Постанова

від 28.11.2011 по справі 5004/1810/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5004/1810/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2011 р.                                                           Справа № 5004/1810/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                     Мельник О.В.

суддя                                                                             Савченко Г.І. ,

 суддя                                                                             Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Турович Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Ягодин" на  рішення  господарського суду Волинської області від 10.10.2011 р. у справі № 5004/1810/11

за позовом Приватного підприємства "Айслаг"

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Ягодин"

про стягнення в сумі 291 275 грн. 04 коп.

за участю представників:

позивача - Процик В.І.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Айслаг" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Ягодин" про стягнення 291275,04 грн. заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом.

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.10.2011 року (суддя Дем'як В.М. ) позов задоволено повністю.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що 12 січня 2009 року між приватним підприємством "Айслаг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-Ягодин" був укладений договір поставки № 005, відповідно до п. 5.2., 5.3 якого, у випадку неоплати відповідачем відвантаженої партії товару у строки, зазначені в п.5.1. договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 0,5 % за кожен день використання товарного кредиту. Відповідач не оплатив поставлений товар у строки, вказані в п. 5.1 договору, тому весь товар поставлявся на умовах товарного кредиту з нарахуванням 0,5% за його користування. Суд першої інстанції до спірних правовідносин застосував положення п.п. 1.11.2, п. 1.11 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 526, 599, 694 Цивільного кодексу України.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відносини за договором поставки вже були предметом розгляду у господарському суді у справі № 5004/56/11, за результатом розгляду якої затверджено мирову угоду між ПП "Айслаг" та ТОВ "АЗС-Ягодин". Стверджує, що інших правочинів з ПП "Айслаг", окрім поставки пального ТОВ "АЗС-Ягодин" не укладалось. При укладенні мирової угоди, позивач відмовився від права висунути до стягнення проценти за товарний кредит, передбачені п. 5.1 договору поставки. Всі умови мирової угоди були виконані вчасно та у повному обсязі. Вважає, що за таких обставин відбулась новація зобов'язань, а тому на підставі ст. 604 ЦК України такі зобов'язання слід вважати припиненими.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. Стверджує, що хоча на день звернення з позовом заборгованість за поставлений товар відсутня, однак, відповідач жодного разу не провів оплату за користування товарним кредитом. Вказує, що предметом розгляду господарським судом Волинської області у справі №5004/56/11 було стягнення заборгованості за поставлений товар згідно накладних на відвантаження товару за період часу з 25.08.2009 року по 05.10.2009 року, що підтверджується позовною заявою та накладними, які є в матеріалах справи №5004/56/11. Предметом розгляду в справі №5004/1810/11, рішення по якій оскаржується, є стягнення заборгованості відповідно до договору поставки № 005 від 12.01.2009 року та накладних на відвантаження товару за період часу з 15.01.2009 року по 27.07.2009 року, що підтверджується накладними на відвантаження товару, договором № 005, копії яких є в матеріалах справи.

Представник відповідача на розгляд апеляційної скарги до суду повторно не з'явився.

Відповідно до поштових повідомлень про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, процесуальні документи суду, що надсилались апелянту повернуті поштовою установою з позначками "за зазначеною адресою не знаходиться".

Проте, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Крім того, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовні заяві чи інших процесуальних документах.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про перегляд справи за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача.

Представник позивача підтримала свої заперечення на апеляційну скаргу, викладені у письмовому відзиві.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 10.10.2011 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 12.01.2009 року між приватним підприємством "Айслаг", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-Ягодин", як покупцем був укладений договір поставки №005, відповідно до умов якого постачальник - ПП "Айслаг" взяв на себе зобов'язання поставити та передати покупцю –ТзОВ "АЗС-Ягодин" у власність товар - нафтопродукти в асортименті на підставі накладних згідно замовлень відповідача на загальну суму 1956778,60 грн., а останній - прийняти та оплатити його протягом 5 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.

Погоджуючи порядок розрахунків у договорі, сторони вказали, що у випадку неоплати відповідачем відвантаженої партії товару протягом п'яти календарних днів з дня відвантаження, зазначеного у накладних, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 0,5% за кожен день використання товарного кредиту. (п. 5.1, 5.2. договору). Покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 31-й день від дати відвантаження, вказаної в накладній. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості. Якщо після закінчення 30 календарних днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п. 8.1. даного договору (п.5.3, п. 5.4 договору).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору № 005 від 12.01.2009р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1956778,60 грн., що підтверджується накладними № 58 від 15.01.2009 р., № 151 від 29.01.2009 р., № 152 від 29.01.2009 р., № 160 від 30.01.2009 р., № 161 від 30.01.2009 р., №216 від 05.02.2009 р., № 217 від 05.02.2009 р., №264 від 11.02.2009 р., № 265 від 11.02.2009 р., № 274 від 12.02.2009 р., №313 від 18.02.2009 р., № 314 від 18.02.2009 р., № 362 від 25.02.2009 р., № 363 від 25.02.2009 р., № 403 від 02.03.2009 р., № 404 від 02.03.2009 р., № 405 від 02.03.2009 р., № 406 від 02,03,2009 р., № 583 від 23.03.2009 р., № 584 від 23.03.2009 р., № 585 від 23.03.2009 р., № 642 від 27.03.2009 р., № 643 від 27.03.2009 р., № 662 від 31.03.2009 р., № 663 від 31.03.2009 р., № 821 від 10.04.2009 р., № 827 від 10.04.2009 р., № 828 від 10.04.2009 р., № 951 від 23.04.2009 р., № 1056 від 30.04.2009 р., № 1102 від 05.05.2009 р., № 1103 від 05.05.2009 р., № 1166 від 08.05.2009 р., № 1167 від 08.05.2009 р., № 1168 від 08.05.2009 р., № 1169 від 08.05.2009 р., № 1170 від 08.05.2009 р., № 1305 від 22.05.2009 р., № 1306 від 22.05.2009 р., № 1367 від 29.05.2009 р., № 1368 від 29.05.2009 р., № 1369 від 29.05.2009 р., №1370 від 29.05.2009 р., №1457 від 05.06.2009 р., №1570 від 19.06.2009 р., №1928 від 27.07.2009 р..

Відповідач у строки, встановлені пунктом 5.1. договору, оплату товару за накладними  не провів, що підтверджується копіями платіжних доручень від 19.01.2009 р., 21.01.2009 р., від 22.01.2009 р., від 23.01.2009 р., від 26.01.2009 р., від 27.01.2009 р., від 29.01.2009 р., від 30.01.2009 р., від 02.02.2009 р., від 03.02.2009 р., від 04.02.2009 р., від 05.02.2009 р., від 06.02.2009 р., від 09.02.2009 р., від 310.02.2009 р., від 11.02.2009 р., від 12.02.2009 р., від 13.02.2009 р., від 16.02.2009 р., від 17.02.2009 р., від 18.02.2009 р., від 19.02.2009 р., від 20.02.2009 р., від 23.02.2009 р., від 24.02.2009 р., від 25.02.2009 р., від 26.02.2009 р., від 27.02.2009 р., від 02.03.2009 р., від 03.03.2009 р., від 04.03.2009 р., від 05.03.2009 р., від 06.03.2009 р., від 10.03.2009 р., від 11.03.2009 р., від 12.03.2009 р., від 13.03.2009 р., від 16.03.2009 р., від 17.03.2009 р., від 18.03.2009 р., від 19.03.2009 р., від 20.03.2009 р., від 23.03.2009 р., від 24.03.2009 р., від 25.03.2009 р., від 26.03.2009 р., від 27.03.2009 р., від 30.03.2009 р., від 31.03.2009 р., від 01.04.2009 р., від 02.04.2009 р., від 03.04.2009 р., від 06.04.2009 р., від 07.04.2009 р., від 09.04.2009 р., від 10.04.2009 р., від 13.04.2009 р., від 14.04.2009 р., від 15.04.2009 р., від 16.04.2009 р., від 17.04.2009 р., від 21.04.2009 р., від 22.04.2009 р., від 23.04.2009 р., від 24.04.2009 р., від 27.04.2009 р., від 28.04.2009 р., від 29.04.2009 р., від 30.04.2009 р., від 05.05.2009 р., від 06.05.2009 р., від 07.05.2009 р., від 08.05.2009 р., від 12.05.2009 р., від 13.05.2009 р., від 14.05.2009 р., від 15.05.2009 р., від 18.05.2009 р., від 19.05.2009 р., від 20.05.2009 р., від 21.05.2009 р., від 22.05.2009 р., від 25.05.2009 р., від 26.05.2009 р., від 29.05.2009 р., від 01.06.2009 р., від 02.06.2009 р., від 03.06.2009 р., від 04.06.2009 р., від 05.06.2009 р., від 09.06.2009 р., від 10.06.2009 р., від 11.06.2009 р., від 15.06.2009 р., від 16.06.2009 р., від 18.06.2009 р., від 19.06.2009 р., від 22.06.2009 р., від 23.06.2009 р., від 25.06.2009 р., від 26.06.2009 р., від 30.06.2009 р., від 01.07.2009 р., від 02.07.2009 р., від 06.07.2009 р., від 07.07.2009 р., від 08.07.2009 р., від 09.07.2009 р., від 13.07.2009 р., від 14.07.2009 р., від 15.07.2009 р., від 16.07.2009 р., від 20.07.2009 р., від 22.07.2009 р., від 23.07.2009 р., від 27.07.2009 р., від 28.07.2009 р., від 29.07.2009 р., від 30.07.2009 р., від 03.08.2009 р., від 04.08.2009 р., від 05.08.2009 р., від 06.08.2009 р., від 07.08.2009 р., від 10.08.2009 р., від 11.08.2009 р., від 12.08.2009 р., від 13.08.2009 р., від 14.08.2009 р., від 17.08.2009 р., а тому слід вважати, що товар передано на умовах товарного кредиту.

Станом на день звернення з позовом до суду відповідачем заборгованість за поставлений товар погашена повністю, що сторонами не заперечується.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вірним визначення судом першої інстанції характеру спірних правовідносин на підставі положень п.п.1.11.2. п.1.11. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на час існування таких правовідносин та ст. 694 ЦК України.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, відповідач доказів добровільного погашення заборгованості по оплаті товарного кредиту не надав, а тому на підставі 526, 599 ЦК України, ст.193 ГК України суд правомірно в повному обсязі задоволив позовні вимоги, стягнувши заборгованість по оплаті користування товарним (комерційним) кредитом відповідного до поданого позивачем розрахунку (т. 1 а.с. 12-20), з яким погоджується і колегія суддів апеляційного господарського суду.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апелянта про припинення зобов'язань між сторонами на підставі ст. 604 ЦК України, внаслідок їх новації, що мала місце після укладення сторонами у справі № 5004/56/11 мирової угоди, оскільки, як встановлено апеляційним судом предметом розгляду господарським судом Волинської області у вказаній справі було стягнення заборгованості за поставлений товар згідно накладних на відвантаження товару за період часу з 25.08.2009 року по 05.10.2009 року, що підтверджується позовною заявою та накладними, що містяться в матеріалах витребуваної апеляційним судом справи № 5004/56/11.

При цьому, предметом розгляду в даній справі було стягнення заборгованості відповідно до договору поставки № 005 від 12.01.2009 року та накладних на відвантаження товару за період часу з 15.01.2009 року по 27.07.2009 року. Тобто, у справі № 5004/56/11 та у справі № 5004/1810/11 спірними  є різні правовідносини, у зв'язку з чим провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України не може бути припинене.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 10.10.2011 року у справі № 5004/1810/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Ягодин" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Мельник О.В.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.  

  01-12/16813/11  16813/11