Постанова

від 03.09.2008 по справі 7/35-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/35-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 вересня 2008 р.                                                                                    № 7/35-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі)

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Суми   

на постанову

та ухвалувід 02.06.2008 р. Харківського апеляційного господарського судувід 14.04.2008 р. господарського суду Сумської області

у справі№ 7/35-07 господарського суду Сумської області

за заявою Державної податкової інспекції у м. Суми

докомунального підприємства "Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району", м. Суми  

провизнання банкрутом

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.04.2007 року  порушено провадження у справі № 7/35-07 про банкрутство комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району" (далі –Боржник, Підприємство) за заявою Державної податкової інспекції у м. Суми (далі –Кредитор, Інспекція) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.04.2008 року (суддя  М.І. Гордієнко) провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою судом першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Суми звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила  скасувати ухвалу господарського суду Сумської області  від 14.04.2008 року, а справу передати суду першої інстанції для  розгляду по суті.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2008 року  (головуючий суддя –Істоміна О.А., судді: Т.В. Кравець, О.А. Пуль) апеляційну скаргу Інспекції залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 14.04.2008 року –без змін.

Не погоджуючись  з  винесеною постановою суду апеляційної інстанції,  Державна податкова інспекція у м. Суми звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2008 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 14.04.2008 року, а справу направити до господарського суду Сумської області для продовження розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 52 Закону про банкрутство, ст.ст. 1, 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію  юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", ст. 42 Господарського кодексу України, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Інспекцією в касаційній скарзі зазначається лише про наявність підстав для здійснення щодо Підприємства провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.

Між тим, Інспекцією не враховано прийняття Сумською міською Радою 28.11.2007 року рішення № 969-МР про незастосування до Боржника, як до підприємства, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми, положень Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 8 ст. 5 Закону про банкрутство положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права комунальної власності,  якщо стосовно них виключно на  пленарному  засіданні  відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.

Що ж до підтвердженності обставин відносно Підприємства, як відсутнього боржника, колегія суддів звертає увагу на наступне.  

Інспекцією при викладенні підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови судів, відповідно, першої та  апеляційної інстанції не були враховані обставини  щодо створення за рішенням власника Боржника –Сумської міської Ради,  від 20.07.2005 року № 1313-МР ліквідаційної комісії Підприємства, до якої відповідно до ч. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України з моменту її створення  переходять  повноваження щодо управління справами  юридичної особи. Отже, оскільки згідно запису № 1 у витягу з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  від 04.04.2008 року зазначено про наявність комісії з припинення, посилання заявника касаційної скарги на визначений витяг, як на доказ відсутності керівних органів Боржника за місцезнаходженням, є неналежним. Вказаний же витяг відомостей відповідно до ст.ст. 17-19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" про відсутність керівних органів Боржника за  юридичною адресою або місцезнаходженням не містить, а докази відсутності  ліквідаційної комісії Боржника за місцезнаходженням Кредитором не надано. З визначених підстав, зазначений витяг з Єдиного державного реєстру не може бути належним доказом на підтвердження обставин щодо Підприємства відповідно до п. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, з висновком апеляційної інстанції про що погоджується суд касаційної інстанції.

Наявний у справі лист Інспекції від 01.02.2006 року про застосування до Підприємства штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності не є належним доказом відповідно до ст. 34 ГПК України також на підтвердження неподання Боржником до податкових органів звітності протягом року.

Крім цього, судова колегія погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо ненадання Кредитором доказів  того, що вичерпані передбачені законом заходи по стягненню заборгованості  Боржника перед бюджетом, як цього вимагають норми  ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство, а також щодо відсутності належних доказів на підтвердження відсутності підприємницької діяльності Підприємства. Так, як вже було зазначено вище, у 2005 році  власником Боржника була створена ліквідаційна комісія, створення якої має відповідні правові наслідки, у тому числі щодо підприємницької діяльності  Підприємства, розпорядження майном, порядку виявлення та погашення кредиторської заборгованості.  

Викладені обставини та аналіз матеріалів справи свідчать про правомірність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для визнання Підприємства банкрутом в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню.

За таких обставин справи доводи касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Суми не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

З урахуванням викладеного та керуючись  ст.ст. 1, 5, 7, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 17-19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 105 Цивільного кодексу України та ст.ст. 41, 34, 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми залишити без задоволення.

2.          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2008 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 14.04.2008 року у справі № 7/35-07  залишити без змін.

Головуючий                                                                       Б.М. Поляков

         Судді                                                                                    В.М. Коваленко                                                                          

                                                                                                       Л.В. Продаєвич