Постанова

від 21.11.2011 по справі 22/267-22/143

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2011 № 22/267-22/143

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Новіко ва М.М.

суддів:

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 - предст. за дов. №146 в ід 18.07.2011

від відповідача: ОСОБА_2 - предст. за дов. б/н від 08.12.2010

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Відкри того акціонерного товариств а Національна акціонерна стр ахова

компа нія „Оранта”

на рішення гос подарського суду міста Києва

від 17.08.2011

у справі №22/267-22/143 (с уддя Самсін Р.І.)

за позовом Пр иватного акціонерного товар иства „Науково-виробниче

підпр иємство „Райз-Максимко”

до Відкр итого акціонерного товарист ва Національна акціонерна ст рахова

компа нія „Оранта”

про ст ягнення інфляційних збитків та 3% річних

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були переда ні позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „На уково-виробниче підприємств о „Райз-Агро”, правонаступни ком якого є Приватне акціоне рне товариство „Науково-виро бниче підприємство „Райз-Мак симко” (надалі - ПрАТ „НВП „Р айз-Максимко”, позивач, страх увальник) про стягнення з Від критого акціонерного товари ства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (надалі ВАТ НАСК „Оранта”, від повідач, страховик) 283831,57 грн., з я ких 50196,49 грн. 3% річних, 233635,08 грн. інф ляційні збитки за період з 14.04.2 004 по 17.03.2005.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 02.06.2009, залиш еним без змін постановою Киї вського апеляційного господ арського суду від 28.09.2009, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господа рського суду України від 10.12.2009 р ішення господарського суду м іста Києва від 02.06.2009 та постанов у Київського апеляційного го сподарського суду від 28.09.2009 у сп раві №22/267 скасовано, справу пер едано на новий розгляд.

За результатами нового роз гляду рішенням господарсько го суду міста Києва від 17.08.2011 у с праві №22/267-22/143 позов задоволено .

Не погоджуючись із зазначе ним рішенням, ВАТ НАСК „Орант а” звернулось до Київського апеляційного господарськог о суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати ріш ення господарського суду міс та Києва від 17.08.2011 у справі №22/267-22/14 3 у повному обсязі та прийняти нове рішення про відмову в за доволенні позову.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги відповідача мотиво вані тим, що рішення суду перш ої інстанції прийнято з пору шенням норм права. Так, апелян т зазначає, що суд першої інст анції, вдруге розглядаючи да ну справу, вирішив стягнути з відповідача 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу, то ді як позивачем, при зверненн і до суду, було сплачено ці вит рати в сумі 118,00 грн. Крім того, ві дповідач стверджує, що умова ми договору №606/2 від 12.02.2003, укладе ного між сторонами, не передб ачено право на отримання 3% річ них та інфляційних втрат чер ез несвоєчасну виплату страх увальнику суми страхового ві дшкодування.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що д оводи апеляційної скарги не містять належного обґрунтув ання порушення судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права, як і могли б стати підставою для скасування рішення та відмо ви у позові. Щодо розміру опла ти за інформаційно-технічне забезпечення судового проце су, то позивач не заперечує, що ним було сплачено 118,00 грн. витр ат за інформаційно-технічне забезпечення судового проце су при поданні позовної заяв и та зазначає, що ця неточніст ь суду першої інстанції може бути виправлена апеляційним судом шляхом зміни рішення в цій частині.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги Відкритого акці онерного товариства Націона льна акціонерна страхова ком панія „Оранта”, перевіривши матеріали справи, проаналізу вавши на підставі встановлен их фактичних обставин справи правильність застосування с удом першої інстанції норм з аконодавства, колегія встано вила наступне.

12.02.2003 між сторонами укладено договір страхування врожаю озимої пшениці №606/2, відповідн о до п. 1.1 якого страхувальник з обов' язався сплатити страх ові платежі в сумі та терміни встановлені договором, а стр аховик зобов' язався здійсн ити страхову виплату у разі н астання страхового випадку.

Відповідно до вищезазначе ного договору у відповідача виникли зобов' язання по спл аті страхового відшкодуванн я за страховим випадком, щодо настання якого страхувальни ком направлено повідомлення 05.03.2003, однак при наданні усіх не обхідних документів сплата в ідповідачем проведена була н е у повному обсязі, що стало пі дставою для звернення до суд у з вимогами про стягнення вк азаних коштів.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 01.06.2004 у спра ві №17/640 з відповідача на корист ь позивача стягнуто 1816475,58 грн. с трахового відшкодування, 140487,34 грн. інфляційних втрат, 194284,81 гр н. пені, 1700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 06.07.2004 рішення господарсь кого суду міста Києва від 01.06.2004 у справі №17/640 залишене без змін .

Постановою Вищого господа рського суду України від 12.10.2004 р ішення господарського суду м іста Києва від 01.06.2004 та постанов а Київського апеляційного го сподарського суду від 06.07.2004 у сп раві №17/640 було змінено в частин і стягнення з відповідача тр ьох процентів річних, із задо воленням вимог про стягнення суми в розмірі 43724,09 грн.

Апеляційний суд погоджуєт ься з позицією господарськог о суду міста Києва, що зазначе ні судові рішення є достатні м доказом наявного простроче ння у виконанні відповідачем зобов' язання по сплаті стр ахового відшкодування в сумі 1816475,58 грн. згідно договору стра хування врожаю озимої пшениц і № 606/2 від 12.02.2003.

Враховуючи наявність допу щеного прострочення та виріш ення в межах справи 17/640 спору п ро стягнення страхового відш кодування, нарахованих сум і нфляційних збитків та трьох відсотків річних по 14.04.2004, позив ачем за допущене простроченн я у період з 14.04.2004 по 17.03.2005 (дата на я ку здійснено погашення суми страхового відшкодування) на раховано 3% річних в розмірі 50196 ,49 грн. та здійснено нарахуван ня інфляційних втрат в сумі 233 635,08 грн., про стягнення яких поз ивач звернувся до господарсь кого суду міста Києва.

Постановою Вищого господа рського суду України від 10.12.2009, якою передано справу №22/267 на но вий розгляд, зобов' язано су д першої інстанції надати на лежну оцінку представленим д оказам в обґрунтування підст ав заявленого позову, при ная вних доводах відповідача з п риводу розгляду кримінально ї справи, а також надати право ву оцінку питанню того, чи мал о місце в спірних правовідно синах сприяння затягуванню в иконання зобов' язання як то вариством (в процесі здійсне ння виконавчого провадження ), так і страховою компанією, о скільки, інфляційні та річні фактично є мірою відповідал ьності за порушення грошовог о зобов'язання, з метою чого де тально дослідити матеріали в иконавчого провадження спра ви № 17/460, зокрема, щодо термінів , в які наказ суду було подано для виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 111-12 Госпо дарського процесуального ко дексу України вказівки, що мі стяться у постанові касаційн ої інстанції, є обов' язкови ми для суду першої інстанції під час нового розгляду спра ви.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказіво к, вміщених у постанові Вищог о господарського суду Україн и від 10.12.2009, провадження у справ і №22/267-22/143 було зупинене ухвалою від 04.06.2010 до прийняття рішення у кримінальній справі, що пор ушена відносно посадових осі б ЗАТ „Науково-виробничого п ідприємства „Райз-Агро” та Д П „Райз-Таврія” ЗАТ „Науково -виробничого підприємства „Р айз-Агро”, за фактом замаху на заволодіння шляхом обману г рошовими коштами у розмірі 9546 926 грн., належними НАСК „Оранта ”, за ознаками злочину передб аченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Криміна льного кодексу України.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва в ід 22.10.2010 у справі №4-1554/10 скасова но постанову від 25.09.2008 слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС У країни в місті Києві Клименк а А.О. про порушення криміналь ної справи відносно посадови х осіб ЗАТ „Науково-виробнич ого підприємства „Райз-Агро” та ДП „Райз-Таврія” ЗАТ „Наук ово-виробничого підприємств а „Райз-Агро”, за фактом замах у на заволодіння шляхом обма ну грошовими коштами у розмі рі 9546926 грн., належними НАСК „Ора нта”, за ознаками злочину, пер едбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 Крим інального кодексу України.

Колегія суддів погоджуєть ся з позицією суду першої інс танції стосовно того, що вище зазначені обставини спросто вують доводи відповідача з п риводу неправомірності дій с трахувальника щодо вимог по отриманню страхового відшко дування за договором №606/2 від 12 .02.2003, в свою чергу обґрунтовані сть зазначених вимог підтвер джена в судовому порядку в ме жах справи №17/640, факти встановл ені під час розгляду вказано ї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі ст орони (ст. 35 ГПК України).

Висновки суду першої інста нції стосовно того, що у спірн их правовідносинах, сприяння затягуванню виконання зобов ' язання як товариством (в пр оцесі здійснення виконавчог о провадження), так і страхово ю компанією не мало місця, під тверджуються матеріалами сп рави, з яких вбачається насту пне.

На виконання судового ріше ння у справі №17/640 було видано д ва накази, які датовані 09.12.2004 і б ули пред' явлені до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управ ління юстиції в місті Києві, щ о підтверджується заявою поз ивача від 10.12.2004, яка наявна в мат еріалах справи.

У листі відділу Державної в иконавчої служби Печерськог о районного управління юстиц ії в місті Києві від 17.01.2005 підтв ерджена інформація, що за нак азами, в тому числі у справі №1 7/640, були винесені постанови пр о відмову у відкритті викона вчого провадження, внаслідок чого, разом з виконавчими док ументами направлені на викон ання до підрозділу примусово го виконання рішень ВДВС КМУ Ю.

27.12.2004 постановами державного виконавця підрозділу примус ового виконання рішень відді лу державної виконавчої служ би Київського міського управ ління юстиції №220/1 та 221/1 відкрит о виконавче провадження щодо виконання наказів суду від 09. 12.2004 у справі №17/640 щодо стягнення з ВАТ НАСК „Оранта” грошових коштів.

04.01.2005 виконавче провадження б уло зупинене у зв' язку із вс тановленими обставинами щод о внесення касаційного подан ня на постанову Вищого госпо дарського суду України у спр аві №17/640 від 12.10.2004.

07.02.2005 виконавче провадження б уло поновлено, на підтвердже ння чого в матеріалах справи міститься постанова державн ого виконавця підрозділу при мусового виконання рішень ві дділу державної виконавчої с лужби Київського міського уп равління юстиції Якимова Д.Б .

За заявою позивача, у зв' яз ку з погашенням боргу по випл аті страхового відшкодуванн я, виконавчі документи, якими є в тому числі накази суду у с праві №17/640, були повернуті стяг увачеві.

Стосовно доводів апелянта , що умовами договору №606/2 від 12.0 2.2003, укладеного між сторонами, не передбачено право на отри мання 3% річних та інфляційних втрат через несвоєчасну вип лату страхувальнику суми стр ахового відшкодування, колег ія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 625 Цивіл ьного кодексу України передб ачено, що боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов' язання, на вимогу кредит ора зобов' язаний сплатити с уму боргу з урахуванням вста новленого індексу інфляції з а весь час прострочення, а так ож три проценти річних від пр остроченої суми, якщо інший р озмір процентів не встановле ний договором або законом.

Виходячи із положень зазна ченої норми, наслідки простр очення боржником грошового з обов' язання у вигляді інфля ційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річ них виступають способом захи сту майнового права та інтер есу, який полягає у відшкодув анні матеріальних втрат кред итора від знецінення грошови х коштів внаслідок інфляційн их процесів та отриманні ком пенсації (плати) від боржника за користування утримуваним и ним грошовими коштами, нале жними до сплати кредиторові.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції стосовно того, що при писи статті 625 Цивільного коде ксу України не заперечують з вернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, яки й прострочив виконання грошо вого зобов' язання, суми, на я ку заборгованість за грошови м зобов' язанням підвищена в порядку індексації, а також п роцентів річних від простроч еної суми за невиконання гро шового зобов' язання, зокрем а, за період після прийняття с удом відповідного рішення, п ро що, зокрема, зазначено і у п останові Верховного Суду Укр аїни від 30.09.2008 № 1/384-07, Ухвалі Верхо вного Суду від 12.03.2009 (Судова пал ата у цивільних справах Верх овного Суду), постанові Верхо вного Суду України від 04.07.2011 № 13/2 10/10 (11/061).

Таким чином, апеляційний су д приходить до висновку, що 3% р ічних та інфляційні втрати с тягуються в силу положень за кону, при цьому закон не вимаг ає обов' язку передбачати вк азані фінансові санкції у до говорі, і лише надає можливіс ть сторонам договору на влас ний розсуд встановити інший розмір процентів, ніж той, що п ередбачений частиною 2 ст. 625 ЦК України.

Беручи до уваги вищенаведе не, судова колегія приходить до висновку, що позивачем пра вомірно нараховано 3% річних, і нфляційні збитки за період п рострочення станом на 17.03.05 (дат у сплати основного боргу).

Разом з тим, колегія суду по годжується з доводами апелян та щодо безпідставності стяг нення з відповідача судом пе ршої інстанції витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки позивачем пр и поданні позовної заяви бул о сплачено витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу в сумі 118,00 г рн., що підтверджується, наявн им в матеріалах справи, платі жним дорученням №3674 від 26.04.2005

Крім того, відповідно до Пос танови Кабінету Міністрів Ук раїни „Про затвердження Поря дку оплати витрат з інформац ійно-технічного забезпеченн я судових процесів, пов' яза них з розглядом цивільних та господарських справ, та їх ро змірів” №1258 від 21.12.2005 в редакції, яка була чинною на момент под ання позивачем позовної заяв и, розмір оплати витрат з інфо рмаційно-технічного забезпе чення господарського процес у становив 118,00 грн.

Таким чином, стягнення з ВАТ НАСК „Оранта” на користь ПрА Т „НВП „Райз-Максимко” витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у в сумі 236,00 грн. є безпідста вним.

Враховуючи викладене, коле гія суддів приходить до висн овку, що апеляційна скарга Ві дкритого акціонерного товар иства Національна акціонерн а страхова компанія „Оранта” підлягає частковому задовол енню, а рішення господарсько го суду міста Києва від 18.08.2011 у с праві №22/415-22/143 має бути змінене в частині розміру судових вит рат у вигляді витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу, що підля гають стягненню з відповідач а.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляці йної скарги покладаються на відповідача, оскільки розмір державного мита за розгляд а пеляційної скарги в силу пол ожень Декрету КМУ „Про держа вне мито” розраховується вих одячи із оспорюваної суми ві д ціни позову, а рішення суду п ершої інстанції підлягає змі ні лише в частині розподілу с удових витрат та залишенню б ез змін в частині вирішення с пору по суті.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, Київський а пеляційний господарський су д, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкрит ого акціонерного товариства Національна акціонерна стра хова компанія „Оранта” задов ольнити частково.

Рішення господарського су ду міста Києва від 17.08.2011 у справ і №22/267-22/143 змінити, виклавши резо лютивну частину в наступній редакції:

„ Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акці онерного товариства „Націон альна акціонерна страхова ко мпанія „Оранта” (01032, м. Київ, вул . Жилянська 75, з рахунку виявле ного під час виконання судов ого рішення, ідент. код 00034186) на к ористь Приватного акціонерн ого товариства „Райз-Максимк о” (юрид. адреса: 37240, Полтавська обл., Лохвицький район, м. Че рвонозаводське, вул. Матросо ва 10; адреса: 03680, м. Київ, вул. Акад еміка Заболотного 152, ідент. ко д 30382533) 233635,08 грн. (двісті тридцять три тисячі шістсот тридцять п' ять гривень 08 копійок) інфл яційних збитків, 50196,49 грн. (п' ят десят тисяч сто дев' яносто шість гривень 49 копійок) 3% річн их, 2838,32 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять вісім гривень 32 копі йки) витрат по сплаті державн ого мита, 118 грн. (сто вісімнадця ть гривень) витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу.”

Матеріали справи №22/267-22/143 пове рнути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду у встановл еному законом порядку.

Головуючий суддя

Судді