Постанова

від 18.11.2011 по справі 39/151пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

15.11.2011 р. справа №39/15 1пн

Донецький апеляційний господарський суд, у складі к олегії суддів - головуючого судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., членів колегії Татенко В. М. та Склярук О.І., при секретар і Косенко Ю.В., розглянувши у в ідкритому судовому засіданн і апеляційну скаргу Добро пільської об' єднаної держа вної податкової інспекції на рішення господарського суду Донецької області від 15.0 9.11 року у справі №39/151пн (суддя Мо рщагіна Н.С.) за позовною за явою публічного акціон ерного товариства «Українсь кий Бізнес Банк» (представ ник ОСОБА_1., довіреність № 735 від 15.09.10) до відповідача 1 Добропільської об' єднаної державної податкової інспек ції (представник ОСОБА_2 ., довіреність від 21.10.11) та до в ідповідача 2 Фермерського господарства «Агро-сервіс» (представник до судового з асідання не з' явився) про визнання правочину щодо в идачі простих векселів недій сним та визнання простих век селів такими, що не мають векс ельної сили та не підлягають оплаті, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Д онецької області 15.09.11 року при йнято рішення у справі №39/151пн, згідно якого вирішено частко во задовольнити позовні вимо ги публічного акціонерного т овариства «Український Бізн ес Банк»(далі - Банк) до Добропільської об' єднаної державної податкової інспек ції (далі - Інспекція) про виз нання правочину щодо видачі простих векселів недійсним т а визнання простих векселів такими, що не мають вексельно ї сили та не підлягають оплат і, зокрема, прості векселі офо рмлені для оплати податку на додану вартість №№80334969336895, 80334969226894 з і строками платежів 04.07.2006 року, №80334969336896 зі строком платежу 11.07.2006 р оку, №80334969336898 зі строком платежу 15.07.2006р., №№80334969336982, 80334969336983, 80334969336981, 80334969336980, 80334969336 984 зі строками платежів 23.07.2006 рок у, №№80334969336985, 80334969336986 зі строками плат ежів на 31.07.2006 року, №№80334969336989, 80334969336987, 80334 969336988 зі строками платежів 01.08.2006 р оку на загальну суму 1 526 725 грн. 80 коп. - визнано такими, що не м ають вексельної сили та не пі длягають оплаті.

У визнанні недійсним право чину щодо видачі простих век селів №№80334969336895, 80334969226894 зі строками платежів 04.07.2006 року, №80334969336896 зі стр оком платежу 11.07.2006 року, №80334969336898 зі строком платежу 15.07.2006р., №№80334969336982, 80334969336983, 80334969336981, 80334969336980, 80334969336984 зі строкам и платежів 23.07.2006 року, №№80334969336985, 803349693 36986 зі строками платежів на 31.07.2006 року, №№80334969336989, 80334969336987, 80334969336988 зі строк ами платежів 01.08.2006 року на загал ьну суму 1 526 725 грн. 80 коп., як таког о що не відповідає вимогам чи нного законодавства - відмо влено.

Стягнуто з Інспекції на кор исть Банку витрати зі сплати державного мита в сумі 21,25 грн. та витрати зі сплати інформа ційно-технічного забезпечен ня судового процесу в сумі 59,00 г рн.

Стягнуто з Банку на користь Інспекції витрати зі сплати державного мита в сумі 21,25 грн. та витрати зі сплати інформа ційно-технічного забезпечен ня судового процесу в сумі 59,00 г рн.

Повний текст рішення суду п ершої інстанції підписаний 2 0.09.11 року.

Рішення суду обґрунтоване ст.202 ЦК України, ст.5 Закону Укр аїни «Про обіг векселів в Укр аїні»та ст.ст. 7, 30, 32, 75, 76, 77 Уніфіков аного Закону «Про переказні векселі та прості векселі», з окрема, порушенням вимог зак ону під час видачі спірних ве кселів, внаслідок чого остан ні є такими, що не мають вексел ьної сили.

Відмову у задоволенні вимо г Банку про визнання недійсн им правочину щодо видачі про стих векселів, суд першої інс танції мотивував тим, що дії щ одо видачі векселю не є право чином, а виступають наслідко м певних дій відповідних кон тролюючих органів держави, п ов' язаних з документарним о формленням ввезення на митну територію України давальниц ької сировини та визначення податкових зобов' язань з ць ого приводу.

Не погоджуючись з правовою оцінкою, наданою господарсь ким судом Донецької області у справі №39/151пн, заперечуючи ви сновки, встановлені рішенням господарського суду Донецьк ої області, а також вважаючи, щ о судом першої інстанції бул о неправильно застосовано но рми матеріального права, Інс пекція звернулася із апеляці йною скаргою на рішення госп одарського суду Донецької об ласті від 15.09.11 року у справі №39/151 пн, обґрунтовуючи її тим, що вс і бланки простих векселів за повнено вірно, згідно Порядк у видачі, обліку, відстроченн я та оплати (погашення) вексел я (письмового зобов' язання) , що видається суб' єктом під приємницької діяльності при здійсненні операції з давал ьницькою сировиною у зовнішн ьоекономічних відносинах, за твердженого наказом Державн ої податкової адміністрації України від 25.02.2002 року №83.

Також, заявник апеляційної скарги вважає безпідставним посилання експерта ОСОБА_3 у висновку експертного дос лідження №258 (а.с.а.с.43-52) на норми П орядку випуску, обігу та пога шення векселів які видаються на суму податку на додану вар тість при імпорті товарів на митну територію України, зат вердженого постановою Кабін ету міністрів України від 01.10.19 97 року №1104, а також Порядку спра вляння податку на додану вар тість під час митного оформл ення товарів, імпортованих н а митну територію України, за твердженого наказом Державн ої митної служби України від 27.09.2006 року №821, щодо видачі подат кових векселів, жодним чином не стосуються тих простих ве кселів, що були виписані Ферм ерським господарством «Агро -сервіс»та авальовані Банком .

Скаржник зазначає, що поруш ення норм чинного законодавс тва допустив сам позивач, оск ільки перерахування коштів в рахунок погашення авальован их банком векселів не відбул ось до теперішнього часу.

Позивач проти доводів скар жника заперечив, просив ріше ння господарського суду Доне цької області залишити без з мін, а апеляційну скаргу Інсп екції без задоволення.

Представник Фермерського товариства до судового засід ання не з' явився, однак це не перешкоджає повторному розг ляду справи в апеляційному п орядку.

В судовому засіданні заявн ик апеляційної скарги Інспек ція підтримала заявлені у ні й вимоги, Банк заперечив прот и задоволення цієї скарги з п ідстав, викладених усно.

Суд перебував у нарадчій кі мнаті 15.11.11 року з 1148 до 115 0 години.

Заслухавши пояснення прис утніх в засіданні учасників судового процесу, обговоривш и доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріал и справи, проаналізувавши за стосування судом першої інст анції норм матеріального та процесуального права, дослід ивши правильність судових ви сновків, повноту встановленн я судом обставин справи та їх правову оцінку, колегія судд ів дійшла висновку про те, що а пеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наст упного.

Згідно наявного в матеріал ах справи контракту №13/10-2005 від 1 3.10.2005 року на переробку давальн ицької сировини та реалізаці ю готової продукції (а.с.а.с.33-38) ( далі - Контракт) укладеного між Фірмою «MaxLink LLC», США (далі - Ф ірма) та Фермерським господа рством «Агро-сервіс»(далі - Фермерське господарство), Фе рмерське господарство надає послуги перероблення продук ції, що поставляється Фірмою , а саме яловичини мороженої о бваленої (давальницької сиро вини), в м' ясні консерви «Яло вичина тушкована», а також по слуги пов' язані з реалізаці єю готової продукції в країн и: Російська Федерація, Респу бліка Молдова, Республіка Бє ларусь на умовах комісії, згі дно даного контракту та дого ворів купівлі-продажу, уклад ених Фермерським господарст вом від свого імені за доруче нням та за рахунок Фірми.

З метою посвідчення безумо вного грошового зобов' язан ня Фермерського господарств а з оплати податку на додану в артість, протягом квітня та т равня 2006 року останнім було ви дано на користь Інспекції пр ості векселі №№80334969336895, 80334969226894 зі ст роками платежів 04.07.2006 року, №803349693 36896 зі строком платежу 11.07.2006 року , №80334969336898 зі строком платежу 15.07.2006р ., №№80334969336982, 80334969336983, 80334969336981, 80334969336980, 80334969336984 зі с троками платежів 23.07.2006 року, №№8 0334969336985, 80334969336986 зі строками платежі в на 31.07.2006 року, №№80334969336989, 80334969336987, 80334969336988 з і строками платежів 01.08.2006 року н а загальну суму 1 526 725 грн. 80 коп. (а .с.а.с. 19-32).

В подальшому задля забезпе чення оплати зазначених вище векселів, 09.12.2005 року між Фермер ським господарством та Банко м було укладено генеральну у году про авалювання векселів №А-09/12/2005/1 від (а.с.18) (далі - Генера льна угода), за умовами якої Ба нк надає поручительство за в ексельними зобов' язаннями Фермерського господарства, повністю або в частині суми, з гідно з реєстрами, які є невід ' ємною частиною даного дого вору, а Фермерське господарс тво в свою чергу зобов' язує ться у разі виникнення регре сної вимоги (оплати векселів , пред' явлених векселедержа телем) погасити заборгованіс ть перед Банком на суму сплач еного Банком векселя протяго м одного банківського дня з м оменту оплати Банком пред' я вленого векселя.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобо в' язанням є правовідношенн я, в якому одна сторона (боржни к) зобов' язана вчинити на ко ристь другої сторони (кредит ора) певну дію (передати майно , виконати роботу, надати посл угу, сплатити гроші тощо) або у триматися від певної дії, а кр едитор має право вимагати ві д боржника виконання його об ов' язку. Зобов' язання вини кають з підстав, встановлени х статтею 11 цього Кодексу. Зоб ов' язання мають ґрунтувати ся на засадах добросовісност і, розумності та справедливо сті. Зокрема, згідно положень п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставам и виникнення цивільних прав та обов' язків є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 5 26 ЦК України, зобов' язання ма є виконуватися належним чино м відповідно до умов договор у та вимог цього Кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, а за відсутності таких у мов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту аб о інших вимог, що звичайно ста вляться.

Частиною 2 статті 193 ГК Україн и також унормовано, що кожна с торона повинна вжити всіх за ходів, необхідних для належн ого виконання нею зобов' яза ння, враховуючи інтереси інш ої сторони та забезпечення з агальногосподарського інте ресу.

Одночасно для належного ви конання зобов' язань, статте ю 546 ЦК України передбачені та кі види забезпечення виконан ня зобов' язання, як неустой ка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Зазна чений перелік не є вичерпним , оскільки дана норма вказує н а можливість встановлення до говором або законом інших ви дів забезпечення виконання з обов' язання.

Водночас, особливості здій снення операцій з давальниць кою сировиною у зовнішньоеко номічних відносинах, передба чають такий вид забезпечення виконання суб' єктом підпри ємницької діяльності зобов' язання щодо сплати ввізного мита, податків та зборів, як ав алювання, тобто вексельне по ручительство, згідно з яким к омерційний банк (аваліст) бер е на себе відповідальність з а оплату податкового векселя перед векселедержателем.

Так, за змістом статті 2 Зако ну України «Про операції з да вальницькою сировиною у зовн ішньоекономічних відносина х», давальницька сировина, що ввозиться на митну територі ю України іноземним замовник ом, обкладається ввізним мит ом, а також іншими податками т а зборами, що справляються пр и ввезенні товарів відповідн о до законодавства.

Сплата цих обов' язкових п латежів провадиться українс ьким виконавцем шляхом видач і органу державної податково ї служби за місцезнаходження м виконавця простого авальов аного векселя із строком пла тежу, що дорівнює строку здій снення операції з давальниць кою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

Наразі порядок видачі, облі ку, відстрочення та оплати (по гашення) векселя (письмового зобов' язання), що видається суб' єктом підприємницької діяльності при здійсненні о перації з давальницькою сиро виною у зовнішньоекономічни х відносинах, затверджений н аказом Державної податкової адміністрації України від 25.0 2.2002 року №83 (далі - Порядок).

Зазначений Порядок у пункт і 1, зокрема, надає визначення поняттю «вексель», як прости й авальований вексель або пр остий вексель, що видається с уб' єктом господарської дія льності у сплату ввізного (ви візного) мита, податків і збор ів, що справляються при ввезе ні, (вивезенні) давальницької сировини іноземним (українс ьким) замовником на митну тер иторію (з митної території) Ук раїни при здійсненні операці ї з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відн осинах відповідно до Закону. Вексель засвідчує безумовне грошове зобов' язання вексе ледавця сплатити до бюджетів або державних цільових фонд ів відповідну суму коштів у п орядку та в терміни, визначен і Законом, і є податковим зобо в' язанням, визначеним самос тійно векселедавцем і узгодж еним від дня взяття на облік в екселя державною податковою інспекцією за місцезнаходже нням векселедавця.

Також, пункт 6 Порядку встан овлює, що векселедержателем є орган державної податкової служби, у якому суб' єкт госп одарської діяльності (вексел едавець) зареєстрований як п латник податків та який облі ковує, відстрочує і здійснює законодавчо передбачені зах оди щодо погашення векселя.

Водночас, пунктом 18 означен ого Порядку, зміст якого узго джується з приписами п.2 ст.2 За кону України «Про операції з давальницькою сировиною у з овнішньоекономічних віднос инах»передбачено, у разі неп огашення векселедавцем у виз начений строк простого аваль ованого векселя, векселедерж атель може опротестувати йог о в неплатежі згідно із закон одавством і протягом одного робочого дня з моменту опрот естування звернутися до банк у, який здійснив аваль вексел я, з вимогою про його оплату. Б анк зобов' язаний не пізніше операційного дня, що настає з а днем звернення векселедерж ателя, переказати йому зазна чену у векселі суму.

В свою чергу, здійснивши ана ліз вказаних норм матеріальн ого права та дослідивши Конт ракт, із укладенням якого у ві дповідача 2 виникло зобов' я зання перед Інспекцією щодо сплати ввізного мита, податк ів та зборів, а також Генераль ну угоду, з якої виникли цивіл ьні права та обов' язки Банк у (аваліста) та Фермерського г осподарства (клієнта), суд дій шов висновку, що укладений мі ж сторонами спірний правочин за своїм змістом та правовою природою є вексельним поруч ительством (авалюванням), яки й підпадає під правове регул ювання норм Закону України « Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоеконом ічних відносинах», Уніфікова ного закону «Про переказні в екселі та прості векселі», За кону України «Про обіг вексе лів в Україні», а також Порядк у видачі, обліку, відстроченн я та оплати (погашення) вексел я (письмового зобов' язання) , що видається суб' єктом під приємницької діяльності при здійсненні операції з давал ьницькою сировиною у зовнішн ьоекономічних відносинах, за тверджений наказом Державно ї податкової адміністрації У країни від 25.02.2002 року №83.

Таким чином, в силу п.п. 1, 2 ст.2 З акону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відно синах»та п.1.1 вищезазначеної Г енеральної угоди, Банк взяв н а себе зобов' язання з оплат и векселів Фермерського госп одарства у разі невиконання векселедавцем у визначений с трок зобов' язання зі сплати податку на додану вартість.

Поряд з тим, у зв' язку з нев иконанням в строк Фермерськи м господарством зобов' язан ня забезпеченого спірними ав альованими векселями, Інспек ція звернулась до нотаріуса за вчиненням протесту про не сплату за векселями, після чо го опротестовані векселі, бу ли пред' явлені до сплати ав алісту, тобто позивачу.

Відповідно до ст.215 ЦК Україн и, підставою недійсності пра вочину є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені частинами першою - тр етьою, п' ятою та шостою стат ті 203 цього Кодексу.

Важливо зазначити, що самі п о собі дії з видачі векселю не можна вважати правочином, ос кільки в світлі ст.14 Закону Ук раїни «Про цінні папери та фо ндовий ринок», вексель уяв ляє собою цінний папір, як ий посвідчує безумовне грошо ве зобов' язання векселедав ця або його наказ третій особ і сплатити після настання ст року платежу визначену суму власнику векселя (векселедер жателю). Векселі можуть бути п рості або переказні та існую ть виключно у документарній формі.

За приписами ст. 4 Закону Укр аїни «Про обіг векселів в Укр аїні», видавати переказні і п рості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товар и, виконані роботи, надані пос луги. Умова щодо проведенн я розрахунків із застосуванн ям векселів обов' язково від ображається у відповідному д оговорі, який укладається в п исьмовій формі.

Колегія зазначає, що дії з в идачі векселю є юридичним фа ктом, який спрямований насам перед на засвідчення визнанн я боржником свого грошового зобов' язання, яке випливає з вже вчиненого правочину, та безумовну згоду останнього на його виконання. З цих підст ав, дії щодо видачі векселю не є правочином в розумінні ст.20 2 ЦК України, а тому не можуть б ути визнані недійсними в пор ядку ст.215 ЦК України.

З огляду на викладене, колег ія апеляційної інстанції пог оджується з висновком господ арського суду Донецької обла сті щодо відмови у задоволен ні позовних вимог Банку про в изнання недійсним правочину щодо видачі спірних векселі в.

Також, апеляційний суд вваж ає обґрунтованим висновок су ду першої інстанції щодо виз нання спірних векселів таким и, що не підлягають оплаті, вра ховуючи наступне.

За приписами ст.32 Уніфікова ного закону про переказні ве кселі та прості векселі, запр овадженого Женевською Конве нцією 1930 року, до якої приєднал ась Україна 06.07.1999 року і який є ч инним для України з 06.01.2000 року (д алі - Уніфікований закон), ав аліст відповідає по векселю так само, як і та особа, зобов' язання якої він забезпечив. Й ого зобов' язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зоб ов' язання яке він забезпечи в, виявиться недійсним з будь -якої іншої причини, ніж дефек т форми. Здійснюючи платіж, ав аліст набуває прав, що виплив ають з переказного векселя, п роти особи, зобов' язання як ої він забезпечив.

Статтею 77 Уніфікованого зак ону унормовано, до простих ве кселів застосовуються такі ж положення, що стосуються пер еказних векселів тією мірою, якою вони є сумісними з приро дою цих документів, зокрема, щ о стосується наслідків підпи су відповідно до умов, зазнач ених у статті 7 Уніфікованого закону.

В світлі ст.76 Уніфікованого закону, документ, у якому відс утній будь-який з реквізитів зазначених у ст.75 цього закон у, зокрема, підпис особи, яка в идає документ (векселедавець ), не має сили простого векселя .

Стаття 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»вст ановлює певні вимоги, яким по винні відповідати переказні і прості векселі. Серед іншог о, дана норма визначає, що від імені юридичних осіб векс ель підписується власноручн о керівником та головним б ухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписо м юридичної особи) чи уповн оваженими ними особами. У разі якщо вексель підписуєть ся уповноваженою особою, до т ексту векселя включається по силання на внутрішній докуме нт юридичної особи, відповід но до якого уповноважена осо ба має право підписувати век сель.

В контексті статті 7 Уніфіко ваного закону, зобов' язання за векселем є юридично дійсн им лише у разі підписання йог о особою, здатною зобов' язу ватися за цим векселем.

Тобто, за умовами вищевказа них правових норм, спірні век селі повинні бути підписані власноручно керівником векс еледавця - Фермерського гос подарства, або уповноваженою ним особою.

Проте, згідно висновку спец іаліста Науково-дослідницьк ого експертно-криміналістич ного центру сектора технічно го дослідження документів та почерку при ГУМВС України в Д онецькій області підписи від імені директора Фермерськог о господарства ОСОБА_4 на спірних векселях є відмінним и від підписів виконаних ОС ОБА_4 в документах, наданих в якості порівнювального мате ріалу, за комплексом приватн их ознак в обсягу, що є достатн ім для вірогідного негативно го висновку про тотожність ї х виконавця.

Колегія наголошує, що встан овлення факту підроблення пі дпису керівника векселедавц я безпосередньо вказує на ві дсутність одного з обов' язк ових реквізитів простого век селю, наявність якого є необх ідною для надання йому юриди чної сили.

Викладене вище, відповідно , зумовлює висновок апеляцій ної інстанції, що прості векс елі оформлені для оплати под атку на додану вартість №№80334969 336895, 80334969226894 зі строками платежів 04 .07.2006 року, №80334969336896 зі строком плат ежу 11.07.2006 року, №80334969336898 зі строком п латежу 15.07.2006р., №№80334969336982, 80334969336983, 80334969336981, 80 334969336980, 80334969336984 зі строками платежів 23.07.2006 року, №№80334969336985, 80334969336986 зі строка ми платежів на 31.07.2006 року, №№803349693369 89, 80334969336987, 80334969336988 зі строками платеж ів 01.08.2006 року на загальну суму 1 5 26 725 грн. 80 коп., видано з порушенн ям встановленої законом форм и, що в свою чергу тягне визнан ня означених векселів такими , що не мають сили простого век селю.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок госп одарського суду Донецької об ласті стосовно того, що спірн і векселі не мають сили прост ого векселю, а тому зобов' яз ання Банку щодо їх сплати від сутні.

З огляду на викладене, дово ди апеляційної скарги не спр остовують висновків, викладе них у оскаржуваному рішенні місцевого господарського су ду, та не тягнуть за собою скас ування цього судового акту.

Враховуючи означене, рішен ня суду першої інстанції від 15.09.11 року у справі №39/151пн - підл ягає залишенню без змін як та ке, що прийняте на підставі по вного встановлення фактични х обставин справи, всебічног о і об' єктивного дослідженн я поданих доказів, висновки с уду відповідають цим обстави нам і їм надано належну право ву оцінку з правильним засто суванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищевикладен ого, керуючись статтями 32, 43, 101, п унктом 1 частини 1 статті 103, а та кож статтею 105 ГПК України, Дон ецький апеляційний господар ський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні апеляційної с карги Добропільської об' єд наної державної податкової і нспекції на рішення господар ського суду Донецької област і від 15.09.11 року у справі №39/151пн.

Рішення господарського с уду Донецької області від 15.09.11 року у справі №39/151пн - залиши ти без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена через Донец ький апеляційний господарсь кий суд в касаційному порядк у протягом двадцяти днів з дн я набрання постановою законн ої сили.

Головуючий суддя Є.Мєзєнцев

Суддя В.Татенко

Суддя О.Склярук