Постанова

від 08.12.2011 по справі 5023/6355/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2011 р.                                                           Справа № 5023/6355/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя  , суддя   

при секретарі Цвірі Д.М.     

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 26.07.2011 р.,

відповідача -  не з'явився,

3-ої особи–  не з’явився,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4450Х/3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 18.08.11 р. у справі № 5023/6355/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Політрейд-С", м. Харків

3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафтінг", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків

про стягнення 42 880,41 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю  "Політрейд-С" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" заборгованості за договором купівлі-продажу №01/10-13 від 01.10.2009р. у розмірі 42 880,41 грн., з яких: 34 932,00 грн. основного боргу, 1131,22 грн. 3% річних; 3 989,62 грн. інфляційних нарахувань та 2 827,57 грн. пені     

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 вересня 2011 року у справі № 5023/6355/11 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Політрейд-С" суму боргу у розмірі 34932,00 грн., 1 131,22 грн. 3% річних; 3 989,62 грн. інфляційних нарахувань, 2 827,57 грн. пені, 428,80 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.  

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22 вересня 2011 року у даній справі  скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм процесуального права. Свою незгоду з прийнятим рішенням відповідач, зокрема, обґрунтовує тим,  що ТОВ «Промснаб», який є стороною у зазначеній справі (відповідач), не брав участь у розгляді справі, у зв'язку з тим, що не був належним чином повідомлений про дати проведення судових засідань та винесення рішення по справі. Стверджує, що господарський суд Харківської області, не дослідивши всі обставини справи, які мають значення для розгляду справи по суті та допустивши порушення норм процесуального права, 22 вересня 2011 року прийняв необґрунтоване та незаконне рішення.

Позивач у відзиві (від 28.11.2011р. вх.11583) проти вимог апеляційної скарги  заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа –ТОВ "Рафтінг", письмового відзиву на апеляційну скаргу не надала.

У призначене судове засідання уповноважені представники відповідача (заявника апеляційної скарги) та третьої особи не з’явилися, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2011р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду уповноваженій особі відповідача. Також на адресу  апеляційного господарського суду повернулась ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2011р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду, що направлялась на належну адресу ТОВ "Рафтінг" з довідкою пошти, в якій зазначено: “Фирма не найдена. За истечением срока хранения”.

Враховуючи належне повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу  без участі  зазначених представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, з прийняттям в цій частині нового рішення, зважаючи на таке.

Відповідно до  Постанови Пленуму Верховного суду України  від 18.12.2009 р. № 14 “Про судове рішення у цивільній справі“, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Проте, зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення частково не відповідає, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю   "Політрейд-С" (продавець) та Товариством  з  обмеженою відповідальністю "Рафтінг" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів № 01/10-13 від 01.10.2009  року (далі договір), у відповідності до умов якого: продавець зобов’язався передати у власність покупця, а покупець –прийняти товар за ціною, в асортименті та кількості, погодженими сторонами та сплатити його за умовами договору (1.1.).

У п. 1.2.  договору сторони обумовили, що кількість товару, його  асортимент та вартість зазначається у видаткових накладних на товар, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п.3.1. договору оплата отриманого товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу 21  день, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, а також можливі інші форми розрахунків, що не забороняються законодавством.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р. (п.4.1.).

На виконання умов договору, ТОВ "Політрейд-С" здійснило поставку товару ТОВ "Рафтінг" на загальну суму 80 874,00 грн., що підтверджується первинними документами - видатковими накладними: № 87 від 25.02.2010 року на суму 13266,00 грн.,  № 104 від 04.03.2010 року на суму 19376,10 грн., № 118 від 11.03.2010 року на суму 16297,35 грн., №147 від 23.03.2010 року на суму 16166,55 грн.,  № 188 від 12.04.2010 року на суму 15768,00 грн., та відповідними довіреностями на отримання зазначеного товару: ТМЦ№ 00000018 від 25.02.2010 року, ТМЦ№ 00000020 від 03.03.2010року,  ТМЦ№ 00000022 від 11.03.2010 року,  ТМЦ№ 00000027 від 23.03.2010року,  ТМЦ№ 00000031 від 12.04.2010 року.

ТОВ "Рафтінг", у свою чергу, умови договору виконав не у повному обсязі, розрахувавшись за поставлений товар  частково, доказом чого є  виписки по рахунках:  № 26001210088369 від 10.03.2010 року на суму 13266,00 грн., № 26001210088369 від 23.03.2010року на суму 19376,00 грн., № 26001210088369 від 21.04.2010 року на суму 1000,00 грн., № 26001210088369 від 28.04.2010 року на суму 1000,00 грн., № 26001210088369 від 06.05.2010 року на суму 1000,00 грн..

Отже, з урахуванням вказаної часткової оплати  отриманого товару,  у ТОВ "Рафтінг" перед позивачем за договором виникла заборгованість у розмірі 45232,00 грн., що, у тому числі, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.06.2010 р.,  складений між ТОВ "Рафтінг" та ТОВ "Політрейд-С", підписаний уповноваженими особами як з боку позивача, так і збоку ТОВ "Рафтінг" та скріплений печатками товариств.

11.06.2010 року між ТОВ "Політрейд-С", ТОВ "Рафтінг" та ТОВ "Промснаб" був укладений договір переводу боргу (далі договір переводу боргу), за умовами якого первісний боржник - ТОВ "Рафтінг" переводить борг, що виник на 11.06.2010 року за здійснені поставки товару, за договором купівлі-продажу № 01/10-13 від 01.10.2009 року, а саме - 45232,00 грн., а новий боржник - ТОВ "Промснаб" приймає на себе зобов'язання за вказаним договором.

У відповідності до п. 3 договору переводу боргу - новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання первісного боржника за договором № 01/10-13 від 01.10.2009 року на суму 45 232,00 грн.

03.06.2011 року за вих. № 306  позивачем на адресу відповідача була направлена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій позивач повідомляв відповідача про зарахування коштів, що були одержані позивачем помилково від відповідача за договором № 09/07-01 від 09.07.10 року, в рахунок погашення заборгованості за договором № 01/10-13 від 01.10.2009 року.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом, залишок боргу відповідача перед позивачем за договором складає 34 932,00 грн., який, як свідчать матеріали справи,  відповідачем на користь позивача не сплачено.

Таким чином, ТОВ "Політрейд-С" свої зобов'язання за договором виконало належним чином, проте відповідач свої зобов'язання за договором щодо розрахунків за поставлений йому товар вчасно та у повному обсязі не виконав, чим змусив ТОВ "Політрейд-С" звернутися до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Продавець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розділом 3 договору передбачені порядок та умови оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 34 932,00 грн. підтверджена належними доказами, будь-яких доказів оплати цієї суми відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції надано не було, у зв‘язку з чим колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 34 932,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Таким чином, відповідач, не погасивши заборгованість перед своїм контрагентом  - ТОВ "Політрейд-С" у розмірі 34 932,00 грн.,  був правомірно визнаний місцевим господарським судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором купівлі-продажу № 01/10-13 від 01.10.2009 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням приписів вищеназваних статей та досліджених матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати товару за договором купівлі-продажу № 01/10-13 від 01.10.2009 року, тому вважає, що, місцевим господарським судом також вірно та обґрунтовано задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3989,62 грн. інфляційних збитків та 1131,22 грн. –3% річних.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

На підставі статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких передбачено законом або визначається в договорі.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник коштів сплачує на користь їхнього одержувача за прострочення платежу, пеню в розмірі встановленому угодою сторін. Пунктом 3 Закону передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже встановлено судом, згідно п. 3 договору переводу боргу, новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання первісного боржника за договором № 01/10-13 від 01.10.2009 року на суму 45 232,00 грн.

Згідно п. 3.1. договору купівлі-продажу, оплата отриманого товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу 21 календарний день, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Строк виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу настав з урахуванням терміну відстрочення в 21 календарний день та дати поставок товару   (остання поставка була виконана 12.04.2010 року).

Пунктом 3.2. того ж договору було передбачено, що за прострочення оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, виходячи із суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України  нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано. Інше умовами договору не передбачено.

У відповідності до п. 3 договору переводу боргу станом на 11.06.2010 року –борг складав 45 232,00 грн. Проте перевіркою розрахунку сум, щодо  стягнення пені, здійсненого позивачем, суму якої задоволено судом першої інстанції, встановлено, що сума боргу станом на 11.06.2009 р. ( ймовірно це станом на 11.06.10р. ) становить 34932,00 грн., строк оплати 11.06.09р. не відповідає строкам оплати за договором купівлі-продажу, які виникли після кожної поставки через 21 календарний день, згідно п. 3.2.того ж договору , в розрахунку періоди  інші.

Отже колегія суддів вважає, що такий розрахунок пені за прострочення  виконання зобов'язання не відповідає фактичним обставинам справи, сума нарахована безпідставно та з порушенням положень чинного законодавства.

З аналізу вказаних обставин справи колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 2827,57 грн., тому в цій частині вимог слід відмовити. Рішення в цій частині вимог підлягає скасуванню

Щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає, що такі посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" не відповідають дійсності, враховуючи наступне.

Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 затверджено Інструкцію з діловодства в господарських судах України (із змінами та доповненнями внесеними наказами ВГСУ від 17.11.2003 N 57, від 25.10.2004 N 64), яка встановлює єдину систему організації діловодства, порядок роботи з процесуальними документами, і носить обов'язковий характер при веденні діловодства в системі господарських судів України (пункт 1.1 Інструкції).

Розділом 3 цієї Інструкції встановлений порядок проходження судових документів та формування справ. Зокрема, пп. 3.5.1 п. 3.5 визначено, що ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до матеріалів справи.

Враховуючи той факт, що ухвали про  порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були направлені сторонам у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах рекомендованою кореспонденцією (поштові повідомлення про отримання зазначених ухвал наявні в матеріалах справи (а.с.42, 78, 95). А також, зважаючи на те, що посадовій особі ТОВ "Промснаб" –бухгалтеру Заєць було  нагадано у телефонному режимі про винесення ухвали від 06.09.2011р. про відкладення розгляду справи на 22.09.2011р. (телефонограма від 21.09.2011р. о 10:50год. (а.с. 79), доводи ТОВ "Промснаб" про неналежне його повідомлення про час слухання справи не заслуговують на увагу.  

Більше того, як вбачається з поштового опису (а.с.9) про направлення копії позовної заяви на належну адресу ТОВ "Промснаб" ще 27.07.2011 р.,  колегія суддів вважає, що відповідач мав право, у відповідності до ст. 22 ГПК України, з метою захисту своїх прав, звернутися до господарського суду Харківської області з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи для з’ясування, у тому числі, і дати розгляду справи.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Матеріали справи свідчать, що усі вищезазначені процесуальні документи надсилались відповідачеві на дві адреси (у тому числі, і на ту, що зазначена самим відповідачем в апеляційній скарзі), за якими його уповноважений представник їх отримав.

Крім того, колегія суддів відзначає, що відповідач не направив свого уповноваженого представника і у господарський суд апеляційної інстанції для розгляду його ж апеляційної скарги. Тому колегія суддів вважає, що відповідач саме таким чином реалізував своє диспозитивне право щодо участі у судовому процесі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача  2827,57 грн.  грн. пені у зв’язку з наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення в цій частині прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи.  В іншій частині оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, у зв‘язку з чим підстав для скасування цієї частини рішення колегія суддів не вбачає.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог, здійснивши їх перерозподіл.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2011р. у справі № 5023/6355/11 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" 2827,57 грн. пені скасувати та  в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.                            .

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2011р. у справі № 5023/6355/11 залишити без змін. 

Стягнути   з   Товариства з обмеженою відповідальністю   "Промснаб" (юридична адреса: 61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1; фактична адреса: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23; код ЄДРПОУ 24124416, п/р 2600699610  у філії ПАТ "ПУМБ" в м. Харкові) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Політрейд-С" (юридична адреса: 61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 2; поштова адреса: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, 27, кв. 11; код ЄДРПОУ 36459653, р/р 26001210088369 в ЗАО «Прокредит Банк», МФО 320984)  400,53 грн. державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 220,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                    

Суддя                                                                                             

Суддя                                                                                             

Повний текст постанови підписано 05.12.2011 р.