Постанова

від 14.12.2011 по справі б18/071-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2011                                                                                           № Б18/071-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пантелієнка В.О.

суддів:             

за участю секретаря          Дідур С.В.,

та представників:

від ініціюючого кредитора – ОСОБА_1 – дов. б/н від 12.12.2011р.,

від ДПА у м. Києві -       ОСОБА_2 – дов. №244/10-405 від 15.11.2011р.,

від боржника -                 не з’явився,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   Державної податкової адміністрації (далі – ДПА) у м. Києві

на постанову             

господарського суду      Київської області

від                                     18.08.2011р.

у справі                            № Б18/071-11 (суддя Кошик А.Ю. )

за заявою                         Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до                                      Товариства з обмеженою відповідальністю  «Лавіконт-М»

про                                     порушення справи про банкрутство,

                    ВСТАНОВИВ :  

         Постановою господарського суду Київської області  від 18.08.2011р. у справі № Б18/071-11 визнано ТОВ «Лавіконт-М» банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора ФОП ОСОБА_3.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ДПА у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову місцевого суду і припинити провадження у справі.

Колегією суддів у судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.12.2011р.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта і ініціюючого кредитора, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

  25.10.2010 року між ФОП ОСОБА_3 (кредитор) та ТОВ “Лавіконт–М” (боржник) було укладено Договір №13 (далі – Договір) про надання юридичних послуг. Згідно п.1.1. Договору кредитор здійснює юридичну допомогу, пов‘язану з господарською діяльністю боржника, а боржник згідно п. 4.2. Договору здійснює оплату після підписання Акту виконаних робіт на протязі  3-х календарних днів.

Вбачається, що кредитором відповідно до умов і в терміни зазначеного договору були виконані всі взяті на себе зобов'язання, що підтверджується Актом виконаних робіт від 25.01.2011 року.

Боржник умов договору щодо оплати послуг не виконав у зв‘язку із чим за ним утворилася заборгованість у сумі 15 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор звернувся до боржника із претензією від 01.02.2011 року, а також із повторною претензією від 10.03.2011 року в яких вимагав негайно погасити заборгованість. Кредитором було отримано від боржника відповідь на претензію від 21.02.2011 року, в якій боржник визнав пред'явлену йому претензію повністю і повідомив, що через відсутність грошових коштів не може виконати договірних зобов'язань та зобов‘язується найближчим часом погасити наявну заборгованість.

На підставі визнаної претензії кредитором було направлено до банку платіжну вимогу-доручення №01 від 14.04.2011р. про стягнення з ТОВ “Лавіконт-М” заборгованості у сумі 15 000 грн. Як свідчить відмітка банку, платіжне доручення було повернуто банком без виконання у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку.

За приписами абзацу 8 статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

З матеріалів справи вбачається, що ініціюючий кредитор не надав суду доказів свого звернення до органів Державної виконавчої служби і документів на підставі яких він міг би здійснити такі дії, відповідно до вимог ст.17 Закону України „Про виконавче провадження”.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців Серія АЄ №382569 (а.с.16) вбачається, що боржник за юридичною адресою відсутній, статус відомостей про юридичну особу не підтверджено – боржник відсутній за місцезнаходженням.  

Частиною 8 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачено: якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

З листа ДПА у м. Києві від 13.12.2011р. вбачається, що ТOB "Лавіконт-М" знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Лавіконт-М" з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Домострой" (Акт № 1443/23-5/37208894 від 28.02.2011 року).

Перевіркою було встановлено порушення, а саме п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено зниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 3 604 473 грн., в тому числі: за листопад 2010 року в сумі 199 217 грн. та за грудень 2010 в сумі 3 405 256 грн.

На підставі висновків акту було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000362305 від 21 березня 2011 року у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4 505 591 грн., за основним платежем 3 604 473 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями  901 118 грн.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ДПА у м. Києві підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції – скасувати. Провадження у справі слід припинити на підставі викладених вище мотивів

Керуючись ст.101, ст.ст.103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

                                         ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  ДПА у м. Києві задовольнити, постанову  господарського суду Київської області  від 18.08.2011р. у справі № Б18/071-11 - скасувати.

Провадження у справі № Б18/071-11 припинити.

Справу № Б18/071-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

20.12.11 (відправлено)