Рішення

від 19.06.2008 по справі 7/58-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ         

від "19" червня 2008 р.                                                      

по справі  № 7/58-38

за

позовом комунального

підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго»м.Нововолинськ

до

відповідача:

підприємця ОСОБА_1, м.Нововолинськ

про

стягнення 5408,64

грн.

суддя Шум М. С.

Представники:

від

позивача: Бондар

Л.М., спеціаліст - юрисконсульт (дов. № 190 від 03.03.2008р.)

від відповідача: н/з

Суть

спору: позивач в

позовній заяві просить стягнути з відповідача 5205,64 грн., з них 4424,50 грн.

заборгованості за надані на підставі договору № 267 від 01.01.2005р. за період

жовтень 2007р. -квітень 2008р. послуги по теплопостачанню, 231,81 грн. пені за

прострочку платежу за період з 25.11.2007р. по 07.05.2008р., 37,59 грн.

процентів річних за період з 25.10.2007р. по 25.04.2008р., 511,74 грн. збитків,

завданих інфляцією, за період жовтень 2007р. -квітень 2008р.

В

судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідач

в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не

оспорив

Відповідно

до ст.75 ГПК України у випадку неподачі відзиву справу може бути розглянуто за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

01.01.2005р.

між сторонами по справі комунальним підприємством

«Нововолинськтеплокомуненерго»і підприємцем ОСОБА_1було укладено договір № 267

на відпуск теплової енергії.

Укладена

угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася,

сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні

підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно

до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки

суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з

угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Пунктом  п.4 

даного договору передбачено, що договір укладено на опалення приміщень

та підігрів води приміщення оптової бази за адресою: Мікрорайон Шахтарський, 29

у м.Нововолинську площею 85,10 м. кв.

Відповідно

до п.5 договору № 267 від 01.01.2005р. відповідач зобов'язувався проводити

платежі не пізніше 25 числа за поточний місяць щомісячно на протязі року.

На

виконання умов договору № 267 від 01.01.2005р. позивач за період жовтень 2007р.

- квітень 2008р. відпустив відповідачу теплової енергії на суму 4424,50 грн.

Відповідач

оплату за надані послуги по теплопостачанню за вказаний період не провів.

          Залишок заборгованості на момент

розгляду справи складає 4424,50 грн. Доказів оплати або доказів на спростування

цієї заборгованості відповідач суду не подав.

Відповідно

до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог,

що  у певних умовах звичайно  ставляться.

Відповідно

до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства.

Зобов'язання

припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Враховуючи наведене, позовна вимога

про стягнення з відповідача 4424,50 грн. заборгованості за надані послуги по

теплопостачанню обгрунтована і підлягає до задоволення.

          Разом з цим, з відповідача за

прострочку платежу відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України,

п.11 договору № 267 від 01.01.2005р. слід стягнути 231,81 грн. пені за період з

з 25.11.2007р. по 07.05.2008р., відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України

- 37,59 грн. процентів річних за період з 25.10.2007р. по 25.04.2008р., 511,74

грн. збитків, завданих інфляцією, за період жовтень 2007р. -квітень 2008р.

Оскільки

спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням

позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата

державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового

процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49

Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Разом

з тим, при поданні позову до суду, позивачем сплачено державне мито в розмірі

85 грн., проте відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про

державне мито" від 21.01.93р. № 7-93 держмито, що справляється з позовних

заяв майнового характеру, які подаються до господарського суду, сплачується в

розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян (102 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян, а тому господарський суд вважає за необхідне достягнути

державне мито в розмірі 17 грн. за рахунок відповідача.

Керуючись

ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 546, 549, 599, 625 Цивільного

кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу

України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на

користь комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго»(м.

Нововолинськ, вул. Св. Володимира, 3, код ЄДРПОУ 00185382) 4424 грн. 50 коп.

заборгованості, 231 грн. 81 коп. пені, 37 грн. 59 коп. процентів річних, 511

грн. 74 коп. збитків, завданих інфляцією, 85 грн. витрат, пов'язаних з оплатою

державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

3.

Стягнути з

підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України

17 грн. державного мита.

Суддя                                                                          М.

С. Шум