Постанова

від 26.04.2007 по справі 3-4134/2007

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 3-4134/07/01

Справа № 3-4134/07/01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 квітня 2007 року суддя

Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л., при секретарі Клочан В.В.,

за участю прокурора Шахматової Д.Є., розглянувши адміністративний матеріал у

відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження, яка народилася в с.

Надеждено, Сахновщинського району, Харківської області, працює

головним спеціалістом з діловодства управління Пенсійного Фонду України в

Сахновщинському районі Харківської області, мешкає АДРЕСА_1,

за ст. 1 ч.І п.

"а" Закону України "Про боротьбу з корупцією", -

встановив:

ОСОБА_1,

працюючи на посаді головного спеціаліста з діловодства управління Пенсійного

Фонду України в Сахновщинському районі Харківської області, здійснила

корупційне діяння, а саме: незаконно отримала компенсацію за відрядження в

суммі 25 гр.

Так, начальником

УПФУ в Сахновщинському районі Харківської області ОСОБА_2 був виданий наказ № 19 від 23.02.2007 року про виїзд 26.02.2007 року у

відрядження до м. Харкова головного спеціаліста з діловодства ОСОБА_1, яку було

своєчасно ознайомлено з вказани наказом.

Проте 26.02.2007 року ОСОБА_1 до

м. Харкова не виїжджала, а знаходилася в УПФУ в Сахновщинському районі

Харківської області. Нею був складений фіктивний звіт про використання коштів,

наданих на відрядження №

77 від 27.02.2007 року про

знаходження у відрядженні в м. Харкові. На підставі зазначеного фіктивного

авансового звіту 28.02.2007

року ОСОБА_1 у касі УПФУ в Сахновщинському районі Харківської області була

одержана матеріальна компенсація на відрядження у сумі 25 гр., про що

свідчить платіжна відомість на відшкодування витрат на відрядження № 6 від 28.02.2007 року.

ОСОБА_1 винною

себе у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що факти, викладені в

постанові про порушення кримінальної справи від 30.03.2007 року, що була порушена по факту отримання нею 25 гр. вона визнає,

але не визнає, що вона скоїла корупційне діяння.

Незважаючи на

невизнання своєї вини ОСОБА_1, її вина підтверджується матеріалами справи, а

саме:

· Посадовою

інструкцією головного спеціаліста з діловодства, затвердженою 21.10.2005 р. (а.с.12-13).

· наказом № 19 від 23.02.2007 року, відповідно

до якого ОСОБА_1 -головного

спеціаліста з діловодства УПФУ в Сахновщинському районі Харківської області

відряджено до м. Харкова на 1-н день 26.02.2007

року по виробничій необхідності (а.с.15).

· видатковим

касовим ордером № 11 від 28.02.2007 року (а.с.18)

·  платіжною

відомостю № 6 від 28.02.2007 року, згідно

якої ОСОБА_1 отримала 25,00

гр. (а.с.19).

·  звітом

про використання коштів, наданих ОСОБА_1 на відрядження, № 77 від 27.02.2007 року, згідно

якого призначення виданого авансу в розмірі 25, 00 гр.-є добові відрядження (а.с. 20).

·  посвідченням

про відрядження № 54 від 23.02.207 року, виданого

на ім"я ОСОБА_1 (а.с.21)

2

-    поясненнями ОСОБА_3, головного спеціаліста - юрисконсульта

управління ПФУ в Сахновщинському районі Харківської області, яка пояснила,

що

26.02.2007 року

вона бачила ОСОБА_1 на робочому місці, а у відрядження до м.

Харкова вона не їздила (а.с.26-27).

-  поясненнями ОСОБА_4, заступника начальника управління ПФУ

в

Сахновщинському районі Харківської області, яка пояснила, що 26.02.2007 року вона

також мала їхати у відрядження до м. Харкова. 26.02.2007 року вона

поїхала до м.

Харкова, проте ОСОБА_1 разом з нею у відрядження не їздила (а.с.28-29).

- постановою

прокурора прокуратури Харківської області ОСОБА_5

про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.03.2007 року, відповідно

до якої встановлений факт отримання ОСОБА_1 в касі УПФУ в Сахновщинському

районі Харківської області матеріальної компенсації на відрядження у сумі 25 гр., проте в

порушенні кримінальної справи за ознаками складів злочинів, передбачених ст.ст.

191, 366 КК

України було відмовлено через малозначність на підставі ст. 11 КК України (а.с.

42-43).

При цьому суд

критично ставиться до пояснень ОСОБА_1, відповідно до який вона не визнала себе

винною, і розцінює їх як бажання уникнути відповідальності за вчинене

правопорушення, оскільки вони не підтверджені і повністю спростовуються

зібраними по справі матеріалами. Крім того, визнання нею фактів, що містяться в

постанові про відмову в порушенні кримінальної справи є фактичним визнанням

вини вчинення нею корупційного діяння.

Таким чином,

оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину

ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення та кваліфікує її дії за ст. 1 ч.І п. «а» Закона України «Про

боротьбу з корупцією» як незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання

функцій держави, у зв'язку з виконаням таких функцій, матеріальних благ.

На підставі

викладеного, керуючись ст. 284

КпАП Украины, ст.

ст. 1 ч. 1 п.

"а", ст. 7 Закона України "Про боротьбу з корупцією", -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати

винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1 ч.І п. "а" Закона України

"Про боротьбу з корупцією" та призначити їй покарання у вигляді 425 (чотирьохсот

двадцяти п'яти) гривень штрафа

на користь держави.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Постанова

виготовлена у нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя -