Постанова

від 27.10.2011 по справі 2а-14359/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 27 жовтня 2011 року           14 год. 14 хв.                      № 2а-14359/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді                    Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Яремій Г.В.,

           розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом                          

Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Промгаз України»  

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про

визнання протиправними дій щодо проведення перевірки з порушенням вимог законодавства та внесення до акту перевірки даних

У судовому засіданні 27 жовтня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

                              О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Промгаз України»(надалі –також «Позивач», ТОВ «ГК «Промгаз України») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі –також «Відповідач», «ДПІ у Печерському районі м. Києва»), в якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва, а саме проведення перевірки з порушенням статті 19 Конституції України, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпунктів 4.1.4, 36.1, 37.2, 38.1, 75.1.2., 81.3., 134, 135.2, 198.6 Податкового кодексу України при встановленні фактів та внесення до акту перевірки № 1266/23-5/37044939 від 15 вересня 2011 року про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Промгаз України», код за ЄДРПОУ 37044939 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.03.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 30.03.2010 по 31.03.2011 даних про порушення ТОВ «Газопостачальна Компанія «Промгаз України»частини 1 статті 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 Цивільного кодексу України) по правочинам, здійсненим ТОВ «Газопостачальна Компанія «Промгаз України»з: за грудень 2010 року: ТОВ «Антонов серійний завод», Код ЄДРПОУ 36940971; ТОВ «Баврія Груп», код ЄДРПОУ 37264220; ТОВ «Веста», код ЄДРПОУ 30288313; ТОВ і «Індра Енерджі», код ЄДРПОУ 36576639; ТОВ «Іннгаз», код ЄДРПОУ 36602752; ДП «Придніпровська залізниця», код ЄДРПОУ 01073828; ТОВ «Газторг Україна», код ЄДРПОУ 36185253; ТОВ «Укргазкомпані», код ЄДРПОУ 32524854; ТОВ «Європейська газова компанія», код ЄДРПОУ 36425797; за січень 2011 року: ТОВ «Антонов серійний завод», код ЄДРПОУ 36940971; ТОВ «Росава», код ЄДРПОУ 30253385; ТОВ «Приватенерготорейд», код ЄДРПОУ 36149634; ТОВ «Енергосинтез», код ЄДРПОУ 21671036; ТОВ «Укргазкомпані», код ЄДРПОУ 30253385; ТОВ «Приват-Енерго», код ЄДРПОУ 36425928; ТОВ «Бітімпекс-2009», код ЄДРПОУ 36531268; ТОВ «Веста», код ЄДРПОУ 30288313; ТОВ «Укрзакордонгеологія», код ЄДРПОУ 30407311; ТОВ «Приватна газопостачальна компанія», код ЄДРПОУ 36620331; ТОВ «Альтаїр  - Трейд», код ЄДРПОУ 36302212; ТОВ «МНГ», код ЄДРПОУ 34495595; ТОВ «Укрнадраресурси», код ЄДРПОУ 36627473; ПП «Фірма Мега-Центр», код ЄДРПОУ 34302980, ТОВ «ГК «Енергоресурс», код ЄДРПОУ 32942755; визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва, а саме: проведення перевірки з порушенням статті 19 Конституції України, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпунктів 4.1.4, 36.1, 37.2, 38.1, 75.1.2., 81.3., 134, 135.2, 198.6 Податкового кодексу України при встановленні фактів та внесення до акту перевірки № 1266/23-5/37044939 від 15 вересня 2011 року про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Промгаз України», код за ЄДРПОУ 37044939 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.03.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 30.03.2010 по 31.03.2011 даних про те, що «згідно наданих документів, встановлено документальне оформлення ТОВ «ГК Промгаз України»операцій, що фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства».

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії Відповідача щодо проведення перевірки Позивача з порушенням процедури, підстав, способу, визначеного чинним законодавством України, а також внесення до акту перевірки даних, які не відповідають дійсності, є протиправними.

В судовому засіданні представник Позивача звернула увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено права органу державної податкової служби самостійно визнавати нікчемними правочини, зазначати про це в актах перевірки з метою подальшого використання такого акту як доказової бази для визнання недійсними даних податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість та звернення до суду із позовом про стягнення з підприємства сум за нікчемними правочинами.  

Представник Відповідача –Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, –в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність, та просив відмовити в їх задоволенні.

В обгрунтування заперечень на позов представник Відповідача посилався на те, що при проведенні перевірки Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чиним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

                                                  В С Т А Н О В И В  

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Промгаз України», код за ЄДРПОУ 37044939 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30 березня 2010 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 30 березня 2010 ркоу по 31 березня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено Акт «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Промгаз України», код за ЄДРПОУ 37044939 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.03.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 30 березня 2010 року по 31 березня 2011 року»№ 1266/23-5/37044939 від 15 вересня 2011 року, яким встановлено порушення ТОВ «ГК «Промгаз України», зокрема:

- частини 1 статті 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 Цивільного кодексу України) по правочинам, здійсненим ТОВ «Газопостачальна Компанія «Промгаз України»з:

за грудень 2010 року:

ТОВ «Антонов серійний завод»,

Код ЄДРПОУ 36940971;

ТОВ «Баврія Груп», код ЄДРПОУ 37264220;

ТОВ «Веста», код ЄДРПОУ 30288313;

ТОВ «Індра Енерджі», код ЄДРПОУ 36576639;

ТОВ «Іннгаз», код ЄДРПОУ 36602752;

ДП «Придніпровська залізниця», код ЄДРПОУ 01073828;

ТОВ «Газторг Україна», код ЄДРПОУ 36185253;

ТОВ «Укргазкомпані», код ЄДРПОУ 32524854;

ТОВ «Європейська газова компанія», код ЄДРПОУ 36425797;

за січень 2011 року:

ТОВ «Антонов серійний завод», код ЄДРПОУ 36940971;

ТОВ «Росава», код ЄДРПОУ 30253385;

ТОВ «Приватенерготорейд», код ЄДРПОУ 36149634;

ТОВ «Енергосинтез», код ЄДРПОУ 21671036;

ТОВ «Укргазкомпані», код ЄДРПОУ 30253385;

ТОВ «Приват-Енерго», код ЄДРПОУ 36425928;

ТОВ «Бітімпекс-2009», код ЄДРПОУ 36531268;

ТОВ «Веста», код ЄДРПОУ 30288313;

ТОВ «Укрзакордонгеологія», код ЄДРПОУ 30407311;

ТОВ «Приватна газопостачальна компанія», код ЄДРПОУ 36620331;

ТОВ «Альтаїр - Трейд», код ЄДРПОУ 36302212;

ТОВ «МНГ», код ЄДРПОУ 34495595;

ТОВ «Укрнадраресурси», код ЄДРПОУ 36627473;

ПП «Фірма Мега-Центр», код ЄДРПОУ 34302980,

ТОВ «ГК «Енергоресурс», код ЄДРПОУ 32942755.

Позивач вважає дії Відповідача по проведенню перевірки та встановлення фактів і  внесення до акту перевірки вищевказаних даних протиправними.

          Відтак, преметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправними дій Відповідача по проведенню перевірки та встановлення фактів і  внесення до акту перевірки вищевказаних даних, як дій суб’єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних дій з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

«На підставі»означає, що суб’єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти  відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд  приходить до наступних висновків.

          Станом на час проведення перевірки був чиним та підлягав застосуванню Податковий кодекс України.

Крім того, для цілей даної адміністративної справи Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України дії суб’єкта владних повноважень перевіряються на предмет їх законності в контексті дотримання суб’єктом владних повноважень процедури вчинення даних дій.

Іншими словами, дії суб’єкта владних повноважень завжди являють собою передбачену законом систему логічних та послідовних актів (процедур), які повинен вчинити даний суб’єкт у відповідних правовідносинах.

Натомість, рішення суб’єкта владних повноважень (як самостійний предмет оскарження до адміністративного суду) завжди передбачає наявність відповідного матеріального результату, який впливає на обсяг прав і обов’язків особи, щодо якої це рішення прийнято.

В той же час, самі по собі дії суб’єкта владних поввноважень не мають матеріалізованого результату, оскільки у випадку його наявності мова вже йде про рішення суб’єкта владних повноважень, а не про його дії.

В контексті даної адміністративної справи, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що дії податкового органу, які є предметом оскарження в даній справі, підлягають перевірці лише з огляду на дотримання Відповідачем вимог чинного законодавства (процедури) при проведенні перевірки. В той же час, перевірка висновків акту перевірки виходить за межі завдань адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку перевірка висновків акту перевірки свідчить про встановлення адміністративним судом законності самого акту перевірки, який не є тим рішенням суб’єкта владних повноважень, яке може бути оскаржено до суду, оскільки безпосередньо не визначає обсягу прав та обов’язків Позивача.

Суд окремо акцентує увагу на те, що Відповідачем, всупереч встановленим чиним законодавством вимогам, станом на час вирішення даної справи не прийнято відповідного податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки (на підставі Акту «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Промгаз України», код за ЄДРПОУ 37044939 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.03.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 30 березня 2010 року по 31 березня 2011 року»№ 1266/23-5/37044939 від  15 вересня 2011 року).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль –це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Одним із способів здійснення податкового контролю підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (підпункт 77.8 статті 77 Податкового кодексу України).

Так, статтею 83 Податкового кодексу України чітко визначено перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

-  податкова інформація;

-  експертні висновки;

-  судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби .

Порядок надання платниками податків документів визначено статтею 85 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 85.1 статті 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 статті 85 Податкового кодексу України).

Порядок збору податкової інформації визначено статтею 72 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла:

- від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

•що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;

•що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

•про фінансово-господарські операції платників податків;

•про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

- від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

•про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

•про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

•що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, фінансових звітів), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

•про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

•про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема:

найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти;

податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи;

вид дозвільного документа;

вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ;

дату видачі дозвільного документа;

строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення);

сплату належних платежів за видачу дозвільного документа;

перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

•про експортні та імпортні операції платників податків;

- від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

- від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

- від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю;

- для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Статтею 73 Податкового кодексу України врегульовано процедуру отримання податкової інформації органами державної податкової служби.

Так, згідно з пунктом 73.1 статті 73 Податковгго кодексу України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів перевірок визначено статтею 86 Податковгого кодексу України.

Так, відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податковго кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки –протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що вищевказаними нормами Податковго кодексу України визначено імперативний порядок здійснення податковими органами податкового контролю та повноваження податкових органів щодо його здійснення, а, зокрема, порядок проведення перевірки, види інформації, яка може використовуватися податковим органом при її проведенні, порядок здійснення запитів з метою отримання інформації, а також імперативний порядок та строки оформлення результатів перевірки.

Як встановлено Судом в ході розгляду справи, Відповідачем було порушено вимоги Податкового кодексу України при проведенні перевірки Позивача.

          Так, Суд повторно звертає увагу на те, що статтею 83 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік інформації, яка є підставою для висновків при проведенні перевірки, а саме:

- документи, визначені цим Кодексом;

-  податкова інформація;

-  експертні висновки;

-  судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби .

          Додатком 3 до Акту перевірки № 1266/23-5/37044939 від 15 вересня 2011 року затверджено Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «ГК «Промгаз України».

          В графі «Податкові зобов’язання та податковий кредит по податку на додану вартість» зазначено:

          - виписки банку з платіжними дорученнями, платіжні доручення та додатки до них;

          - оборотно-сальдові відомості (баланси) по бухгалтерських рахунках, Облікові регістри: 641, 643, 644;

          - податкові накладні;

          - реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Крім того, як вбачається зі змісту вищезазначеного додатку, Відповідачем при проведенні перевірки також використовувалися: Акт від 18 березня 2011 року № 785/23-307/37276482 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інтерсервіс-Постач»(код ЄДРПОУ 37276482) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з ПП «Агропрайд»(код ЄДРПОУ 35870453) за листопад, грудень 2010 року; Акт від 3 березня 2011 року № 601/23-2/35870453 невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Агропрайд»(код 35870453) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 1 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

В той же час, як випливає зі змісту акту перевірки, Відповідачем при здійсенні податкового контролю використовувалися й інші види інформації, яка, окрім того, що не міститься в Додатку 3 до Акту перевірки № 1266/23-5/37044939 від 15 вересня 2011 року (Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «ГК «Промгаз України»), не передбачена також і статтею 83 Податкового кодексу України.

Так, в акті перевірки Відповідач, зокрема, посилається на висновок спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ, інші документи, які складено в рамках проведення слідчих дій в порядку кримінального судочинства.

В той же час, Суд звертає увагу на те, що стаття 83 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік видів інформації, яка може використовуватися при проведенні перевірки.

Доказів на підтвердження того, що вказану інформацію було отримано Відповідачем у встановленому Податковим кодексом України порядку (та, зокрема, в рамках та для цілей проведення перевірки Позивача) Суду надано не було.

В той же час, Суд звертає увагу на те, що використання в ході перевірки інформації, яка не передбачена Податковим кодексом України, є протиправним та не може бути підставою для прийняття відповідних висновків.

Суд також звертає увагу на протиправність дій Відповідача при проведенні перевірки щодо формування висновків про нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та його контрагентами, а також нікчемність правочинів, укладених конрагентами Позивача між собою (по наступному ланцюгу постачання) (в контексті встановлених чиним законодавством повноважень Відповідача).

Так, чиним станом на момент проведення перевірки та розгляду справи законодавством України передбачено єдиний порядок визнання правочину недійсним –судовий порядок.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 ркоу № 9 «Судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини –якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220,частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду».  

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 Цивільного кодексу України).

Жодних посилань на відповідні судові рішення, якими правочини Позивача з його контрагентами були б визнані недійсними, акт перевірки Позивача не містить.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

«У межах повноважень» означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти  відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на те, що при проведенні перевірки Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, вийшов за межі наданих йому законом повноважень (оскільки визнав недійсними правочини, які підлягають визнанню недійсними лише в судовому порядку), а також діяв не у спосіб, що визначений статтею 83 Податкового кодексу України (оскільки висновки про недійсність правочинів не підтверджуються відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили).

Крім того, Судом встановлено, що при оформленні результатів перевірки Позивача, Відповідачем було порушено вимоги пункту 86.8 статті 86 Податковго кодексу України, а сааме –не прийнято у встановлений даною правовою нормою строк податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»(рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Відтак, враховучи практику ЄСПЛ, Окружним адміністративним судом міста Києва проаналізовано та надано правову оцінку кожному аргументу Позивача в даній адміністративній справі.

В той же час, Суд звертає увагу на те, що задоволенню в адміністративному процесі  підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права особи у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, системно проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства України, оцінивши подані учасниками процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обгрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Зокрема, Судом встановлено, що при проведенні перевірки Відповідачем частково було порушено процеду проведення перевірки (в частині використання податкової інформації та оформлення актів перевірки).

В той же час, Суд повторно звертає увагу на те, що конкретні висновки, викладені в акті перевірки, не можуть бути предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, оскільки акт перевірки сам по собі не є предметом оскарження.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.      

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є частково обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Зокрема, належним та повним способом захисту порушенного права Позивача у спірних публічно-правових відносинах буде визнання частково протиправними дій ДПІ у Печерському районі міста Києва, які полягають у порушенні вимог чинного законодавства при проведенні та оформленні результатів перевірки згідно Акту № 1266/23-5/37044939 від 15 вересня 2011 року.

         На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

                                              П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати частково протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва, які полягають у порушенні вимог чинного законодавства при проведенні та оформленні результатів перевірки згідно Акту № 1266/23-5/37044939 від 15 вересня 2011 року.

3. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

4. Стягнути 1,70 грн. судових витрат з рахунків Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Промгаз України».

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                Н. Є.  Блажівська