КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2011 № 56/187
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Калата й Н.Ф.
суддів:
при секретарі Кула чок О. А.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА _1. - представник за довірен істю від 25.12.2009 року
від відповідача: ОС ОБА_2. - представник за дові реністю від 25.07.2011 року
ОСОБА_3 - представник за довіреніс тю від 25.07.2011 року
розглянувши у відкритому с удовому засіданні
апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Самс Технолоджіс»
на ухвалу госпо дарського суду міста Києва в ід 07.09.2011 року
у справі № 56/187 (суд дя Джарти В. В.)
за позовом Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Вольф»
до То вариства з обмеженою відпові дальністю «Самс Технолоджіс »
про стягне ння 26881,12 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позов, з урахуванням уточне нь, заявлено про стягнення шт рафних санкцій за договором на виготовлення поліграфічн ої продукції № 19.10/2010 ВЛФ - САМС ві д 19.10.2010 року у розмірі 26881,12 грн., у т ому числі: 2730,79 грн. - 3 % річних, 1004 1,23 грн. - збитків від інфляції та 14109,10 грн. - пені. Крім того, п озивач просить стягнути з ві дповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 956,18 грн.
Рішенням господарського с уду міста Києва від 07.09.2011 року, п овний текст якого підписаний 12.09.2011 року, у справі № 56/187 позов за доволено частково, до стягне ння з відповідача на користь позивача присуджено пеню в с умі 11475,40 грн., 3 % річних в сумі 2706,52 г рн., збитки від інфляції в сумі 10041,23 грн., в задоволенні решти в имог, в тому числі і вимог про стягнення витрат на оплату п ослуг адвоката, відмовлено.
Рішення суду ґрунтується н а тому, що матеріалами справи підтверджується факт простр очення відповідачем виконан ня зобов' язання по оплаті н аданих позивачем за спірним договором послуг.
При цьому, в рішенні суд пер шої інстанції зазначив, що фа кт наявності заборгованості за спірним договором, її розм ір та час виникнення встанов лений рішенням господарсько го суду міста Києва від 14.04.2011 ро ку, залишеним без змін постан овою Київського апеляційног о господарського суду від 06.06. 2011 року у справі № 30/65 за позовом Товариства з обмеженою відп овідальністю «Вольф» до Това риства з обмеженою відповіда льністю «Самс Технолоджіс» п ро стягнення 163689,26 грн., а отже, в с илу приписів ст. 35 ГПК України зазначений факт (наявність з аборгованості, її розмір та д ата виникнення) не потребує д оведення.
Часткове задоволення позо вних вимог про стягнення пен і та 3 % річних ґрунтується на н евірному розрахунку позивач ем зазначених вимог, а саме не врахуванні при розрахунку пе ні приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та нарахування 3 % річних в пер іод по 27.07.2011 року, в той час як спі рна заборгованість відповід ачем була погашена 26.07.2011 року.
Відмова в задоволення вимо г про стягнення з відповідач а витрат на оплату послуг адв оката ґрунтується на тому, що відповідно до приписів чинн ого законодавства вказані ви трати можуть бути покладені на відповідача лише у випадк у оплати їх саме адвокату, в то й час як в даному випадку зазн ачені кошти перераховані фіз ичній особі - підприємцю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з о бмеженою відповідальністю « Самс Технолоджіс» звернулос ь до Київського апеляційного господарського суду з апеля ційною скаргою, в якій просит ь рішення господарського суд у міста Києва від 07.09.2011 року у сп раві №56/187 скасувати в повному о бсязі та прийняти нове рішен ня, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відпо відач посилається на те, що су дом першої інстанції при при йнятті оспорюваного рішення не прийнято до уваги те, що рі шення щодо нарахування 3 % річн их та збитків від інфляції за період з 15.12.2011 року по 14.04.2011 року н а одне і те саме боргове зобов ' язання приймалось двічі в двох окремих справах, в саме у справі №30/65 та у справі № 56/178.
Крім того, відповідач зазна чив, що ч. 2 ст. 625 ЦК України встан овлено, що боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов' язання, на вимогу креди тора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь період прострочення , а також три проценти річних в ід простроченої суми, якщо ін ший розмір процентів не вста новлений договором або закон ом, в той час як умовами спірно го договору передбачено санк цію у вигляді нарахування пе ні, а отже, нарахування на суму боргу і пені, передбаченої до говором, і 3 % річних, є порушенн ям ст. 625 ЦК України та ст. 61 Конст итуції України.
Ухвалою від 07.11.2011 року колегі ї суддів Київського апеляцій ного господарського суду в с кладі: головуючий суддя - Ка латай Н. Ф., судді Баранець О. М ., Пашкіна С. А. відновлено стро к подання апеляційної скарги , апеляційну скаргу Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Самс Технолоджіс» прийн ято до розгляду та порушене а пеляційне провадження.
Під час розгляду справи пре дставник відповідача надав пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному о бсязі, представник позивача проти задоволення апеляційн ої скарги заперечив та проси в рішення суду першої інстан ції залишити без змін.
Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представників сторін, з ур ахуванням правил ст. ст. 99, 101 Гос подарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський с уд не зв' язаний доводами ап еляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованіст ь рішення господарського суд у у повному обсязі, колегія су ддів встановила наступне.
19.10.2010 року позивач та відпові дач уклали договір на вигото влення поліграфічної продук ції № 19.10/2010 ВЛФ-САМС (далі Догові р), за умовами якого позивач зо бов' язався виконати робот у по виготовленню поліграфіч ної продукції у відповідност і з Специфікацією, яка є невід ' ємною частиною Договору, н а підставі переданих його ор игінал - макетів, а відповід ач зобов' язався оплатити ви готовлення продукції та прий няти її у відповідності до ум ов даного Договору.
Пунктом 1.3 Договору встанов лено, що зміст, кількість, зага льна вартість, строки вигото влення та дата відвантаження продукції зазначаються в сп ецифікаціях, які підписуютьс я обома сторонами та є невід' ємною частиною Договору.
Згідно п. 2.1 Договору вартіст ь кожного замовлення зазнача ється в специфікаціях до Дог овору.
Пунктом 2.6 Договору встанов лено, що передоплата за проду кцію в розмірі 30% від загально ї вартості замовлення провод иться відповідачем протягом 3 банківських днів з моменту п огодження примірника продук ції на підставі рахунку - факт ури позивача.
Згідно п. 2.7 Договору залишок суми - 70 % від загальної варто сті замовлення, перераховуєт ься на розрахунковий рахунок позивача протягом 3 банківсь ких днів з моменту підписанн я накладної, якщо інше не пере дбачено даним Договором.
Додатком № 1 до Договору від 19.10.2010 року сторонами погоджено обсяг робіт, які мають бути ви конані позивачем, їх вартіст ь та порядок оплати.
Так, згідно п. 2 Додатку № 1 до Д оговору вартість робіт стано вить 254235,90 грн., 30% від вартості ро біт, зазначених в п. 1 даної дод аткової угоди, відповідач оп лачує позивачу на умовах пер едоплати згідно виставленог о рахунку - фактури, а 70% варто сті робіт - на умовах постоп лати на підставі довіреності на отримання товарно - мате ріальних цінностей та видатк ової накладної, підписаної у повноваженими представника ми сторін, але не пізніше 15.12.2010 р оку.
На виконання умов Договору позивачем було виконано роб оти та передано відповідачу їх результат, а саме продукц ію на загальну суму 245235,90 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями в идаткових накладних № РН-0001990 в ід 04.11.2010 року на суму 7110,06 грн. та № Р Н-0002287 від 08.12.2010 року на суму 238125,84 грн . та довіреностей на отриманн я матеріальних цінностей
За вказану продукцію відпо відач розрахувався частково , з огляду на що заборгованіст ь відповідача перед позиваче м становила 147665,13 грн.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України фа кти, встановлені рішенням го сподарського суду (іншого ор гану, який вирішує господарс ькі спори), за винятком встано влених рішенням третейськог о суду, під час розгляду одніє ї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі ст орони.
Всі вищевказані обставини встановлені рішенням господ арського суду міста Києва ві д 14.04.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеля ційного господарського суду від 06.06.2011 року у справі № 30/65 за по зовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф» до Товариства з обмеженою відп овідальністю «Самс Технолод жіс» про стягнення 163689,26 грн., як і набрали законної сили у вст ановлено порядку, а отже в сил у приписів ст. 35 ГПК України за значені факти не потребують доведення.
В той час, як слідує з додано ї до матеріалів справи копії платіжного доручення № 1643 від 26.07.2011 року, борг за виготовлену за спірним Договором продук цію відповідачем позивачу пе рераховано в повному обсязі.
