1/199-08
У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.08.08 Справа №1/199-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кагітіна Л.П. , Коробка Н.Д.
при секретарі: Пересада О.В.
за участю представників:
від позивача: Грачов Я.О., довіреність № б/н від 08.05.08р.;
від відповідача: Сердюк Е.А., довіреність № б/н від 22.04.08р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Удача», м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 12.06.2008 року у справі № 1/199-08
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні – Оріент Шиппінг Ейдженсі», м. Одеса
до відповідача: Приватного підприємства «Удача», м. Херсон
про стягнення боргу 12461грн.35коп.
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1408 від 04.08.2008р. справа № 1/199-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Яценко О.М.; суддів: Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 1/199-08 від 12.06.08р. (суддя Губіна І.В.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Удача», м. Херсон на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні – Оріент Шиппінг Ейдженсі», м. Одеса основний борг в сумі 7181грн. та судові витрати позивача на загальну суму 252грн. 80коп. В решті позову відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване умовами укладеного сторонами договору на транспортне-експедиторське обслуговування.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, приватне підприємство «Удача» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та в позові відмовити. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: рішення суду не відповідає обставинам справи та загальним умовам відповідальності; в рахунках-фактурах мається призначення платежу «за фрахт», жодного посилання за демередж в матеріалах справи відсутнє; ці поняття не є тотожніми; застосування судом підпункту 5.3.4 пункту 5.3 договору є помилковим і не відноситься до випадків відшкодування демереджі; інші обставини справи судом встановлені вірно.
У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Юні-Орієнт Шиппінг Ейдженсі» не визнало доводи апеляційної скарги відповідача. Вказало, що доказами відшкодування демереджі є документи, які підтверджують сплати товариством в інтересах клієнта плати за користування контейнерами №№ TTNU3003064 та TRLU2276783; в пунктах 4.1.3 та 5.3.4 договору сторони узгодили поняття «фрахт» і «демередж»; в частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду підлягає скасуванню, оскільки зберігання вантажу є складовою частиною організацією експедитором транспортного процесу; судом не розглянута заява позивача про збільшення вимог про відшкодування збитків позивача у зв'язку з відрядженням представника позивача до господарського суду Херсонської області.
В уточненнях до апеляційної скарги, яка повернута Запорізьким апеляційним господарським судом ухвалою від 10.07.2008 року, позивач наполягає на скасуванні рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог за підставами викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представники сторін підтвердили доводи апеляційної скарги та заперечення на неї. Крім того, представник позивача наполягає на зміні рішення суду та задоволенню позовних вимог в повному обсязі.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01 грудня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юні-Орієнт Шиппінг Ейдженсі» - далі Товариство та приватне підприємство «Удача» - далі Підприємство уклали договір № 107/20/08 на транспортне експедирування – а.с.8.
Відповідно до умов якого Товариство забов`язалося організувати перевезення вантажів відповідача на умовах, погоджених сторонами, укладати від свого імені договори з транспортними організаці ями, представляти інтереси Підприємства, пов'язані з перевезенням, перевалкою, транспортно – експедиторським обслуговуванням його вантажів, у відносинах з перевіз ником, портами, державними органами та іншими організаціями (пункти 2.1.1 та 2.1.2 зазначеного договору), а Підприємство зобов'язалося своєчасно надавати Товариству повну, точну та достовірну інформацію стосовно найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, умов його перевезення та іншу інформацію та документи, які необхідні Товариству для виконання своїх зобов'язань за зазначеним договором, а також своєчасно оплачувати послуги Товариства за тарифами, встановленими за по годженням сторін (пункти 3.1.1 та 3.1.7 зазначеного договору).
Порядок розрахунків за послуги позивача сторони погодили у Розділі 4 до говору № 107/20/08, яким, зокрема, передбачено, що перелік послуг, що надаються Товариством та їх вартість встановлюються за згодою сторін. Підприємство оплачує послуги Товариства протягом трьох банківських днів від дня надання ним рахунку. Протягом трьох днів після зарахування оплати на рахунок Товариства сторони скла дають акт виконаних робіт (пункти 4.1.1, 4.1.5 та 4.1.6 зазначеного договору).
Відповідно до положень частини другої ст. 12 Закону України «Про транспорт но-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому догово ром транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересам клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
За умовами пунктів 4.1.1 та 4.1.8 договору № 107/20/08 перелік послуг, що на даються експедитором (позивачем) та їх вартість встановлюються за згодою сторін. Плата експедитору зазначається у додатках до договору. Такі додатки можуть мати ви гляд додаткової угоди, заявки клієнта, акта виконаних робіт, рахунку експедитора.
19 січня 2008 року Підприємством було надано Товариству гарантійний лист, в якому воно гарантувало оплату за транспортне експедирування та додаткові послуги в розмірі 3939,60 та 3998,60 доларів США, що відповідає 40 087,91 грн. курсу НБУ на день пред'явлення рахунку за транспортування контейнерів №№ TRLU2276783, TTNU3003064, які надійшли в порт Одеса на т/х «MSC ANDALUCIA» з вантажем керамічна плитка – а.с.16.
Правовідносини сторін є господарськими, тому на них розповсюджуються норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Укладений сторонами договір повністю відповідає правовій природі договору на транспортне експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторонни (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду стосовно зобов'язання Підприємства оплатити Товариству як експедитору демередж за рахунками-фактурами №№ UO-00125 та UO-00127. У вказаних рахунках-фактурах призначення платежу вказано «надбавка за фрахт». Згідно умов договору та гарантійного листа Підприємство гарантувало оплатити всі витрати Експедитора (Товариства) зі зберігання контейнерів з вантажем в порту з моменту видачі контейнерів (дати розпорядження про видачу) до моменту їх вивозу із порту. Докази сплати Товариством вказаних витрат підтверджуються матеріалами справи – а.с.23-26. Заявник апеляційної скарги в суді першої інстанції погоджувався, що фактично вказана сума, незважаючи на призначення платежу, є демередж, про що є запис в протоколі судового засідання від 15.05.2008 – а.с.73. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що господарський суд неправильно його зрозумів, він ніколи не погоджувався з вказаною сумою. Висновок про фактичне пред'явлення позивачем вимог по демереджу зроблено на підставі представлених позивачем документів.
Виходячи із матеріалів справи, колегія суддів не може погодитися з тим, що сума за вказаними рахунками в розмірі 7181 грн. 10 коп. виникла як збитки позивача у правовідносинах з портом. Позовні вимоги Товариства, в тому числі стосовно стягнення суми 7181 грн. 10 коп. обґрунтовані саме статтею 12 Закону України «Про транспортне-експедиторську діяльність» та умовами укладеного договору, які передбачають відшкодування Підприємством документально підтверджених витрат експедитора, які ним понесені в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
В той же час, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок господарського суду стосовно відмови в задоволенні позовних вимог в частині оплати рахунків-фактур №№UO-00136, UO-00137 від 16.01.2008 року.
Колегія суддів розглядає гарантійний лист як узгодження сторонами умов укладеного договору стосовно наданих Товариством транспортно-експедиторських послуг (пункти 1.2, 1.3 договору). Згідно вказаного листа Підприємство зобов'язалось сплатити вартість фрахту та додаткових послуг, пов'язаних з вивозом та транспортуванням вказаних контейнерів саме на суму 40087 грн. 91 коп. (по курсу НБУ на день пред'явлення рахунків). Таким чином, колегія суддів вважає, що сторони узгодили вартість послуг, складовою частиною яких є послуги по організації транспортного процесу, в цій сумі. Оскільки Підприємством здійснена оплата не в повному обсязі, Товариство звернулося за судовим захистом у відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно, пеня, яка нарахована Товариством згідно пункту 4.3 договору, підлягає стягненню в повному обсязі.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеними обставинами, а також наступним:
Згідно підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору Підприємство зобов'язалось за виставленими рахунками Експедитора сплатити всі витрати, в тому числі портове зберігання вантажу за тарифами порту або контейнерних операторів, які офіційно здійснюють свою діяльність на території порту. Сплата Товариством витрат зі зберігання, демередж, перевалку вантажу товариству з обмеженою відповідальністю «МШК Україна» підтверджується матеріалами справи.
Складання акту передбачено умовами договору тільки після зарахування грошових коштів на рахунок Товариства ( підпункт 4.1.6 пункту 4.1 договору).
Стосовно ототожнювання позивачем та господарським судом поняття «фрахт» та «демередж» колегія суддів зауважує, що із рішення суду не випливає таке ототожнювання. Суд першої інстанції зробив свій висновок, виходячи із матеріалів справи та фактичних обставин справи, з чим погоджується колегія суддів.
Заявник апеляційної скарги необґрунтовано вважає, що понесені Товариством витрати зі сплати демереджі є збитками Товариства та застосовує статтю 218 Господарського кодексу України та статтю 614 Цивільного кодексу України. Вказана позовна сума є фактично понесеними витратами Товариства пов'язаними з виконанням ним договору на транспортне-експедиторське обслуговування.
Заявами від 15.05.2008 року та від 12.06.2008 року позивач доповнив позовні вимоги про відшкодування збитків пов'язаних з розглядом спірної справи в господарському суді – а.с.61, 92. В той час, господарський суд не розглядав доповнені позовні вимоги і в рішенні суду про них не вказано, тому апеляційна інстанція не переглядає законність та обґрунтованість цих позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. В той же час, рішення суду в частині відмовлення стягнення суми заборгованості за рахунками-фактурами №№ UO00136, UO00137 від 16.01.2008 року та пені підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині позову задоволенню.
Судові витрати покласти на відповідача відповідно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Удача» м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 12.06.2008 року у справі № 1/199-08 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 12.06.2008 року у справі № 1/199-08 змінити та викласти рішення суду в наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Удача» м. Херсон (ЄДРПОУ 30768029, р/р 26009691861 у філії ВАТ «Морський транспортний банк», МФО 342285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні – Оріент Шиппінг Ейдженсі», м. Одеса (ЄДРПОУ 35404540, р/р 2609264451 у ВАТ «Морський транспортний банк» м. Іллічівська, МФО 328168) 11944 грн. 26 коп. суми заборгованості, 517 грн. 09 коп. пені, 124 грн. 61 коп. державне мито, 118 грн. витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.»
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кагітіна Л.П. Коробка Н.Д.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2008 |
Оприлюднено | 11.09.2008 |
Номер документу | 1990668 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Яценко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні