Рішення

від 05.12.2011 по справі 5021/1408/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.11

          Справа № 5021/1408/2011.

  за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Н - Лізинг”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Жовтнева”, смт. Жовтневе, Сумська область

про стягнення 28382 грн. 85 коп., розірвання договору та зобов’язання вчинити дії

                                                                                 СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з‘явився.

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 17.11.2011р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача відповідно до договору фінансового лізингу №LA 08000250 від 17.05.2008р. заборгованість у сумі 28382 грн. 85 коп., а саме: 25752 грн. 71 коп. –основного боргу, 1352 грн. 95 коп. –пеня, 982 грн. 99 коп. –інфляційні збитки,  3% річних –294 грн. 20 коп.; розірвати договір фінансового лізингу №LA 08000250 від 17.05.2008р.; зобов’язати відповідача повернути позивачу предмет лізингу, а саме: Прес –підбірник ПРФ –145, 2008 року випуску, заводський номер 441.

В судовому засіданні 03.11.2011р. відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, в якому він просить суд залишити без задоволення вимоги позивача про розірвання договору фінансового лізингу №LA08000250 від 17.05.2008р. між відповідачем та ЗАТ «Єврофінанс» та повернення прес - підбірника ПРФ-145, 2008року виписку, заводський №441. В частині позову щодо стягнення заборгованості у розмірі 28 382 грн. 85 коп. відповідач не заперечує.

Позивач в дане судове засідання не з’явився, пр про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Тому, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством “Єврофінанс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Жовтнева” був укладений договір фінансового лізингу № LА 08000250, відповідно до умов якого ЗАТ “Єврофінанс”(лізенгодавець) зобов’язувався надати, ТОВ “АФ “Жовтнева” прийняти предмет лізингу. Предметом лізингу по договору  визначено Спецтехніка прес - підбірник ПРФ-145, строк лізингу встановлено 60 місяців (п. 1.1 договору).

Частиною 2 статті Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізенгоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст.16 Закону України “Про фінансовий лізинг” до складу лізингових платежів можуть включатися: сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили розмір щомісячних лізингових платежів, а саме: 2 207 грн. 53 коп.

Згідно п.2.2 додатку №2 до договору визначено, що предмет лізингу вважається переданим у лізинг лізингоодержувачу з дати підписання сторонами Акту приймання –передачі предмету лізингу. Нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання сторонами Акту приймання –передачі предмету лізингу, але не пізніше п’яти днів з дати повідомлення лізингоодержувача про готовність предмета лізингу (п.8.1 додатку № 2 до договору).

Акт приймання –передачі предмету лізингу по договору був складений та підписаний сторонами 31.07.2008 року.

Пунктом 8.2. додатку №2 до договору встановлено, що лізингоодержувач зобов’язаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно з договором протягом п’яти днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше сьомого числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений в договорі та виставленому рахунку-фактурі.  Неодержавння рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобов’язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно з договором.

Відповідачу виставлялись рахунки – фактури, однак відповідач в порушення умов договору, належним чином не виконав свої зобов’язання, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за період з червня 2010р. - грудень 2010р. в розмірі 20 179 грн. 51 коп.

Як свідчать матеріали справи, 10.01.2011 року між ЗАТ “Єврофінанс”та ТОВ “Н-Лізинг” був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, ЗАТ “Єврофінанс” відступило, а ТОВ “Н-Лізинг” набуло право вимоги, належне ЗАТ “Єврофінанс”у відповідності із положеннями договорів лізингу, згідно додатку до договору.

За договором про відступлення права вимоги, до позивача перейшло право замість ЗАТ “Єврофінанс” вимоги від боржників  сплати заборгованості та штрафних санкцій.

На підставі договору про відступлення права вимоги від 10.01.2011 року ТОВ “Н-Лізинг” нарахувало відповідачу лізингові платежі за січень – лютий 2011 року і виставило рахунки на суму 5 573 грн. 20 коп., які відповідачем залишилися несплаченими.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по лізинговим платежам на момент звернення до суду складає 25 752 грн. 71 коп.

Факт заборгованості відповідача в розмірі 25 752 грн. 71 коп. підтверджено матеріалами справи та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”,  лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.      

Згідно  ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.  

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Тому, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 25 752 грн. 71 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога щодо стягнення  1 352 грн. 95 коп. пені, 294 грн. 20 коп. –3% річних та 982 грн. 99 коп. –інфляційних витрат.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання такий учасник зобов’язаний сплатити штрафні санкції.

Умовами договору, а саме пунктом 8.9. додатку № 2 до договору передбачена сплата лізингоодержувачем на користь лізингодавця пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язань, у разі прострочення лізингоодержувачем сплати платежів за договором.  

За прострочення платежу відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1 352 грн. 95 коп.

Оскільки, пеня в сумі 1 352 грн. 95 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу  інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Тому, суд вважає правомірними вимоги  щодо стягнення з відповідача 294 грн. 20 коп. –3% річних за період з 08.07.2010р. по 25.03.2011р. (включно) та 982 грн. 99 коп. –інфляційних витрат за період з 08.07.2010р. по 28.02.2011р. (включно).

Крім того, позивач просить суд розірвати договір фінансового лізингу № LA 08000250 від 17.05.2008 року, в зв’язку з істотним порушенням відповідачем умов договору та повернути йому предмет лізингу.

Відповідач заперечує проти позовних вимог в цій частині з огляду на те, що за умовами договору про відступлення права вимоги від 10.01.2011р. укладеного між ЗАТ “Єврофінанс” та ТОВ “Н-Лізинг”, до позивача, як нового кредитора перейшли права по стягненню з відповідача лише суми боргу та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу  № LА 08000250 від 17.05.2008р. Право власності на предмет лізингу та право вимоги розірвати договір до нового кредитора (позивача) не переходило, тому і позов в цій частині, на думку відповідача є безпідставним.

Однак, суд не може взяти до уваги вищезазначені заперечення відповідача.

Так, 10.01.2011р. між ТОВ «Н-Лізинг» та ЗАТ «Єврофінанс» був укладений договір купівлі продажу майнових прав.

Відповідно до умов вказаного договору ЗАТ «Єврофінанс» продав, ТОВ «Н-Лізинг» купив майнові права на транспортні засоби, що є предметами лізингу по договорам фінансового лізингу, згідно переліку визначеному у додатку до договору купівлі продажу майнових прав.

Згідно додатку №1 до  договору купівлі продажу майнових прав «Н-Лізинг» придбало у ЗАТ «Єврофінанс» у тому числі і прес-підбірник ПРФ-145, який був переданий у фінансовий лізинг ТОВ «Агрофірма Жовтнева» за договором фінансового лізингу №08000250 від 17.05.2008р.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі - продажу майнових прав  застосовуються загальні положення про купівлю – продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, виходячи з положень договору купівлі продажу майнових прав та норм ЦК України ТОВ «Н-Лізинг» набуло право власності на предмет лізингу переданий у фінансовий лізинг ТОВ «Агрофірма Жовтнева» за договором фінансового лізингу №08000250 від 17.05.2008р.

Крім цього, загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначаються Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно ст. 2 Законом України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положенням ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю – продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Так, ч. 1 ст. 8 Законом України «Про фінансовий лізинг» визначено, що у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов’язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу.

Оскільки, відповідно до договору купівлі продажу майнових прав від 10.01.2011р. власником предмету лізингу став ТОВ «Н-Лізинг», до нього автоматично перейшли всі права та обов’язки лізингодавця по договору фінансового лізингу №08000250 від 17.05.2008р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.   

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Також, п. 10.2 договору фінансового лізингу № LA 08000250 від 17.05.2008 року передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення транспортного засобу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або повністю та прострочення сплати складає більше тридцяти днів.  

Несплата відповідачем щомісячних лізингових платежів є істотним порушенням умов договору і підставою для розірвання договору фінансового лізингу № LA 08000250 від 17.05.2008 року.

Відповідно до п.10.3 договору у разі дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов’язаний власними силами та за власний рахунок повернути транспортний засобі лізингодавцю у стані з урахуванням нормального зносу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, шляхом  розірвання договору фінансового лізингу № LA 08000250 від 17.05.2008 року; зобов’язання відповідача повернути позивачу Прес –підбірник ПРФ –145, 2008 року випуску, заводський номер 441.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Жовтнева”(41854, Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26; код ЄДРПОУ 33429888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг”(02068, м.Київ, вул. Княжий Затон, 4; код ЄДРПОУ 37258463) 25752 грн. 71 коп. – основного боргу, 1352 грн. 95 коп. – пеня, 982 грн. 99 коп. – інфляційні збитки,  3% річних – 294 грн. 20 коп., 453 грн. 83 коп. витрат по державному миту та витрати на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 236 грн. 00 коп.

3.Розірвати договір фінансового лізингу №  LA 08000250 від 17.05.2008р. укладений між Закритим акціонерним товариством “Єврофінанс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Жовтнева”.

4.Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Жовтнева”(41854, Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26; код ЄДРПОУ 33429888) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг”(02068, м.Київ, вул. Княжий Затон, 4; код ЄДРПОУ 37258463) прес –підбірник ПРФ –145, 2008 року випуску, заводський номер 441.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                  О.Ю. Резніченко

Повне рішення складено 08.12.2011р.