 363 Цивільного кодексу України при відчужені однім із співвласників належної йому частки в праві спільної часткової власності зазначена частка переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

         Доводи скаржника стосовно відсутності у ПСГП „Сосновий бір” повноважень на продаж майна за відсутністю права власності на це майно не доведені належним чином відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи.

         Як встановлено судом першої інстанції право власності ПСГП „Сосновий бір” на момент укладення спірного договору було підтверджено чинним рішенням виконавчого комітету Боровенської сільської ради від 14.08.2003 № 34 та відповідною довідкою КП „Кремінське МБТІ” та зареєстроване у встановленому порядку.

         Свідоцтво про право власності ПСГП „Сосновий бір” на Ѕ частку адміністративної будівлі, що видано на підставі рішення виконавчого комітету Боровенської сільської ради від 14.08.2003 № 34 підписано повноважним представником Боровенської сільської ради. У підтвердження доводів за поясненнями до апеляційної скарги стосовно отримання свідоцтва обманним шляхом апелянтом не надано ніяких доказів.

         Не доведені і доводи скаржника стосовно того, що майно, яке є предметом спірного договору є власністю пайщиків колишнього КСП „Комінтерн”.

         Згідно наданих відповідачем матеріалів майнові паї КСП ім. Комінтерна у 2003 році за договорами купівлі-продажу були продані власниками цих паїв відповідачу, що відповідає повноваженням власників паїв згідно ч. 4 ст. 113 Цивільного кодексу УРСР, відповідно до якої кожний учасник спільної часткової власності має право на оплатне або безоплатне відчуження іншій особі своєї частки в спільному майні та п. 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, що затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 62 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.04.2001 за № 305/5496.

         Вказані договори купівлі-продажу ніким не оспорені та у встановленому порядку недійсними не визнані.

         Відповідно до ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

         З врахуванням положень вказаної норми посилання скаржника на несплату відповідачем у повному обсязі вартості майнових паїв не може бути прийнято до уваги.

         Отже, за відсутністю порушень прав колишніх співвласників спірного майна доводи апелянта щодо необхідності залучення їх до участі у справі також не можуть бути прийняті до уваги.

         Не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції за оскаржуваним рішенням і інші доводи третьої особи за апеляційною скаргою.

         Отже, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

         Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

            1. Апеляційну скаргу Боровенської сільської ради Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2008 по справі № 11/125пд залишити без задоволення.

           2. Рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2008 по справі № 11/125пд залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      Л.І.Журавльова

Суддя                                                                      І.В.Семендяєва