Рішення

від 23.06.2008 по справі 11/202-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.08

          Справа № 11/202-08.

Господарський

суд Сумської області, у складі судді Зражевського Ю.О.,розглянувши матеріали

справи

за

позовом          Товариства з обмеженою

відповідальністю “Такт”, м. Суми

до

відповідача   Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, м. Суми

третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог

на

предмет спору - Сумська міська рада

про

розірвання  договору

За

участю представників сторін:

Від

позивача:      не прибув

Від

відповідача: не прибув

Третя

особа:       не прибув

За

участю секретаря судового засідання Лєпкової О.О.

Суть

спору: Позивач просить суд розірвати договір про спільне фінансування

реконструкції приміщення від 18.03.2008 року, укладений між товариством з

обмеженою відповідальністю «Такт» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1та

визнати за позивачем право власності на самовільно реконструйований об'єкт

нерухомого майна - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, вул.

Привокзальна, 4, загальною площею - 566,9 кв.м (поверх: п/д: площею - 128,8

кв.м., Поверх: І: площею 438,1 кв.м).

Відповідач

в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не подав, хоча був

повідомлений належним чином ухвалою суду від 09.06.2008 р., яка надіслана на адресу

відповідача рекомендованим листом 10.06.2008 р. Тому, згідно ст. 75

Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними

в ній матеріалами.

Представник

третьої особи в судове засідання не прибув, але надіслав відгук на позовну

заяву б/н від 17.06.2008 р., в якому зазначив, що вимоги позивача вважає

правомірними, обґрунтованими та просить суд розглядати справу без участі

представника Сумської міської ради.

Дослідивши

матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають

задоволенню виходячи з наступного:

Як

свідчить з матеріалів справи, що згідно договору купівлі-продажу від 12.01.2006

року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2, зареєстрованим в реєстрі за №

17, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 21 від 24.03.2007 року та Витягу

про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 10198565. Позивачу

належить на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна - у складі 85/100

вбудованого нежитлового приміщення, загальною площею 553,6 кв.м, що знаходиться

за адресою: м. Суми,  вул. Привокзальна,

4.

З

метою проведення реконструкції та недопущення руйнування зазначеного

приміщення  18.03.2008 року між сторонами

укладено договір про спільне фінансування реконструкції вищезазначеного

приміщення.

Відповідно

до умов вказаного договору від 18.03.2008 року позивач та відповідач

зобов'язуються спільно фінансувати проведення реконструкції нерухомого майна

розташованого за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4. Пунктом 1.2. Договору

передбачено, що після завершення робіт з реконструкції, відповідач отримує у

власність частину нежитлового приміщення площею 250 кв.м, при цьому розмір

грошового внеску Сторін визначається виходячи з необхідності у грошових коштах

на проведення ремонтних робіт згідно кошторису та вноситься пропорційно до

площі, що буде належати кожній зі Сторін. Право власності на частину

нежитлового приміщення площею 250 кв.м., Відповідач отримує тільки після повної

сплати грошових коштів визначеної згідно п. 1.3. даного Договору.

Позивач

належним чином виконав всі передбачені Договором умови, крім того профінансував

на 100% реконструкцію вказаного об'єкту нерухомості у зв'язку з тим, що

відповідач відмовився від виконання своїх зобов'язань по договору від

18.03.2008 року та не провів фінансування робіт з реконструкції приміщення, про

що свідчить лист від 15.04.2008 року у зв'язку з відсутністю грошових коштів,

який знаходиться в матеріалах справи.

В

обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на

сьогоднішній день він не в змозі провести реєстрацію права власності на належне

йому нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна,

4, оскільки після проведення реконструкції приміщення його площа збільшилася

з  553,6 кв.м до 566,9 кв.м.

Згідно

договору про спільне фінансування реконструкції частина зазначеного нежитлового

приміщення 566,9 кв.м має належати Відповідачу.

Крім

того, позивач зазначає, що відповідач, не виконавши умови договору від

18.03.2008 року, не відмовився від свого права на частку нежитлового

приміщення, а тільки повідомив про неможливість виконання умов договору про

спільне фінансування реконструкції приміщення.

Відповідно

до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ

(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від

волі інших осіб.

Згідно

зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння,

користування та розпоряджання своїм майном.

Однак

позивач, на даний час не може повною мірою скористатися своїм правом власності

на зазначене вище нерухоме майно, оскільки відповідач не визнає таке право

власності. Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності

є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи

обмежений у його здійсненні.

Як

свідчить з матеріалів справи, вказане вище нежитлове приміщення належить до

нерухомих речей, що відповідає положенням ч. 1 ст. 181 ЦК України, якою

передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать

земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці,

переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Вимогами

ч. 1 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти,

користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї

інтелектуальної, творчої діяльності.

При

цьому, вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право

особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,

незалежно від волі інших осіб.

Зміст

права власності визначений в ч. 1 ст. 317 ЦК України, якою передбачено, що

власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм

майном.

Відповідно

до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується,

розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо

свого майна будь-які дії.

При

цьому, ч. 5 та ч. 7 вказаної статті ЦК України передбачено відповідно, що

власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та

гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та

природні якості землі, а діяльність власника може бути обмежена чи припинена

або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших

осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Підстави

набуття права власності визначені положеннями статті 328 Цивільного кодексу

України, якою передбачено, що право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

Відповідно

до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи,

спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При

цьому, ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на нову

річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не

встановлено договором або законом, а право власності на новостворене нерухоме

майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення

будівництва (створення майна).

Судом

встановлено, що позивачем здійснено за свій рахунок реконструкцію, належного

йому на праві власності нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.

Суми, вул. Привокзальна,  № 4 в рамках

реалізації одного з повноважень власника.

Однак,

відповідач заперечує проти права власності позивача на вказане нерухоме майно з

причин, вказаних вище.

Відповідно

до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право

звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

та інтересу. При цьому, одним із способів захисту цивільних прав є визнання

такого права.

Згідно

із статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов

про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається

іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право

власності.

Як

зазначає позивач, що за даних обставин відповідач допустив істотне порушення

умов договору про спільне фінансування ремонтних робіт від 18.03.2008 року.

А

відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути

змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного

порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором

або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок

завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона

розраховувала при укладенні договору.

Згідно

із частиною 1 статті 48 Закону України "Про власність" Україна

законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови

захисту права власності. При цьому, відповідно до частини 2 вказаної статті

власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці

порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих

цим збитків.

Суд,

оцінивши надані позивачем документи та докази по справі, дійшов висновку, що

вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з норми, закріпленої ст. 328

Цивільного кодексу України, а саме: право власності набувається на підставах,

що не заборонені законом. Право власності вважається набутим законно, якщо інше

не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено

судом.

Враховуючи

вищевикладені обставини, суд встановив, що вимоги позивача є правомірними,

обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи і підлягають

задоволенню в повному обсязі.

На

підставі викладеного, керуючись статтями 16, 202, 316, 317, 319, 321, 328, 331,

392, 651 Цивільного кодексу України, статтями 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Розірвати договір про спільне

фінансування реконструкції приміщення від 18.03.2008 року, укладений між

Товариством з обмеженою відповідальністю «Такт» (40007, м. Суми, вул.

Охтирська, 26, кв. 22, код 30408850) та Фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1).

3.          Визнати за Товариством з обмеженою

відповідальністю «Такт» (40007, м. Суми, вул. Охтирська, буд. 26, кв.22, код

30408850) право власності на самовільно реконструйований об'єкт нерухомого

майна - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, вул.

Привокзальна, № 4, загальною площею - 566,9 кв.м (поверх:  п/д: площею - 128,8 кв.м., Поверх: І: площею

438,1 кв.м.).

СУДДЯ                                                                                           

Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