Постанова

від 02.09.2008 по справі 10/55/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/55/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" вересня 2008 р. Справа № 10/55/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді     Бойко Л.І

суддів:   Величко Т.А.,  Поліщук  Л.В.                               

при секретарі судового засідання   Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача –Летуча С.В., Дьоміна І.В.

від відповідача –Бойко Н.І., Цинєв О.О.

від Прокуратури —Бурдейна І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Малого приватного підприємства  „Співдружність”

на рішення господарського суду Миколаївської області  від 26.03.2008р.

по справі  № 10/55/08

за позовом  Прокурора Центрального  району  м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління  з використання та розвитку комунальної власності міської ради

до  МПП  „Співдружність”

про  стягнення 831,24 грн., розірвання договорів оренди та виселення

встановив:

Прокурор Центрального  району м. Миколаєва  в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради 31.01.2008р. звернувся  до господарського суду з позовом  про стягнення  з МПП  „Співдружність”  заборгованості у сумі 831,24 грн.  по сплаті орендної плати за договорами № 2779 та  № 2847.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради подало заяву про доповнення позовних вимог, в якій просило:  достроково розірвати договір оренди нерухомого майна № 2779, укладений 01.02.2001р. між Малим приватним підприємством „Співдружність” та Управлінням майном комунальної власності, правонаступником якого є Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради; достроково розірвати договір оренди нерухомого майна № 2847, укладений 11.07.2001р. між МПП  „Співдружність” та Управлінням, виселити МПП „Співдружність” з орендованого нежитлового  приміщення  площею 36,5 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Шевченка, 44; виселити МПП „Співдружність” з орендованого нежитлового приміщення площею 26,3 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Шевченка,  44; стягнути з відповідача  заборгованість по орендній платі за договором  № 2847 від 11.07.2001р.  у розмірі 302,52 грн. на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради і  заборгованість по орендній платі за договором № 2779 від 01.02.2001р. у розмірі 794,36 грн., а також  стягнути з  відповідача держмито  та витрати на ІТЗ судового процесу на користь держави.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.03.2008р. (суддя  Горобченко Д.М.) позовні вимоги прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку  комунальної власності міської ради задоволено частково. Розірвано договір оренди  нерухомого майна № 2779 від 01.02.2001р., розірвано договір оренди нерухомого майна № 2847 від 11.07.2001р., стягнуто з малого приватного підприємства  „Співдружність”  1928,12 грн основного боргу, 187 грн. держмита і  118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради. В частині прийняття рішення про виселення з об'єктів нерухомого майна малого приватного підприємства „Співдружність” - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, Мале приватне підприємство „Співдружність” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на  неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм процесуального права.

Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду —таким, що відповідає обставинам справи і чинному законодавству.

Прокурор Центрального  району м. Миколаїва вважає оскаржене судове рішення законним і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу —без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає рішення суду таким, що не грунтується на всебічному, повному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів.

Як свідчать матеріали справи,  01.02.2001р. між Управлінням майном комунальної власності і малим приватним підприємством  “Співдружність” укладено договір № 2779 оренди нежитлового приміщення комунальної власності  під розміщення майстерні. Об'єктом оренди згідно зазначеного договору виступає нежитлове приміщення площею 36,50 кв.м., розміщене по вул. Шевченка, 44, м. Миколаєва. Згідно акту прийому-передачі від 01.02.2001р. вказане майно було прийнято орендарем.

11.07.2001р. між Управлінням майном комунальної власності і МПП “Співдружність” укладено договір № 2847 оренди нежитлового приміщення комунальної власності під розміщення складу. Об'єктом оренди згідно зазначеного договору виступає  нежитлове приміщення площею 26,30 кв.м., розміщене по вул. Шевченка, 44, м. Миколаєва. Згідно акту прийому-передачі від 11.07.2001р. вказане майно було прийняте орендарем.

Відповідно до угоди від 03.07.2002р. до договору № 2847, нежитлове приміщення площею 26,30 кв.м. стало використовуватись під кафе.

Пунктом 3 Договорів № 2779 і № 2847 встановлений розмір орендної плати, а також порядок її сплати. Відповідно для договору № 2779- щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця (п.п. 3.1), для договору № 2847-щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітнім (п.п. 3.5).

Вказані договори № 2779 та № 2847 відповідно до п.п. 10.6 цих договорів  сторонами пролонговані і є чинними.

Відповідно до розпорядження Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради від 05.06.2001р. № 100-р “Про використання нежитлових приміщень міської комунальної власності”, було дозволено проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна МПП “Співдружність”, а саме в підвальному приміщенні по вул. Шевченко, 44.

Згідно з розпорядженням Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради від 03.07.2002р. № 108-р “Про використання нежитлових приміщень міської комунальної власності”, внесено зміни в договір оренди № 2779 від 11.02.2001р. в частині використання приміщення, а саме - замість “майстерня” - “кафе” та в договір оренди № 2847 від 11.07.2001р. а саме - замість “склад”-”кафе”.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.07.2002р. № 665 було затверджено акт державної технічної комісії від 18.07.2002р. про введення  в експлуатацію кафе по вул Шевченка, 44.

Згідно умов вищевказаних договорів оренди, орендар зобов'язався використовувати об'єкт оренди відповідно до умов договору та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.п. 5.2 у обох договорах), але  станом на 17.01.2008р. заборгованість орендаря по сплаті орендної плати за договором № 2779 склала 599,08 грн., а за договором № 2847 -  232,16 грн. Загальна заборгованість по двом договорам  склала 831,24 грн.

Зазначені обставини спричинили звернення Прокурора Центрального  району  м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління  з використання та розвитку комунальної власності міської ради з позовом про стягнення цієї заборгованості, а також звернення Управління  з використання та розвитку комунальної власності міської ради із заявою про уточнення позовних вимог, в якій йшлося про розірвання вищевказаних договорів та виселення відповідача із займаних за договорами приміщень.

Господарський суд із доводами Прокурора та Управління погодився, задовольнивши позов частково в частині стягнення грошових коштів та розірвання договорів, вказавши про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами належним чином, не погашення ним заборгованості.

Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції не погоджується і вважає його помилковим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, так як  судом не повно досліджені всі обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно положень ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до п. 13 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 „Про питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна", підставою для розірвання договору може слугувати невиконання орендарем одного із зобов'язань, передбачених договором.

Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Даною статтею врегульований порядок та підстави відмови від наймодавця від договору оренди шляхом позасудового врегулювання спірних правовідносин. Питання дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін врегулюванні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, якою встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути розірвано достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору майна в порядку встановленому ст. 188 цього Кодексу. В свою чергу ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Позивачем не доведено дотримання порядку, встановленого наведеною нормою.

Крім того, вичерпний перелік підстав для розірвання договору містить ст. 783 ЦК України, згідно положень якої наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач  не  приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Невиконання умов договору щодо невнесення орендних платежів не могло бути підставою для його розірвання у судовому порядку.

Судовою колегією встановлено, що умови договорів оренди неухильно виконувались обома сторонами на протязі 2001 -2006рр. включно, і лише в 2007 році з вини бухгалтера МПП "Співдружність", який вже звільнений останнім за халатне та недбале відношення до роботи, орендна плата не була сплачена своєчасно, на теперішній час ніякої заборгованості немає, що підтвердив позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що заборгованість погашена, а також те, що відповідачем здійснено значне поліпшення орендованого майна, умови договорів виконувались на протязі багатьох років, судова колегія вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що не грунтується на повному та всебічному дослідженні всіх обставин справи, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

          Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.03.2008р. у справі № 10/55/08 скасувати, в позові відмовити.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                              Л.І. Бойко

Суддя                                                                                    Т.А. Величко

Суддя                                                                                    Л.В. Поліщук