Рішення

від 12.12.2011 по справі 7/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/296

12.12.11

За позовом    Комунального підприємства «Київпастранс»

до  Підприємства об’єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс»Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль»

про  стягнення заборгованості 169 315,39 грн.

                                                                                                         Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. –довіреність б/н від 04.01.2011р., ОСОБА_2. –довіреність б/н від 07.04.2011р.;

від відповідача:  не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київпастранс»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Підприємства об’єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс»Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» про стягнення боргу за договором оренди 169 315,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм нежитлових приміщень згідно Договору оренди № 3654/2 від 31.12.2008 р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 152 378,43 грн. –боргу, 10 871,05 грн. –пені, 2 104,07 грн. –3% річних, 3 961,84 грн. –інфляційних збитків, 1 693,15 грн. - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 13.10.2011 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.11.2011.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зміну розміру позовних вимог, відповідно до змісту якого позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 152 378,43 грн. –основного боргу, 9 259,29 грн. –пені, 2 680,19 грн. –3% річних, 3 496,30 грн. –інфляційних збитків, 1 678,14 грн. - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості укласти мирову угоду, яке судом було задоволено, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 14.11.2011р.

В судовому засіданні 14.11.2011р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи для укладення мирової угоди, яке було підтримано представником відповідача, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 24.11.2011р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва від 24.11.2011р. у зв’язку з перебуванням судді Якименко М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва від 05.12.2011р. у зв’язку з виходом судді Якименко М.М. з лікарняного, справу передано для розгляду судді Якименко М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2011р. справу прийнято до розгляду суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 12.12.2011р.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.2011р. не з’явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 13.10.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача  в судовому засіданні 12.12.2011 підтримав позовні вимоги повністю з урахуванням змін та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

 ВСТАНОВИВ:

 31.12.2008р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір № 3654/2 оренди нежилого приміщення (далі - Договір).

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець надає, а орендар приймає на визначений строк в орендне користування приміщення у будинку № 25, корп. 1 на вул. Сирецькій в м. Києві, загальною площею –233 кв. м.

Передача позивачем нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.01.2009р.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму   укладається на строк, встановлений договором.

П. 9.1 Договору оренди встановлений строк дії Договору з 01.01.2009р. до одержання рішення Київради.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача по орендним платежам станом на день подання позову до суду становить 152 378,43 грн.

Таким чином, спір по справі виник внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо проведення оплати за користування приміщеннями.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Додатків № 1 та № 1/1 від 31.12.2008р. до Договору плата за оренду приміщення, яку сплачує орендар, становить 6 545,33 грн. за приміщення площею 179 кв.м. та 2 210,90 грн. за приміщення 54 кв.м. за перший місяць. За кожний наступний місяць розмір орендної плати визначається виходячи з розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції.

Орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця (п. 3.6 Договору).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наявних в матеріалах доказів, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов’язання щодо здійснення платежів за користування приміщенням.

Зокрема, всупереч норм законодавства та вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків в частинні внесення орендної плати у розмірі 152 378,43 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 152 378,43 грн. визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач   припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 6.2Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 9 259,29  грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує  пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу але не більше розміру, встановленого законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 9 259,29 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 680,19 грн. –3 % річних та 3 496,30 грн. –інфляційних збитків (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобов’язання щодо повноти та своєчасності оплати користування приміщеннями, чим порушив умови Договору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 2 680,19 грн. –3% річних та 3 496,30 грн. –інфляційних збитків за час прострочення,  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства об’єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс»Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 25, код ЄДРПОУ 35017180) на користь Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) –152 378 (сто п’ятдесят дві тисячі триста сімдесят вісім) грн. 43 коп. - боргу, 9 259 (дев’ять тисяч двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 29 коп. –пені, 2 680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн. 19 коп. –3% річних, 3 496 (три тисячі чотириста дев’яносто шість) грн. 30 коп. –інфляційних збитків, 1 678 (одну тисячу шістсот сімдесят вісім) грн. 14 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                           М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 16.12.2011р.