Рішення

від 23.11.2011 по справі 5020-1426/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року справа № 5020-1426/2011

За позовом Прок урора Ленінського району міс та Севастополя

(99011, м. Сев астополь, вул. Вороніна, 10)

в інтересах Фонд у комунального майна Севасто польської міської Ради,

держави ідентифікац ійний код 25750044

в особі: (99011, м. Севаст ополь, вул. Луначарського, 5)

до Закритог о акціонерного товариства гр омадського харчування „Україна”,

ідентифікаційний код 20669567

(99011, м. Севастополь, вул. Ленін а, 23)

про стягнення 25 092,82 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників с удового процесу:

прокурор (Прокурор Лен інського району м. Севастопо ля) - Шульга А.М. - старший про курор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 574 від 18.11.2008;

позивач (ФКМ Севастопол ьської міської Ради) - ОСОБ А_1. - головний спеціаліст ю ридичного відділу, довіреніс ть б/н від 05.01.2011;

відповідач (ЗАТ громадс ького харчування „Укра їна”) - ОСОБА_2 - представ ник, довіреність від 03.10.2011.

Обставини справи:

13.09.2011 Прокурор Ленінськ ого району міста Севастополя в інтересах держави в особі Ф онду комунального майна Сева стопольської міської Ради (д алі - позивач, ФКМ Севастопо льської міської Ради) зверну вся до господарського суду м іста Севастополя (далі - суд ) із позовом до Закритого акці онерного товариства громадс ького харчування „Укра їна” (далі - відповідач, ЗАТ г ромадського харчування „Україна”) про стягнення 25 092, 82 грн, з яких: 13 206,82 грн - сума заб оргованості з орендної плати ; 109,07 грн - пеня; 420,53 грн - 3% річних ; 11 356,40 грн - штраф.

Ухвалою від 16.09.2011 порушено пр овадження у справі № 5020-1426/2011 та у порядку статті 65 Господарськ ого процесуального кодексу У країни зобов' язано сторін н адати суду документи, необхі дні для вирішення спору; розг ляд справи призначено на 18.10.2011.

Через неявку відповідача у судове засідання 18.10.2011 розгляд справи був відкладений на 02.11.2 011.

У засіданні суду 02.11.2011 в поряд ку частини третьої статті 77 Го сподарського процесуальног о кодексу України оголошувал ась перерва до 10.11.2011, 10.11.2011 - до 14.11.201 1, а 14.11.2011 - до 23.11.2011.

Присутні у судовому засіда нні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовол ьнити у повному обсязі.

В обґрунтування позовних в имог прокурор та позивач пос илаються на неналежне викона ння відповідачем своїх зобов ' язань за договором оренди нерухомого майна № 370-06 від 23.11.2007 в частині своєчасного та повн ого внесення орендної плати.

Відповідач надав письм овий відзив на позов /арк. с. 95/, в якому позовні вимоги визнав частково, в сумі 9 503,77 грн, з яких : 9 002,68 грн - заборгованість по о рендній платі за спірним Дог овором за період з грудня 2009 ро ку по червень 2011 року; 87,13 грн - п еня; 413,96 грн - 3% річних. Щодо поз овних вимог про стягнення за боргованості по орендній пла ті за липень 2011 року відповіда ч зазначив, що згідно з наказо м Фонду комунального майна С евастопольської міської Рад и № 01-03/763 від 24.06.2011 спірний Договір є розірваним, а тому стягненн я орендної за липень 2011 року з у рахуванням 3% річних та пені є необґрунтованим. Також відпо відач зауважив, що здійснив п оліпшення об' єкта оренди на суму 12 049,00 грн, у зв' язку з чим п росив не стягувати з нього шт раф в сумі 11 356,40 грн.

Позивач надав письмові поя снення з приводу заперечень відповідача /арк. с. 109/, в яких за значив, що наказ Фонду комуна льного майна Севастопольськ ої міської Ради, на який посил ається відповідач, не є доказ ом припинення орендних право відносин між сторонами, оскі льки угода сторін про розірв ання договору за їх згодою ма є бути нотаріально посвідчен а.

Розглянувши матеріал и справи, дослідивши над ані докази, заслухавши п ояснення прокурора та предст авників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2007 між Територіальною громадою, від імені якої діє Ф онд комунального майна Севас топольської міської ради (по зивач, орендодавець), та Закри тим акціонерним товариством громадського харчування „Україна” (відповідач, оре ндар) укладено Договір оренд и нерухомого майна № 370-06 (далі - Договір, спірний Договір) /арк . с. 13-14/, який, згідно з його пункт ом 8.2, є новою редакцією Догово ру оренди № 370-06 від 25.12.2006.

Зазначений Договір посвід чено приватним нотаріусом Се вастопольського міського но таріального округу, зареєстр овано в реєстрі нотаріальних дій за № 2491 та 24.11.2007 - у Державном у реєстрі правочинів, про що с відчить відповідний витяг № 5019511 /арк. с. 18/.

Відповідно до пункту 1.1 Дого вору, з метою ефективного вик ористання комунального майн а та досягнення найвищих рез ультатів господарської діял ьності Орендодавець зобов' язався передати, а Орендар - прийняти в оренду нерухоме м айно - підвальні приміщення (з № І-8 по № І-19, IV-1, IV-2), загальною пл ощею 184,5 м2, розташовані за адре сою: м. Севастополь, вул. Ленін а, 45, - яке перебуває на баланс і Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне пі дприємство № 3” Севастопольс ької міської Ради (далі - об' єкт оренди), вартість якого, зг ідно з довідкою-характеристи кою Комунального підприємст ва „Бюро технічної інвентари зації та державної реєстраці ї об' єктів нерухомого майна ” Севастопольської міської Р ади № 2042 від 15.09.2007, складає 25 400,00 грн .

Пунктом 3.2 Договору визначе но, що орендна плата становит ь 2 271,28 грн за місяць оренди (із з астосуванням індексів інфля ції станом на січень 2007 року) та перераховується Орендарем О рендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця на відпові дні рахунки місцевого бюджет у.

Згідно з Рішенням Севастоп ольської міської Ради № 1617 від 13.02.2007, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визн ачається шляхом корегування розміру місячної орендної п лати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповід ає попередньому (пункт 3.3 Дого вору).

За умовами Договору (пункт 4 .4 Договору) Орендар зобов' яз ався своєчасно вносити Оренд одавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, по в' язані з користуванням об' єктом оренди.

Сторони домовились, що Дого вір діє з моменту його підпис ання до 10.10.2011 (пункт 7.1 Договору в редакції Протоколу від 20.01.2010 уз годження змін до Договору /ар к. с. 17/).

Як установлено судом, позив ач свої зобов' язання за Дог овором виконав у повному обс язі, а саме: передав відповіда чеві об' єкт оренди за Актом приймання-передачі орендова ного майна від 23.11.2007, підписаним обома сторонами без зауваже нь /арк. с. 16/.

Натомість, відповідач умов и Договору порушив: орендну п лату вносив несвоєчасно і не в повному обсязі, внаслідок ч ого у нього перед позивачем з а період з грудня 2009 року п о липень 2011 року утворила сь заборгованість в сумі 13 206,82 г рн, що і стало причиною зверне ння прокурора до суду із дани м позовом в інтересах держав и в особі позивача.

Оцінюючи наявні в матері алах справи докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупно сті, суд вважає позовні вимог и такими, що підлягають задов оленню частково, виходячи з н аступного.

Відповідно до статті 121 Кон ституції України на прокурат уру покладається представни цтво інтересів громадян і де ржави в судах у випадках, пере дбачених законом.

Статтею 361 Закону України „П ро прокуратуру” встановлено , що представництво прокурат урою інтересів громадянина а бо держави в суді полягає у зд ійсненні прокурорами від іме ні держави процесуальних та інших дій, спрямованих на зах ист у суді інтересів громадя нина або держави у випадках, п ередбачених законом. Однією з форм представництва є звер нення до суду з позовами або з аявами про захист прав і своб од іншої особи, невизначеног о кола осіб, прав юридичних ос іб, коли порушуються інтерес и держави, або про визнання не законними правових актів, ді й чи рішень органів і посадов их осіб. Підставою представн ицтва у суді інтересів держа ви є наявність порушень або з агрози порушень економічних , політичних та інших державн их інтересів внаслідок проти правних дій (бездіяльності) ф ізичних або юридичних осіб, щ о вчиняються у відносинах мі ж ними або з державою.

Згідно зі статтею 2 Господар ського процесуального кодек су України прокурор має прав о звертатися до господарсько го суду в інтересах держави.

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуальн ого кодексу України зазначен о, що інтереси держави можуть збігатися повністю або част ково з інтересами державних органів, державних підприємс тв та організацій.

Також вказаним рішенням К онституційного Суду України передбачено, що прокурор чи й ого заступник у кожному конк ретному випадку самостійно ф ормулює, у чому саме полягає п орушення матеріальних або ін ших інтересів держави, обґру нтовує в позовній заяві необ хідність їх захисту та визна чає орган, уповноважений дер жавою здійснювати відповідн і функції у спірних відносин ах.

Відповідно до статей 142-143, 145 К онституції України, пунктів 3, 5 статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Ук раїні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР (з наступ ними змінами і доповненнями) , до матеріальної основи орга нів місцевого самоврядуванн я, крім інших об' єктів, належ ить нерухоме майно, що є у влас ності територіальних громад , управління яким здійснюють відповідні територіальні гр омади через органи місцевого самоврядування в межах отри маних повноважень. Права орг анів місцевого самоврядуван ня захищаються у судовому по рядку.

За змістом частин першої, п' ятої статті 60 Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні” право комунальної власності на рухоме і нерухо ме майно, визначене відповід но до закону як об' єкти прав а комунальної власності, нал ежить територіальним громад ам сіл, селищ, міст та районів у містах.

Органи місцевого самовряд ування від імені та в інтерес ах територіальних громад від повідно до закону здійснюють правомочності щодо володінн я, користування та розпорядж ення об' єктами права комуна льної власності, в тому числі виконують усі майнові опера ції, можуть передавати об' є кти права комунальної власно сті у постійне або тимчасове користування юридичним та ф ізичним особам, здавати їх в о ренду, визначати в угодах та д оговорах умови використання об' єктів, що передаються у к ористування і оренду та ін.

Відповідно до пунктів 2, 9 Пол оження про Фонд комунального майна Севастопольської місь кої Ради, затвердженого ріше нням Севастопольської міськ ої Ради від 12.11.2002 № 339 (в редакції р ішення Севастопольської міс ької Ради від 26.01.2010 № 9128), Фонд ком унального майна Севастополь ської міської Ради є виконав чим органом Севастопольсько ї міської Ради по управлінню майном комунальної власност і територіальної громади міс та Севастополя, одним із завд ань якого є управління у визн ачених Радою межах майном ко мунальної власності /арк. с. 38-42 /.

Таким чином, прокурор вірно визначив орган, уповноважен ий державою здійснювати відп овідні функції у спірних від носинах, та правомірно зверн увся до суду за захистом прав позивача.

Статтею 1 Закону України „П ро оренду державного та кому нального майна” від 10.04.1992 № 2269-XII (з наступними змінами і доповн еннями) унормовано, що даний З акон регулює організаційні в ідносини, пов' язані з перед ачею в оренду майна державни х підприємств та організацій , підприємств, заснованих на м айні, що належить Автономній Республіці Крим або перебув ає у комунальній власності (д алі - підприємства), їх струк турних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господар ського використання державн ого майна, майна, що належить А втономній Республіці Крим аб о перебуває у комунальній вл асності.

Враховуючи, що об' єктом о ренди є комунальне майно, зас тосуванню до спірних відноси н сторін підлягають норми Го сподарського кодексу Україн и, Цивільного кодексу Україн и, а також норми спеціального законодавства в сфері оренд и комунального майна, яким є З акон України „Про оренду дер жавного та комунального майн а”.

Згідно зі статтею 509 Цивільн ого кодексу України зобов ' язанням є правовідноше ння, в якому одна сторона (борж ник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити кошти тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов' язку.

Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України, господарським визнається зобов' язання, щ о виникає між суб' єктом гос подарювання та іншим учасник ом (учасниками) відносин у сфе рі господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб' єкт (зоб ов' язана сторона, у тому чис лі боржник) зобов' язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб' єкта (виконати ро боту, передати майно, сплатит и гроші, надати інформацію то що), або утриматися від певних дій, а інший суб' єкт (управне на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов' язаної сторони виконан ня її обов' язку.

Майнові зобов' язання, які виникають між учасниками го сподарських відносин, регулю ються Цивільним кодексом Укр аїни з урахуванням особливос тей, передбачених Господарсь ким кодексом України (ч. 1 ст. 175 Г К України).

Зобов' язання виникають з підстав, встановлених статт ею 11 Цивільного кодексу Украї ни та статтею 174 Господарськог о кодексу України, зокрема, з д оговорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини перш ої статті 626 Цивільного кодекс у України договором є домовл еність двох або більше сторі н, спрямована на встановленн я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов' язків.

Як встановлено судом, 23.11.2007 мі ж сторонами укладено Договір № 370-06 /арк. с. 13-14/, який за своєю пра вовою природою є договором о ренди.

Так, відповідно до частини п ершої статті 2 Закону України „Про оренду державного та ко мунального майна”, орендою є засноване на договорі строк ове платне користування майн ом, необхідним орендареві дл я здійснення підприємницько ї та іншої діяльності.

Згідно з положеннями части ни першої статті 283 Господарсь кого кодексу України та част ини першої статті 759 Цивільног о кодексу України за договор ом оренди одна сторона (оренд одавець) передає другій стор оні (орендарю) за плату на певн ий строк у користування майн о для здійснення господарськ ої діяльності.

До основних обов' язків ор ендаря стаття 18 Закону Україн и „Про оренду державного та к омунального майна” відносит ь, серед іншого, обов' язок що до внесення орендної плати с воєчасно і у повному обсязі.

При цьому, за змістом статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального м айна”, орендар за користуван ня об' єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської дія льності.

Таким чином, укладений між с торонами Договір № 370-08 від 23.11.2007 є підставою для виникнення у в ідповідача обов' язку щодо в несення орендної плати за ко ристування об' єктом оренди .

Частиною першою статті 193 Г осподарського кодексу Украї ни унормовано, що суб' єкти г осподарювання та інші учасни ки господарських відносин по винні виконувати господарсь кі зобов' язання належним чи ном відповідно до закону, інш их правових актів, договору, а за відсутності конкретних в имог щодо виконання зобов' я зання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно с тавляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є об ов' язковим для виконання ст оронами.

Згідно з частиною першою ст атті 530 Цивільного кодексу Укр аїни, якщо у зобов' язанні вс тановлений строк (термін) йог о виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов' яз ання або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом, за у мовами Договору (пункт 3.2) Орен дар зобов' язаний сплачуват и орендну плату щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Отже, останній платіж за с пірний період (грудень 2009 року - липень 2011 року) відповідач б ув зобов' язаний здійснити в строк до 20.07.2011.

Суд зазначає, що, в порушен ня вимог статей 33, 34 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказів погашення з аборгованості по орендній пл аті в сумі 13 206,82 грн відповідаче м не надано.

Водночас, частина заборгов аності по орендній платі за п еріод з грудня 2009 року по черве нь 2011 року у сумі 9 002,68 грн відпов ідачем визнана повністю /арк . с. 95/.

Щодо доводів відповідача п ро необґрунтованість нараху вання позивачем орендної пла ти за липень 2011 року, суд зазнач ає наступне.

Як убачається із матеріалі в справи, 14.06.2011 позивач отримав лист відповідача з пропозиці єю про розірвання Договору о ренди № 370-06 від 23.11.2007 /арк. с. 101/, за ре зультатами розгляду якого Фо ндом комунального майна Сева стопольської міської Ради ви дано наказ № 01-03/763 від 24.06.2011 про роз ірвання Договору оренди № 370-06 в ід 23.11.2007 за згодою сторін /арк. с. 96/.

Відповідач вважає Договір розірваним з моменту виданн я зазначеного наказу, тобто - з 24.06.2011, упускаючи, що за правило м статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірванн я договору вчиняється в такі й самій формі, що й договір, що змінюється або розривається , якщо інше не встановлено дог овором або законом чи не випл иває із звичаїв ділового обо роту.

Пунктом 4.2 Договору на Оренд аря покладено обов' язок зді йснити нотаріальне посвідче ння та державну реєстрацію ц ього Договору у строки, встан овлені діючим законодавство м.

Як зазначено вище, Договір о ренди № 370-06 від 23.11.2007 посвідчено н отаріально.

Отже, оскільки Договір орен ди № 370-06 від 23.11.2007 укладений у нота ріальній письмовій формі, то й при його розірванні сторон и повинні дотримуватись тієї ж самої форми, а тому Наказ Фо нду комунального майна Севас топольської міської Ради № 01-03/763 від 24.06.2011 не є належним д оказом припинення договірни х правовідносин між сторонам и.

За викладених обставин, дов оди відповідача щодо необґру нтованості позовних вимог в частині нарахування орендно ї плати за липень 2011 року є безп ідставними та такими, що не до ведені належними та допустим ими доказами.

Натомість позовні вимоги в частині стягнення з відпові дача основного боргу в сум і 13 206,82 грн є обґрунтованими , підтверджені документально , а тому підлягають до задовол ення в повному обсязі.

Також прокурор просить с тягнути з відповідача на кор исть позивача 3% річних в сумі 420,53 грн.

Суд вважає дану вимогу так ою, що підлягає задоволенню, в иходячи з наступного.

Відповідно до статей 526, 625 Цив ільного кодексу України зобо в' язання повинно виконуват ись належним чином. Боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов' я зання. Боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Перевіривши наданий проку рором розрахунок 3% річних /арк . с. 11/, суд визнає його вірним, а т ому позовні вимоги в частині стягнення трьох проценті в річних від простроченої суми (13 206,82 грн) в розмірі 420,53 грн є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

В силу частини другої стат ті 20 Господарського кодексу У країни, захист прав і законни х інтересів суб' єктів госпо дарювання здійснюється шлях ом застосування до особи, яка порушила право, штрафних сан кцій та іншими способами, пер едбаченими законом.

Штрафними санкціями у Гос подарському кодексі України визнаються господарські сан кції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку уч асник господарських відноси н зобов' язаний сплатити у р азі порушення ним правил зді йснення господарської діяль ності, невиконання або ненал ежного виконання господарсь кого зобов' язання (ч. 1 ст. 230 Г К України).

Штрафом є неустойка, що о бчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов' яз ання або неналежно виконаног о зобов' язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєча сно виконаного грошового зоб ов' язання за кожен день про строчення виконання (ч. ч. 2, 3 ст . 549 ЦК України).

Відповідно до частини друг ої статті 343 Господарського ко дексу України, платник грошо вих коштів сплачує на корист ь одержувача цих коштів за пр острочку платежу пеню в розм ірі, що встановлюється за зго дою сторін, але не може переви щувати подвійної облікової с тавки Національного банку Ук раїни, що діяла у період, за як ий сплачується пеня.

Аналогічні положення міст ить і спеціальне законодавст во. Так, статтею 3 Закону Украї ни „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошо вих зобов' язань” від 22.11.1996 № 543/9 6-ВР визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від сум и простроченого платежу та н е може перевищувати подвійно ї облікової ставки Національ ного банку України, що діяла у період, за який сплачується п еня.

Таким чином, пеня є мірою ві дповідальності боржника за п орушення ним строків виконан ня грошового зобов' язання.

Згідно із пунктом 3.5 Договор у, орендна плата, перерахован а несвоєчасно чи не в повному обсягу, стягується відповід но до законодавства України за весь період заборгованост і з урахуванням пені, нарахов аної з рахунку подвійної обл ікової ставки НБУ, яка діє у пе ріод, за який сплачується пен я, від суми недоплати, розрахо ваної за кожен день простроч ення.

Прокурор просить стягнути з відповідача на користь поз ивача пеню в сумі 109,07 грн.

Перевіривши наданий проку рором розрахунок пені /арк. с. 10/, суд визнає його вірним, а том у позовні вимоги в частині ст ягнення пені в сумі 109, 07 грн є обґрунтованим и і підлягають до задоволенн я.

Щодо стягнення штрафу в су мі 11 356,40 грн суд зазначає наступ не.

Відповідно до пункту 6.1 Дог овору, за невиконання або нен алежне виконання обов' язкі в за Договором оренди Сторон и несуть відповідальність, п ередбачену законодавством У країни, у вигляді штрафу у п' ятикратному розмірі місячно ї орендної плати.

Для визначення розміру шт рафу прокурором за основу вз ято місячну орендну плату (2 271, 28 грн - пункт 3.2 Договору); зага льний розмір штрафу за розра хунком прокурора становить 1 1 356,40 грн (2 271,28*5).

Водночас, частиною першою с татті 233 Господарського кодек су України встановлено, що у р азі якщо належні до сплати шт рафні санкції надмірно велик і порівняно із збитками кред итора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому пов инно бути взято до уваги: ступ інь виконання зобов' язання боржником; майновий стан сто рін, які беруть участь у зобов ' язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що зас луговують на увагу.

Із даною нормою узгоджуєть ся пункт 3 статті 83 Господарсь кого процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд, приймаюч и рішення, має право зменшува ти у виняткових випадках роз мір неустойки (штрафу, пені), я ка підлягає стягненню зі сто рони, що порушила зобов' яза ння.

Наведені вище приписи зако нодавчих актів не містять пе реліку відповідних обставин , так само як і не надають суду право повністю звільни ти винну сторону від сплати н еустойки.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішуєть ся судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто с укупності з' ясованих ним об ставин, що свідчать про наявн ість підстави (підстав) для вч инення зазначеної дії. Тобто , застосовуючи пункт 3 статті 83 Господарського процесуаль ного кодексу України суду на лежить об' єктивно оцінити, чи є даний випадок виняткови м, виходячи з інтересів сторі н, які заслуговують на увагу, с тупеня виконання зобов' яза нь; причини неналежного виконання або невиконання з обов' язання; незначності пр острочення у виконанні зобов ' язання; невідповідності ро зміру штрафу наслідкам поруш ення; негайного добровільног о усунення винною стороною п орушення та його наслідків.

Надаючи оцінку доводам про курора щодо стягнення штрафу в розмірі 11 356,40 грн суд зазнача є, що прокурор та позивач в пор ушення вимог статей 33, 34 Господ арського процесуального код ексу України не надали суду ж одних доказів на підтверджен ня факту спричинення позивач еві збитків в результаті нес плати відповідачем орендної плати в контексті заявленої суми.

Виходячи із загальних заса д, встановлених статтею 3 Циві льного кодексу України, зокр ема, справедливості та розум ності, суд дійшов висновку пр о необхідність зменшення розміру штрафу, який підля гає стягненню з відповідача на користь позивача, - до 2 000,00 грн.

На думку суду, такий розмір відповідальності є адекватн им суті вчиненого відповідач ем правопорушення та його на слідкам, тим більше, що з відпо відача за прострочку виконан ня грошового зобов' язання щ одо внесення орендної плати вже стягнуто більше 500,00 грн (109,07 г рн - пеня та 420,53 грн - 3% річних) інших санкцій.

Водночас, при визначенні ро зміру штрафу судом враховані наступні обставини:

- незначність пр острочення у виконанні зобов ' язання (менше трьох місяці в);

- невідповідність розміру штрафу, який підляга є сплаті (11 356,40 грн), наслідкам по рушення (13 206,82 грн);

- невжиття позивач ем та Балансоутримувачем (РЕ П-17) заходів щодо належного ви конання Наказу Фонду комунал ьного майна Севастопольсько ї міської Ради № 01-03/763 від 2 4.06.2011 /арк. с. 82/, а саме: неоформленн я відповідної угоди про розі рвання Договору; невчинення дій по прийманню об' єкта ор енди від відповідача тощо, у з в' язку з чим судом прийнято рішення про стягнення з відп овідача на користь позивача орендної плати за липень 2011 ро ку в сумі 4 204,14 грн за відсутност і самого факту користування відповідачем об' єктом орен ди у липні 2011 року;

- проведення відпо відачем 2008 року на об' єкті ор енди капітального ремонту на суму 12 049,00 грн (без ПДВ), тобто на суму, яка є більшою, ніж загал ьний розмір штрафу, і яка не пі длягає поверненню відповіда чеві, а зарахована на збільше ння балансової вартості кому нального майна, що підтвердж ується належними доказами /а рк. с. 96-99/.

Підсумовуючи викладен е, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає с ума 15 736,42 грн, з яких: 13 206,82 грн - ос новний борг по орендній плат і, 109,07 грн - пеня, 420,53 грн - 3% річни х і 2 000,00 грн - штраф. В частині с тягнення штрафу в сумі 9 356,40 грн (11 356,40-2 000,00) - в позові слід відмов ити.

Таким чином, позовні вимог и підлягають частковому задо воленню.

За правилами статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України, при частково му задоволенні позову судові витрати покладаються на сто рони пропорційно розміру зад оволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до пу нкту 6.3 Роз' яснення Вищого го сподарського суду України ві д 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання п рактики застосування розділ у VI Господарського процесуал ьного кодексу України” (із зм інами, внесеними згідно з рек омендацією президії Вищого г осподарського суду України в ід 10.02.2004 № 04-5/212), у разі, коли господ арський суд на підставі пунк ту 3 статті 83 ГПК зменшує розмі р неустойки (штрафу, пені), вит рати позивача, пов' язані зі сплатою державного мита, від шкодовуються за рахунок відп овідача у сумі, сплаченій поз ивачем.

Оскільки прокурор станом н а день подачі позову був звіл ьнений від сплати державного мита та витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу (з 01.11.2011 - судовий збір), суд вважає, що з відпові дача в доход державного бюдж ету підлягають стягненню суд ові витрати в розмірі, встано вленому на день подачі позов у (13.09.2011), а саме: державне мито в с умі 250,93 грн (1% від 25 092,82 грн) та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су в розмірі 236,00 грн, тобто разо м 486,93 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуальн ого кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольни ти частково.

2. Стягнути з За критого акціонерного товари ства громадського харчуванн я „Україна” (іденти фікаційний код 20669567; 99011, м. Севаст ополь, вул. Леніна, 23; п/р 26002945552091 в К римській Республіканській ф ілії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Сімф ерополь, МФО 324010, або з будь-яког о іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під ча с виконання судового рішення ) на користь Фонду комунал ьного майна Севастопольсько ї міської Ради (ідентифік аційний код 25750044; 99011, м. Севастопо ль, вул. Луначарського, 5; п/р 33213870700001 в ГУ ДКУ в м. Севастопо лі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 23895637, код пл атежу 22080400) 15 736,42 грн (п' ятн адцять тисяч сімсот тридцять шість грн 42 коп.), з яких: 13 206,82 грн - основний борг по орен дній платі, 109,07 грн - пеня, 420,53 гр н - 3% річних, 2 000,00 грн - штраф .

Видати наказ пі сля набрання рішенням законн ої сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного то вариства громадського харчу вання „Україна” (ід ентифікаційний код 20669567; 99011, м. Се вастополь, вул. Леніна, 23; п/р 26002945 552091 в Кримській Республікансь кій філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м . Сімферополь, МФО 324010, або з буд ь-якого іншого рахунку, виявл еного державним виконавцем п ід час виконання судового рі шення) у доход Державног о бюджету міста Севастополя (п/р 31210206700001 у банку одерж увача - ГУ ДКУ у місті Севаст ополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637, код бюдже тної класифікації - 22030001 „Судо вий збір (Державна судова адм іністрація)”) судові витра ти у сумі 486,93 грн (чотирист а вісімдесят шість грн 93 коп.).

Видати наказ пі сля набрання рішенням законн ої сили.

4. В частині стягн ення штрафу в розмірі 9 365,40 г рн - в позові відмовити.

Суддя підпис В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

28.11.2011.