5002-16/2881-2011
< Список >
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 листопада 2011 року Справа № 5002-16/2881-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
позивача не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТАВР";
відповідача не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Матрица Продакшн";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТАВР" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Білоус М.О.) від 25 серпня 2011 року у справі № 5002-16/2881-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТАВР" (вул. Павлівська, 29, Київ 135, 01135)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Матрица Продакшн" (набережна Леніна, 35/2,Ялта, 98635)
про стягнення 203123,01 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТАВР»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Матрица Продакшн»про стягнення заборгованості в сумі 203 123,01 грн., яка включає в себе суму простроченого платежу з урахуванням індексу інфляції, суму пені у розмірі 21 635,26 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 4 072,66 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якій просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 214194,87 грн., яка включає в себе суму простроченого платежу з урахуванням індексу інфляції, суму пені 29226,42 грн., 3 % річних від простроченої суми –5593,65 грн. та збитки позивача у вигляді додаткових витрат в сумі 3346,00 грн., пов'язаних з направленням представника позивача до судового засідання.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим 25 серпня 2011 року у справі № 5002-16/2881-2011 у позові відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Вказує, що пункт 3.2. договору, який регулює правовідносини сторін, пов'язані з розробленням для замовника рекламних матеріалів, не може бути застосований до правовідносин позивача і відповідача.
Зазначає, що зобов'язання відповідача щодо оплати послуг позивача не випливають із факту підписання актів наданих послуг та/або отримання відповідачем звітів позивача.
Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв в якості доказів ефірні довідки УК «ТР «ЮТАР»(позивний у радіоефірі FM), які підтверджують надання позивачем послуг, оскільки пунктом 2.1.2. договору визначено, що звіт про надані послуги з розміщення реклами відповідача на радіо надасться саме у формі ефірних довідок.
Представник позивача у судовому засіданні 25.10.11 підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.11 заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
З 25.10.11 по 22.11.11 у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Розпорядженням від 22 листопада 2011 року суддю Сотула В.В. замінено на суддю Рибіну С.А.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
10.06.10 між ТОВ «Компанія «Тавр»та ТОВ «Матрица Продакшн»(замовник) був укладений договір про комплексне рекламне обслуговування № 10-06-10-1к (а.с.10-14).
Розділом 1 договору передбачено, що ТОВ «Компанія «Тавр»за дорученням замовника зобов'язується надати послуги з комплексного рекламного обслуговування замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Перелік послуг, що надаються замовнику, їх обсяги, строки виконання, вартість, порядок та строки оплати, а також умови в кожному конкретному випадку визначаються сторонами у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною.
Під рекламною компанією з метою цього договору розуміються послуги ТОВ «Компанія «Тавр», зокрема, розміщення рекламних матеріалів та/або торгівельних марок замовника в ефірі радіостанції та телевізійних каналів (пункт 1.3 договору).
Замовник (відповідач) зобов'язався у випадку, якщо відповідним додатком передбачене розміщення рекламних матеріалів ТОВ «Компанія «Тавр», вчасно, не пізніше п'яти робочих днів до встановленої додатком дати їх розміщення надати ТОВ «Компанія «Тавр»необхідні рекламні матеріали (пункт 2.3.1 договору).
Відповідно до пункту 2.1.2 договору ТОВ «Компанія «Тавр»зобов'язалася надавати замовнику звіти про надані послуги у відповідному вигляді (ефірні довідки при розміщенні реклами на телебаченні та радіо; фото-звіти при розміщенні зовнішньої реклами).
Пунктом 2.3.4 договору замовник зобов'язався у випадку виявлення недоліків у наданих рекламних послугах не пізніше 2-х робочих днів з моменту виявлення таких недоліків письмово повідомити про це ТОВ «Компанія «Тавр».
Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору рекламна компанія, пов'язана з розміщенням рекламних матеріалів замовника, повинна бути узгоджена в підписаному сторонами додатку у строки не менше ніж за 20 календарних днів до її початку. ТОВ «Компанія «Тавр»повинна в обумовлені строки надавати замовнику для схвалення тексти, оригінал –макети, сценарії рекламних матеріалів, що розробляються у рамках Рекламної компанії. Схвалення даних матеріалів повинно бути здійснене замовником протягом 24 годин з моменту їхнього отримання, якщо інші строки не погоджені сторонами окремо.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 ціна даного договору визначається як загальна вартість рекламних послуг, які надаються згідно даного договору та відповідних додатків до нього. Замовник сплачує ТОВ «Компанія «Тавр»вартість рекламних послуг у розмірі, визначеному додатками до цього договору. Оплата послуг здійснюється у безготівковій формі, у вигляді 100% передплати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Компанія «Тавр».
Пунктом 4.3 договору встановлено, що у випадку, якщо до ТОВ «Компанія «Тавр»не буде висунуто письмових претензій щодо наданих послуг у десятиденний строк після завершення рекламної компанії відповідно до строків, вказаних у додатку, послуги вважаються виконаними якісно та у повному обсязі та сторони підписують акт здачі-приймання виконаних робіт/послуг.
Відповідно до пункту 4.4. договору замовник зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання від ТОВ «Компанія «Тавр»акту здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) підписати цей акт та направити його на адресу ТОВ «Компанія «Тавр», або, за умови дотримання пункту 2.3.4. цього договору, направити ТОВ «Компанія «Тавр»письмову вмотивовану відмову від приймання виконаних робіт/послуг. У випадку неодержання від замовника у вказаний термін оформленого акту чи мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт/послуг, акт вважається підписаним замовником, а зобов'язання ТОВ «Компанія «Тавр»за даним актом –виконаними належним чином та в повному обсязі. У випадку одержання від замовника вмотивованої відмови від приймання виконаних робіт (наданих послуг), Сторонами в тридцяти денний термін оформлюється акт з переліком необхідних доробок та строків для їхнього виконання.
Якщо замовник протягом трьох банківських днів після підписання даного договору не сплатив належну суму, замовник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Перебіг нарахування неустойки за порушення порядку оплати згідно умов договору починається на п'ятий банківський день та закінчується після повного погашення заборгованості (пункт 6.5 договору).
Договір вступає у силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.10, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань У випадку, якщо яка-небудь із сторін договору в письмовому вигляді не повідомить іншу сторону про припинення дії договору за 15 днів до дати закінчення його дії, цей договір автоматично пролонгується на тих самих умовах на наступний період (пункти 8.1, 8.2 договору).
Додатком № 1 до договору № 10-06-10-1 від 10.06.10 сторони погодили перелік та вартість послуг (а.с.15).
В графі назва послуг та строки виконання зазначено: «Розміщення програми –неділя 19.00-20.00 –10 виходів, згадування в програмі хронометраж 10 сек. –80 виходів, анонс програми (доля партнера 15 сек.) -280 виходів, на каналі радіомовлення КІСС ФМ –регіон –мережа мовлення. Виконується з 20.06.10 до 22.08.10». Вартість послуг становить 173 761 грн.
Замовник здійснює оплату рекламних послуг відповідно до розділу 4 договору ( пункт 2 додатку).
Відповідно до умов договору та додатку до нього позивачем були надані послуги з розміщення реклами відповідача на каналі радіомовлення КІСС ФМ, що підтверджується ефірними довідками (а.с.20-22).
На оплату зазначених послуг позивач видав рахунки-фактури № СФ-001283К від 23.06.10 на суму 14 710, 18 грн. та № СФ-001718К від 17.08.10 на суму 159 050, 82 грн. (а.с.23-24).
Послуги з розміщення реклами були оплачені відповідачем частково, а саме за рахунком № СФ-001283К від 23.06.10 було сплачено 10 510, 18 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.25) та довідкою банку № 27/7-751 від 28.07.11 (а.с.61).
Однак, рахунок № СФ-001283К від 23.06.10 не був оплачений повністю та рахунок № СФ-001718К від 17.08.10 не був оплачений взагалі, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 163 250, 82 грн.
Несплата зазначеної суми стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТАВР»з позовом про стягнення 163 250, 82 грн. заборгованості; 29 226, 42 грн. пені; 16 123, 98 грн. інфляційних витрат; 5 593, 65 грн. - 3% річних; 3 346, 00 грн. витрат, пов'язаних з направленням представника позивача до судового засідання.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Компанія «Тавр»та ТОВ «Матрица Продакшн»(замовник) був укладений договір про комплексне рекламне обслуговування № 10-06-10-1к від 10.06.10.
Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що у період з 20.06.10 по 22.08.10 ТОВ «Компанія «Тавр»надавало ТОВ «Матрица Продакшн»рекламні послуги, які виразилися у розміщенні реклами на каналі радіомовлення КІСС ФМ, що підтверджується ефірними довідками (а.с.20-22).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 ціна даного договору визначається як загальна вартість рекламних послуг, які надаються згідно даного договору та відповідних додатків до нього. Замовник сплачує ТОВ «Компанія «Тавр»вартість рекламних послуг у розмірі, визначеному додатками до цього договору. Оплата послуг здійснюється у безготівковій формі, у вигляді 100% передплати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Компанія «Тавр». Пунктом 6.5 договору встановлено, що перебіг нарахування пені починається на п'ятий банківський день. Замовник здійснює оплату рекламних послуг відповідно до розділу 4 договору ( пункт 2 додатку до договору № 10-06-10-1к від 10.06.10).
Таким чином, з урахуванням частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України та пунктів 4.2, 6.5 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 10-06-10-1к від 10.06.10, настав до 22.06.10.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Обставини справи свідчать, що позивач у період з 20.06.10 по 22.08.10 надавав відповідачеві рекламні послуги, які виразилися у розміщенні реклами на каналі радіомовлення КІСС ФМ, що підтверджується ефірними довідками (а.с.20-22). Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати цих послуг, належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 163 250, 82 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТАВР" про стягнення з відповідача 163 250, 82 грн. заборгованості за надані рекламні послуги підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТАВР»у своєму позові (з урахуванням збільшення позовних вимог) просить стягнути нараховані на основну заборгованість 3% річних у сумі 5 593, 65 грн. та інфляційні втрати в сумі 16 123, 98 грн.
Перевіривши правильність розрахунків інфляційних витрат та 3% річних судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.5 договору передбачено, що Якщо замовник протягом трьох банківських днів після підписання даного договору не сплатив належну суму, замовник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно пункту 6.5 договору, перебіг нарахування неустойки за порушення порядку оплати згідно умов договору починається на п'ятий банківський день та закінчується після повного погашення заборгованості, тобто сторони визначили інший порядок нарахування пені, що відповідає положенням частини 6 статті 231 Господарського кодексу України.
На підставі наведених положень договору та закону позивачем правомірно нарахована пеня у сумі 29 226, 42 грн. за період з 22.06.10 по 09.08.11.
Перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені (а.с.60) судова колегія вважає їх вірними. А тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 29 226, 42 грн. підлягають задоволенню.
Також, позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача додаткові витрати в сумі 3 346, 00 грн., пов'язаних з направленням представника позивача до судового засідання.
Зазначені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) судові витрати
складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зі змісту цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
В пункті 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14 грудня 2007 року № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» зазначено, що нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника.
За приписами частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом міститься в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», яка вказує, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвокату не менше двох років, одержав кваліфікаційний іспит, отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.
Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.
У матеріалах справи та у позивача немає доказів того, що Назаренко Д.О. –представник позивача, якій брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, є адвокатом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 346, 00 грн. витрат, пов'язаних з направленням представника позивача до судового засідання задоволенню не підлягають.
Відмовляючи у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТАВР" суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 2.1.2 договору ТОВ «Компанія «Тавр»зобов'язалася надавати замовнику звіти про надані послуги у відповідному вигляді (ефірні довідки при розміщенні реклами на телебаченні та радіо; фото-звіти при розміщенні зовнішньої реклами). Проте, всупереч зазначеного пункту позивач не надав суду доказів, що такі звіти з його боку надавались відповідачу.
Наведене не може бути підставою для відмови у позові, оскільки невстановлення судом питання, чи надавалися позивачем звіти у вигляді ефірних довідок не спростовує факту надання рекламних послуг, які є предметом договору № 10-06-10-1 від 10.06.10.
Також, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 3.2. договору ТОВ «Компанія «Тавр»повинна в обумовлені строки надавати замовнику для схвалення тексти, оригінал –макети, сценарії рекламних матеріалів, що розробляються у рамках рекламної компанії. Схвалення даних матеріалів повинно бути здійснене замовником протягом 24 годин з моменту їхнього отримання, якщо інші строки не погоджені сторонами окремо. Але, позивачем не було відповідачу на схвалення будь-яких макетів, сценаріїв, як це передбачено вказаним пунктом.
Але, з такими висновками суду погодитися неможна, оскільки пунктом 1.2 договору визначено, що перелік послуг, які надаються замовнику визначається додатком №1 від 10.06.10 до договору. Відповідно до пункту 1.3 договору розміщення рекламних матеріалів на каналах радіомовлення та написання рекламних текстів, сценаріїв для рекламних роликів і запис рекламних роликів є різними видами послуг, що можуть надаватись в рамках договору. Додатком визначено розміщення матеріалів відповідача (замовника) на каналі радіомовлення Kiss-FM. Надання будь-яких інших послуг, в тому числі розроблення для відповідача рекламних матеріалів, додатком до договору не передбачалось.
Рекламна кампанія була узгоджена сторонами у додатку до договору, як це передбачено пунктом 3.1 договору. Рекламні матеріали відповідача надійшли в порядку, визначеному пунктом 2.3.1 договору, в готовому вигляді та були прийняті до розміщення. Будь-яких погоджень в такому випадку договір не передбачає.
Крім того, суд першої інстанції зі змісту пункту 4.4 договору зробив висновок про те що, сторони зазначеним пунктом як наслідок виконання робіт з боку позивача передбачили акт здачі-приймання. Але, з таким висновком погодитися не можна, з наступних підстав.
Пунктом 4.3 договору встановлено, що у випадку, якщо до ТОВ «Компанія «Тавр»не буде висунуто письмових претензій щодо наданих послуг у десятиденний строк після завершення рекламної компанії відповідно до строків, вказаних у додатку, послуги вважаються виконаними якісно та у повному обсязі та сторони підписують акт здачі-приймання виконаних робіт/послуг.
В матеріалах справи та у відповідача немає доказів того, що останній висував письмові претензії щодо наданих послуг, отже послуги вважаються виконаними якісно та у повному обсязі, а акт здачі-приймання є додатковим підтвердженням належного надання послуг. Крім того, слід зазначити, що відповідно до умов договору, наслідком надання послуг позивачем є їхня оплата відповідачем, а ні складання акту здачі-приймання.
Окрім ефірних довідок (а.с.20-22), факт надання рекламних послуг (виконання робіт) додатково підтверджується банківською випискою (а.с.25) та довідкою банку № 27/7-751 від 28.07.11 (а.с.61). Здійснюючи сплату 18.08.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Матрица Продакшн", як призначення платежу вказує саме оплату рекламних послуг, та вказує рахунок СФ-001283 К від 23.06.10.
Отже, з урахуванням частини 1 статті 642 Цивільного кодексу України, наведене свідчить про прийняття товариством з обмеженою відповідальністю "Матрица Продакшн" наданих товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТАВР" рекламних послуг.
Таким чином, непідписання відповідачем актів здачі-приймання наданих послуг не спростовує факту надання позивачем рекламних послуг та прийняття їх відповідачем, а отже не може бути підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТАВР" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 серпня 2011 року у справі № 5002-16/2881-2011 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
" 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Матрица Продакшн" (98635, АРК, м. Ялта, набережна ім. Леніна, 35/2; ідентифікаційний код 35956818; р/р 26007002442001 у філії ПАТ "ПриватБанк" м. Сімферополь, МФО 384436) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТАВР" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29; ідентифікаційний код 32671670; р/р 2600930480101 у Центральному відділенні ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749) 163 250, 82 грн. заборгованості; 29 226, 42 грн. пені; 16 123, 98 грн. інфляційних витрат; 5 593, 65 грн. - 3% річних; 2 141, 90 грн. державного мита; 232, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити."
3. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова
Судді < Підпис > В.С. Голик
< Підпис > С.А. Рибіна
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТАВР" (вул. Павлівська, 29,Київ 135,01135)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Матрица Продакшн" (вул. Леніна, 35/2,Ялта,Автономна Республіка Крим,98635)
3. < 3-тя особа > (< адреса >)
4. < кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2011 |
Оприлюднено | 22.12.2011 |
Номер документу | 19985689 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Черткова Ірина Валентинівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Черткова Ірина Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні