cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
У Х В А Л А
Справа № 7/296 07.08.13
на постанову відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві про відкриття виконавчого провадження
у справі за позовом Комунального підприємства "Київпастранс"
про стягнення заборгованості 169 315,39 грн.
Суддя Пукшин Л.Г.
від позивача (стягувач) - Магратій Я.В.- представник за довіреністю № 06-5/16 від 02.01.13;
від відповідача (боржник) - Собур А.К. - представник за довіреністю від 04.05.13;
від ВДВС Подільського РУЮ м. Києва не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Підприємство об'єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс» Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на постанову відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу суду по справі № 7/296.
Згідно із поданою скаргою стягувач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження винесену відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 7/296, витребувати від відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 7/296.
Ухвалою суду від 15.07.13 скаржнику було відновлено строк оскарження дій органу Державної виконавчої служби, розгляд скарги призначено на 24.07.13.
В судовому засіданні представник боржника заявлену скаргу підтримав, представник стягувача проти скарги заперечував. Розгляд скарги було відкладено на 07.08.13 у зв'язку з неявкою представника органу ДВС та витребуванням додаткових доказів.
29.07.13 через відділ діловодства суду від стягувача надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого стягував вважає, що факт порушення норм права чи нанесення шкоди з боку відділу ДВС при провадженні виконавчих дій боржником не доведено, а тому просить в задоволенні скарги відмовити.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, встановив.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2011 у справі № 7/296 позовні вимоги Комунального підприємства "Київпастранс" задоволено повністю, вирішено стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Науково-виробнича компанія "Соціум плюс" Громадської організації "Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів "Асоль" на користь Комунального підприємства "Київпастранс" 152 378 грн. 43 коп. - боргу, 9 259 грн. 29 коп. - пені, 2 680 грн. 19 коп. - 3% річних, 3 496 грн. 30 коп. -інфляційних збитків, 1 678 грн. 14 коп. -державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
27.12.11 на виконання рішення господарського суду у справі № 7/296 Господарським судом м. Києва видано відповідний наказ.
На підставі наказу № 7/296 від 27.12.11 державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ 01.02.12 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30918325.
12.07.13 боржник звернувся до суду зі скаргою на постанову ВДВС Подільського РУЮ від 01.02.12 про відкриття виконавчого провадження ВП № 30918325. Скарга обґрунтовується тим, що скаржник не отримував копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що є порушенням з боку ДВС ст. 27, 30 Закону України «Про виконавче провадження».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга Підприємства об'єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс» Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну виконавчу службу" правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, згідно з нормою ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За покладеними на неї Законом України "Про державну виконавчу службу" повноваженнями, державна виконавча служба здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України, завданням якої є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що держаний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.
З урахуванням наведеного, орган державної виконавчої служби та її посадові особи повинні діяти виключно на підставах, в межах повноважень, у спосіб та у точній відповідності із законом.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Вимоги до виконавчого документа, в тому числі до наказу господарського суду, встановлені статтею 18 цього закону. Зокрема, у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення.
Згідно статті 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
В ході розгляду скарги судом встановлено, що наказ господарського суду від 27.12.11 року повністю відповідає резолютивній частині рішення суду від 12.12.11 року та вимогам ст. 18 Закону, отже у органу ДВС були відсутні правові підстави для застосування ст. 26 Закону.
В свою чергу, частиною 1 статті 25 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 2, 5, 6 статті 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Тому доводи боржника в частині незаконності дій державного виконавця в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.02.12 року ВП № 30918325 та недійсності самої постанови судом відхиляються у повному обсязі.
Крім того, суд зазначає, що боржник, з метою добровільного виконання рішення суду та з врахуванням прав сторін виконавчого провадження, передбачених ст. 12 Закону, вправі був звернутися до ВДВС із клопотанням про продовження строку на добровільне виконання рішення з підстав невчасного отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.02.12 року, однак таким правом не скористався.
Відповідно до ст. 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Суд зазначає, що винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.02.12 не позбавляло боржника можливості в добровільному порядку виконати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 7/296 та не порушувало його законні права. Станом на момент розгляду даної скарги заборгованість боржником не сплачена.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (ч. 6 п. 7 Роз'яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.2002).
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що скарга Підприємства об'єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс» Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -
У Х В А Л И В:
Скаргу Підприємства об'єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс» Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» на постанову відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві від 01.02.12 про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду по справі № 7/296 відхилити.
Суддя Пукшин Л.Г.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2013 |
Оприлюднено | 08.08.2013 |
Номер документу | 32855352 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукшин Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні