Рішення

від 07.08.2008 по справі 11/146пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/146пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.08                                                                                 Справа № 11/146пд.

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехноснаб-Д»,                 м. Луганськ

до   товариства  з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Югінвест», м. Луганськ

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Компанія Вінсеб Лімітед, Нова Зеландія, в особі Єфімова Андрія Вікторовича, м. Харків

про  визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним права власності  та переведення прав власника  

                                                                      суддя  Москаленко М.О.

                                                                      секретар судового засідання Мелехова О.С.

за участю представників сторін:

від позивача -   Кочмарік О.В., дов. б/н від 01.07.2008

від відповідача  –Шемеляк Р.В., дов. б/н від 07.08.2008

від третьої особи –Зіньков  Д.О., дов. б/н від 04.08.2008

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про  визнання недійсним договору купівлі-продажу  нерухомого майна від 14.07.2008, укладеного між відповідачем  та третьою особою у  справі, недійсним, визнання недійсним права власності на нерухоме майно: базу відпочинку «Автобусник», яка складається зі сторожки літ А, літніх будинків літ. Б площею 8,7 кв. м, літ. Ж площею 8,7 кв. м, літ. З площею 8.7 кв. м, літ. І площею 8, 7 кв. м, літ. К площею 8,7 кв. м, літ. Л площею 8,7 кв. м, літ. М площею 8,7 кв. м, літ. Н  площею 8,7 кв. м, навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення 1, забір № 1 за Компанією Вінсеб Лімітед; переведення права укладення договору купівлі –продажу нерухомого майна на товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехноснаб-Д».

Позовні вимоги мотивовані позивачем фактом укладення ним та відповідачем у  справі попереднього договору №1 від 11.04.2008, у відповідності з яким його сторони у строк до 02.06.2008 зобов'язалися укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна –бази відпочинку «Автобусник», що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, буд. 49, та на момент укладення попереднього договору знаходилася у власності відповідача. За доводами позивача ним вживалися усі заходи для укладення основного договору на виконання умов попереднього договору, проте відповідач від укладення основного договору ухилився та 14.07.2008 уклав договір купівлі-продажу вказаного вище нерухомого майна з третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Компанією Вінсеб Лімітед. Посилаючись на порушення позивачем під час укладення з третьою особою договору купівлі-продажу вимог закону та умов укладеного попереднього договору, позивач заявив вимоги про визнання вказаного договору купівлі-продажу від 14.07.2008 недійсним, про визнання недійсним права власності Компанії Вінсеб Лімітед на вказане нерухоме майно та переведення права укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна на товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехноснаб –Д».

В судовому засіданні повноважним представником позивача суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивачем було викладено вимоги про визнання   недійсним договору купівлі-продажу б/н від  14.07.2008, зареєстрованого за № 4292, укладеного між  товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Югінвест»та  Компанією Вінсеб Лімітед, предметом якого є база відпочинку «Автобусник», яка складається зі сторожки літ. А, літніх будинків літ. Б площею 8,7 кв. м, літ. Ж площею 8,7 кв. м, літ. З площею 8.7 кв. м, літ. І площею 8, 7 кв. м, літ. К площею 8,7 кв. м, літ. Л площею 8,7 кв. м, літ. М площею 8,7 кв. м, літ. Н  площею 8,7 кв. м, навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення 1, забір № 1, та розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, буд. 49; про переведення права укладення договору купівлі –продажу нерухомого майна на товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехноснаб –Д»та віднесення на відповідача судових витрат у  справі.

Заява про уточнення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому  господарським судом розглядаються  кінцеві позовні вимоги, викладені у вказаній заяві.

Письмовим відзивом від 07.08.2008 на позовну заяву  відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу був укладений відповідачем після спливу строку, визначеного сторонами попереднього договору для укладення основного договору, тому на момент укладення спірного договору купівлі-продажу попередній договір припинив свою дію.

Письмовим відзивом на позовну заяву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Компанія Вінсеб Лімітед, проти позовних вимог заперечила, посилаючись на дотримання вимог чинного законодавства України під час укладення спірного договору купівлі-продажу, зокрема, на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу  позивач був власником спірного майна. Крім того, попередній договір  повинен був укладатися у письмовій формі з відповідним передбаченим законом  для договорів купівлі-продажу нерухомого майна нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією, що сторонами попереднього договору дотримано не було. Таким чином, відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України за відсутності нотаріального посвідчення та державної реєстрації попередній договір є нікчемним і не породжує прав та обов'язків, на встановлення яких була направлена воля його учасників.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

11.04.2008 між позивачем та відповідачем у  справі був укладений договір № 1 про купівлю нежитлового приміщення у майбутньому (далі за текстом –попередній договір), у відповідності з умовами пункту 1.1.1 якого сторони за договором були зобов'язані у строк до 02.06.2008 укласти Основний договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку «Автобусник», яке на момент укладення договору було власністю Продавця (відповідача у справі).

Умовами пункту 3.4 попереднього договору його сторони встановили, що зобов'язання сторін, встановлені договором, припиняються, якщо Основний договір не буде укладений у строк до 02.06.2008.

За доводам позивача ним вживалися усі заходи щодо укладення Основного договору з відповідачем, проте останній ухилявся від укладення договору купівлі-продажу.

Будь-якого документального підтвердження вжиття заходів щодо укладення з відповідачем Основного договору позивачем у  справі під час судового розгляду справи надано не було.   

14.07.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Югінвест»(Продавець)  та Компанією Вінсеб Лімітед (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі за текстом –договір купівлі-продажу), а саме бази відпочинку «Автобусник», розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, буд. 49, та яка складається зі сторожки літ. А, літніх будинків літ. Б площею 8,7 кв. м, літ. Ж площею 8,7 кв. м, літ. З площею 8.7 кв. м, літ. І площею 8, 7 кв. м, літ. К площею 8,7 кв. м, літ. Л площею 8,7 кв. м, літ. М площею 8,7 кв. м, літ. Н  площею 8,7 кв. м, навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення 1, забор № 1. Вказаний договір купівлі-продажу його сторонами посвідчений нотаріально, здійснена його державна реєстрація відповідно до вимог ст.ст. 209-210, 657 Цивільного кодексу України.

На момент укладення вказаного договору купівлі-продажу відповідач –             ТОВ  «Виробничо-комерційний центр «Югінвест», був власником нерухомого майна, що є предметом договору купівлі-продажу, на підставі рішення Третейського суду при асоціації «Лойєр-Консалтінг-Груп»у справі № 55/01-А-2007 від 02.02.2007. Право власності відповідача на вказане нерухоме майно було зареєстроване комунальним підприємством «Ялтинське бюро технічної інвентаризації»14.02.2007 за реєстраційним номером 11266781.

Договір купівлі-продажу його сторонами був виконаний.

Встановивши фактичні обставини справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, з таких підстав.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 182 Господарського кодексу України встановлені особливості укладення попередніх договорів. Так, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт укладення між позивачем та відповідачем у  справі попереднього договору з метою укладення в подальшому, а саме у строк до 02.06.2008, основного договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Господарського кодексу України у разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від  укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Під час судового розгляду справи позивачем у справі не надано документального підтвердження надання відповідачеві проекту основного договору, а також  направлення відповідачеві вимоги щодо укладення передбаченого попереднім договором Основного договору.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання  в момент вчинення правочину стороною (сторонами)  вимог, які встановлені  ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, сторонами оспорюваного позивачем  договору купівлі-продажу додержані, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності  у набувача майна за договором  виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, зокрема, встановленого сторонам попереднього договору строку для укладення Основного договору та умов пункту   3.4 попереднього договору щодо припинення його дії у випадку неукладення Основного договору до 02.06.2008 суд доходить висновку про правомірність укладення відповідачем у  справі та Компанією Вінсеб Лімітед договору купівлі-продажу від 14.07.2008.

За таких обставин право власності на нерухоме майно, що є предметом спірного договору купівлі-продажу від 14.07.2008, набуте Компанією Вінсеб Лімітед за угодою, що відповідає вимогам закону, тобто  правомірно, на законних підставах, і на даний час вказана юридична особа є власником мана, придбаного за спірним договором.  

У відповідності  із ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин позовні вимоги не підтверджені матеріалами справи, її фактичними обставинами, є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити з віднесенням на позивача судових витрат на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.   

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  в и р і  ш и в :

     1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

          2. Судові витрати покласти на позивача.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата підписання повного тексту рішення, оформленого у відповідності з приписами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України –11.08.2008.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко