Рішення

від 06.12.2011 по справі 13/445

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/445

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/445

06.12.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до    Житлово-будівельного кооперативу "Спартак"

про  стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 69 516,85 грн.

     Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники:          

від позивача      Півень Д.О.

від відповідача  не з'явився

в судовому засіданні 06.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ та СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Київенерго” (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду  міста Києва з позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Спартак" (далі - Відповідач) 49 474,65 грн. основного боргу, 1 835,86 грн. пені, 14 227,43 грн. інфляційних втрат, 3 978,91 грн. 3% річних, 695,17 грн. витрат із сплати судового мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позов мотивований неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690085  від 01.09.1999 року.

02.11.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/445, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 22.11.2011 року.

22.11.2011 року в судове засідання з'явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.  Відповідач на судове засідання не з'явився.

Через неявку сторін та не подання витребуваних доказів ухвалою суду від 08.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.02.2011 року.

В судове засідання, призначене на 06.12.2011 року, з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

01.09.1999 р. між Публічним акціонерним товариством “Київенерго” (надалі –Позивач, постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Спартак" (надалі –Відповідач, споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690085 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в  Договорі.

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з п.п. 2.2.1., 2.3.1 Договору, Позивач зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води в кількості та обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п.2 Додатка 4 до Договору, Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.3 Додатка 4 до Договору Відповідач за вказаними у п.2 Додатку оплачує вартість використаної теплової енергії не пізніше 28 числа поточного місяця.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4  до Договору, в п.п. 1, 2, 3 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі тепло збуту № 2 за адресою: вул. Красногвардійська, буд. № 38 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду  та платіжну вимогу - доручення, куди включенні вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

В разі, якщо абонент розраховується за показникам приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичним показниками.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.08 по 01.10.11 позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 239387,39 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 189912,74 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 49474,65 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами, обліковими картками за спірний період, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Отже, станом на день звернення з позовом до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 49474,65 грн.

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за період з жовтня 2008 року по листопад 2011 року, розрахунок  ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом  вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1 835,86 грн. пені.

Пунктом 3.5 Додатку № 4 до Договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

З розрахунком розміру пені в сумі 1 835,86 грн. суд погоджується та вважає його обґрунтованими.

Крім суми основного боргу та пені позивач також просить стягнути з відповідача 14 227,43  грн.  інфляційних втрат та 3 978,91 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунком розміру 3% річних в сумі 3 978,91 грн. та інфляційних втрат в сумі 14 227,43 грн., наданим позивачем, суд погодився та вважає його обґрунтованим.

Отже, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 49 474,65 грн. основного боргу, 1 835,86 грн. пені, 14 227,43 грн. інфляційних втрат та 3 978,91 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85,  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Спартак" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 28, код ЄДРПОУ 22908941) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 49 474,65 (сорок дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири),46 грн. основного боргу, 1 835 (одну тисячу вісімсот тридцять п'ять),69 грн. пені, 14 227 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять сім),43 грн. інфляційних втрат, 3 978 (три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім),91 грн. 3% річних, 695 (шістсот дев'яносто п'ять),17 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                  І.Д. Курдельчук

дата складення 12.12.11