Постанова

від 19.12.2011 по справі 16/450

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2011                                                                                           № 16/450

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рудченка  С.Г.

суддів:             

     при секретарі судового засідання Помаз І.А.,

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 19.12.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазіндустрія» на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011,

у справі          № 16/450 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом    Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазіндустрія»

про                стягнення 40 658, 35 грн.,

в с т а н о в и в:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазіндустрія» про стягнення 40 658, 35 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2011 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазіндустрія» на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 40 658, 35 грн. заборгованості, 406, 58 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою б/н від 21.10.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник апеляційної скарги посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Так, зокрема, відповідач вказує на те, що частина робіт була виконана позивачем на виконання договору № 1, за яким вимоги по оплаті не зазначались в позовній заяві, а відтак не має підстав для стягнення заборгованості за цим договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 16.11.2011 за участю уповноважених представників сторін.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні, призначеному на 16.11.2011, було оголошено перерву.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх законними та обґрунтованими.

Представник позивача через відділ документального забезпечення суду надав відзив б/н від 11.11.2011, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазіндустрія» (відповідач/замовник) був укладений договір на виконання екскаваторних послуг № 4 від 22.10.2008, відповідно до якого виконавець надає екскаваторні послуги замовнику на об’єкті – Житомирська обл., Новоград-Волинський район с. Борисівка. ПММ за рахунок виконавця (а.с. 10).

Умовами п. 2 договору сторони погодили, що замовник розраховується з виконавцем 1 раз в 10 календарних днів за даним тарифом: 1 м/п –8, 00 грн., 1 год. – 80, 00 грн.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті без заперечень земельні роботи на суму 137 781, 71 грн., що підтверджується Актом здачі - приймання робіт № ОУ-0000001 від 10.01.2009 на суму 2 560, 00 грн.; Актом № ОУ-0000002 від 10.01.2009 на суму 3 549, 00 грн.; Актом № 4 від 04.02.2009 на суму 7 280, 00 грн.; Актом № ОУ-0000008 від 28.02.2009 на суму 34 191, 00 грн.; Актом № ОУ-0000009 від 16.03.2009 на суму 8 705, 47 грн.; Актом № ОУ-0000010 від 16.03.2009 на суму 7 947, 74 грн.; Актом № ОУ-0000013 від 31.03.2009 на суму 10 550, 44 грн.; Актом № ОУ-0000014 від 31.03.2009 на суму 2 240, 58 грн.; Актом № ОУ-0000015 від 17.04.2009 на суму 11 677, 98 грн.; Актом № ОУ-0000018 від 15.05.2009 на суму 15 517, 88 грн.; Актом № ОУ-0000019 від 30.05.2009 на суму 13 076, 24 грн.; Актом № ОУ-0000020 від 31,05.2009 на суму 6 800, 56 грн.; Актом № ОУ-0000037 від 30.12.2009 на суму 13 684, 82 грн., підписаними та скріпленими печатками обох сторін (а.с. 4-23).

Протягом 2009-2011 років відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши за виконані роботи 97 123, 36 грн., а саме: 12.02.2009 – 10 829, 00 грн., 03.04.2009 – 5 000, 00 грн., 27.04.2009 – 10 000, 00 грн., 29.05.2009 – 5 000, 00 грн., 03.07.2009 – 3 000, 00 грн., 15.12.2009 – 13 506, 05 грн., 25.12.2009 – 24 000, 00 грн., 03.03.2010 – 5 788, 31 грн., 06.01.2011 – 10 000, 00 грн., 28.02.2011 – 10 000, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 24-33).

З метою досудового врегулювання спору 29.03.2011 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою перерахувати 40 658, 35 грн. заборгованості за договором № 4 від 22.10.2008, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 35).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання екскаваторних послуг № 4 від 22.10.2008, у зв’язку з чим на підставі ст. 612 Цивільного кодексу України просить стягнути заборгованість у сумі 40 658, 35 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Як було встановлено вище, факт виконання та приймання виконаних робіт підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

Доказів оплати заборгованості у сумі 40 658, 35 грн. відповідачем ні в суді першої інстанції, ні протягом апеляційного провадження не надано.

За таких обставин, дослідивши викладене вище в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, враховуючи відсутність доказів сплати грошових коштів за виконані роботи, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення 40 658, 35 грн. заборгованості.

Посилання відповідача на те, що частина робіт була виконана позивачем на виконання договору № 1, за яким вимоги по оплаті не зазначались в позовній заяві, колегією суддів відхиляється, оскільки в позовній заяві зазначалися акти здачі-приймання робіт, на підставі яких позивач просив стягнути заборгованість, а відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України на замовника покладається обов’язок сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується, за своїм змістом відповідає цим вимогам. За таких обставин, оскаржуване судове рішення можна визнати законним й обґрунтованим.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазіндустрія» на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 у справі № 16/450 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазіндустрія» на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 у справі № 16/450 залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 16/450 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді