Постанова

від 27.08.2008 по справі 28/209 (1/751-15/301)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/209 (1/751-15/301)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 серпня 2008 р.                                                                                    № 28/209 (1/751-15/301)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Коробенко Г.П.- головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Мачульського Г.М.,

розглянувши матеріали  

касаційних скаргВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії –Львівське обласне управління

на постановиЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.06.2008  

у справігосподарського суду Львівської області

за скаргоюВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії –Львівське обласне управління

на діїГалицького ВДВС Львівського міського управління юстиції

та за заявою ВАТ "Державний ощадний банк України"

провизнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню,

в судовому засіданні взяли участь представники:

скаржника: Романова Н.В. (дов. від 24.03.08),

ВДВС: не з'явились,

                                          ВСТАНОВИВ :

Ухвалою від 20.12.2007 господарського суду Львівської області відмовлено в задоволенні заяви ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління про визнання наказу господарського суду Львівської області від 22.11.2005 №1/751-15/301 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 26.12.2007господарського суду Львівської області в задоволенні скарги ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії Львівське обласне управління про визнання  недійсною постанови державного виконавця Галицького ВДВС Львівського міського управління юстиції від 11.09.07 відмовлено.

          Постановами від 02.06.08 Львівського апеляційного господарського суду вказані вище ухвали залишено без змін.  

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії –Львівське обласне управління звернулось до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційні скарги залишити без задоволення.

Як було встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, рішенням від 04.10.2005 господарського суду Львівської області з ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління на користь Відділу державної виконавчої служби Стрийського району Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області стягнуто 629923,12 грн.

Ухвалою від 17.11.2005 Львівського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Львівської області від 04.10.2005 залишено без змін, а апеляційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління - без задоволення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2007  касаційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 скасовано, а справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2007 рішення господарського суду Львівської області від 04.10.2005  у справі №1/751-15/301 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судами з'ясовано, що 22.11.2005 господарським судом Львівської області було видано наказ №1/751-15/301 про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 4 ст. 117 ГПК України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Постановою державної виконавчої служби від 29.10.2007 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із надходженням ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.09.2007, виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу закінчено. Наказ господарського суду Львівської області від 22.11.2005 р. №1/751-15/301 повернуто господарському суду. Вказана постанова виконавчої служби сторонами не оскаржувалась.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у випадку скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований або до суду у 10-денний строк. 

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обгрунтовано взято до уваги той факт, що спірний наказ господарського суду виконаний не був, стягнення визначеної у ньому суми повністю чи в частині не відбулося, що свідчить про відсутність на дату розгляду справи судом першої інстанції спірних питань, пов'язаних із наказом суду від 22.11.2007.

          З огляду на вказане судові рішення щодо заяви скаржника  про визнання наказу господарського суду Львівської області від 22.11.2005 №1/751-15/301 таким, що не підлягає виконанню прийнято обгрунтовано і підстав для їх скасування немає.

В частині скарги ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління на дії Галицької ВДВС судами встановлено, що 23.08.2007 останньою винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління строк на добровільне виконання наказу господарського суду по цій справі до 30.08.2007.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим законом.

          Судами також з'ясовано, що 04.09.2007 державною виконавчою службою було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій якою, у зв'язку із несвоєчасним отриманням скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження, було відкладено провадження виконавчих дій до 10.09.2007 року.

11.09.2007 державною виконавчою службою, у зв'язку з не виконанням боржником рішення у строк, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Докази виконання вказаної постанови відсутні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно не взято до уваги посилання скаржника на ухвалу Галицького районного суду від 11.09.2007 про забезпечення адміністративного позову, якою заборонено до вирішення спору в суді Галицькому відділу   державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчиняти будь-які дії про примусове виконання наказу №1/751-15/301, виданого 22.11.2005, оскільки тільки господарський суд, що прийняв відповідне рішення по господарській справі вправі розглядати скарги на дії органів державної виконавчої служби щодо виконання даного судового рішення. Жодний інший суд не наділений чинним законодавством повноваженнями розглядати такі скарги, а тим більше  забороняти вчиняти будь-які дії про примусовому виконанню наказу №1/751-15/301, виданого 22.11.2005 господарським судом, тобто забороняти виконувати судове рішення, що набрало законної сили.

          Крім того, згідно з ч. 6 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.

          З врахуванням того, що судове рішення, на примусове виконання якого було винесено оскаржувану постанову, скасовано, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.  

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального  та  процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                      ПОСТАНОВИВ  :

Касаційні  скарги залишити без задоволення.

Постанови від 02.06.08 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 1/751-15/301 залишити без змін.

Головуючий:                                                                              Коробенко Г.П.

Судді:                                                                                           Костенко Т. Ф.

                                                                                                      Мачульський Г.М.