Проте, враховуючи що відпов ідач свій обов' язок по опл аті виготовленої Договором п родукції виконав несвоєчасн о, позивач просить стягнути з відповідач 3 % річних, пеню та збитки від інфляції.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України вс тановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одн а сторона (боржник) зобов'язан а вчинити на користь другої с торони (кредитора) певну дію (п ередати майно, виконати робо ту, надати послугу, сплатити г роші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має пра во вимагати від боржника вик онання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК Укра їни).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України п ідставами виникнення цивіль них прав та обов'язків, зокрем а, є договори та інші правочин и.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК Укра їни договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України встано влено, що договір є обов'язков им для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК Україн и передбачено, що за договоро м про надання послуг одна сто рона (виконавець) зобов'язуєт ься за завданням другої стор они (замовника) надати послуг у, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здій снення певної діяльності, а з амовник зобов'язується оплат ити виконавцеві зазначену по слугу, якщо інше не встановле но договором.
Положення цієї глави можут ь застосовуватися до всіх до говорів про надання послуг, я кщо це не суперечить суті зоб ов'язання
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, як що договором передбачено над ання послуг за плату, замовни к зобов'язаний оплатити нада ну йому послугу в розмірі, у ст роки та в порядку, що встановл ені договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК Укра їни зобов' язання має викону ватися належним чином відпов ідно до умов договору та вимо г цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я. Одностороння відмова від з обов' язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, якщо інше не встановле но договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України ви значено, що якщо у зобов'язанн і встановлений строк (термін ) його виконання, то воно підля гає виконанню у цей строк (тер мін).
Відповідно до статті 193 ГК Ук раїни кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідн их для належного виконання н ею зобов'язання, враховуючи і нтереси другої сторони та за безпечення загальногоспода рського інтересу.
Матеріалами справи належн им чином підтверджується фак т несвоєчасного виконання ві дповідачем свого обв' язку п о оплаті виконаних позивачем за умовами Договору робіт.
Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов' язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов' язання ( неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України, у раз і порушення зобов' язання, н астають наслідки, передбачен і договором або законом, в том у числі сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України не устойкою (штрафом, пенею) є гро шова сума або інше майно, які б оржник повинен передати кред иторові у разі порушення бор жником зобов' язання.
Частиною 1 статті 230 Господар ського кодексу України перед бачено, що штрафними санкція ми у цьому Кодексі визнаютьс я господарські санкції у виг ляді грошової суми (неустойк а, штраф, пеня), яку учасник гос подарських відносин зобов' язаний сплатити у разі поруш ення ним правил здійснення г осподарської діяльності, нев иконання або неналежного вик онання господарського зобов ' язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у р азі якщо розмір штрафних сан кцій законом не визначено, са нкції застосовуються в розмі рі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій мож е бути встановлено договором у відсотковому відношенні д о суми невиконаної частини з обов' язання або у певній, ви значеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов' язання незалежн о від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вар тості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.2 Договору встанов лено, що за порушення строків оплати виконаних робіт на 3 ба нківських дні, відповідач ви плачує позивачу пеню у розмі рі подвійної облікової ставк и НБУ на момент здійснення пл атежу за кожний день простро чення але не більше 10 % від суми даного договору.
Частиною 6 ст. 232 ГК України вс тановлено, що нарахування шт рафних санкцій за прострочен ня виконання зобов' язання, якщо інше не встановлено зак оном або договором, припиняє ться через шість місяців від дня, коли зобов' язання мало бути виконано.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 232 Г К України, пеня має нараховув атись за період з 15.12.2010 року по 15. 06.2011 року, в той час як позивач її нараховує за період з 15.12.2010 рок у по 27.07.2011 року, тобто без врахув ання строку встановлено ч. 6 ст . 232 ГК України.
З огляду на вказані обстави ни, суд першої інстанції прав омірно задовольнив позовні в имоги про стягнення з відпов ідач пені за уточненим розра хунком суду в сумі 11475,40 грн. Ріше ння суду першої інстанції в ц ій частині залишається без з мін.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК Укра їни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.
За обставин, що склалися, су д першої інстанції правомірн о задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягненн я з відповідача збитків від і нфляції в сумі 10041,23 грн. Рішення суду першої інстанції в цій ч астині залишається без змін .
Як слідує з матеріалів спра ви відповідач розраховує 3 % рі чних за період з 15.12.2010 року по 27.07.2 011 року, в той час матеріалами с прави підтверджується що спі рну заборгованість відповід ачем позивачу було перерахов ано 26.07.2011 року, а отже, як вірно вс тановлено судом першої інста нції відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зазначене зоб ов'язання припинилось викона нням, проведеним належним чи ном 26.07.2011 року, тому нарахування 3 % річних за період після цієї дати є не правомірним.
За таких обставин, суд першо ї інстанції дійшов вірного в исновку про задоволення позо вних вимог позивача про стяг нення з відповідач 3 % річних в сумі 2706,52 грн. Рішення суду перш ої інстанції в цій частині за лишається без змін.
Щодо витрати на оплату посл уг адвоката у розмірі 956,18 грн. с лід зазначити наступне.
Згідно ст. 44 ГПК України судо ві витрати складаються з дер жавного мита, сум, що підлягаю ть сплаті за проведення судо вої експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослі дженням речових доказів у мiс цi їх знаходження, оплати посл уг перекладача, адвоката, вит рат на iнформацiйно-технiчне за безпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 48 ГПК Украї ни, витрати, що підлягають спл аті за послуги адвоката, визн ачаються у порядку, встановл ено Законом України «Про адв окатуру».
Відповідно до статей 2, 4 Зако ну України «Про адвокатуру» адвокатом може бути особа, як а має вищу юридичну освіту, пі дтверджену дипломом України або відповідно до міжнародн их договорів України дипломо м іншої країни, стаж роботи у г алузі права не менше двох рок ів, володіє державною мовою, с клала кваліфікаційні іспити , одержала в Україні свідоцтв о про право на зайняття адвок атською діяльністю та прийня ла Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю інд ивідуально, відкрити своє ад вокатське бюро, об'єднуватис я з іншими адвокатами в колег ії, адвокатські фірми, контор и та інші адвокатські об'єдна ння, які діють відповідно до ц ього Закону та статутів адво катських об'єднань.
Як визначено пунктом 14.1.226 ста тті 14 Податкового кодексу Укр аїни незалежною професійною діяльністю є участь фізично ї особи у науковій, літератур ній, артистичній, художній, ос вітній або викладацькій діял ьності, діяльність лікарів, п риватних нотаріусів, адвокат ів, аудиторів, бухгалтерів, оц інщиків, інженерів чи архіте кторів, особи, зайнятої реліг ійною (місіонерською) діяльн істю, іншою подібною діяльні стю за умови, що така особа не є працівником або фізичною о собою - підприємцем та викори стовує найману працю не біль ш як чотирьох фізичних осіб.
Статус адвоката характери зується певними елементами, зокрема, права і обов'язками, я кі перебувають у нерозривном у взаємозв'язку. Так, право адв оката представляти за плату інтереси довірителя, пов'яза но із можливістю довірителя віднеси плату за послуги адв оката до судових витрат. При ц ьому, адвокат має отримати та ку суму гонорару.
Згідно листа Національног о банку України від 25.07.2006 року № 11-111/2790-7749 Інструкцією про порядо к відкриття, використання і з акриття рахунків у національ ній та іноземних валютах (п. 4.5), яка затверджена постановою Правління Національного бан ку України від 12.11.2003 № 492 (зі зміна ми), встановлено окремий поря док відкриття поточних рахун ків адвокатам для здійснення їх професійної діяльності, а також передбачено, що кошти з а цими рахунками використову ються згідно з порядком, уста новленим для використання ко штів за поточними рахунками суб'єктів господарювання. Ві дповідно до п. 11 Інструкції пр о застосування Плану рахункі в бухгалтерського обліку бан ків України, затвердженої по становою Правління Націонал ьного банку України від 17.06.2004 № 280, кошти адвокатів відображаю ться у класі 2 Плану рахунків і обліковуються за балансовим рахунком 2620 «Кошти на вимогу ф ізичних осіб» (роз'яснення на дано листом Національного ба нку України від 29.04.2005 № 25-111/668-4449).
З вищезазначених норм вбач ається, що у адвоката має бути відкритий балансовий рахуно к 2620, на який і має перераховува тися його гонорар.
Позивачем в підтвердження надання адвокатських послуг надано суду договір про нада ння правової допомоги № 2009/12-23 ві д 23.12.2009 року, укладений між пози вачем та суб' єктом підприєм ницької діяльності - фізично ю особою адвокатом ОСОБА_4 ., а також довіреність на пред ставництво інтересів позива ча та копію свідоцтва зазнач еної особи про право на зайня ття адвокатською діяльністю .
В підтвердження сплати поз ивачем витрат на послуги адв оката до матеріалів справи д олучено копію платіжного дор учення № 1624 від 07.07.2011 року, яке сві дчить про перерахування Фізи чній особі підприємцю ОСОБ А_4. коштів в сумі 956,18 грн. Кошт и перераховано на рахунок 26057052 600891.
Отже, ОСОБА_4. виступає у відносинах із позивачем в дв ох різних статусах - як адво кат надає правові послуги та як суб'єкт господарювання от римує від довірителя кошти.
Для того, щоб гонорар адвока та був віднесений до складу с удових витрат, такий гонорар має бути сплачено саме адвок ату, а не підприємцю. Оскільки позивачем сплачено 956,18 грн. не адвокату, то вказана сума не м оже бити віднесена до судови х витрат та не підлягає поділ у між сторонами спору за прав илами ст. 49 ГПК України.
З огляду на зазначені обста вини, суд першої інстанції ді йшов вірного висновку про ві дмову в задоволення вимог по зивача про покладення на від повідача витрат на послуги а двоката в сумі 956,18 грн.
Посилання відповідача на т е, що нарахування 3 % річних та збитків від інфляції за пері од з 15.12.2011 року по 14.04.2011 року на одн е і те саме боргове зобов' яз ання приймалось двічі в двох окремих справах, в саме у спра ві №30/65 та у справі № 56/178, спросто вуються самим рішенням у спр аві № 30/65, оскільки в предметом розгляду по справі № 30/65, згідно з поданою позивачем під час р озгляду заявою про уточнення позовних вимог, були лише вим оги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 147665,13 грн.
Щодо посилань відповідача на те, що за вимогами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що борж ник, який прострочив виконан ня грошового зобов' язання, на вимогу кредитора зобов' я заний сплатити суму боргу з у рахуванням встановленого ін дексу інфляції за весь періо д прострочення, а також три пр оценти річних від прострочен ої суми, якщо інший розмір про центів не встановлений догов ором або законом, в той час як умовами спірного договору пе редбачено санкцію у вигляді нарахування пені, а отже, нара хування на суму боргу і пені, п ередбаченої договором, і 3 % рі чних є порушенням ст. 625 ЦК Укра їни та ст. 61 Конституції Украї ни, слід зазначити, що вказані санкції є різними за своєю пр авовою природою, і чинне зако нодавство України не заборон яє їх одночасного застосуван ня.
З огляду на викладене, апеля ційна скарга Товариства з об меженою відповідальністю «С амс Технолоджіс» задоволенн ю не підлягає, рішення господ арського суду міста Києва су ду у справі № 56/187 від 07.09.2011 року ві дповідає чинному законодавс тву, фактичним обставинам і м атеріалам справи, підстав дл я його скасування не вбачаєт ься.
Судові витрати за подачу ап еляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, покладаються на Товариств о з обмеженою відповідальніс тю «Самс Технолоджіс».
В той же час, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувс я до Київського апеляційного господарського суду у встан овлені для апеляційного оска рження строки, не повністю сп лативши державне мито, з огля ду на що, ухвалою від 10.10.2011 року у справі № 56/187 Київський апеляці йний господарський обґрунто вано повернув скаргу без роз гляду.
Проте, при цьому, у тексті за значеної ухвали судом помилк ово було визначено державне мито, яке має сплатити апелян т, у розмірі 121,12 грн., в той час як сума мита, враховуючи, що в ап еляційній скарзі апелянт про сить скасувати оспорюване рі шення господарського суду мі ста Києва в повному обсязі (в ключаючи позовні вимоги, у за доволенні яких відмовлено) м ала становити 135,53 грн.
Апелянт, доплативши держав не мито до визначеної судом с уми 121,12 грн., вдруге звернувся д о Київського апеляційного го сподарського суду, фактично не доплативши державне мито у розмірі 11,41 грн.
З огляду на вказані обстави ни, ухвалою суду від 07.11.2011 року, я кою апеляційну скаргу прийня то до розгляду, відповідача з обов' язано до дня слухання справи доплатити державне ми то за подачу апеляційної ска рги в сумі 11,41 грн., про що надати суду відповідні докази.
Зазначена вимога відповід ачем не виконана, з огляду на щ о стягненню з Товариства з об меженою відповідальністю «С амс Технолоджіс» в доход дер жавного бюджету підлягає суд овий збір в сумі 11,41 грн.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК Украї ни, Київський апеляційний го сподарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Самс Технолоджіс» на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року у спр аві № 56/187 залишити без задоволе ння.
2. Рішення господарського су ду міста Києва від 07.09.2011 року у с праві № 56/187 залишити без змін.
3. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «С амс Технолоджіс» (04070, м. Київ, в ул. Ігорівська, 1/8 Г, ідентифіка ційний код 33640124) в доход Державн ого бюджету України судовий збір в сумі 11 (одинадцять) грн. 4 1 коп.
4. Видачу наказу на виконанн я даної постави доручити гос подарському суду міста Києва .
5. Повернути до господарсько го суду міста Києва матеріал и справи № 56/187.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2011 |
Оприлюднено | 23.12.2011 |
Номер документу | 20020579 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Калатай Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні