Постанова

від 02.09.2008 по справі 11/4-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/4-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 вересня 2008 р.                                                                                    № 11/4-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Полякова Б.М.,Коваленка В.М.,Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Вінницької філії

на рішення

та постановугосподарського суду Вінницької області від 18.02.2008Житомирського апеляційного господарського суду від 29.05.2008

у справі№ 11/4-08

за позовом

доАкціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Вінницької філіїТовариства з обмеженою відповідальністю "Дністрове гроно", м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.

проспонукання до вчинення дій

за участю представників сторін:

від позивача:              

від відповідача:        Бажуков А.К. за дов. від 26.09.2005 №329 (у матеріалах справи)не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Вінницької філії (надалі –АТ "Український інноваційний банк") у серпні 2007 року звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрове гроно" (надалі –ТОВ "Дністрове гроно") про спонукання до вчинення певних дій, а саме: зобов'язання ТОВ "Дністрове гроно" в особі голови ліквідаційної комісії розглянути вимоги банку, які пред'явлені згідно претензії від 16.08.2004 №06-01/2255, по суті та повідомити позивача про результат їх розгляду, встановлення місячного терміну для виконання відповідачем дій щодо  розгляду претензійних вимог банку.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.02.2008  (суддя: В.Матвійчук) у задоволенні позову про зобов'язання ТОВ "Дністрове гроно" розглянути вимоги АТ "Український інноваційний банк" в особі Вінницької філії, пред‘явлені згідно претензії від 16.08.2004 № 06-01/2255, по суті та повідомити позивача про результати їх розгляду відмовлено. У частині встановлення місячного терміну для виконання відповідачем дій по розгляду претензійних вимог банку провадження у справі припинено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

За апеляційною скаргою вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 (судді: Вечірко І.О. –головуючий, Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.) залишено без змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції, погодившись з висновком місцевого господарського суду, зазначила, що кредитор не скористався своїм правом на звернення до господарського суду із позовом про стягнення заборгованості з ТОВ "Дністрове гроно".

У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі АТ "Український інноваційний банк" просить скасувати судові акти через невідповідність викладених у них висновків обставинам справи та нормам матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позову: про зобов'язання ТОВ "Дністрове гроно" розглянути вимоги банку, які пред'явлені згідно претензії від 16.08.2004 №06-01/2255, по суті та повідомити позивача про результат їх розгляду.

Скаржник зазначає, що невиконання (неналежне) виконання ліквідатором свого обов'язку позбавило банк можливості захистити свої інтереси у процедурі ліквідації товариства.

Розпорядженням в.о. Голови судової палати з розгляду справ про банкрутство від 11.08.2008 № 02-12/І/144 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю.–головуючий, судді    Заріцька А.О. та Продаєвич Л.В. (доповідач).

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 01.09.2008 № 02-12/І/163 призначено колегію суддів у складі: Поляков Б.М. – головуючий, судді Коваленко В.М. та Продаєвич Л.В.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 04.08.2008, надіслана сторонам у справі –06.08.2008 та телеграма від 16.08.2008), проте, відповідач не скористався наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правом щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ТОВ "Дністрове гроно" створено у результаті реорганізації Спільного підприємства "Дністрове гроно" (надалі –СП "Дністрове гроно") і є його правонаступником, яке шляхом об'єднання майна інших учасників товариства на зборах засновників 20.10.1998, 13.11.1999, 24.03.2003 прийняло рішення про затвердження Статуту та внесення до нього відповідних змін.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.06.2003 у справі №6/183-03, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 08.01.2004, за позовом Могилів-Подільської ОДПІ були визнані недійсними Установчий договір та Статут ТОВ "Дністрове гроно", скасовано державну реєстрацію товариства, зобов'язано власників ТОВ "Дністрове гроно" здійснити ліквідацію підприємства в установленому законом порядку.

Згідно з проколами зборів засновників товариства від 08.01.2004 та від 24.06.2004 було прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ "Дністрове гроно" та створення ліквідаційної комісії.

25.06.2004 у газеті "Подолія" була здійснена публікація оголошення про ліквідацію ТОВ "Дністрове гроно".

АТ "Український інноваційний банк", як кредитор за кредитною угодою від 04.08.2000 №01/0092-2000, укладеною з СП "Дністрове гроно", звернулося 16.08.2004 до ліквідаційної комісії ТОВ "Дністрове гроно" з претензією №06-01/2255 на суму 186838,76 дол. США.

У зв'язку з ненадходженням відповіді на вказану претензію АТ "Український інноваційний банк" в особі Вінницької філії звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Дністрове гроно"  про спонукання до вчинення певних дій, а саме: зобов'язання ТОВ "Дністрове гроно" в особі голови ліквідаційної комісії розглянути вимоги банку, які пред'явлені згідно претензії від 16.08.2004 №06-01/2255, по суті та повідомити позивача про результат їх розгляду, встановлення місячного терміну для виконання відповідачем дій по розгляду претензійних вимог банку.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив про неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та послався на приписи статті 112 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, залишаючи без змін оскаржувані судові акти, зазначає наступне.

Згідно з положеннями Господарського кодексу України на підставі рішення суду припиняється підприємницька діяльність суб'єкта господа-рювання у випадку визнання його банкрутом або у разі скасування державної реєстрації.

Відповідно до статті 59 вказаного Кодексу скасування державної реєстрації є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання.

Господарський кодекс України встановлює загальні вимоги до порядку ліквідації юридичної особи.

Згідно зі статтею 60 вказаного Кодексу ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Власник або орган, уповноважений створювати підприємства, який прийняв рішення про його ліквідацію, визначає порядок і строк її проведення, а також строк для заяви претензій кредиторів до підприємства, що ліквідується, яке не може бути менше двох місяців з дня оголошення про ліквідацію.

Інформація про початок ліквідації суб'єкта господарювання, порядок і строки заяви претензій публікуються ліквідаційною комісією (ліквідатором) в офіційних друкованих органах.

Зазначене узгоджується з приписами статей 105, 110 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, зокрема,

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу;

- з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи;

- юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 2 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Таким чином, діючим законодавством визначено спосіб захисту права стягувача (кредитора) за невизнаною претензією шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Статтею 16 Цивільного  кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право;  відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення;  відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, визначених у цій статті, виділяються способи, які застосовуються судом, та способи, які можуть бути використані сторонами правовідносин самостійно.

Суб'єкт права вільний у виборі способу захисту своїх прав, але це означає, що, вибираючи певний спосіб захисту, особа приймає на себе ризик його неефективності.

У статті 16 Цивільного  кодексу України не передбачено такого  способу захисту цивільного права та інтересів, як спонукання розглянути вимоги за заявленою претензією.

Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.07.2004 №04/338 у справі №10/732, в якій, зокрема, зазначено, що у разі, якщо предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав,  суд повинен  відмовити у позові.

Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не є підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Вінницької філії –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 18.02.2008 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 у справі № 11/4-08–залишити без змін.

Головуючий:                                                                                 Б.Поляков

Судді:                                                                                       В.Коваленко                                                                                                        

                                                                                                    Л. Продаєвич