Постанова

від 19.08.2008 по справі 5/64пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/64пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.08.2008  року                                                            Справа № 5/64пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Парамонової Т.Ф.

                                                  Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                    Наумова Б.Є.

та за участю

представників сторін:

від позивача                                                Юсібов М.М., паспорт серії ЕМ 944349, від 15.05.2001,

                                                  Коробченко Т.М., дов. від 11.03.2008 № б/н  

від відповідача                              Орлов І.К., дов. від 07.06.2008 № 130  

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу          Малого приватного підприємства „Ю.М.М.”,

                    м.  Рубіжне Луганської області  

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  07.07.2008

у справі                                        № 5/64пд  (суддя –Закропівний О.В.)

за позовом                                   Малого приватного підприємства „Ю.М.М.”,

                                                     м.  Рубіжне Луганської області  

до відповідача                               Дочірнього підприємства „Рубіжанський ринок” Луганської обласної спілки споживачів товариств, м. Рубіжне Луганської області  

про          спонукання укласти договір сервітуту на земельну ділянку

        За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 25.07.2008 та першого заступника голови суду від 19.08.2008

В С Т А Н О В И В :

     Позивач, Мале приватне підприємство „Ю.М.М.” (далі –МПП „Ю.М.М.”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання Дочірнього підприємства „Рубіжанський ринок” Луганської обласної спілки споживачів товариств (далі –ДП „Рубіжанський ринок”) укласти  договір сервітуту  на земельну ділянку площею 32 м.кв.

         Листом  від 24.06.2008 позивач заявив про зміну позовних вимог та просив зобов'язати ДП „Рубіжанський ринок”  укласти договір сервітуту на земельну ділянку площею 24 м.кв., що розташована на території відповідача за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Визволителів, 94, враховуючи умови договору оренди землі, укладеного між ДП „Рубіжанський ринок” та Рубіжанською міською радою.

         Рішенням місцевого господарського суду від 07.07.2008 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача. Стягнуто з МПП „Ю.М.М.” на користь ДП „Рубіжанський ринок” судові витрати на оплату послуг адвоката у сумі 4000,00 грн.

         Відмова в задоволенні позову судом першої інстанції мотивована неподанням позивачем після уточнення позовних вимог до суду належного примірника договору сервітуту на земельну ділянку площею 24 м.кв., положеннями ч. 2 ст. 401 Цивільного кодексу України, ст.ст. 98, 100 Земельного кодексу України, ст.ст. 44, ч. 3 ст. 48, 49, 84 Господарського процесуального кодексу України.

         Як зазначено судом першої інстанції надані відповідачем фотознімки з місця розташування кафе свідчать про наявність у МПП „Ю.М.М.” можливості вільно користуватись підходами та під'їздом до його кафе „Тебріз”.

         МПП „Ю.М.М.” не погодилось з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, якою просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити  позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача укласти договір земельного сервітуту на земельну ділянку 24 м.кв.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на незаконність рішення, на порушення норм процесуального права,  на положення ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України,  ст. 181 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 98, ст. 99 Земельного кодексу України, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відмову місцевого господарського суду у задоволенні позову з підстав неподання позивачем після уточнення позовних вимог до суду належного примірника договору сервітуту на земельну ділянку площею 24 м. кв. скаржник вважає необґрунтованою, оскільки відповідачем попередньо вимагалося саме 24 м. кв. до обтяження сервітутом, з чим  МПП „Ю.М.М.” фактично погодилося, про що свідчить сервітутний договір, який, як зазначає скаржник, відповідач у наказному порядку зобов'язав укласти позивача. До того ж, за доводами апелянта, відсутня і вимога суду щодо зобов'язання позивача надати новий проект договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 24 м.кв. Скаржник вважає безпідставним прийняття судом до уваги лише фотознімків, що надані відповідачем, які за твердженням скаржника, були зроблені в досить ранній час, коли на ринку відсутній масовий наплив покупців.

Залишення судом поза увагою фотознімків позивача та не залучення їх до матеріалів справи скаржник вважає безпідставним, оскільки, на його думку, саме вони безпосередньо доводять необхідність встановлення земельного сервітуту.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України апелянт зазначає про використання ним усіх можливих способів укласти земельний сервітут, не доводячи справу до суду (спроба позивача укласти з відповідачем договір сервітуту, а також спроба укласти договір оренди безпосередньо з  власником землі –Рубіжанською міською радою).

Також за доводами скаржника, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідача щодо покладення на позивача судових витрат за оплату послуг адвоката, не з'ясував наявність заперечень позивача проти вказаного клопотання, не ознайомив з додатками до нього, зокрема, з укладеним  договором-дорученням про надання правової допомоги та захисту  між відповідачем - ДП „Рубіжанський ринок” та адвокатом Дашко Ю.І.  та документом про сплату даних послуг на суму 4000 грн.

ДП „Рубіжанський ринок” доводи позивача за апеляційною скаргою оспорює, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивач згідно укладеного з територіальною громадою м.Рубіжне договору купівлі-продажу від 13.01.2006 та державного акту на право власності на земельну ділянку від 08.02.2006 № 155155 є власником земельної ділянки площею 0,0158га, що знаходиться в м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94-а.

Право власності позивача на  вказану земельну ділянку зареєстровано у встановленому порядку, що підтверджено витягом з Державного реєстру правочинів від 14.01.2006.

Земельна ділянка, власником якої є позивач, знаходиться в межах земельної ділянки, яка надана в користування ДП „Рубіжанський ринок” загальною площею 2,9810 га за договором оренди землі від 08.11.2006, укладеним відповідачем з Рубіжанською міською радою.

Вимога позивача про зобов'язання ДП „Рубіжанський ринок” укласти договір сервітуту обґрунтована за позовною заявою наявністю з боку дирекції ДП „Рубіжанський ринок” претензії стосовно користування орендованою ним землею відвідувачами кафе „Тебріз” при підході та  проїзді на велосипедах до об'єкту власності позивача.

Відповідно до положень ст. 401 Цивільного кодексу України сервітутом є право обмеженого користування чужим майном, встановленим в інтересах певної особи.

Згідно із ч. 1 ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту –це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.

Земельний сервітут здійснюється способом найменш обтяженим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (ч. 4 ст. 98 Земельного кодексу України).

Отже, при встановленні земельного сервітут повинні бути враховані інтереси власників (користувачів) обох земельних ділянок.

Відповідно до ст. 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Наявність законодавчої норми, яка надає йому право на звернення до суду із заявою про зобов'язання відповідача укласти договір сервітуту на земельну ділянку позивачем не доведено.

Також судова колегія враховує наступне.

За позовною заявою позивачем заявлено вимогу про зобов'язання ДП „Рубіжанський ринок” укласти договір сервітуту на земельну ділянку площею 32 кв.м.

Докази надіслання відповідачеві заяви про зміну позовних вимог, яка надана суду 24.06.2008 та згідно якої МПП „Ю.М.М.” заявлено про зобов'язання ДП „Рубіжанський ринок” укласти договір сервітуту на земельну ділянку площею 24 кв.м. позивачем не надані. До того ж, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, проект договору до вказаної заяви позивачем не був доданий. За викладеним заява позивача від 24.06.2008 не може вважатися зміною позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 403 Цивільного кодексу України зміст сервітуту визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

За змістом п. 1.2 проекту договору позивачем запропоновано встановити наступні сервітути: право пішохідного переходу, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право відводу води зі своєї земельної ділянки через сусідню земельну ділянку. Проте, вказані обмеження позивачем за проектом договору не конкретизовані, місто встановлення сервітуту, його інші умови чітко не визначено. Зокрема, у проекті договору відсутні вимоги щодо розташування проїзду на території земельного сервітуту, межі території не визначені, не вказаний порядок користування земельним сервітутом.

Відсутність можливості задоволення своїх потреб іншим способом та необхідність встановлення сервітуту позивачем належним чином відповідно  до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  не доведено.

З пояснень  відповідача, які позивачем належним чином не спростовані, потреби МПП „Ю.М.М.” задовольняються існуючим на території ринку порядком, надання МПП „Ю.М.М.” земельного сервітуту 32 кв.м. порушило б права підприємців, яким земельні ділянки надані в користування відповідно до укладених з ними договорів оренди землі.

Не спростовують висновків суду за рішенням й інші доводи скаржника, зокрема, стосовно необґрунтованості покладення на нього судових витрат з послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем укладено договір-доручення від 22.05.2008 про надання правової допомоги та захисту і представлення інтересів з адвокатом Дашко Ю.І., який має свідоцтво про право на зайняття  адвокатською діяльністю від 17.01.2008 № 1.

На виконання умов договору від 22.05.2008 Дашко Ю.І. приймав участь у судових засіданнях по справі, що підтверджено ухвалою від 09.06.2008, записом про оголошення перерви у судовому засіданні 24.06.2008, змістом рішення та формулярами (протоколами) судових засідань. Оплату відповідачем послуг адвоката Дашко Ю.І. за договором-дорученням від 22.05.2008 у сумі 4000 грн. підтверджено платіжним дорученням від 23.05.2008 № 749.

Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції не вбачається.

Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

            1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „Ю.М.М.”  на рішення господарського суду Луганської області від 07.07.2008 по справі № 5/64пд  залишити без задоволення.

           2. Рішення господарського суду Луганської області від 07.07.2008 по справі               № 5/64пд  залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      Т.Ф.Парамонова

Суддя                                                                      І.В.Семендяєва

         Надруковано 6 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          господарському суду Луганської області

5-          до наряду ЛАГС