Постанова

від 02.12.2008 по справі 1/199-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/199-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 грудня 2008 р.                                                                                    № 1/199-08  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.

Фролова Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу ПП "Удача"

на  постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.08.2008 р.

у справі№ 1/199-08  господарського суду Херсонської області

за позовомТОВ "Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі"

До

про

ПП "Удача"

стягнення 12 461,35 грн.

За участю представників сторін:

позивача –Передеренко О.В. дов. від 08.05.2008 р.

відповідача –не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням Господарського суду  Херсонської області від 12.06.2008 р. (суддя  - Губіна І.В.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Удача" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні –Оріент Шиппінг Ейдженсі" основний борг в сумі 7 181 грн. та судові витрати позивача на загальну суму 252,80 грн. В решті позову відмовлено.

         Постановою Запорізького апеляційного господарського  суду від 05.08.2008 р. (судді –Яценко О.М., Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д.) рішення Господарського суду Херсонської області від 12.06.2008 р. змінено та викладено рішення суду в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з приватного підприємства "Удача" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні –Оріент Шиппінг Ейдженсі" 11 944, 26 грн. суми заборгованості, 517,09 грн. пені, 124,61 грн. державне мито, 118 грн. витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу".

          Не погоджуючись з рішенням та постановою апеляційної інстанції, ПП "Удача" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

28.11.2008 року від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

 Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2008 року про прийняття касаційної скарги до розгляду явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України, у зв'язку з чим, заявлене клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Відзиву від позивача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

 Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 01.12.2007 р. був укладений договір № 107/20/08 на транспортне експедирування,          відповідно до якого позивач зобов'язався організувати перевезення вантажів відповідача на умовах, погоджених сторонами, укладати від свого імені договори з транспортними організаці ями, представляти інтереси відповідача, пов'язані з перевезенням, перевалкою, транспортно –експедиторським обслуговуванням його вантажів, у відносинах з перевіз ником, портами, державними органами та іншими організаціями. Відповідач зобов'язався своєчасно надавати позивачу повну, точну та достовірну інформацію стосовно найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, умов його перевезення та іншу інформацію та документи, які необхідні позивачу для виконання своїх зобов'язань за зазначеним договором, а також своєчасно оплачувати послуги позивача за тарифами, встановленими за по годженням сторін.

          Судами встановлено, що сторони узгодили перелік послуг, що надаються позивачем, також у договорі було зазначено, що їх вартість встановлюються за згодою сторін.

         Підприємство (відповідач) оплачує послуги Товариства (позивач) протягом трьох банківських днів від дня надання ним рахунку. Протягом трьох днів після зарахування оплати на рахунок Товариства сторони скла дають акт виконаних робіт (пункти 4.1.1, 4.1.5 та 4.1.6).

        Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Відповідачем 19.01.2008 р. було надано позивачу гарантійний лист, в якому він гарантував оплату за транспортне експедирування та додаткові послуги в розмірі  3939,60 та 3998,60 доларів США, що відповідає 40 087,91 грн. курсу НБУ на день пред'явлення рахунку за транспортування контейнерів №№ TRLU2276783, TTNU3003064, які надійшли в порт Одеса на т/х  "МSC ANDALUCIA" з вантажем керамічна плитка.

       За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимога про зобов'язання відповідача оплатити позивачу як експедитору демередж за рахунками-фактурами № № UO-00125 та UO-00127, є обґрунтованою.

        Апеляційним господарським судом було прийнято до уваги гарантійний лист відповідача, згідно якого він гарантував оплату всіх витрат Експедитора (Товариства) зі зберігання контейнерів з вантажем в порту з моменту видачі контейнерів (дати  розпорядження про видачу) до моменту їх вивозу із порту.

         Відповідно до ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

          Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

         Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта.  

         Враховуючи наявні докази сплати Товариством вказаних витрат (а.с.23-26) суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині  стягнення 7 181,10 грн.  

         Разом з цим, апеляційний господарський суд підставно розглянув гарантійний лист як узгодження сторонами умов укладеного договору стосовно наданих позивачем транспортно-експедиторських послуг (пункти 1.2, 1.3 договору), а саме зобов'язання відповідача сплатити вартість фрахту та додаткових послуг, пов'язаних з вивозом та транспортуванням вказаних контейнерів на суму 40 087,91 грн. (по курсу НБУ на день пред'явлення рахунків) та зазначив про необґрунтованість відмови суду першої інстанції в частині оплати  рахунків-фактур № № UO-00136, UO-00137 від 16.01.2008 року.

        Крім того, пунктом 4.1.3 п. 4.1 договору відповідач зобов'язався за виставленими рахунками Експедитора сплатити портове зберігання вантажу за тарифами порту або контейнерних операторів, які офіційно здійснюють свою діяльність на території порту, а сплата позивачем витрат зі зберігання, демередж, перевалку вантажу ТОВ "МШК Україна" підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

        Відповідно до п. 4.3. договору, сторони передбачили стягнення пені за

прострочення відповідачем оплати послуг експедитора в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

          Таким чином, враховуючи, що відповідачем здійснена оплата була не в повному обсязі та невчасно, суд апеляційної інстанції правомірно стягнув пеню в розмірі 517, 09 грн.

            Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

 Відповідно до ст.ст. 85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника позивача оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

   Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Удача" залишити без задоволення.

Постанову  Запорізького апеляційного господарського суду від 05.08.2008 року у справі № 1/199-08 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                  Муравйов О.В.

Судді                                                                                           Полянський А.Г.     

                                                                                                    Фролова Г.М.