Постанова

від 01.12.2011 по справі 37/226

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 № 37/226

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Михаль ської Ю.Б.

суддів:

за участю представників ст орін:

від позивача ОСОБА_1 - за дов. від 15.06.2011

від відповідача ОСОБ А_2. - за дов. № 2420 від 01.03.2011

від третьої особи на сторон і позивача не з' явивс я

від третьої особи на сторон і відповідача не з' явився

розглянувши апеляційну ск аргу Закритого акціонерного товариства «АЛАЙ»

на рішення Господарсь кого суду міста Києва від 03.10.201 1

у справі № 37/226 (суддя Гав риловська І.О.)

за позовом Закритого акціонерного товариства «АЛ АЙ»

до Публічног о акціонерного товариства «К омерційний банк «Хрещатик»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Пу блічне акціонерне товариств о «Київенерго» в особі Струк турного відокремленого підр озділу «Енергозбут Київенер го»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач а Товариство з обмеженою від повідальністю «Аль-Мітра»

про стяг нення 103 676,50 грн.

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товари ство «АЛАЙ» звернулось до Го сподарського суду міста Києв а з позовом до Публічного акц іонерного товариства «Комер ційний банк «Хрещатик» про с тягнення 103 676,50 грн. завданої шк оди у вигляді понесених витр ат за електроенергію, спожит у відповідачем за період з 10.08.2 010 до 31.03.2011, користуючись майнови м комплексом, що знаходиться на відповідальному зберіган ні у відповідача, який розташ ований за адресою: м. Київ, вул . Набережне шосе, 14, загальною п лощею 1 010,50 кв. м., та складається з будівлі насосної станції (л ітера А, А') загальною площею 989, 60 кв.м. та трансформаторної пі дстанції (літера Б) загальною площею 20,90 кв. м., та вартість яко ї була сплачена позивачем за власні кошти.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 03.10.2011 у спра ві № 37/226 у задоволенні позову З акритого акціонерного товар иства «АЛАЙ» відмовлено повн істю.

Не погодившись з вищезазна ченим прийнятим рішенням, За крите акціонерне товариство «АЛАЙ» звернулось до Київсь кого апеляційного господарс ького суду з апеляційною ска ргою, відповідно до якої прос ить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове ріш ення, яким позовні вимоги зад овольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що рішення Господарс ького суду міста Києва від 03.10.2 011 у справі № 37/226 є незаконним, не обґрунтованим та таким, що пр ийнято з порушенням норм мат еріального права, з неповним з' ясуванням усіх обставин справи та недоведеністю обст авин справи, які суд визнав до веденими.

Представник відповід ача проти доводів апеляційно ї скарги заперечує, про що заз начив у відзиві на апеляційн у скаргу, вважає їх безпідста вними та таким, що не підлягаю ть задоволенню, а рішення суд у залишенню без змін.

Представники третіх осіб у судове засідання не з' явил ись, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце р озгляду справи були повідомл ені належним чином.

Як зазначено у пункті 4 Інфо рмаційного листа Вищого госп одарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання пра ктики застосування норм Госп одарського процесуального к одексу України, порушені у до повідних записках про роботу господарських судів у 2005 році » та пункті 19 Інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 13.08.2008 N 01-8/482 «Про де які питання застосування нор м Господарського процесуаль ного кодексу України, поруше ні у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» до повноважень господарських с удів не віднесено установлен ня фактичного місцезнаходже ння юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - уч асників судового процесу на час вчинення тих чи інших про цесуальних дій. Тому примірн ики повідомлень про вручення рекомендованої кореспонден ції, повернуті органами зв'яз ку з позначками «адресат виб ув», «адресат відсутній» і т. п ., з урахуванням конкретних об ставин справи можуть вважати ся належними доказами викона ння господарським судом обов 'язку щодо повідомлення учас ників судового процесу про в чинення цим судом певних про цесуальних дій.

Враховуючи те, що у матеріал ах справи містяться докази н алежного повідомлення учасн иків судового процесу про ча с і місце проведення судовог о засідання по розгляду апел яційної скарги, а саме повідо млення про вручення поштовог о відправлення, колегія судд ів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду перш ої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріал ами справи та без участі пред ставників третіх осіб.

Розглянувши у судовому зас іданні апеляційну скаргу, ві дзив на неї, дослідивши матер іали справи та зібрані у ній д окази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне :

27 квітня 2009 року приватним но таріусом Київського міськог о нотаріального округу Мельн иком Р.П. було вчинено виконав чий напис (зареєстрований в р еєстрі за № 1462), за яким запропо новано звернути стягнення на майновий комплекс, що знаход иться за адресою: м. Київ, шосе Набережне, будинок 14, загальн ою площею 1010,5 кв.м., та складаєть ся з:

- будівлі насосної станції ( літера А, А'), загальна площа - 989,60 кв.м.;

- трансформаторна підстанц ія (літера Б), загальна площа - 20,90 кв.м.,

що належить на праві власно сті Закритому акціонерному т овариству «АЛАЙ» (позивач у с праві).

Зазначений майновий компл екс на підставі Договору іпо теки № 81-10-08/05, посвідченого прив атним нотаріусом Київського міського нотаріального окру гу ОСОБА_3 11.07.2008 за реєстрови м № 1954, переданий в іпотеку Відк ритому акціонерному товарис тву «Комерційний банк «Хреща тик» (найменування якого бул о змінено на Публічне акціон ерне товариство «Комерційни й банк «Хрещатик», відповіда ч у справі), строк платежу за я ким настав 01.01.2009.

Таким чином, за рахунок кошт ів, отриманих від реалізації майнового комплексу, приват ний нотаріус Київського місь кого нотаріального округу ОСОБА_3 у вказаному виконав чому написі від 27.04.2009 запропону вав задовольнити вимоги Відк ритого акціонерного товарис тва Комерційний банк «Хрещат ик», у розмірі 8 466 388,84 грн., з яких заборгованість за кредитом - 7 999 878,30 грн.; заборгованість за в ідсотками - 449 141,66 грн., пеня за п рострочку погашення кредиту - 8 602,52 грн., пеня за несвоєчасн е погашення відсотків - 8 766, 36 г рн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою № 77/5 від 06.05.200 9 ВП № 12613682, згідно виконавчого н апису приватного нотаріуса № 1462 від 27.04.2009, відділом примусово го виконання рішень Головног о управління юстиції у м. Києв і було відкрито виконавче пр овадження та надано боржнику - Закритому акціонерному т овариству «АЛАЙ» строк для д обровільного виконання вико навчого напису до 13.05.2009.

У зв' язку з тим, що у добров ільному порядку боржник вико навчий напис не виконав, 10.08.2010 д ержавний виконавець підрозд ілу примусового виконання рі шень відділу державної викон авчої служби Головного управ ління юстиції здійснив опис майна - будівлі насосної ст анції (літера А, А' ) площею 989,60 к .в.м., розташованої за адресою м. Київ, шосе Набережне, 14, та за свідчив передачу цього майна на відповідальне зберігання представнику відповідача, п ро що складено акт опису й аре шту майна серія АА № 842187.

При цьому 10.08.2010 державним вик онавцем було також складено акт опису й арешту майна сері ї АА № 842188, відповідно до якого з дійснено опис майна - транс форматорної станції, яке бул о передано на відповідальне зберігання директору Закрит ого акціонерного товариств а «АЛАЙ» Пушкар Л.С. у зв' язку з її відмовою передати держа вному виконавцю ключі від вк азаної будівлі.

Відмова директора Закрито го акціонерного товариства «АЛАЙ» Пушкар Л.С. від передач і ключів, які відчиняють тран сформаторну підстанцію, тако ж зафіксована у акті державн ого виконавця від 10.08.2010, підписа ному державним виконавцем, п редставниками банку, понятим и та самою Пушкар Л.С. У даному акті зазначено, що директор З акритого акціонерного товар иства «АЛАЙ» відмовилася пер едати на відповідальне збері гання представнику Публічно го акціонерного товариства « Комерційний банк «Хрещатик» трансформаторну станцію та ключі від неї, посилаючись на те, що позивач уклав договір з АЕК «Київенерго» на обслуго вування і несе за дану станці ю відповідальність. Таким чи ном, трансформаторна станція передана на відповідальне з берігання Пушкар Л.С.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивач а зазначав, що за період відп овідального зберігання з 10.08.201 0 до 31.03.2011 відповідач спожив еле ктроенергію на суму 103 676,50 грн., я ка була самостійно оплачена позивачем за власні грошові кошти, а отже, позивач вважає, що відповідач своїми протипр авними діями - користування м приміщенням майнового комп лексу - завдав Закритому акці онерному товариству «АЛАЙ» м айнової шкоди у вигляді поне сених витрат на оплату спожи тої банком електричної енерг ії на загальну суму 103 676,50 грн.

Відповідно до статті 16 Циві льного кодексу України, кожн а особа має право звернутися до суду за захистом свого осо бистого немайнового або майн ового права та інтересу. Одни м з способів захисту цивільн их прав та інтересів є, зокрем а, відшкодування збитків та і нші способи відшкодування ма йнової шкоди.

Згідно частин першою і друг ою статті 22 Цивільного кодекс у України особа, якій завдано збитків у результаті поруше ння її цивільного права, має п раво на їх відшкодування. Зби тками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пош кодженням речі, а також витра ти, які особа зробила або муси ть зробити для відновлення с вого порушеного права (реаль ні збитки);

2) доходи, які особа могла б ре ально одержати за звичайних обставин, якби її право не бул о порушене (упущена вигода).

У пункті 1 роз'яснення прези дії Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 N 02-5/215 «Пр о деякі питання практики вир ішення спорів пов'язаних з ві дшкодуванням шкоди» (в редак ції рекомендацій президії Ви щого господарського суду Укр аїни від 29.12.2007 N 04-5/239) зазначено, що, вирішуючи спори про стягнен ня заподіяних збитків, госпо дарський суд перш за все пови нен з'ясувати правові підста ви покладення на винну особу зазначеної майнової відпові дальності. При цьому господа рському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкоду вати збитки, завдані невикон анням або неналежним виконан ням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 Цивільни й кодексу України), від позадо говірної шкоди, тобто від зоб ов'язання, що виникає внаслід ок завдання шкоди (глава 82 Цив ільного кодексу України).

Загальні підстави відпові дальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, частинами першою і другою як ої передбачено, що майнова шк ода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяль ністю особистим немайновим п равам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в пов ному обсязі особою, яка її зав дала. Особа, яка завдала шкоди , звільняється від її відшкод ування, якщо вона доведе, що шк оди завдано не з її вини.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за по зовами про відшкодування шко ди» зазначено, що, розглядаюч и позови про відшкодування ш коди, суди повинні мати на ува зі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або запод іяна майну юридичної особи, п ідлягає відшкодуванню в повн ому обсязі особою, яка її запо діяла, за умови, що дії останнь ої були неправомірними, між н ими і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина за значеної особи.

Для відшкодування збитків необхідно встановити і дове сти наступні факти: неправом ірність поведінки особи; ная вність шкоди; причинний зв'яз ок між протиправною поведінк ою та шкодою; вина заподіювач а шкоди.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопоруш ення, звільняє боржника від в ідповідальності за невикона ння або неналежне виконання зобов' язань (виключає його відповідальність).

При цьому, саме на позивача покладається обов' язок дов ести наявність шкоди, протип равність (незаконність) пове дінки заподіювача шкоди та п ричинний зв' язок такої пове дінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повин ен довести, що в його діях відс утня вина у заподіянні шкоди .

Згідно статті 62-1 Закону Укра їни «Про виконавче проваджен ня» звернення стягнення на п редмет іпотеки і його реаліз ація для задоволення вимог і потекодержателя здійснюють ся відповідно до умов іпотеч ного договору.

Відповідно до частини 5 стат ті 57 Закону України «Про викон авче провадження» про провед ення опису майна боржника і н акладення на нього арешту де ржавний виконавець складає а кт опису та арешту майна борж ника. Під час проведення опис у та арешту майна боржника де ржавний виконавець має право оголосити заборону розпоряд жатися ним, а в разі потреби - о бмежити права користування м айном, здійснити опечатуванн я або вилучити його у боржник а та передати на зберігання і ншим особам, про що зазначаєт ься в акті опису та арешту. Вид , обсяг і строк обмеження вста новлюються державним викона вцем у кожному конкретному в ипадку з урахуванням властив остей майна, його значення дл я власника чи володільця, нео бхідності використання та ін ших обставин.

Частинами 1 та 2 статті 59 Зако ну України «Про виконавче пр овадження» передбачено, що м айно, на яке накладено арешт, з а винятком майна, зазначеног о в частині восьмій статті 57 ц ього Закону, передається на з берігання боржникові або інш им особам (далі - зберігач), при значеним державним виконавц ем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видає ться боржнику, стягувачу, а в р азі якщо обов'язок зберіганн я майна покладено на іншу осо бу, - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, п ереданим йому на зберігання, якщо особливості такого май на не призведуть до його знищ ення або зменшення цінності внаслідок користування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, отримавш и на відповідне зберігання м айно - будівлю насосної ста нції, уклав з Товариством з об меженою відповідальністю «А ль-Мітра» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні від повідача) Договір про охорон у нежилих приміщень від 10.08.2010, в ідповідно до якого банк дору чив, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Аль-Мітра » взяло під цілодобову охоро ну нежилі приміщення за адре сою: м. Київ, Набережне шосе, 14.

З листа Товариства з обмеже ною відповідальністю «Аль-Мі тра» від 15.09.2011 № 1 вбачається, що і нспектори охорони під час на дання послуг для обігріву кі мнати охорони в листопаді ви користовували масляний обіг рівач потужністю 1,5 кВт, елект роплиту потужністю 1кВт - дл я підігріву страв та освітле ння приміщення охорони потуж ністю 60 Вт.

Передача об' єкту насосно ї станції під охорону не приз вела до її знищення або зменш ення її вартості, а доручення іпотекодержателем юридичні й особі, яка професійно здійс нює охорону об' єктів, охоро няти отримане на відповідаль не зберігання майно не супер ечить нормам чинного законод авства.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що посилання предст авника позивача на те, що, можл иво, охоронці вмикали систем у вентиляції приміщення і ци м спожили значну кількість е лектричної енергії, є лише пр ипущенням і жодними доказами не підтверджено.

За таких обставин, тверджен ня позивача про протиправніс ть дій відповідача не підтве рджено належними доказами.

Що стосується розміру майн ової шкоди у вигляді понесен их витрат на оплату спожитої електроенергії, то слід відз начити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, електрична енергія з а укладеним між позивачем та Публічним акціонерним товар иством «Київенерго» договор ом про постачання електрично ї енергії від 23.11.1993 № 460 постачала ся як до насосної станції, яка була передана на відповідне зберігання Публічному акціо нерному товариству «Комерці йний банк «Хрещатик», так і до трансформаторної підстанці ї, яка була передана на відпов ідальне зберігання директор у Закритого акціонерного тов ариства «АЛАЙ» Пушкар Л.С.

Як вбачається з наявних у ма теріалах справи письмових по яснень Публічного акціонерн ого товариства «Київенерго» , позивач не розмежував кільк ість електричної енергії, як а постачалась на насосну ста нцію, та кількість електроен ергії, яка постачалась на тра нсформаторну підстанцію. Крі м того, позивач не сповіщав Пу блічне акціонерне товариств о «Київенерго» про те, що прим іщення насосної станції пере дано на відповідальне зберіг ання відповідачу, а також не з вертався з проханням вимкнут и подачу електроенергії на в казаний об' єкт.

Таким, чином позивач не врах ував вищевикладені обставин и та просить стягнути з відпо відача всі витрати на електр ичну енергію за договором ві д 23.11.1993 № 460, яка була спожита за пе ріод з 10.08.2010 до 31.03.2011, не розмежову ючи за об' єктами споживання , які перебували на відповіда льному зберіганні у різних с уб' єктів.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що заявлена до стягн ення з відповідача сума є нед оведеною.

Крім того, судом враховуєть ся і та обставина, що позивач з нав про суми, на які у вказаний період споживалася електрич на енергія, оскільки отримув ав рахунки Публічного акціон ерного товариства «Київенер го» на їх оплату, а також самос тійно подавав до енергопоста чальної компанії звіти про в икористану активну та реакти вну електроенергію (копії зв ітів містяться у матеріалах справи).

Проте позивач не вчиняв дії , які б свідчили про незгоду з сумами, які виставлялися до о плати за електроенергію, а та кож не вживав заходів до змен шення майнової шкоди - зокр ема, не повідомив Публічному акціонерному товариству «Ки ївенерго» про те, що будівля н асосної станції передана на відповідальне зберігання ві дповідачу, а також не виконав відключення від електромере ж з метою недопущення викори стання електричної енергії.

Що стосується листа за № 18 ві д 28.01.2011, копія якого додана до ап еляційної скарги позивача, в якому позивач пропонує відп овідачу компенсувати послуг и енергопостачальній органі зації та в подальшому здійсн ювати компенсацію по оплаті електроенергії та комунальн их платежів, позивач не надав доказів направлення цього л иста відповідачеві, отже, за у мови заперечень відповідача щодо його отримання, даний ли ст не може бути прийнятий до у ваги як належний доказ у спра ві.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що вина Публічного а кціонерного товариства «Ком ерційний банк «Хрещатик» у з аподіянні майнової шкоди поз ивачу у вигляді оплати спожи тої електричної енергії на с уму 103 676, 50 грн. відсутня.

До того ж, слід відзначити, щ о обов' язок утримання об' є кту іпотеки і понесення у зв' язку з цим витрат покладено н а іпотекодавця.

Так, згідно статті 10 Закону У країни «Про іпотеку», якщо ін ше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотек одавець зобов' язаний вжива ти за власний кошт всі необхі дні заходи для належного збе реження предмета іпотеки, вк лючаючи своєчасне проведенн я поточного ремонту, відновл ення незначних пошкоджень, р аціональну експлуатацію та з ахист предмета іпотеки від н езаконних посягань та вимог інших осіб.

Відповідно до статей 33, 34 Гос подарського процесуального кодексу України, кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень, докази подаються с торонами та іншими учасникам и судового процесу, а господа рський суд приймає тільки ті докази, які мають значення дл я справи, обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Заперечення скаржника, вик ладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суд дів до уваги, оскільки не підт верджуються матеріалами спр ави та не спростовують висно вків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає рішення су ду по даній справі обґрунтов аним та таким, що відповідає ч инному законодавству, фактич ним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скас ування чи зміни не вбачаєтьс я. Апеляційна скарга Закрито го акціонерного товариства « АЛАЙ» є необґрунтованою та з адоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Київський апеляційний господарський с уд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закрито го акціонерного товариства « АЛАЙ» на рішення Господарськ ого суду міста Києва від 03.10.2011 у справі № 37/226 залишити без задо волення, рішення Господарськ ого суду міста Києва від 03.10.2011 у справі № 37/226 залишити без змін .

Матеріали справи № 37/226 повер нути Господарському суду міс та Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена у касаційн ому порядку.

Головуючий суддя

Судді