ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2011 р. Справа № 27/17-3150-2011
Одеський апеляц ійний господарський суд у ск ладі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Л авренюк О.Т.
при секретарі судового зас ідання Мартинюк К.В.
за участю представників с торін в судовому засіданні в ід 24.11.2011 року:
від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА _2, за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу Приватного підп риємства „ВАЛЛЄТТА”
на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 26.09.2011 року
по справі № 27/17-3150-2011
за позовом Державного п ідприємства „Іллічівський м орський торговельний порт”
до відповідача: Приватн ого підприємства „ВАЛЛЄТТА”
про стягнення 212066,53 грн.
В судовому засіданні 24 ли стопада 2011 року згідно ст. 85 Гос подарського процесуального кодексу України оголошено в ступну та резолютивну частин и постанови.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 року Держав не підприємство „Іллічівськ ий морський торговельний пор т” (далі - позивач, ДП „ІМТП”) звернулось до господарськог о суду Одеської області з поз овом до Приватного підприємс тва „ВАЛЛЄТТА” (далі - відпо відач, ПП „ВАЛЛЄТТА”) про стяг нення (з урахуванням уточнен ь) 212066,53 грн., з яких: 122214,81 грн. пені, 2365 5,40 грн. 3% річних, 66196,32 грн. інфляцій них втрат.
Позовні вимоги обґрунтова ні умовами договору № 138/и від 09 .07.2010 року на перевалку імпортн их навалочних вантажів, поло женнями ст. ст. 530, 610, 625 Цивільного кодексу України та мотивова ні порушенням відповідачем с троку виконання грошового зо бов' язання, передбаченого у мовами пункту 3.9 вказаного дог овору, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням господарського с уду Одеської області від 26.09.2011 р оку по справі № 27/17-3150-2011 (суддя Нев інгловська Ю.М.) позов задовол ено, стягнуто з Приватного пі дприємства „ВАЛЛЄТТА” на кор исть Державного підприємств а „Іллічівський морський тор говельний порт” 122214,81 грн. пені, 23655,40 грн. 3% річних, 66196,32 грн. інфляці йних втрат, 2120,67 грн. витрат по сп латі державного мита та 236,00 грн . витрат на ІТЗ судового проце су.
Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 11, 525, 526, 625, 626, 901, 903 Ц ивільного кодексу України, с т. ст. 175, 193, 218, 230 Господарського ко дексу України, Законом Украї ни „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошо вих зобов' язань” та мотивов ано доведеністю позивачем до кументальними доказами пору шення відповідачем строків в иконання грошового зобов' я зання, передбачених умовами договору № 138/и від 09.07.2010 року.
Не погодившись з рішенням с уду, ПП „ВАЛЛЄТТА” звернулос ь до Одеського апеляційного господарського суду з апеляц ійною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду в ід 26.09.2011 року як таке, що прийнят о з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, за неповним з' ясуванням о бставин, що мають значення дл я справи з прийняттям нового рішення про відмову в задово ленні позовних вимог у повно му обсязі.
В обґрунтування доводів ап еляційної скарги скаржник на полягає на наступному: - судом , в порушення положень ст. 233 Го сподарського кодексу Україн и, ст. 551 Цивільного кодексу Укр аїни та п. 3 ч.1 ст. 83 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни безпідставно відмовле но в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафн их санкцій, оскільки не взято до уваги обставин відсутнос ті завданих позивачу діями П П „ВАЛЛЄТТА” збитків, а також незначний термін порушення грошового зобов' язання; - су дом не взято до уваги те, що пр отокол комісії ДП „ІМТП” про проведення аналізу дебіторс ької заборгованості свідчит ь про прийняття позивачем рі шення щодо незастосування до ПП „ВАЛЛЄТТА” штрафних санк цій за договором № 138/и від 09.07.2010 р оку; - суд безпідставно відхил ив клопотання ПП „ВАЛЛЄТТА” про витребування вказаних до казів; - суд не врахував, що поз ивачем не проведено претензі йної процедури; - суд не виклав в рішенні обґрунтувань підс тав, з яких були відхилені кло потання про зменшення розмір у штрафних санкцій та про вит ребування доказів, чим поруш ено вимоги ст. 84 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.
У відзиві на апеляційну ска ргу ДП „ІМТП” вказує, що оскар жуване рішення суду від 26.09.2011 ро ку прийнято з дотриманням но рм матеріального та процесуа льного права, тому вважає йог о законним, а доводи апеляцій ної скарги ПП „ВАЛЛЄТТА” вва жає такими, що не спростовуют ь правильних висновків місце вого господарського суду, у з в' язку з чим просить залиши ти апеляційну скаргу без зад оволення, а рішення суду від 26 .09.2011 року залишити без змін.
Перевіривши матеріали спр ави, правильність застосуван ня судом першої інстанції но рм матеріального та процесуа льного права, повноту встано влення обставин справи та ві дповідність ним висновків су ду, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшл а висновку про відсутність п ідстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як встановлено місцевим го сподарським судом та підтвер джено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції , 09.07.2010 року між ДП „ІМТП” (порт) т а ПП „ВАЛЛЄТТА” (вантажовлас ник) укладено договір на пере валку імпортних навалочних в антажів № 138/и, відповідно до як ого вантажовласник доручає, а порт приймає на себе від іме ні й з доручення вантажовлас ника організацію й роботи по вивантаженню з суден, що приб увають на адресу вантажовлас ника, імпортної марганцевої руди навалом у кількості 600000,00 т онн по 100000,00 тонн щомісяця.
Пунктом 2.2 розділу 2 договору встановлено, що вантажовлас ник сплачує порту вартість п ослуг за даним договором і ін шим послугам, зробленим порт ом по ставкам і тарифам, діючи м на день надання послуг і/або відвантаження вантажу.
Підпунктом 2.5 договору стор они врегулювали обов' язки п орта, відповідно до яких: порт зобов' язаний здійснювати в ивантаження вантажу із суден по фактично витраченому час у обробки судна і приймати ва нтаж від імені вантажовласни ка і зберігати вантаж своїми силами, відповідно до чинних правил, звичаїв і погодженим и з портом дорученнями ванта жовласника (підпункт 2.5.1 догов ору); порт зобов' язаний виді ляти складську площу для збе рігання 50000,00 тонн вантажу, що є н ормою одноразового його збер ігання (підпункт 2.5.2 договору); порт зобов' язаний здійснюв ати відвантаження вантажу по нарядам вантажовласника (пі дпункт 2.5.3 договору); порт зобов ' язаний оформлювати докуме нти по прийняттю вантажу і йо го відвантаженню, які зобов' язаний направляти вантажовл аснику або його представнику (підпункт 2.5.4 договору); вести о блік руху вантажів вантажовл асника по коносаментах і суд овим партіям, один раз на рік з а станом на 1 жовтня проводит и інвентаризацію вантажу (пі дпункти 2.5.6, 2.5.7 договору).
Відповідно до підпункту 2.6.7 п ункту 2.6 договору вантажовлас ник зобов' язаний оплачуват и порту всі витрати, пов' яза ні з виконанням доручень за д аним договором по ставкам, ді ючим у порту на день проведен ня розрахунків і/або відвант аження вантажу.
Підпунктом 2.6.13 пункту 2.6 догов ору передбачено обов' язок в антажовласника сплачувати в артість зачищення вагонів і складських площ під мітлу ві д забруднюючого вантажу.
Відповідно до пункту 3.9 розд ілу 3 договору, вартість послу г порту за даним договором сп лачується вантажовласником на протязі 10 банківських днів з моменту виставлення порто м рахунку. Сторони також узго дили, що рахунок може бути вру чений портом уповноваженій п осадовій особі вантажовласн ика, що наділена повноваженн ями на підставі доручення (як е повинно бути надано вантаж овласником у відділ обліку д оходів порту протягом 3-х днів з моменту підписання цього д оговору), з відміткою про вруч ення на копії рахунку, розпис ом посадової особи вантажовл асника та печаткою вантажовл асника; - в такому випадку моме нтом виставлення рахунку явл яється дата вручення рахунку представнику вантажовласни ка. В разі відправлення рахун ку вантажовласнику рекоменд ованим листом з повідомлення м про вручення та описом вкла дення до конверту, з відмітко ю на ньому поштового відділе ння - моментом виставлення р ахунку являється дата його в ідправлення поштою.
Умовами пункту 3.10 розділу 3 д оговору встановлено, що інші послуги, які окремо не визнач ені розділом 3 цього договору , надаються портом на підстав і заявок вантажовласника й с плачуються по діючим місцеви м тарифам, затвердженим нача льником порту. Виконання роб іт підтверджується актами, п ідписаними повноважними пре дставниками сторін.
Згідно пункту 3.14 договору, ва ртість послуг порту, що встан овлені в іноземній валюті, сп лачуються вантажовласником в національній валюті Украї ни за курсом НБУ на день надан ня послуг. Зазначені в догово рі ставки наведені без враху вання ПДВ, яке нараховується у відповідності з вимогами ч инного законодавства Україн и.
Відповідно до пункту 3.15 дого вору, вантажовласник здійсню є оплату витрат порту, пов' я заних з перевезенням вантажі в залізницею, вартість за зда чу вантажів залізниці портом , перевагу на вагах інших влас ників.
Пунктом 6.5 договору встанов лено, що за порушення строків оплати, встановлених умовам и цього договору, вантажовла сник сплачує порту пеню в роз мірі подвійної облікової ста вки НБУ від суми прострочено го платежу за кожен день прос трочення.
Згідно пункту 7.1 договору, до говір набуває чинності від д ня його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 року. Також, вказа ним пунктом врегульовані умо ви пролонгації цього договор у.
В матеріалах справи містят ься складені та підписані ст оронами акти здачі - прийман ня робіт (надання послуг) за пе ріод з грудня 2010 по травень міс яць 2011 року на загальну суму 246076 68,39 грн.; рахунки, що складені ок ремо на кожен акт здачі - при ймання робіт (надання послуг ), факт отримання яких відпові дачем не заперечується та пі дтверджується наявними в мат еріалах справи копіями реєст рів пред' явлених рахунків з відміткою уповноваженої осо би ПП „ВАЛЛЄТТА” про їх отрим ання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господ арського кодексу України суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання гос подарських договорів застос овуються відповідні положен ня Цивільного кодексу Україн и з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 901 Цивільного коде ксу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується з а завданням другої сторони (з амовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчин ення певної дії або здійснен ня певної діяльності, а замов ник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послу гу, якщо інше не встановлено д оговором. Положення цієї гла ви можуть застосовуватися до всіх договорів про надання п ослуг, якщо це не суперечить с уті зобов'язання.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного к одексу України встановлено, що якщо договором передбачен о надання послуг за плату, зам овник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмір і, у строки та в порядку, що вст ановлені договором.
Статтями 525, 526 Цивільного код ексу встановлено, що зобов'яз ання має виконуватися належн им чином відповідно до умов д оговору та вимог цього Кодек су, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутност і таких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться. Односторо ння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ін ше не встановлено договором або законом.
Відповідачем не заперечує ться та підтверджується наяв ними в матеріалах справи коп іями виписок банку по розрах унковому рахунку ДП „ІМТП”, щ о отримуючи рахунки від пози вача, складені на підставі ак тів здачі - приймання робіт (надання послуг), на протязі вк азаного вище періоду, відпов ідач здійснював оплати за ци ми рахунками частково з пору шенням строків оплати, встан овлених умовами договору № 138/ и від 09.07.2010 року.
Як раніше вказувалось, ДП „І МТП” звертаючись з позовом д о суду, вказало про порушення ПП „ВАЛЛЄТТА” строків викон ання грошового зобов' язанн я, передбачених умовами пунк ту 3.9 договору № 138/и від 09.07.2010 року за період з грудня 2010 року по т равень місяць 2011 року, що стало підставою для нарахування в ідповідачу пені, 3% річних та і нфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивіль ного кодексу України якщ о у зобов'язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'яза ння, строк (термін) виконання я кого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має наста ти, підлягає виконанню з наст анням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господ арського кодексу України штр афними санкціями у цьому Код ексі визнаються господарськ і санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), я ку учасник господарських від носин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил з дійснення господарської дія льності, невиконання або нен алежного виконання господар ського зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодек су України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, в становлені договором або зак оном, зокрема, сплата неус тойки.
Пунктом 6.5 договору сторони узгодили, що за порушення стр оків оплати вантажовласник с плачує порту пеню в розмірі п одвійної облікової ставки НБ У від суми простроченого пла тежу за кожен день простроче ння.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено порушен ня відповідачем строків вико нання грошового зобов' язан ня за договором № 138/и від 09.07.2010 ро ку, колегія суддів погоджуєт ься з висновком місцевого го сподарського суду про наявні сть підстав для стягнення з в ідповідача пені в розмірі, пе редбаченому пунктом 6.5 вказан ого договору, що за правильни м розрахунком позивача склад ає 122214,81 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного ко дексу України боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов'язання, на вимогу кре дитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а та кож три проценти річних від п ростроченої суми, якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом.
Колегія суддів відмічає, що місцевий господарський суд дійшов також правильного вис новку про задоволення позовн их вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 23655,40 грн. та інфляційних втрат в сумі 66196,32 грн., виходячи з наявн их у матеріалах справи доказ ів.
ПП „ВАЛЛЄТТА”, звертаючись з апеляційною скаргою до суд у апеляційної інстанції, вка зало, що місцевим господарсь ким судом порушені положення ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного коде ксу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Госпо дарського процесуального ко дексу України, наслідком чог о стала відмова відповідачу в задоволенні клопотання пр о зменшення розміру штрафної санкції на 30% від нарахованої суми.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарськ ого кодексу України у разі як що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі пор івняно із збитками кредитора , суд має право зменшити розмі р санкцій. При цьому повинно б ути взято до уваги: ступінь ви конання зобов'язання боржник ом; майновий стан сторін, які б еруть участь у зобов'язанні; н е лише майнові, але й інші інте реси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного к одексу України передбачено, що розмір неустойки може бут и зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує ро змір збитків, та за наявності інших обставин, які мають іст отне значення.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуаль ного кодексу України господ арський суд, приймаючи рішен ня, має право зменшувати у вин яткових випадках розмір неус тойки (штрафу, пені), яка підля гає стягненню зі сторони, що п орушила зобов'язання.
Колегія суддів враховує, що неустойка за своєю правовою природою є способом забезпе чення виконання договірного зобов' язання і являється м ірою відповідальності, основ не призначення якої полягає в стимулюванні боржника до н алежного виконання взятого н а себе зобов' язання, тому об ставини, на які послався відп овідач в обґрунтування клопо тання про зменшення розміру штрафних санкцій, не звільня ють ПП „ВАЛЛЄТТА” від викона ння прийнятих на себе зобов' язань перед позивачем, а тако ж не звільняють відповідача від відповідальності за пору шення взятих на себе зобов' язань за договором.
Також, колегія суддів заува жує на тому, що відповідач, зве ртаючись до суду з проханням про зменшення стягуваного з нього розміру пені, не надав д оказів винятковості обстави н, які призвели до порушення н им грошового зобов'язання, не відповідності розміру пені н аслідкам порушення та інших обставин, з якими законодаве ць пов'язує право суду на змен шення штрафних санкцій, тому доводи скаржника про безпід ставну відмову в задоволенні клопотання про зменшення ро зміру штрафних санкцій з мот ивів порушення місцевим госп одарським судом норм матеріа льного та процесуального пра ва є недоведеними та необґру нтованими.
Колегією суддів також не пр иймаються до уваги доводи ск аржника про безпідставну ві дмову місцевим господарськи м судом в задоволенні клопот ання про витребування у пози вача, на підставі ст. 38 Господа рського процесуального коде ксу України, протоколу коміс ії ДП „ІМТП” з аналізу дебіто рської заборгованості в якос ті доказу на підтвердження в ідсутності підстав для нарах ування штрафних санкцій відп овідачу, оскільки в матеріал ах справи взагалі відсутні в ідомості про наявність таког о протоколу.
Крім цього, доводи скаржник а про порушення судом першої інстанції вимог ст. 84 Господа рського процесуального коде ксу України, з посиланням на в ідсутність висновків та обґр унтувань в рішенні суду підс тав відмови в задоволенні за явлених клопотань про зменше ння розміру штрафних санкцій та витребування доказів, кол егією суддів також не прийма ються до уваги, оскільки такі доводи скаржника спростовую ться мотивувальною частиною оскаржуваного рішення суду.
Виходячи з положення ст. 124 Ко нституції України, відповідн о до якої правосуддя в Україн і здійснюється виключно суда ми та враховуючи, що положенн я Господарського процесуаль ного кодексу України не міст ять в собі застереження щодо допустимості судового захис ту тільки після досудового в регулювання спору та неприпу стимості здійснення правосу ддя без його застосування, ко легія суддів вважає хибними доводи скаржника щодо непров едення позивачем претензійн ої процедури, що є, на думку ПП „ВАЛЛЄТТА”, підставою для ск асування рішення суду.
З наведеного, колегія судді в не вбачає підстав для скасу вання або зміни рішення суду від 26.09.2011 року тому апеляційна скарга ПП „ВАЛЛЄТТА” підляга є залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуальн ого кодексу України, судова к олегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського с уду Одеської області від 26.09.2011 р оку по справі № 27/17-3150-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законно ї сили з дня її проголошення т а може бути оскаржена в касац ійному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Г ладишева
Суддя: Я.Ф . Савицький
Суддя: О.Т . Лавренюк
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2011 |
Оприлюднено | 20.12.2011 |
Номер документу | 19919937 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Гладишева Т.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні