Постанова

від 30.11.2011 по справі 26/193/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/193/2011

донецький апеляційний господарський суд

30.11.2011

Постанова

Іменем України

29.11.2011 р.           справа №26/193/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівЛомовцевої Н.В.Колядко Т.М., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Пруцькіх Н.Р.

за участю представників:

від позивача: не з'явився.

від відповідача:не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуНауково-виробничої фірми «Восток»смт. Станично-Луганське Луганської області

на рішення господарського судуЛуганської області

від18.10.2011р.

по справі№26/193/2011 (суддя Єжова С.С.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбасресурс-ПРО»м.Луганськ

до Науково-виробничої фірми «Восток»смт. Станично-Луганське Луганської області

простягнення 15 900 грн. 00 коп.   

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасресурс-ПРО»м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Науково-виробничої фірми «Восток»смт. Станично-Луганське Луганської області про стягнення 15 900 грн. 00 коп.   

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.10.2011р. у  справі №26/193/2011 (суддя Єжова С.С.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з Науково-виробничої фірми «Восток» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасресурс-ПРО»заборгованість за договором №1505/01 від 15.05.2009р. в сумі 15 900 грн. 00 коп., державне мито в сумі 159 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2011р. по справі №26/193/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає його незаконність, прийняття з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для  справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони у судове засідання повноважних представників не направили, причин нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомили.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження від 14.11.2011р. сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасресурс-ПРО»(далі -  виконавець) та Науково-виробничою фірмою «Восток»(далі –замовник) було укладено договір №1505/01 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник приймає та оплачує, а виконавець зобов'язується відповідно з робочим проектом та «технічними умовами ЗАТ «УМС»(додаток №1 до договору) здійснити поставку кондиціонерів (далі –обладнання) на об'єкти замовника, а також виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи поставленого обладнання на умовах цього договору в об'ємі, вказаному в додаткових угодах.

Згідно п. 2.1 договору, виконавець здійснює поставку обладнання і надає послуги на об'єктах замовника згідно письмовим заявкам замовника, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.3 договору сторони визначили, що поставлене обладнання і надані послуги передаються замовнику по актам приймання-передачі поставленого обладнання і наданих послуг.

Додатковою угодою №1 від 18.05.2009р. сторони визначили, що замовник здійснює 100% оплату в розмірі 11 500 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20% - 2 300 грн. 00 коп., всього 13 800 грн. 00 коп. після закінчення монтажних робіт і підписання акта приймання-передачі наданих послуг протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання документа.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 07.09.2009р., замовник здійснює 100% оплату в розмірі 11 750 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20% - 2 350 грн. 00 коп., всього 14 100 грн. 00 коп. після закінчення монтажних робіт і підписання акта приймання-передачі наданих послуг протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання документа.

Аналізом спірного договору встановлено, що за своєю правовою природою це є договір поставки з елементами договору підряду.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити  товар за ціною, встановленою у договорі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі робіт за умов, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника –достроково.    

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме передав обладнання та надав послуги відповідно до додаткової угоди №1 від 18.05.2009р. на загальну суму 13 800 грн. 00 коп. та додаткової угоди №2 від 07.09.2009р. на  загальну суму 14 100 грн. 00 коп., що підтверджується актами приймання-передачі від 27.05.2009р. та від 08.09.2009р. відповідно, підписаним обома сторонами.

Відповідач зобов'язання за договором виконав частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 15 900 грн. 00 коп., яка останнім не спростована, а навпаки, підтверджена актом звірки розрахунків від 30.09.2011р.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

Враховуючи те, що заборгованість в розмірі 15 900 грн. 00 коп. доведена позивачем, підтверджена  матеріалами справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість вимог щодо стягнення зазначеної заборгованості.

В апеляційній скарзі не приведено будь-яких доводів, які спростовують висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2011р. у справі №26/193/2011 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються  на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Науково-виробничої фірми «Восток»смт. Станично-Луганське Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2011р. у справі №26/193/2011 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2011р. у справі №26/193/2011 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                       Н.В. Ломовцева

Судді:                                                                                  Т.М. Колядко

                                                                                           О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу;

4. ДАГС;

5. ГСЛО