Постанова

від 20.08.2008 по справі 35/141-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/141-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2008 р.                                                           Справа № 35/141-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді  ,   

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житлового-будівельного кооперативу «Холодногірський», м. Харків (вх. № 1653 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17.06.08 р. по справі № 35/141-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства «Літораль», м. Харків

до Житлового-будівельного кооператив у"Холодногірський" м. Харків

стягнення 6552,00 грн.

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача 6552,00 грн. боргу за договором підряду № 11/06 від 01.07.06р., укладеним між сторонами по справі, та витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості після звернення позивача до суду, в якій просив стягнути з останнього 5241,60 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2008р. по справі                  № 35/141-08 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено. Стягнуто з Житлового-будівельного кооперативу «Холодногірський» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Літораль» 5241,60 грн. боргу, 81,60 грн. держмита та 94,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт відповідно до умов укладеного між сторонами по справі договору підряду № 11/06 від 01.07.06р., в зв'язку з чим місцевий господарський суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та правомірними, оскільки вони підтверджуються наданими позивачем доказами по справі.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від              17.06.2008 р.  скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм  матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що господарський суд не дав належну оцінку запереченням відповідача; представлені акти не містять посилань на роботи, а є фактично рахунком на оплату; стверджує, що позивач за спірний період не проводив технічного обслуговування ліфтів; вважає, що акти підписані особою, яка не мала повноважень на їх підписання.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився.

Відповідач надав до Харківського апеляційного господарського суду клопотання, в якому просив перенести розгляд апеляційної скарги по даній справі у зв'язку з виїздом його представника з міста Харкова. Крім того, просив надати можливість представити додаткові докази,  у зв'язку з тим, що судом першої інстанції докази матеріалів справи не досліджувались.

Колегія суддів відхиляє зазначене клопотання відповідача, оскільки вважає, що  викладені обставини не є поважними та не можуть бути підставою для відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що відповідач мав достатньо часу при розгляді справи в суді першої інстанції надавати будь-які докази на підтвердження викладених заперечень, а в судове засідання апеляційної інстанції підприємство відповідача було в змозі направити іншого представника для надання необхідних доказів по справі.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено   судом першої інстанції, між сторонами, 01.07.06р., було укладено договір підряду №11/06, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту ліфтів на об'єктах відповідача, а відповідач сплачувати вартість виконаних позивачем робіт згідно протоколу договірної ціни та додатку до договору.

Відповідно до п 5.1. Договору, відповідач здійснює оплату виконаних позивачем робіт не пізніше 10 числа наступного місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт №11/06-0807 на суму 1310,40 грн., №11/06-0907 на суму 1310,40 грн., №11/06-1007 на суму 1310,40 грн., №11/06-1107 на суму 1310,40 грн. та №11/06-1207 на суму 1310,40 грн.

Позивачем було направлено відповідачеві претензії про сплату боргу №65 від 19.10.07р. та №05 від 28.03.08р., які були отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями поштового відправлення.

Однак направлені претензії залишені відповідачем без відповіді та без задоволення.

Отже, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не виконав, доказів перерахування позивачу боргу в сумі                 5241,60 грн. не представив, не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, а за таких обставин, враховуючи,  що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги позивача по стягненню з відповідача боргу в сумі 5241,60 грн. обґрунтованими, оскільки вони підтверджені належними доказами по справі.

З даними висновками господарського суду повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному,  повному  і  об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх  відсутності  -  на  підставі  закону,  що регулює  подібні  відносини,  або  виходячи  із  загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржене рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки суд при його прийнятті взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а висновки, викладені в ньому, узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини,  що призвело до прийняття правомірного рішення.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не дав належну оцінку запереченням відповідача; представлені акти не містять посилань на роботи, а є фактично рахунком на оплату; стверджує, що позивач за спірний період не проводив технічного обслуговування ліфтів; вважає, що акти підписані особою, яка не мала повноважень на їх підписання.

Колегія суддів визнає необґрунтованість та безпідставність наведених тверджень, оскільки викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не підтверджені жодним документальним доказом, тоді як позивачем надані до суду належні документи на підтвердження виконаних ним робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, обумовлених умовами договору підряду № 11/06 від 01.07.2006р., а саме: акти виконаних робіт, які оформлені належним чином, підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємства; протокол договірної ціни, яким між сторонами по справі узгоджена ціна на технічне обслуговування та поточний ремонт ліфтів, та яка з 01.01.2007р. становить 1 310,40 грн.; додаток до договору № 11/06 від 01.07.2006р., в якому зазначені об'єкти, обсяги робіт та технічна характеристика ліфта; розрахунок суми позову за договором № 11/06 від 01.07.2006р. за період з 01.08.2007р. по 31.12.2007р. (а.с. 17-24)

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

Отже, відповідач процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи в місцевому господарському суді та в суді апеляційної інстанції не скористався, не надав документальне та матеріальне обґрунтування своєї позиції по справі та будь-яких доказів, що спростовують доводи позивача.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що відповідач в апеляційній скарзі не обґрунтував належними та допустимими доказами наявності підстав для задоволення апеляційної скарги. Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі та його посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час вирішення справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, факт наявності заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, останнім належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу відповідач не представив,  аргументованих заперечень щодо позовних вимог ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надав.

Таким чином, колегія суддів, погоджуючись з висновками господарського суду, вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 5241,60 грн. обґрунтованими, законними, підтвердженими належними доказами по справі та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2008 року по справі № 35/141-08 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526 Цивільного кодексу України,        ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарськогосуду Харківської області від 17.06.2008р. по справі                  № 35/141-08 залишити без змін.   

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді