Постанова

від 08.11.2011 по справі 23/94

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

08.11.2011

Постанова

Іменем України

26.10.2011 р.           справа №23/94

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:  Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2

на рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2011року по справі №23/94 /суддя  Забарющий М.І./

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслайнс Логістікс»м.Донецьк

про стягнення 22 605, 00грн.

За участю представників сторін:

від позивача –не з`явився

від відповідача –ОСОБА_2, довіреність б/н від 09.03.2011року

                                                         В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 с.Великий Кучурів звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслайнс Логістікс»м.Донецьк 22605,00грн., з яких: борг в сумі 22000,00грн. та 3% річних в сумі 605,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2011р. по справі № 23/94 позивачу у позові відмовлено.

Дане рішення мотивовано наступним:

- умовами договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №05/03/10 від 05.03.2010р.;

- необґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2011р. у справі № 23/94, позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняте рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що:

- висновки, викладені у рішенні господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи;

- позивач надсилав на адресу відповідача претензію, яка залишилась відповідачем без відповіді;

- в міжнародній транспортній накладній заперечень від вантажоодержувача та вантажовідправника не було;

- умови п.3.1., п.8.2. договору;

Відповідно до ч.1-2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє  законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

 Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

05.03.2010року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транслайнс Логістікс", як Замовником/Експедитором укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №05/03/10 (далі договір).

Згідно п.1.1. договору експедитор доручає, а перевізник зобовґязується здійснити міжнародну перевезення вантажів автомобільним транспортом на умовах, вказаних у заявці на конкретну перевезення. Заявка є невідґємною частиною договору та підписується відповідальними особами сторін та засвідчується печатками.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що видача вантажу здійснюється після предґявлення вантажу для митного контролю на митниці призначення при умовах предґявлення вантажоотримувачем документа, який засвідчує його особистість та довіреність на отримання вантажу.

Згідно з п.3.1. договору, повідомляти перевізника письмовою заявкою (або по факсимільному звґязку з обовґязковим наступним наданням заявки, оформленої у відповідності з вимогами п.1.1. договору) про необхідність перевезення вантажів не пізніше 48 годин до начала перевезення, в якій вказуються всі необхідні для перевезення відомості.

За умовами п.5.1 договору оплата за перевезення вантажу здійснюється у строки і на умовах, зазначених в заявці.

Пунктом 5.3 договору сторони обумовили, що розрахунок між сторонами здійснюється на підставі рахунку Перевізника і Акта виконаних робіт, протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт обома сторонами.

Згідно Заявки на перевезення №05/03TL від 05.03.2010року, підписаної та скрапленої печатками сторін (арк.справи 29), позивач зобов’язувався подати один тентований автомобіль (TIR) 95м3 20т. на адресу вантажовідправника, на 09.03.2010р., Tanra MaKine San.Ve.Tic.Ltd.Sti., (м.Стамбул, Туреччина) та доставити вантаж (неткане полотно) 10 тон протягом 16-17.03.2010року на митний термінал ТОВ «Донбас»(далі Заявка).

За умовами згаданої Заявки вартість перевезення складає 22000,00грн. оплата за оригіналами документів протягом 10-12-ти банківських днів.

Згідно Заявки позивач повинен був надати відповідачу оригінали наступних документів: рахунку, акту виконаних робіт.

Відповідно до Заявки перелічені документи позивач зобов’язаний був вислати відповідачу поштою за адресою: 83052, АДРЕСА_1.

Судова колегія вважає, що договір на підставі якого заявлений позов, за своєю природою є договором транспортного експедирування.   

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу;  договором транспортного експедирування може бути встановлено обов‘язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов‘язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов‘язання, пов‘язані з перевезенням. Зі змісту вказаної статті вбачається, що безпосередній зміст зобов’язань експедитора визначається договором, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.  

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині 2 статті 932 Цивільного кодексу України  згідно з якою, у разі залучення експедитором до виконання своїх обов‘язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно зі статтею 934 Цивільного кодексу України за порушення обов’язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу, що регулює правові наслідки порушення зобов’язання та визначає відповідальність за таке порушення; тобто, відповідальність експедитора перед власником вантажу визначається згідно загальних приписів чинного законодавства, що визначають підстави настання цивільно-правової відповідальності.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовґязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовґязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовґязку.

Зобовґязання виникають з підстав, встановлених статтею 1 цього Кодексу (ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України одними з підстав виникнення цивільних прав та обовґязків є договори та інші правочини.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовґязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач стверджує, що він свої зобов’язання за договором щодо перевезення вантажу виконав, що, за його доводами підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (арк.справи 30), згідно якої вантаж отримав вантажоотримувач ТОВ «Альянс-Транс»м.Донецьк. У Заявці сторони не обумовили остаточного вантажоотримувача.

Вбачається, що згідно Заявки, вантаж повинен бути доставлений позивачем у м.Авдіївка та 16-17.03.2010року у м.Донецьк.

Враховуючи умови пунктів 5.1 та 5.3 договору, не визначення сторонами у Заявці початку обчислювання строку для здійснення відповідачем оплати на користь позивача, тобто, не встановлено чітко протягом яких 10-12 банківських днів  - чи з моменту доставки вантажу, чи з моменту пред’явлення позивачем відповідачу зазначених у Заявці документів, чи з моменту підписання відповідною стороною (сторонами) акту виконаних робіт, чи з інших підстав.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення

вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

    Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

    Згідно ч.1. ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

   Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.  

   Відповідач стверджує, що він не отримував від позивача ані товарно-транспортну накладну, ані акт виконаних робіт, ані рахунок.

   Судова колегія звертає увагу на наступне.

   Згідно ч.1 ст.1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

   Позивач стверджує, що він надсилав претензію відповідачу з вимогою розрахуватися за надані послуги.

   Копію згаданої претензії позивачем до матеріалів справи, у тому числі і на вимогу суду апеляційної інстанції, не надано, що виключає можливість з’ясувати про що йдеться у цій претензії.

   Судова колегія відзначає, що позивач у додатку до позовної заяви серед переліку документів , у тому числі стосовно відправлення  копії позову відповідачу, сплати судових витрат, вказує про копію поштового повідомлення про вручення претензії.

   Фактично ж, позивачем надано до справи оригінал поштового повідомлення (а.с.52), яке, за його доводами, викладеними  у позові, є підтвердженням пред’явлення відповідачу претензії.

   Про те, що згадане поштове повідомлення підтверджує факт направлення інших документів, зокрема, рахунку, акта виконаних робіт, позивач у позові не стверджував.

   Позивачем до матеріалів справи (а.с.33) надана копія акту виконаних робіт від 22.03.2010року, який підписаний ним в односторонньому порядку.

   Доказів надсилання цього акту відповідачу для підпису, та, як підставу, для здійснення розрахунків позивачем не надано.

   Також, позивач зазначає, що виставлений ним відповідачу рахунок останній не оплатив та в апеляційній скарзі (а.с.91) стверджує, що відповідач отримав акт виконаних робіт 26.07.2010року, з посиланням на вищевказане поштове повідомлення.

   Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального Кодексу України Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

   Таким чином, позивач виклав суперечливі доводи стосовно документів, отриманих відповідачем за вищевказаним поштовим повідомленням, а лист з описом вкладеного, який би зміг усунути ці протиріччя, позивачем не наданий.

   До матеріалів справи позивачем не наданий примірник відповідного рахунку (або його копія), з якого вбачалась би яка ж саме сума пред’явлення відповідачу для оплати наданих, за твердженням позивача, послуг згідно Заявки за договором.

   З урахування наведеного судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання зі здійснення спірної оплати.  

   Відтак, позивачем не доведено факту порушення його права зі своєчасного отримання спірної заборгованості з боку відповідача.

   За таких обставин заявлений до стягнення борг в сумі 22000,00грн. до стягнення не підлягає.

   З наведеного слідує, що й додаткові вимоги про стягнення 3% річних в сумі 605,00грн., які нараховані на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, також є необґрунтованими.

   Отже, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою, а оскаржуване рішення залишає в силі з підстав викладених у даній постанові.

   Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

    Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

           1) Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с.Великий Кучурів  на рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2011р. залишити без задоволення.

          2) Рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2011р. по справі №23/94 без змін.

  Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

  Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий                                                                     К.І.Бойченко

Судді                                                                                 Г.І. Діброва

          Т.А. Шевкова

                                                                                                                                                                                             Надіслано 5 примірників:

                                                                                                                                                                                             1-позивачу

                                                                                                                                                                                             1-відповідачу

                                                                                                                                                                                             1-до справи

                                                                                                                                                                                             1-ДАГС

                                                                                                                                                                     1-госп.суду