Постанова

від 02.11.2011 по справі 5004/1269/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2011 р. Справа № 5004/1269/11

Рівненський апеляці йний господарський суд у скл аді колегії:

uоловуючий суддя Грязно в В.В.

суддя Сав ченко Г.І. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засіда ння Яковлєв Д.В.,

за участю представників ст орін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача-1: не з' явився;

відповідача-2: Пономарьов М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеля ційну скаргу Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_3 на р ішення господарського суду В олинської області від 27.07.2011р. у справі №5004/1269/11

за позовом Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_3 м.Луцьк

до відповідачів: 1. Фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_4

АДР ЕСА_2

2. Това риства з обмеженою відповіда льністю «Індустріальний

тар ний комбінат»м.Київ

про стягнення 38 750 грн. 31 коп. заборгованості по розрахунках та річних, -

Судом роз' яснено п редставникам сторін права та обов' язки, передбачені ст.с т.20, 22 ГПК України. Клопотання п ро технічну фіксацію судовог о процесу не поступало, заяв п ро відвід суддів не надходил о.

В судовому засіданні оголо шувалась перерва з 19 жовт ня 2011р. по 02 лист опада 2011р.

Рішенням господарського с уду Волинської області від 27.0 7.2011р. у справі № 5004/ 1269/11 (суддя Кравч ук А.М.) відмовлено в позові Фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_3 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_3) до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_4) та Т овариство з обмеженою відпов ідальністю «Індустріальний тарний комбінат»(надалі в те ксті - Товариство) про стягн ення 38750 грн. 31 коп. заборгованос ті по розрахунках за договор ом перевезення та 3% річних.

Приймаючи рішення, суд перш ої інстанції виходив з того, щ о перевезення вантажів, які б ули здійснені Позивачем як п еревізником, здійснювались в ідповідно до умов FCA-Київ з дос тавкою в Німеччину, а відпові дно до п.А3 Інкотермс 2000 року у Т овариства відсутні зобов' я зання щодо оплати вартості п еревезення, при цьому, останн є може укласти договір перев езення на ризик і за рахунок п окупця. Оплачувати перевезен ня має отримувач вантажу. Сам е такі договори-заявки були у кладені вантажовідправнико м-Товариством, а в інвойсах (ра хунках), які є додатками до між народних ТТН (CMR) зазначено FCA-Ки їв. Також, згідно копій рахунк ів на оплату перевезення, ост анні виставлялись Позивачем німецькій компанії.(арк.спра ви 96-99).

Не погоджуючись із рішення м господарського суду Волинс ької області від 27.07.2011 року у да ній справі, ФОП ОСОБА_3 под ала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення т а прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає, що дане рі шення підлягає скасуванню у зв' язку з невідповідністю в исновків, викладених у рішен ні суду першої інстанції, обс тавинам справи та неправильн им застосуванням норм матері ального права, оскільки Това риство в різний час, протягом 2009-2010 років надсилало Позивачу чотири заявки на перевезенн я в міжнародному сполученні (м. Київ - Німеччина), в яких жо дним чином не вказано ні про у мови FCA Київ, ні про обов' язок отримувача вантажу оплатити вартість перевезення. Як вба чається із заявок, відправни ком та ініціатором перевезен ня було Товариство, з яким і бу ло погоджено вартість переве зення, порядок та форму оплат и, і саме з Товариством у ФОП ОСОБА_3 виникли і тривають д оговірні відносини перевезе ння, а тому саме на Товаристві лежить обов' язок оплати ва ртості перевезення. Посиланн я суду на те, що в інвойсах заз начено FCA Київ, на думку Скаржн ика,- не є доказом обізнаності Позивача, що оплату здійнюва тиме німецька компанія «ОС ОБА_5», оскільки інвойси є су провідними документами на то вар і стосуються лише вантаж овідправника і вантажоотрим увача, перевізник лише має пе редати їх при розвантаженні. Крім того, посилання суду на т ой факт, що деякі рахунки на оп лату перевезення виставляли сь Позивачем німецькій компа нії не є підтвердженням того , що він був ознайомлений із зм істом терміну FCA-Київ (за Інкотермс 2000), оскільки з пояснень Товариства, яке затримувало з оплатою, вбачалось що виставлення ра хунків саме на ім' я «ОСОБА _5»прискорить оплату.

Тому висновки суду пр о необхідність застосування умов п.А.3 FCA (Інкотермс 2000) до дани х спірних відносин - не відп овідають обставинам справи. Місцевим судом, на думку Скар жника, неправильно застосова но матеріальне право.(арк.спр ави 105-107).

Ухвалою Рівненського апе ляційного господарського су ду від 05.09.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, спр аву призначено до слухання.(а рк.справи 103).

Товариство 19.10.2011р. подало від зив на апеляційну скаргу, в як ому, зокрема зазначило, що зам овлення перевезень за заявка ми від 11.08.2009р., 12.08.2009р., 03 .03.2010р., 04.03.2010р. здійснювалось н а виконання укладеного Товар иством з німецькою компанією «ОСОБА_5»контракту №ICC-SKL 02/10 від 10.10.2008р., про що було відомо По зивачу, оскільки саме на ім' я німецької компанії Позивач виставляв рахунки для оплат и наданих послуг з перевезен ня вантажу. Твердження Скарж ника, що йому не було відомо пр о умови FCA щодо даних перевезе нь, оскільки ніби-то перевізн ик не наділений обов' язком перевіряти зміст документів на товар, що перевозяться - н а думку Товариства, не відпов ідають дійсності, оскільки м ало місце укладення договору перевезення у спрощений спо сіб, тобто шляхом обміну доку ментами. У інвойсах та митних деклараціях форми МД-2 Товари ство вказало, що умовами пост авки є FCA. Оскільки до графи №50 м итних декларацій внесені від омості про перевізника, то ци м підтверджується, що переві зник прийняв задекларовані т овари до перевезення та взяв на себе зобов' язання доста вити ці товари до митниці при значення, а відповідно - діз нався та погодився з умовами поставки FCA.(арк.справи 102-103).

В судовому засіданні 02.11.2011р. п редставник Позивача повніст ю підтримав доводи своєї апе ляційної скарги та пр осив суд скасувати рішення г осподарського суду Воли нської області від 27.07.2011р. у спр аві №5004/1269/11 та прийняти нове, яки м задоволити позовні вимоги повністю. Представник Відпов ідача-2 заперечив проти довод ів викладених в апеляційній скарзі та просив суд залишит и рішення першої інстанції б ез змін, вважаючи його справе дливим, а апеляційну скаргу п росив залишити без задоволен ня.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши пре дставників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ні й докази, перевіривши правил ьність застосування судом пе ршої інстанції норм матеріал ьного та процесуального прав а, Рівненський апеляційний г осподарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товар иством з обмеженою відповідальністю «Індуст ріальний тарний комбінат»-пр одавцем та Фірмою «ОСОБА_5 »-покупцем 10.10.2008р. укладено кон тракт №ICC-SKL 02/10 (надалі в тексті - Контракт), згідно р.1, якого про давець продав, а покупець куп ив піддони дерев' яні плоскі (надалі - товар) в кількості і асортименті згідно Додатков ої угоди до даного Контракту . Поставка товару здійснюєть ся автомобільним транспорто м товарними партіями в кільк ості, визначеній місткістю а втомобіля. Точна кількість т овару в товарній партії вказ ується в Інвойсах.

Відповідно до р.3 Контракту, поставка товару здійснюєтьс я автомобільним транспортом на умовах FCA-Київ з поставкою в Німеччину. Умови поставки ґр унтуються на правилах «Інкот ермс»в редакції 2000 року з наст упними змінами і доповненням и. Зміни умов поставки оформл юються Додатковими домовлен остями до даного Контракту.

Контракт підписано дирек торами Товариства і Фірми « ОСОБА_5», скріплено відбитк ами печаток сторін.(арк.справ и 32-33).

Товариство з обм еженою відповідальністю «Індустріальний тарний комб інат»факсимі-льним способом направило ФОП ОСОБА_3 зая вки на перевезення від 11.08.2009р. № 11/08, від 12.08.2009р. №12/08, від 03.03.2010р. №03/03/10, від 04.03.2010р. №04/03/10 на загальну суму фра хту 3 300 Євро. Згідно зазначених заявок ФОП ОСОБА_3 зобов' язувалась доставити довірен ий Товариством вантаж за мар шрутом Київ - Гамбург (Німеч чина) за винагороду; порядок і форма оплати: по факту прибут тя вантажу до місця призначе ння і пред' явлення товарно- транспортних накладних. Дані заявки в зазначений вище спо сіб скріплені підписами дире ктора Товариства та ФОП ОСО БА_3 та відбитками печаток п ідприємця та Товариства. (арк .справи 12, 15, 17, 19).

Фізична особа-підприємец ь ОСОБА_4 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_4) -поручитель та ФОП ОСОБА_3-кредитор укла ли 11.08.2009р. договір поруки №23, згід но пп.1, 2, 4, 7 якого поручитель зоб ов' язався відповідати пере д кредитором за виконання бо ржником-ТзОВ «Індустріальни й тарний комбінат»за дог овором-заявкою від 11.08.2009р. №11/08, ук ладеним кредитором і боржник ом 11.08.2009р. Відповідальність пор учителя обмежена сумою 200 грн. Кредитор пред' являє поручи телю вимогу про оплату, яку то й зобов' язується виконати протягом 3 робочих днів. Догов ір дійсний до повного викона ння зобов' язань за заявкою №11/08 від 11.08. 2009р.(п.8 договору порук и). Договір поруки підписано п ідприємцями ОСОБА_3 та О СОБА_4, скріплено відбиткам и їх печаток.(арк.справи 13).

Вбачається, що на виконанн я умов заявки від 11.08.2009р. №11/08 на су му 750 Євро, ФОП ОСОБА_3 12.08.2009р. з авантажив у м.Києві належні Т овариству дерев' яні піддон и та здійснив їх перевезення автомобілем НОМЕР_1, прич іп: державний №НОМЕР_7 за м аршрутом м.Київ (Україна) - м.Тюбінген (Німеччина), що стверджується між на-родною товарно-трансп ортною накладною (СМR) А №203 171.

Згідно заявки від 12.08.2009р. №12/08 на суму 850 Євро, ФОП ОСОБА_3 13 .08.2009 року завантажив у м. Києві н алежні Товариству дерев' ян і піддони та здійснив їх пере везення автомобілем НОМЕР _2, причіп: державний № НО МЕР_3 за маршрутом м.Київ (Україна) - м.Тюбінген (Ні меччина), що стверджу ється міжнародною то варно-транспортною накладно ю (СМR) А №121623.

Згідно заявки від 03.03.2010р. №03/03/10 н а суму 850 Євро, ФОП ОСОБА_3 03.03. 2010р. завантажив у м.Києві належ ні Товариству дерев' яні під дони та здійснив їх перевезе ння автомобілем НОМЕР_4, п ричіп: державний №НОМЕ Р_8 за маршрутом м. Київ (Україна) - м.Тюбінге н (Німеччина), що с тверджується міжнародно ю товарно-транспортною н акладною (СМR) А №107703.

Згідно заявки від 04.03.2010р. №04/03/ 10 на суму 850 Євро, ФОП ОСОБА_3 05.03. 2010р. завантажив у м.Києві нал ежні Товариству дерев' яні п іддони та здійснив їх переве зення автомобілем НОМЕР_5 , причіп: державний №НОМ ЕР_9 за маршрутом м .Київ (Україна) - м.Тюбінг ен (Німеччина), що стверджується міжнародн ою товарно-транспортною накладною (СМR) А №0175481, що ств ерджується матеріалами спра ви.(арк.справи 14, 16, 18, 20).

Вартість послуг перевез ення вантажу у сумі, зазначен а Товариством в заявках - ни м не оплачена.

Пропозиція сплатити 34 883 грн . 91 коп. заборгованості, що екві валентно 3 300 Євро за перевезен ня згідно заявок, яка вбачаєт ься з претензії ФОП ОСОБА_3 №120 від 08.04.2010р., до якої долуч ено копії заявокта оригінали СМR - залишена Товар иством без відповіді та задо волення.(арк.справи 21-22).

Пропозиція сплатити забор гованість з оплати послуг пе ревезення за заявкою №11/08 від 11 .08.2009р., яка вбачається з претенз ії ФОП ОСОБА_3 №132 від 28.04.2010р., - залишена ФОП ОСОБ А_4 без відповіді та задовол ення.(арк.справи 23).

Перевіряючи відповідніст ь оскаржуваного рішення вимо гам чинного законодавства, к олегія суддів виходить з нас тупного:

Статтею 11 ЦК України встан овлено, що цивільні права та о бов' язки виникають із дій о сіб, що передбачені актами ци вільного законодавства, а та кож із дій осіб, що не передбач ені цими актами, але за аналог ією породжують цивільні прав а та обов' язки. Підставами в иникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема є догов ори та інші правочини, завдан ня майнової (матеріальної) шк оди.

Згідно з ч.1 ст.174 ГК України, го сподарські зобов' язання мо жуть виникати з господарсько го договору та інших угод , передбачених законом, та кож з угод, не передбачени х законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 ГК Украї ни, майново-господарськими в изнаються цивільно-правові з обов' язання, що виникають м іж учасниками господарських відносин при здійсненні гос подарської діяльності, в сил у яких зобов' язана сторона повинна вчинити певну господ арську дію на користь другої сторони або утриматися від п евної дії, а управнена сторон а має право вимагати від зобо в' язаної сторони виконання її обов' язку. Майнові зобов ' язання, які виникають між у часниками господарських від носин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуван ням особливостей, передбачен их цим Кодексом.

З приписів ст.638 ЦК України вб ачається, що договір є укладе ним, якщо сторони в належній ф ормі досягли згоди з усі істо тних умов договору. Вказана н орма кореспондується з припи сами ст.180 ГК України, згідно як ої господарський договір вва жається укладеним, якщо між с торонами у передбачених зако ном порядку та формі досягну то згоди щодо усіх його істот них умов. Істотними умовами д оговору є умови про предмет д оговору, умови, що визначені з аконом як істотні або є необх ідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щод о яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно положень ст.181 ГК України, господарський до говір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного стор онами та скріпленого печатка ми. Допускається також уклад ення господарських договорі в у спрощений спосіб, тобто шл яхом обміну листами, факсогр амами, телеграмами, телефоно грамами тощо, а також шляхом п ідтвердження прийняття до ви конання замовлень, якщо зако ном не встановлено спеціальн і вимоги до форми та порядку у кладення даного виду договор ів.

Матеріалами справи ствер джено, що згідно підписаних з аявок, між сторонами виникли договірні відносини перевез ення вантажу, які регулюютьс я нормами Цивільного та Госп одарського кодексів України та спеціальним законодавств ом про автомобільний транспо рт.

Із змісту заявок на перевез ення (арк.справи 12, 15, 17, 19) вбачаєт ься, що Відповідач-2 є замовник ом перевезеннь-вантажовідпр авником і уклав договори в ід свого імені, а Позивач є його виконавцем-перевізнико м. За своєю правовою природою укладені сторонами даног о спору договори-заявки є дог оворами перевезення за як ими згідно чч.1, 2 ст.307 ГК України та ст.909 ЦК України, одна сторон а (перевізник) зобов' язуєть ся доставити довірений їй др угою стороною (відправником) вантаж до пункту призначенн я та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (о держувачеві), а відправник зо бов' язується сплатити за пе ревезення вантажу встановле ну плату.

Вантажовідправником згід но міжнародних транспортних накладних (CМR) є та сама юридич на особа.

Статтею 50 Закону України «Про автомобільний транспор т»встановлено, що договір пр о перевезення вантажу автомо більним транспортом укладає ться відповідно до цивільног о законодавства між замовник ом та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами дог овору є: найменування та місц езнаходження сторін; наймену вання та кількість вантажу, й ого пакування; умови та термі н перевезення; місце та час на вантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші у мови, узгоджені сторонами.

Кожна сторона, згідно ч.2 ст .193 ГК України, повинна вжити вс іх заходів, необхідних для на лежного виконання нею зобов' язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечен ня загальногосподарського і нтересу.

Згідно ст.4 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни господарський суд у випад ках, передбачених законом аб о міжнародним договором, зас тосовує норми права інших де ржав.

За приписами статей 9 Конст итуції України та 19 Закону Укр аїни «Про міжнародні договор и України», чинні міжнародні договори України, згода на об ов' язковість яких надана Ве рховною Радою України, є част иною національного законода вства і застосовуються у пор ядку, передбаченому для норм національного законодавств а. Якщо міжнародним договоро м України, який набрав чиннос ті в установленому порядку, в становлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповід ному акті законодавства Укра їни, то застосовуються прави ла між-народного договору.

Так, відповідно до Закону У країни «Про приєднання Украї ни до Конвенції про договір м іжнародного автомобільного перевезення вантажів»- Укр аїна приєдналася до Конвенці ї про договір міжнародного а втомобільного перевезення в антажів, вчиненої 19 травня 1956р. в м. Женеві (надалі в тексті - Конвенція). Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що во на застосовується до будь-як ого договору дорожного перев езення вантажів за винагород у за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийнятт я до перевезення вантажу та м ісце, передбачене для його зд ачі, знаходяться на територі ї двох різних держав, одна з як их є учасником Конвенції.

За ст.ст. 4 та 9 Конвенції, дог овір перевезення підтверджу ється складанням вантажн ої накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього дого вору і прийняття вантажу пер евізником. Із зазначеною н ормою кореспондується части на 2 статті 307 ГК України.

В силу 2 ст.614 ЦК України, тягар доказу про відсутність вини покладається на особу, яка по рушила зобов' язання. Відпов ідач-2 Товариство не надав апе ляційному суду доказів, які б доводили відсутність його в ини. Згідно ч.7 ст.193 ГК України, н е допускається одностороння відмова від виконання зобов ' язання або відстрочка з мо тиву, що зобов' язання друго ї сторони за іншим договором не було виконано належним чи ном.

На цих підставах колегія су ддів вважає хибними висновки суду першої інстанції, що ст оронами у справі укладено договори-заявки на ризик і за рахунок покупця, яким є Фі рма «ОСОБА_5»(Німеччина) і остання зобов' язана прово дити розрахунки з перевізник ом, оскільки в інвойсах (рахун ках), які є додатками до міжнар одних товарно-транспорт них накладних (СМR) зазнач ені умови перевезення FCA - Київ .

При цьому, колегія суддів пр иймає до уваги і такі обстави ни:

В договорах-заявках та між народних товарно-трансп ортних накладних (СМR), скл адених Відповідачем-2 відсут нє посилання на умови переве зення FCA-Київ згідно «Інкотерм с-2000».

Враховуючи, що Відповідач -2 ТзОВ «Індустріальний тарни й комбінат»заперечує обов' язок оплати послуг перевезен ня додатково поданими суду п ершої інстанції доказами, зо крема: INVOICE №287, INVOICE №288, INVOICE №106, INVOICE №114 (арк .справи 39, 43, 47, 52), які складені анг лійською мовою - Рівненськи й апеляційний господарський суд з метою їх дослідження ух валою від 19.10.2011р. витребував у В ідповідача-2 переклади зазна чених до-кументів, а останній - надав їх апеляційному суд у, що стверджується матеріал ами справи. (арк.справи 122-123, 125-133).

Із вказаних інвойсів-раху нків №287, №288, №106 та №114 вбачається , що їх виписано з покликанням на Контракт від 10.10.2008р., продавц ем є Фірма «Індустріальний т арний комбінат», а покупцем-Ф ірма «ОСОБА_5», товар - дерев' янні піддони, їх розмір і кількість; умови п оставки: FCA-Київ, засоби постав ки: державні номери автомобі ля та причіпа, які співпадают ь з таким згідно СМR А№203171, А№121623, А №107703, А№ 0175481.

Вважаючи себе неналежним відповідачем і зауважуючи, щ о про згоду Позивача з умовам и, що Відповідач-2 не має зобов ' язання оплати перевезення - свідчить прийняття до пер е-везення товару та провізни х документів, лише однин з яки х (invoice) містить згадку про FCA-Київ ,- Відповідач-2, всупереч прип исам ст.33 ГПК України н е доводить належними доказам и, що такі зобов' язання має Ф ірма «ОСОБА_5».

Досліджуючи ці обставини, а пеляційний суд зауважує, що 01. 01.2000р. Міжнародною торговою пал атою введені в дію офіційні п равила Міжнародної торгової палати для тлумачення торго вельних термінів Інкотермс, які полегшують ведення міжна родної торгівлі.

Так, в п.А.3 Інкотермс-2000 з азначено, що за поста вкою згідно базису FCA у продавця відсутні зобов' яз ання щодо перевезення товару після його поставки у визнач ене базисом поставки місце. П родавець може укласти догові р перевезення на ризик і за рахунок пок упця.

Разом з тим, відповідно до розділу «1»Мета та сфера заст осування «Інкотермс-2000», - сфер а дії Інкотермс обмежується питаннями, пов' язаними з пр авами та обов' язками сторін договору купівлі-продажу ві дносно поставки товарів...як з авжди підкреслювала Міжнаро дна торгова палата, Інкотерм с поширюється виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу, більш то го, тільки в деяких чітко визн ачених аспектах.

Таким чином, правила «Інкот ермс-2000» мають рекомендац ійний характер і не яким чино м не регулюють відносини пер евезення, тому посилання Від повідача-2 та суду першої інст анції на умови «Інкотермс-2000» як обов' язкові для перевізн ика - спростовуються прави-л ами «Інкотермс-2000» і обста винами справи.

Проте, відмовляючи в задово ленні позову, місцевий го сподарський суд лиши в поза увагою, що укладення до говору перевезення на риз ик і за рахунок покупця можуть погоджуват и лише покупець і продавць то вару, а не продавець і пере візник товару. Матеріалами с прави стверджено, що ФОП ОС ОБА_3 - не є стороною Контра кту, а Фірма «ОСОБА_5»не ма є перед ФОП ОСОБА_3 зобов' язань оплати послуг перевезе ння і останнє стверджується залишенням вантажоотримува чем без оплати рахунків Пози вача, про що сторони зазначил и у судовому засіданні 02.11.2011р.(а рк.справи 135).

Враховуючи, що договорами-з аявками узгоджені суми винаг ороди перевізника, але не вс тановлений строк їх сплати - апеляційний суд зауважує, що згідно з ч.2 ст.530 ЦК України, якщ о строк (термін) виконання бор жником обов' язку не встанов лений або визначений моменто м пред' явлення вимоги, кред итор має право вимагати його виконання у будь-який час. Бор жник повинен виконати такий обов' язок у семиденний стро к від дня пред' явлення вимо ги, якщо обов' язок негайног о виконання не випливає із до говору або актів цивільного законодавства. Вимога кредит ора може пред' являтися в бу дь-якій формі. Претензія-вимо га про оплату отримана 13.04.2010р. В ідповідачем-2 і це стверджено доказами вручення.(арк.справ и 22).

Крім того, у відповідності і з ст.625 Цивільного кодексу Укр аїни боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів дійшла висн овку, що Позивачем вірно обчи слено як суму основного борг у, так і 3% річних за користуван ня коштами протягом 20.04.2010р.- 29.06. 2011р.(арк.справи 11).

Згідно ст.546 ЦК Украї ни виконання зобов' язання м оже забезпечуватися неустой кою, порукою, гарантією, заста вою, притриманням, завдатком .

За договором поруки, згідн о ст.553 ЦК України, - поручитель поручається перед кредиторо м боржника за виконання ним с вого обов' язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов' язання боржником. Порукою може забе зпечуватися виконання зобов ' язання частково або у повн ому обсязі.

Правові наслідки порушен ня зобов' язання, забезпечен ого порукою передбачені стат тею 554 ЦК України. У раз і порушення боржником зобов' язання, забезпеченого поруко ю, боржник і поручитель відпо відають перед кредитором як солідарні боржники, якщо дог овором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відп овідальність поручителя.

Матеріалами справи, зокрем а договором поруки та вимого ю оплати, стверджується субс идіарний обов' язок Відпові дача-1 ФОП ОСОБА_4 сплатити заборгованість.

Колегія суддів вважає, що ви моги ФОП ОСОБА_3 стверджую ться договорами-заявками, мі жнародними транспортними на кладними (CMR), претензіями, дока зами вручення і підлягають з адоволенню на підставі стст. 173-175, 180, 193, 307, 311 Господарського коде ксу України, стст. 11, 16, 509, 526, 546, 554, 614, 625, 6 38, 909 Цивільного кодексу Україн и, ст.ст. 4, 9 Конвенції про догов ір міжнародного автомобільн ого перевезення вантажів.

Вбачається, що несплатою 37 412 грн. 68 коп. вартості перевезе ння Відповідач-2 завдав Позив ачеві майнових збитків, при ц ьому, доказів сплати боргу су ду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК Укра їни, господарський суд оціню є докази за своїм внутріш-ім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

За наслідками перегляду рі шення у даній справі на Відпо відача-2 належить покласти су дові витрати на підставі час тини другої ст.49 ГПК України, в наслідок його неправильних д ій - доведення спору до госп одарського суду.

З огляду на встановлені Рі вненським апеляційним госпо дарським судом обставини в с укупності, рішення суду перш ої інстанції від 27.07.2011р. у даній справі є необґрунтованим і п ідлягає скасуванню, з підста в п.п. 1, 3 ст.104 ГПК України, оскіль ки ухвалюючи його, місцевий с уд неповно з' ясував обстави н, що мають значення для справ и, припустився невідповіднос ті обставинам справи висновк ів, викладених у рішенні та не правильно застосував норми м атеріального права.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, 103-10 5 ГПК України, Рівненський апе ляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну с каргу Фізичної особи-підприє мця ОСОБА_3 на рішення гос подарського суду Вол инської області від 27.07.2011р. у справі №5004/1269/11 - задоволити.

2. Рішення суду пер шої інстанції від 27.07.2011р. скасув ати. Прийняти нове рішення, як им позов задоволити:

«Стягнути з Товариств а з обмеженою від повідальністю «Індустріаль ний тарний комбінат», який зн аходиться у м.Київ, вул.Рибаль ська, 13 (код ЄДР 30633772) на користь Ф ізичної особи-підприємця О СОБА_3, яка знаходиться у А ДРЕСА_1 (ідент.№НОМЕР_6) - 37 212 грн. 68 коп. заборгованост і по розрахунках, 1 337 грн. 63 коп. - 3% річних за період з 20.04.2010р. по 29.06.20 11р., 387 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп . плати за послуги з інформаці йно-технічного забезпечен-ня судового процесу.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, який з находиться у АДРЕСА_2 (іде нт.№НОМЕР_10) на користь Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_3, яка знаходиться у АДР ЕСА_1 (ідент.№ НОМЕР_6) - 200 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках.

Видати накази».

3. Витрати Позивача по сп латі державного мита за розг ляд апеляційної скарги по-кл асти на Відповідача. Місцево му господарському суду видат и відповідні накази.

4. Постанова набирає зако нної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаці йному порядку згідно з Розді лом ХІІ-1 Господарського проц есуального кодексу України.

5. Справу №5004/1269/11 поверну ти до господарського суду Во линської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

01-12/15998/11 15998/11