Постанова

від 14.08.2008 по справі 6/321/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/321/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2008 р. 11:19

Справа №  6/321/08

       14.08.2008 р. 11 год. 19 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

за позовом Прокурора Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а.

до відповідачаПриватного підприємства «РІА-ЛЕНД», м. Миколаїв, вул. Млинова, 3-а. Поштова адреса: 54040, м. Миколаїв, а/с 170.

про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне страхування в сумі 21341,42 грн.

                                                                              Суддя   Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача          Стрекалова А.П., довіреність від 14.05.2008 року

Від відповідачаПредставник не з»явився.

У судовому засіданні приймає участь прокурор Брезіцький В.С.

Предмет спору: прокурор звернувся до суду з позовом  та просить стягнути 21341,42 грн. заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне страхування.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з»явився.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

Відповідно до ст. 14, 15  Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV відповідач є страхувальником та платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

          Згідно ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-І-IV від 09.07.2003 року страхувальник зобов'язаний сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

За результатами господарської діяльності станом на 11.07.2008 року відповідач має заборгованість  зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування розмірі 21341,42 грн., у тому числі:

-          внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування –555,43 грн.

-          донарахована згідно з актом перевірки № 166 від 26.07.2006 року сума внесків –8189,80 грн.

-          штрафні санкції –12596,19 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем, згідно поданих до органу ПФУ розрахунків страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2005 року - грудень 2006 року нараховано до сплати та не сплачено 555,43 грн. –страхових внесків.

Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальним органом Пенсійного фонду України відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 04.06.2008 року № 9919/03У.

Крім того, за результатами проведеної перевірки достовірності повноти нарахування сум страхових внесків та зобов'язань на обов'язкове державне пенсійне страхування та своєчасності сплати авансових платежів, про що було складено акт від 26.07.2006 року № 166, відповідачу було донараховано 20527,08 грн.  внесків, 8189,80 грн. з яких залишились несплаченими.

Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальним органом Пенсійного фонду України відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 31.07.2006 року № Ю-10121/03.

Також за результатами вказаної перевірки було прийнято рішення від 02.08.2006 року № 10240/03, згідно якого до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 12596,19 грн.

Не погоджуючись з правомірністю донарахованих внесків та застосованих штрафних санкцій відповідач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 02.08.2006 р. за № 10240/03, визнання недійсною вимогу від 31.07.2006 р. за № Ю 10121/03, визнати недійсним рішення Пенсійного фонду України від 17.11.2006 р.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 28.03.2007 року у справі № 14/492/06 в задоволенні заявлених вимог ПП «РІА-ЛЕНД»було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2008 року постанову господарського суду від 28.03.2007 року у справі № 14/492/06 залишено без змін.

Встановивши обставини справи, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” оскільки  страхувальник,  який  одержав вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, відповідний орган Пенсійного  фонду має  право   звернутися   до  господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.

Враховуючи, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2008 року постанову господарського суду від 28.03.2007 року у справі № 14/492/06 залишено без змін та станом на день розгляду справи заборгованість перед ПФУ залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України,  господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «РІА-ЛЕНД», м. Миколаїв, вул. Млинова, 3-а, ЄДРПОУ 24054489 на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, ЄДРПОУ 20916468  заборгованість у сумі  21341,42 грн.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя