Постанова

від 06.08.2008 по справі 2-13/9558-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-13/9558-2007

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 серпня 2008 р.                                                                                    № 2-13/9558-2007  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Барицької Т.Л., Губенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Орендного підприємства "Виробничо-технічний комбінат "Кримсервіс";Фонду майна АР Крим

на  постановувід 25.03.2008 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

та додаткову постановувід 02.04.2008 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 2-13/9558-2007

за позовомОрендного підприємства "Виробничо-технічний комбінат "Кримсервіс"

доФонду майна АР Крим

третя особаВерховна Рада АР Крим

проспонукання до укладення договору

за позовом Виробничого кооперативу "СКІФ-88"

проспонукання до укладення договору

за участю представників:

від Орендного підприємства "Виробничо-технічний комбінат "Кримсервіс"

-  не з'явились

від Виробничого кооперативу "СКІФ-88"

-  Курдибаха І.І.

від відповідача-  не з'явились

від третьої особи-  не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду АР Крим від 12.12.2007 р. (суддя Жукова А.І.) позов Орендного підприємства "Виробничо-технічний комбінат "Кримсервіс" (надалі –Підприємство) задоволено: зобов'язано Фонд майна АР Крим укласти з Підприємством договір купівлі-продажу майна, що належить АР Крим та підлягає приватизації шляхом викупу у складі: нежилих приміщень другого та третього поверхів літ. А, приміщень №№ 8, 9, 10 літ. Б, літ. Г, Д, Е, Ж, З, І, К, Л, О, П, X, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгиної, 15, яке знаходиться в оренді у Підприємства; у випадку не укладення договору протягом 10 днів з моменту набуття законної сили рішення передбачено вважати договір укладеним у відповідній редакції. У задоволенні позовних вимог Виробничого кооперативу "Скіф-88" (надалі –Кооператив) відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 р. (судді: Антонова І.В., Котлярова О.Л., Ткаченко М.І.) та додатковою постановою цього суду від 02.04.2008 р. рішення господарського суду АР Крим від 12.12.2007 р. скасовано, позов Кооперативу задоволено: зобов'язано Фонд майна АР Крим укласти у відповідній редакції з Кооперативом, що є правонаступником виробничої корпорації "Скіф-88", договір купівлі-продажу будівель і споруд, що належали ДКВО "Побутсервіс", які передані в користування за договором оренди виробничій корпорації "Скіф-88" від 01.06.1989 р. і додатковій угоді до нього від 07.12.1993 р. за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіної, 15, в складі нежитлових приміщень –адміністративно-управлінського корпусу із 3-х поверхів літ. "А" площею 586,8 м2, столярного цеху літ. "Б" з одного поверху з прибудовами літ. "Б-1", "Б-2" загальною площею 1545,7 м2, будівлі пилорами з одного поверху літ. "М" і навісу до нього літ. "П" загальною площею 998,4 м2, будівлі розчинного вузлу з 2-х поверхів літ. "І" площею 48,4 м2, благоустрою (газони, бетонні плити, бордюри) площею 5146 м2, прилеглі до будівель та споруд, що відчужуються. У задоволенні позовних вимог Підприємства відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та додаткову постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Також, до Вищого господарського суду України звернувся Фонд майна АР Крим з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволення позову Кооперативу та прийняти нове рішення в цій частині про відмову в позові, а додаткову постанову просить залишити без змін.

В обґрунтування вимог касаційних скарги оскаржувачі посилаються на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Кооперативу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про задоволення позову позивача та про відмову у задоволенні позовних вимог третьої особи місцевий господарський суд виходив з наявності правових підстав для укладення договору купівлі-продажу спірного майна саме з Підприємством.

Апеляційний господарський суд правомірно не погодився з помилковими висновками місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, 01.06.1989 р. між ДКВО "Побутсервіс" та виробничо-кооперативним об'єднанням "Скіф-88", правонаступником якого стала виробнича корпорація "Скіф-88", було укладено договір на передання в оренду будівельної ділянки, розташованої у м. Сімферополі по вул. Ж. Дерюгіної, 15, відповідно до умов якого вказана ділянка надається в оренду разом з усім обладнанням, будівлями та іншими засобами, які перебувають на її території строком до 2010 року згідно з додатком № 1, у тому числі побутовий корпус, будівля цеху по виготовленню столярних виробів, будівля пилорами, благоустрій, будівля розчинного вузлу.

Відповідно до акту приймання-передачі від 30.06.1989 р. виробничо-кооперативним об'єднанням "Скіф-88" прийнято в оренду основні засоби, машини та обладнання на загальну балансову вартість 566973 тис. руб. (побутовий корпус балансовою вартістю 127350 тис. руб., будівля цеху по виготовленню столярних виробів балансовою вартістю 161060 тис. руб., будівля пилорами балансовою вартістю 167800 тис. руб., благоустрій балансовою вартістю 9044 тис. руб., будівля розчинного вузлу балансовою вартістю 4937 тис. руб.)

В подальшому, 07.12.1993 р. між виробничою корпорацією "Скіф-88" (правонаступник виробничо-кооперативного об'єднання "СКІФ-88") та ДКВО "Побутсервіс" укладено додаткову угоду до договору оренди будівельної ділянки від 01.06.1989 р., відповідно до якої у якості орендодавця було визначено Фонд майна АР Крим як правонаступники будівельної ділянки № 2 ДКВО "Побутсервіс". Вказано додатковою угодою підтверджено умови договору оренди від 01.06.1989 р. на майно згідно з додатком № 1 вартістю 566973 тис. руб. В пункті 9.2 додаткової угоди сторони передбачили, що орендар має право викупу орендованого майна.

Як досліджено судом апеляційної інстанції, згідно пункту 1.1 статуту Кооперативу останній є правонаступником виробничої корпорації "СКІФ-88".

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Державного арбітражу Кримської області від 15.01.1991 р. у справі № 42/П-З Обласне управління побутового обслуговування населення зобов'язано укласти з організацією орендарів "Виробничо-технічний комбінат" договір оренди виробничо-технічного комбінату у строк до 30.01.1991 р.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 210/1 від 14.05.1991 р. зареєстровано статут Підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю та власністю Республіки Крим" від 14.04.1994 р. № 238 до власності Республіки Крим вирішено передати розташоване на її території державне майно, у тому числі і частку майна орендних підприємств, що перебуває у загальнодержавній власності.

Постановою Верховної Ради АР Крим від 29.02.1996 р. № 67 затверджено перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 1996 році, зокрема, орендне підприємство "Виробничо-технічний комбінат "Кримсервіс".

Наказом Фонду майна АР Крим № 464 від 17.04.1996 р. за представництвом Фонду майна у м. Сімферополі закріплені об'єкти державної власності, які належать АР Крим, для організації та проведення їх приватизації у повному обсязі, зокрема, орендне підприємство "Виробничо-технічний комбінат "Кримсервіс".

Також, 18.04.1996 р. листом № 76 представництво Фонду майна АР Крим у місті Сімферополі повідомило Підприємство про те, що воно включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.

Листом від 29.04.1996 р. № 23 Підприємство повідомило  представництво Фонду майна АР Крим у місті Сімферополі про намір приватизувати майно орендного підприємства трудовим колективом.

Рішення щодо приватизації майна Підприємства було прийняте органом приватизації 17-18.04.1996 р.

В подальшому, постановою Верховної Ради АР Крим від 18.10.2000 р. № 1465-2/2000 затверджено перелік майна, що належить АР Крим, що підлягає приватизації шляхом викупу, до якого був включений цілісний майновий комплекс ДКВО "Побутсервіс" з частиною майна, переданого в оренду Кооперативу.

Постановою Верховної Ради АР Крим від 18.09.2002 р. № 231-3/02 "Про питання управління майном, що належить АР Крим" частина цілісного майнового комплексу колишнього ДКВО "Побутсервіс" за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіної, 15, був включений в перелік майна, яке підлягає приватизації шляхом викупу.

31 серпня 2006 року Фонд майна АР Крим наказом № 635 затвердив висновок від 30.06.2006 р., здійснений Кримським республіканським центром обліку нерухомого майна, про ринкову вартість об'єкту, який належить АР Крим, що складається з будівель та споруд колишнього ДКВП "Побутсервіс", наданих в оренду Кооперативу та розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіної, 15.

Як досліджено судом, листом № 08-09/12433 від 06.02.2007 р. Фонд майна АР Крим повідомив Підприємство, що для укладення договору оренди необхідно привести установчі документи у відповідність до чинного законодавства, а також просив надати пакет документів згідно з Переліком документів, які надаються орендарем орендодавцю для укладення договору оренди майна, яке знаходиться у державній власності, затверджений наказом Фонду державного майна України № 266 від 13.07.1999 р.

14 листопада 2006 року Підприємство звернулось до Фонду майна АР Крим із пропозицією укласти договір оренди строком на 5 років на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15.

Поряд з цим, 16.04.2007 р. Фонд майна АР Крим, посилаючись на постанову Верховної Ради АР Крим № 231-3/02 від 18.09.2002 року "Про питання управління майном, яке належить АР Крим" зі змінами, внесеними постановою № 723-3/03 від 19.11.2003 р., листом за № 03/1187 звернувся до Кооперативу з пропозицією викупити майно, яке належить АР Крим, у складі будівель та споруд та розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіної, 15.

Листами № 172 від 19.04.2007 р. та № 177 від 26.04.2007 р. Кооператив повідомляв Фонд майна АР Крим про згоду на приватизацію шляхом викупу орендованого майна, розташованого по вул. Ж. Дерюгіної, 15.

В процесі розгляду справи Підприємство посилалось на наявність права на приватизацію спірного майна шляхом викупу. В свою чергу, Кооператив стверджував, що спірні нежитлові приміщення є невід'ємними складовими частинами цілісного майнового комплексу, який знаходиться у його користуванні, а також вказував на своє виключне право на викуп усього майна.

Статтею 289 ГК України передбачено право орендаря на викуп об'єкту оренди за умови, що таке право передбачено договором оренди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 146 ГК України приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом: викупу цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства, зданого в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом.

Частиною 9 ст. 17 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено право орендаря на викуп об'єкта оренди за умови, що це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Закону України "Про оренду державного майна". Орендар здійснює викуп об'єкта оренди відповідно до законодавства та договору оренди. Ціна об'єкта оренди визначається відповідно до статті 20 Закону України "Про приватизацію державного майна", тобто шляхом проведення незалежної оцінки.

Приймаючи постанову апеляційний господарський суд мотивовано виходив з того, що право Кооперативу на оренду та на викуп будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіної, 15, у складі нежитлових приміщень (адміністративно-управлінський корпус з трьох поверхів літ. "А" площею 586,8 м2, столярного цеху літ. "Б" з одного поверху з прибудовами літ. "Б-1", "Б-2" загальною площею 1545,7 м2, будівлі пилорами з одного поверху літ. "М" та навісу до нього літ. "П" загальною площею 998,4 м2, будівлі розчинного вузлу з 2-х поверхів літ. "І" загальною площею 48,4 м2, благоустрою (газони, бетонні плити, бордюри) загальною площею 5146 м2 підтверджується договором оренди від 01.06.1989 р., актом приймання-передачі від 30.06.1989 р., додатковими угодами від 07.12.1993 р. та 26.02.2005 р.

При цьому, як враховано судом, правомірність договору оренди будівельної ділянки № 2 від 01.06.1989 р. неодноразово підтверджувалась рішенням арбітражного суду АР Крим від 18.06.1992 р. у справі № 137/683/Д-7 за позовом Кримського територіального об'єднання підприємств та організацій "Кримсервіс" до виробничо-кооперативного об'єднання "СКІФ-88" про визнання недійсним договору оренди від 01.06.1989 р., мировою угодою від 27.09.1993 р. у справі № 8691-3-11, яка укладена між Фондом майна АР Крим та виробничим підприємством "СКІФ-88", постановою арбітражного суду АР Крим від 01.10.1993 р. у справі № 374-10/93 за позовом Підприємства до виробничої корпорації "СКІФ-88" про розірвання договору оренди від 01.06.1989 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично за договором оренди від 01.06.1989 р. та додатковими угодами до нього від 07.12.1993 р. та від 28.02.2005 р. в оренду Кооперативу був переданий цілісний майновий комплекс будівельної ділянки № 2, у тому числі три поверхи побутового комплексу. При цьому, 2-ий та 3-ий поверхи будівлі літ. "А" є невід'ємними частинами 1-го поверху цієї будівлі, приміщення № 8, 9, 10 літ. "Б" є невід'ємними частинами виробничого цеху літ. "Б", майданчик літ. "П" є невід'ємною частиною пилорами літ. "М", а підстанція літ. "К" є невід'ємною частиною усього комплексу. Тому, відмовляючи у приватизації 2/3 частини побутового корпусу (2-ий та 3-ий поверхи), Фондом майна АР Крим порушується право Кооперативу.

Згідно ст. 131 ЦК УPCP складовою частиною речі є все те, що не може бути відділене від неї без пошкодження і істотного знецінення речі. При переході права на річ складові частини її не підлягають відділенню.

Відповідно до ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Обґрунтовано задовольняючи позовні вимоги третьої особи апеляційний господарський суд дослідив звіт про оцінку вартості спірного майна, здійснений Кримським Республіканським центром обліку нерухомого майна, висновок про вартість об'єкту, затверджений наказом Фонду майна АР Крим № 635 від 31.08.2006 р., та обґрунтовано застосував до спірних відносин сторін норми ст. 777 ЦК України, ч. 3 ст. 146, ст. 289 ГК України, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відмовляючи в позові позивачу суд апеляційної інстанції підставно вказав на те, що Підприємство не набуло права на приватизацію зазначеного майна, оскільки частина приміщень знаходиться в оренді Кооперативу з 01.06.1989 р. у складі цілісного майнового комплексу (приміщення літ. "А", яке складається з трьох поверхів, у тому числі 2-го та 3-го поверхів, приміщення літ. "Б" - цех по виготовленню столярних виробів, літ. "К" –підстанція, літ. "П" - ділянка при пилорамі). Підприємством не було подано належних доказів на спірне майно (ст. ст. 33, 34 ГПК України). Матеріалами справи підтверджено право Кооперативу на оренду спірного майна з 1989 року, що виключає передачу цього майна на законних підставах в подальшому іншій особі.

Висновки апеляційного господарського суду відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам  справи,  нормам  матеріального  і  процесуального  права,  є  законними та обґрунтованими, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови та додаткової постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Орендного підприємства "Виробничо-технічний комбінат "Кримсервіс" та Фонду майна АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 р. та додаткову постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2008 р. у справі № 2-13/9558-2007 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                          О. Подоляк

С у д д і                                                                                               Т. Барицька

                                                                                                            Н. Губенко