Постанова

від 26.08.2008 по справі 14/097-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/097-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 серпня 2008 р.                                                                                    № 14/097-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.,Коробенка Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс ЛТД"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.05.2008 року

у справі№ 14/097-08 господарського суду Київської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс ЛТД"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біла техніка"

третя особа:Акціонерний комерційно-промисловий інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство)

про визнання договору недійсним

За участю представників сторін:

позивача –Прокопенко В.В. –дов. від 19.06.2008 року,

відповідача –Бабенко В.М. –директор,

третьої особи -  Кукса Г.А. –дов. від 22.04.2008 року

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 22.08.2008 року, у зв'язку з перебуванням судді Фролової Г.М., у відпустці, для перегляду в касаційному порядку справи № 14/097-08, призначеної до розгляду на 26.08.2008 року, утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий –суддя Муравйов О.В., судді –Полянський А.Г., Коробенко Г.П.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.02.2008 року (суддя: Короткевич О.Є.), позов задоволено.

Визнано недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.03.2007 року, зареєстрований у реєстрі за № 1776, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла техніка".

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Біла техніка" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс ЛТД" приміщення № 62 у будинку № 80 по бульвару 50-річчя Перемоги у м. Біла Церква Київської області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла техніка" на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс ЛТД" 85,00грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.05.2008 року (головуючий суддя –Федорчук Р.В., судді Ткаченко Б.О., Лобань О.І.) вказане рішення скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла техніка" 42,50 грн. витрат зі сплати державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс ЛТД"  звернулося з касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.05.2008 року у справі № 14/097-08 господарського суду Київської області, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 20.02.2008 року залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи, на предмет правильності юридичної оцінки обставинам справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий  господарський  суд  України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та  постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами,  між Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД” та Акціонерним комерційно –промисловим інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) був укладений договір про відкриття кредитної лінії за № 157-2005 від 03.08.2005 року, за умовами якого позивачу було надано кредит на суму 1 000 000 грн., з терміном користування на 18 місяців.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 03.08.2005 року було укладено Договір застави товарів в обороті № 119 та Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Іванчишиною Л.Г. 03.08.2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5626.

Судами також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД” не виконало вимоги банку по погашенню заборгованості по кредитному договору від 03.08.2005 року.

Відповідно до 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Оскільки позивачем не виконані вимоги банку по погашенню кредиту, Акціонерний комерційно –промисловий інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) відповідно до вимог наведеної норми ЦК України уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю “Біла техніка” Договір  про відступлення права вимоги № 2 від 12.12.2006 року, за умовами якого до останнього перейшли всі права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії від 03.08.2005 року за № 157-2005, договором іпотеки від 03.05.2005 року та договором застави товарів в обороті  від 03.08.2005 року.

У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД” умов договору про відкриття кредитної лінії від 03.08.2005 року за № 157-2005, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біла техніка” був укладений Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.03.2007 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1776.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на підставі частини 2 статті 513 Цивільного кодексу України, Договір про відступлення права вимоги від 12.12.2006 року за № 2 укладений між Акціонерним комерційно –промисловим інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біла техніка” нотаріально не посвідчений, що суперечить нормам ЦК України, у зв'язку з чим останній відповідно до частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України є нікчемним; що комерційний директор –В.М. Бабенко не мав права підписувати угоди від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД” в тому числі і спірний договір; що Загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс ЛТД", які згідно пункту 13.5.7. Статуту вказаного товариства мають давати згоду на розпорядження майном товариства, згоди на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки не давали.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд виходив з того, що заміна кредитора була здійснена за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 157-2005 від 03.08.2005 року, який нотаріально не посвідчувався і не підлягав державній реєстрації згідно вимог діючого законодавства.

Пряме посилання на зазначений вище договір міститься і в пункті 1.1. договору про відступлення права вимоги № 2 від 12.12.2006 року, укладеним між Акціонерно-комерційним інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біла техніка”.

Таким чином, юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю “Біла техніка”, у відповідності до статті 92 ЦК України, в повному обсязі набуло цивільних прав та обов'язків, як кредитор, заставодержатель та іпотекодержатель по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД”.

Стосовно висновку суду першої інстанції, що комерційний директор –Бабенко В.М.,  не мав права підписувати угоди від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД”, в тому числі і спірний договір, апеляційний господарський суд зазначив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Згідно із протоколом загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД” № 15/10-05 від 15.10.2005 року вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД” Бабенко В.М., був призначений комерційним директором.

До того ж, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що в матеріалах справи, на а.с. 157, міститься –“Картка із зразками підписів та відбитка печатки”, з якої чітко вбачається в графі перший підпис два прізвища з правом підпису: директор –Гордон О.М., та комерційний директор –Бабенко В.М.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” до єдиного державного реєстру вносяться відомості про прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

На вимогу наведеної норми директор Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД” Гордон О.Н., вніс до реєстраційної картки відомості про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності у тому числі підписувати договори, серед яких є і комерційний директор товариства –Бабенко В.М.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Врахувавши норми зазначених вище статей апеляційний господарський суд дійшов висновку, що при укладенні договору про задоволення вимог іпотекодержателя для його посвідчення приватному нотаріусу була надана виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААА № 457120 від 01.03.2007 року, в якій зазначено прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер особи, що має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори і ці дані є даними комерційного директора - Бабенка Володимира Миколайовича.

Крім того, апеляційний господарський суд відзначив, що протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант плюс ЛТД” № 28/07-05 від 28.07.2005 року спростовується висновок суду першої інстанції про те, що загальні збори учасників ТОВ “Атлант плюс ЛТД” не надавали згоди на передачу іпотекодержателю права розпорядження предметом іпотеки.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін  оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

ПОСТАНОВИВ:

 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант плюс ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.05.2008 року у справі № 14/097-08 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий                                                                            О.Муравйов

Судді                                                                                        А.Полянський

                                                                                  Г.Коробенко