ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2011 р.
Справа № 29/17-1641-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Будному О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.12.2011 року
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;
від відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КРОНА”
на рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2011 року
по справі № 29/17-1641-2011
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „КРОНА”
про виселення та стягнення 24784,21 грн.
В судовому засіданні 13 грудня 2011 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі –позивач, Департамент) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „КРОНА” (далі –відповідач, ТОВ „КРОНА”) про виселення відповідача з об’єкту оренди, загальною площею 69,5 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 13 та стягнення 24784,21 грн., з яких: 24092,36 грн. основного боргу з орендної плати та 691,85 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 525, 526, 549, 611, 625, 782 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та мотивовані несвоєчасною сплатою відповідачем орендної плати, передбаченої умовами пунктів 2.2, 2.4 договору оренди нежитлового приміщення № 13/70, укладеного 22.07.2002 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю міської ради (правонаступником якого став Департамент комунальної власності Одеської міської ради на підставі положення „Про департамент комунальної власності Одеської міської ради”, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року № 384-VІ) та Товариством з обмеженою відповідальністю „КРОНА”, відповідно до якого останньому надано в строкове платне користування нежитлове приміщення (підвал), загальною площею 65,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 13, Також позивач, посилаючись на відмову від договору оренди від 22.07.2002 року в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, вказав, що відповідачем в порушення умов пункту 4.7 договору не повернуто позивачу об’єкт оренди, що зумовило заявлення вимоги про виселення відповідача з нежитлового приміщення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.06.2011 року по справі № 29/17-1641-2011 (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „КРОНА” на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 24092,36 грн. основного боргу з орендної плати, 691,85 грн. пені, 330,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю „КРОНА” з займаного нежитлового підвального приміщення, загальною площею 69,5 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 13.
Рішення суду обґрунтовано умовами договору оренди № 13/70 від 22.07.2002 року, положеннями ст. ст. 175, 193, 229, 230, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 610, 611, 629, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18, 19, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та мотивовано доведеністю позивачем наявності у відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 24092,36 грн. за договором оренди № 13/70 від 22.07.2002 року. Крім цього, суд вказав про наявність підстав для нарахування пені в розмірі 691,85 грн., відповідно до умов пункту 5.2 вказаного договору. Також суд зазначив, що враховуючи припинення дії договору оренди № 13/70 від 22.07.2002 року в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, позовна вимога про виселення відповідача з об’єкту оренди є правомірною, у зв’язку з чим підлягає задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду від 08.06.2011 року, ТОВ „КРОНА” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Скаржник наводить наступні доводи: - судом не надано правової оцінки обставинам невикористання відповідачем спірного об’єкту оренди та безпідставного нарахування позивачем орендної плати, оскільки відповідач з квітня 2008 року по липень 2011 року не здійснював господарської діяльності з підстав відсутності керівних органів товариства; - суд дійшов до хибного висновку про припинення договору оренди № 13/70 від 22.07.2002 року в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, оскільки за умовами вказаного договору строк його дії закінчився 30.05.2008 року; - суд також дійшов до хибного висновку про продовження строку дії договору оренди, оскільки умовами договору не передбачена можливість автоматичної пролонгації строку дії договору, а сторонами не узгоджувалось продовження строку дії цього договору; - поза увагою суду залишився факт відсутності будь –яких доказів на підтвердження використання ТОВ „КРОНА” спірного об’єкту оренди у період після 2008 року; - судом не повідомлено належним чином ТОВ „КРОНА” про дату та час розгляду справи, у зв’язку з чим відповідач був позбавлений можливості скористатись своїм процесуальним правом брати участь в засіданнях суду.
В засідання суду апеляційної інстанції від 13.12.2011 року уповноважений представник ТОВ „КРОНА”, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, не з’явився, тим самим не скористався своїм процесуальним правом брати участь в засіданні суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 22.07.2002 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „КРОНА” (орендар) укладено договір оренди № 13/70 нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 13, загальною площею 65,4 кв.м.
Відповідно до пункту 2.1 договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна ” та рішення сесії Одеської міської ради від 31.10.2000 року № 16665-ХХІІІ „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.
Згідно пункту 2.2 договору за орендоване приміщення орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку № 1 до договору, що становить за перший місяць після підписання договору оренди 170,2 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Згідно пункту 2.5 договору за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішенням міської ради з дня їх вступу у законну силу.
Згідно п. 4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов’язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.
Відповідно до п. 4.10 договору, у випадку припинення дії договору за обставин закінчення строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату до день підписання акта приймання –передачі приміщення.
Згідно пункту 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.
Пунктом 7.9 договору передбачено, що дія договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 7.1 договору питання, не врегульовані цим договором, вирішуються у відповідності з чинним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2005 року сторонами укладено додаткове погодження № 2, яким внесені зміни до договору оренди нежитлового приміщення № 13/70 від 22.07.2002 року, а саме, змінилась загальна площа об’єкту оренди, на підставі технічного паспорту, виготовленого КП „ОМБТІ та РОН” від 08.07.2005 року, з 65,4 кв.м на 69,5 кв.м. Пунктом 1 додаткової угоди встановлено, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення продовжено до 01.05.2006 року, на підставі листа орендаря № 01-14/3696 від 10.05.2005 року. Також, пунктом 3 вказаної додаткової угоди внесені зміни до розрахунку орендної плати.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.11.2007 року сторонами укладено додаткове погодження № 4 до договору оренди нежитлового приміщення № 13/70 від 22.07.2002 року, згідно з яким продовжено строк дії договору оренди № 13/70 від 22.07.2002 року нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 13, строком до 30.05.2008 року, на підставі листа орендаря № 01-14/11498 від 19.10.2007 року (пункт 1 додаткового погодження).
Матеріали справи також свідчать, що рішенням Одеської міської ради № 273-VІ від 31.01.2011 року „Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради та її виконавчих органів” змінено назву Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, який на підставі Положення про департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
23.03.2011 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради надіслав на адресу ТОВ „КРОНА” повідомлення № 01-15/1413 про відмову від договору оренду № 13/70 від 22.07.2002 року та запропонував здійснити фактичну передачу об’єкта оренди за актом приймання –передачі та оплатити заборгованість по орендній платі разом з пенею в строк до 14.04.2011 року. Наявне в матеріалах справи поштове повідомлення свідчить про отримання ТОВ „КРОНА” повідомлення від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 25.03.2011 року (а.с. 47).
ТОВ „КРОНА”, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вказало, що місцевим господарським судом безпідставно задоволено вимогу позивача в частині нарахування орендної плати та пені з огляду на те, що 30.05.2008 року закінчився строк дії договору оренди № 13/70 від 22.07.2002 року, який не продовжувався, а також за обставин невикористання об’єкта оренди у період з червня 2008 року по квітень місяць 2011 року, оскільки ТОВ „КРОНА” не здійснювало ніякої господарської діяльності.
Втім, колегія суддів не може погодитись з такими доводами скаржника з огляду на наступне.
Як вже вказувалось раніше, 16.11.2007 року сторонами укладено додаткове погодження № 4 до договору оренди нежитлового приміщення № 13/70 від 22.07.2002 року, згідно з яким продовжено строк дії вказаного договору оренди до 30.05.2008 року.
Відповідно до п. 7.1 договору питання, не врегульовані цим договором, вирішуються у відповідності з чинним законодавством.
Частиною 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Колегія суддів відмічає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ „КРОНА” до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради після закінчення строку дії договору оренди від 22.07.2002 року, тобто після 30.05.2008 року, з питання щодо змін умов договору або його припинення, а також з питань щодо повернення об’єкту оренди за відповідним актом приймання –передачі, у зв’язку з чим відповідно до умов договору оренди № 13/70 від 22.07.2002 року, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 Цивільного кодексу України зазначений договір оренди вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах та був чинним до 25.03.2011 року (дата отримання відповідачем повідомлення позивача про відмову від вказаного договору оренди).
Як вказувалось раніше, пунктом 2.4 договору оренди встановлено, що орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Згідно ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Місцевим господарським судом правильно встановлено, що відповідач не сплачував орендну плату з червня 2008 року, тому суд правомірно стягнув з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 24092,36 грн. та пеню в розмірі 691,85 грн. відповідно до положень ст. ст. 530, 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України.
Оскільки відповідач не сплачував орендну плату з червня 2008 року, Департамент в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України відмовився від договору найму, про що надіслав відповідачу повідомлення № 01-15/1413 від 23.03.2011 року, у зв’язку з чим договір оренди № 13/70 від 22.07.2002 року є розірваним з 25.03.2011 року, тому відповідач був зобов’язаний передати Департаменту за відповідним актом приймання –передачі об’єкт оренди в строк до 09.04.2011 року. Однак, в порушення вимог ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умов пункту 4.7 зазначеного договору ТОВ „КРОНА” об’єкт оренди не передало, що свідчить про знаходження відповідача в орендованому приміщенні без законних на то підстав.
Відтак, виселення відповідача з орендованого приміщення підвалу за адресою: м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 13 є правомірним вирішенням спору в частині позовних вимог про виселення ТОВ „КРОНА” з об’єкту оренди.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги як такі, що не підтверджені матеріалами справи та встановленими судом фактичними обставинами.
Колегія суддів також відмічає, що доводи скаржника про розгляд справи без належного повідомлення ТОВ „КРОНА” про час та місце розгляду справи, спростовуються наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення ТОВ „КРОНА” поштових відправлень суду ( а.с. 37).
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, —
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2011 року по справі № 29/17-1641-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2011 |
Оприлюднено | 23.12.2011 |
Номер документу | 19998032 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Гладишева Т.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні