Рішення

від 16.12.2011 по справі 5008/1386/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/1386/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

16.12.2011                                                             Справа  № 5008/1386/2011

 5/5008/1386/2011   14038/2011

позивач:      ТОВ „Арт-Систем” м.Бельци, Молдова

відповідач: ПП „Агро-промисловий комплекс „Україна” с.м.т.Міжгір'я

про:      стягнення заборгованості у сумі 25657,12 доларів США.

                                 Суддя                     О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача:         

відповідача:  

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Арт-Систем” м.Бельци до приватного підприємства „Агро-промисловий комплекс „Україна” с.м.т.Міжгір'я про стягнення 25657,12 доларів США,

                                             ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 20 000 доларів США, попередньо сплачену в якості авансу та суму 5657,12 доларів США за користування чужими коштами.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на укладений 30.09.2008р. договір №14 від 30.09.2008р., на виконання якого позивач перерахував відповідачу аванс у сумі 20 000 доларів США та на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Згідно договору №14 від 30.09.2008р. (надалі Договір №14) позивач замовив, а відповідач зобов'язався заготовити та продати пиломатеріал на загальну суму 594102 грн., що еквівалентно 125074 долари США.

У відповідності до п.4.2. договору №14, оплата за пиломатеріал здійснюється і три етапи, з яких 50 відсотків вартості договору замовник сплачує попереднім платежем.

Факт перерахування позивачем 20 000 доларів США на рахунок відповідача в якості авансу підтверджується матеріалами справи (рахунок №17 від 01.10.2008р.) і не заперечується сторонами.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях по суті вимог. Зокрема стверджує про те, що предметом замовлення у правовідносинах із позивачем був дерев'яний будиночок, який було виготовлено у встановлений договором термін, однак не було передано через відмову позивача оплатити решту його вартості. На підтвердження своїх тверджень, відповідач посилається на матеріали кримінальної справи, зокрема пояснення опитаних слідчим осіб та заяви самого позивача.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2011р.    

   Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:

Правовий аналіз договору №14 приводить до висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини поставки, що регламентуються ст.712 ЦК України та загальними положеннями Цивільного кодексу України про купівлю продаж (ст.265 ГК України).

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов'язується передати в установлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість у встановлені договором строк та порядок. При цьому, строки поставки встановлюються сторонами в договорі (п.2 ст.267 ГК України).

На виконання п.4.2.1. договору №14 позивач здійснив перерахування відповідачу 20 000 доларів США, що на 42537 доларів США менше, ніж передбачений договором розмір авансового платежу.

У відповідності до сукупних правил ч.2 п.1 ст.693 ЦК України та п.3 ст.538 ЦК України, продавець, у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань по здійсненню авансового платежу, вправі призупинити виконання свого зустрічного зобов'язання, або відмовитися від нього.

З огляду на таке, відповідач, зважаючи на неповне виконання позивачем свого обов'язку по сплаті 50 відсотків вартості договору, вправі був або призупинити виконання свого зустрічного зобов'язання, або відмовитися від нього, протягом строку, встановленого для виконання зустрічного зобов'язання. Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач вдався до передбачених п.3 ст.538 ЦК України дій, з огляду на що у суду відсутні підстави вважати що відповідач призупинив виконання, або відмовився від договору. До того ж, як вбачається з відзиву, відповідач передбаченим п.3 ст.538 ЦК України правом не скористався, а навпаки –стверджує про виконання ним зустрічного зобов'язання та готовність передати товар у розпорядження позивача у встановлені договором строки.

У відповідності до ч.3 п.2 ст.664 ЦК України, товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передавання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Зважаючи на наведене правило, та згідно п.5.2. договору №14, відповідач повинен був у термін до 01.03.2009р. повідомити позивача про готовність предмета продажу до передавання, однак не виконав цього. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, як готовності предмета продажу до передавання у власність покупця так і належним чином повідомлення покупця про готовність до передавання предмета продажу. Таким чином, є всі підстави для висновку про невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару у встановлені договором строки.

Згідно п.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати. Зазначеним правом скористався позивач, який 01.06.2011р. надіслав відповідачу претензію №29/602011 з вимогою про повернення суми авансового платежу, яка була останнім відхилена. Суд звертає увагу і на те, що матеріали справи не містять будь-яких звернень відповідача, в той час, як звернення позивача є першим у спірному діалозі між контрагентами і вказує на намір відмовитись від договору, через порушення строків його виконання. Вся переписка відповідача здійснювалась після відмови позивача від правочину, після сплину строків виконання зустрічного зобов'язання та стосується порушення порядку сплати авансового платежу і готовності предмета продажу. Таким чином, виник спір з приводу повернення суми сплаченого авансу.  

  Отже, зважаючи на те, що у обумовлені договором строки, відповідач не передав позивачеві обумовлений договором №14 предмет продажу, не повідомив про готовність до передавання предмета продажу і не призупинив виконання свого зустрічного зобов'язання, слід визнати правомірним рішення позивача про відмову від правочину, з огляду на що, його вимога про повернення суми 20 000 доларів США сплаченого авансу, відповідно до п.2 ст.693 ЦК України, підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення суми 5657,12 доларів США на підставі ст.536 ЦК України, нарахованих за період 01.10.2008р. –31.08.2011р., суд констатує наступне.

Статтею 536 ЦК України встановлено зобов'язання боржника сплачувати проценти за користування чужими коштами. Дана норма права регулює/обмежує дію основні принципи номіналізму при виконанні грошового зобов'язання боржника. Тому, дана норма права може бути застосована виключно у ситуації наявного (існуючого) грошового зобов'язання боржника і діяти протягом всього періоду прострочення.

Разом з тим, у спірній ситуації, позивачем було вчинено обумовлену договором попередню оплату товару –аванс (часткова сплата). Таким чином, позивач допустив комерційне кредитування продавця без обмовлення відсотків за таке кредитування, в обмін на зустрічне зобов'язання продавця –передати товар (предмет продажу) у власність, що має натуральний, а не грошовий характер. Таким чином, у період дії договору №14, боржник заволодів коштами правомірно (добросовісно) і не зобов'язаний був повертати отримані кошти, а повинен виконати свої зустрічні обов'язки у натуральній формі.

І, лише у випадку правомірної та підставної відмови покупця від правочину та вимоги повернути сплачений аванс, у продавця виник обов'язок повернути отримані в якості авансу кошти. Затримка виконання цього обов'язку є простроченням грошового зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи і визнається сторонами, відмова позивача від правочину та вимога повернути сплачений аванс була надіслана 01.06.2011р. Таким чином, відповідно до п.2 ст.530 ЦК України, відповідач повинен був повернути кошти в термін до 08.06.2011р. Порушення цього терміну –є прострочення грошового зобов'язання, а користування авансом – недобросовісним володінням.

За таких обставин, правомірним, на підставі ст.536 ЦК України, будуть вимоги позивача щодо стягнення відсотків за користування чужими коштами за період із 08.06.2011р. по 31.08.11р.у розмірі 356 доларів США, з розрахунку 7,75% річних.

Решта вимог позивача, в частині стягнення відсотків є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами (ст.33 ГПК України), в той час, як матеріали справи вказують на протилежне.

Суд допускає достовірність твердження відповідача про ідентифікаційні ознаки предмета продажу у спірній ситуації, однак зауважує, що предметом продажу за договором №14 сторони окреслили не дерев'яний будинок, а пиломатеріал (ліскруглий), навіть, якщо з цього пиломатеріалу і можливо скласти такий будинок. Однак, суть предмета продажу, та строки його передавання у власність покупцеві є різними чинниками, правові наслідки з оцінки яких - різні

Вирішуючи спір по суті суд вважає за необхідне, у складі судових витрат відшкодувати позивачеві також його реально понесені витрати на оплату послуг правової допомоги у розмірі 20 000 грн., що підтверджуються договором від 05.09.2011р. та банківською випискою з рахунку надавача послуг.

                      Тому, керуючись ст.ст.33,34,49, 82-85, 87 ГПК України,  

                                СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Агро-Промисловий комплекс „Україна” (Між гірський район, с.м.т.Міжгір'я, вул..Головацького, 12 код 33328856) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Арт-Систем” (Молдова, м.Бельци, вул..Садовяну, 11 код 1003602015567) суму 20356 доларів США, суму 256,57 доларів США витрат на судовий збір та суму 20 000 грн. витрат на оплату послуг правової допомоги.

Наказ видати

2.  В решті вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                   О.С.Йосипчук