Рішення

від 01.07.2008 по справі 26/147-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.06.08р.

Справа

№ 26/147-08

За

позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «БНБ»,

м. Дніпропетровськ

До

приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Про

розірвання попереднього

договору та визнання права власності

Суддя Н.М.Камша

Представники:

від

позивача: Приходько

О.І. -предст., дов. від 12.06.2008 р.

від

відповідача:

ОСОБА_2-предст.. дов. 24.06.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:

   Позивач -товариство з  обмеженою відповідальністю »БНБ»м.

Дніпропетровськ звернувся з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, м.

Дніпропетровськ  ( далі -відповідач), у

якому просить суд розірвати попередній договір оренди прибудови та кіоску від

19.01.2008 р. та визнати право власності 

на об»єкти нерухомого майна - прибудову 

(літ. А` -1) загальною площею 20,7 кв. м., кіоск (літ. Г-1) загальною

площею 22,4 кв. м., що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий

район, бульвар Слави, 28 без додаткових актів введення в експлуатацію.

   Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що між

сторонами було укладено попередній договір оренди, який відповідачем не

виконується.  Відповідач відмовляється

від укладення договору оренди і в якості відмови посилається на те, що

заперечує право власності позивача на прибудову та кіоск, оскільки позивач не

надав відповідачеві правовстановлюючих документів. Позивач вважає себе

власником спірних приміщень, які самочинно збудував  у 2007 році для здійснення господарської

діяльності, на  земельній ділянці, яку

орендує з 17.02.2004 р.

   Відповідач у судовому засіданні 27.06.2008

р. позовні вимоги позивача визнав, вважає позовні вимоги обґрунтованими.

   Клопотання про здійснення технічної фіксації

судового процесу  представниками сторін

не заявлялось.

   У судовому засіданні  27.06.2008 р. за згодою представників сторін

оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

   Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

   19.01.2008 р. між позивачем та

відповідачем  укладено попередній договір

оренди прибудови та кіоску, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ,

бульвар Слави, 28. Відповідно до попереднього договору сторони зобов»язались

укласти основний договір оренди прибудови та кіоску, що розташовані за вище

означеною адресою у строк до 30.08.2008 р.

   25.02.2008 р. позивач звернувся до

відповідача з проханням направити повноважного представника для укладення та

підписання договору оренди, що підтверджується листом від 25.02.2008 р. та  не оспорюється відповідачем. Аналогічні листи

були направлені на адресу відповідача також 10.03.2008 р. та 25.03.2008 р., що

не спростовано останнім.

   16.04.2008 р. відповідач надіслав позивачу

лист, у якому повідомив про свою відмову від укладення договору оренди

посилаючись на п.2 попереднього договору, відповідно до якого позивач гарантує,

що на момент укладення попереднього договору прибудова та кіоск, що є об»єктами

оренди, належать йому на праві власності. 

При цьому відповідач посилався на положення ст.761 Цивільного кодексу

України (далі -ЦК України), згідно  яких

право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові

права та заперечував проти того, що позивач є власником прибудови та кіоску

через неподання ним правовстановлюючих документів.

   Рішенням Дніпропетровської міської ради від

08.10.2003 р. № 160/12 затверджено проект відведення земельної ділянки

загальною площею 0,1791 га (кадастровий номер1210100000:03:050:0004), складений

ДП «Дніпропетровський міський центр державного земельного кадастру»і передано

її ТОВ «БНБ»в оренду строком на 15 років для фактичного розміщення магазину по

бульвару Слави, 28 .

   17.02.2004 р. на виконання п.4.2 рішення

Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 р. № 160/12 між ТОВ «БНБ»та

Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки

загальною площею  0,1791 га., що

знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, 

Жовтневий район, бульвар Слави,28 для фактичного розміщення магазину,

яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за

кадастровим номером 1210100000:03:050:0004. 

Договір оренди земельної ділянки від 17.02.2004 р. зареєстрований

Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів за № 4884 23.02.2004

р. в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

   Право власності позивача на магазин

«Сузір»я»(за технічним паспортом -магазин № 418, приміщення № 36), що

розташований на орендованій земельній ділянці, 

підтверджується договором купівлі-продажу комунального майна № 88/к від

22.02.1996 р., актом передачі комунального майна від 19.04.1996 р., свідоцтвом

про право власності від 19.04.1996 р. № 667, технічним паспортом на магазин, виготовленим

16.04.2008 р. комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро

технічної інвентаризації».

   У 2007 р. для забезпечення господарської

діяльності позивачем на цій земельній ділянці збудовані прибудова (літ. А`-1),

загальною площею 20,7 кв. м., кіоск (літ. Г -1), загальною площею 22,4 кв. м.

Згідно довідки позивача від 06.06.2008 р. балансова вартість зазначених

об»єктів нерухомості складає 20 550 грн.

   Прибудова та кіоск, що розташовані за

адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави,28 є об»єктами самочинного

будівництва, оскільки були збудовані без належного дозволу та затвердження

проекту.

   16.04.2008 р. позивач отримав у КП ДМБТІ

технічний паспорт на магазин «Сузір»я»(за технічним паспортом -магазин № 418,

приміщення № 36) , з прибудовою та кіоском, що розташовані за адресою: м.

Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави,28 та визначені як самовільно

збудовані.    Згідно обстеження та оцінки

технічного стану будівельних конструкцій прибудови (літ. А `- 1),

фундаменту  (літ I), ганку (літ. а) по

бульвару Слави, 28 в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 06.06.2008 р. №

080293-1 (здійснена інститутом «Дніпроагропроект», ліц. АБ № 204592, дійсна до

09.08.2010 р.) прибудова є об»єктом капітального будівництва,  фундаменти -стрічкові  з монолітного залізобетону, цоколь із

монолітного бетону, конструкції знаходяться в нормальному та задовільному

стані. Відповідно до нормативної класифікації конструкції відповідають вимогам

категорії К -1 та К -2; можлива експлуатація 

прибудови (А `- 1) за функціональним призначенням.

   Згідно обстеження та оцінки технічного стану

будівельних конструкцій будівлі кіоску (літ. Г- 1) по бульвару Слави, 28 в

Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 06.06.2008 р. № 080294-1 (здійснена

інститутом «Дніпроагропроект», ліц. АБ № 204592, дійсна до 09.08.2010 р.)

будівля кіоску  є об»єктом капітального

будівництва,  фундаменти -з монолітного

залізобетону, стрічкові, цоколь 

бетонний, конструкції знаходяться в нормальному та задовільному стані.

Відповідно до нормативної класифікації конструкції відповідають вимогам

категорії К -1 та К -2; можлива експлуатація 

будівлі кіоску (літ.  Г- 1) за

функціональним призначенням.

  Існування об»єктів самочинного будівництва не

порушує права та законні інтереси інших осіб, оскільки вони побудовані на

земельній ділянці, що надавалась позивачу в користування за відповідним

цільовим призначенням.

  Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України, право

власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних,

будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови

використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

  В силу ч. 3 ст. 376 ЦК України, яку слід

застосовувати як спеціальну норму, що регулює правовідносини щодо самочинного

будівництва, виникнення права власності на самочинно збудоване майно, право

власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на

земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети,  за  умови надання земельної ділянки у

встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

  За ч. 5 ст. 376 ЦК України, на  вимогу 

власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за 

ним  право  власності 

на  нерухоме  майно, 

яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

  Згідно ст. 316, ч.1 ст. 319 ЦК України правом

власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за

своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власник, володіє, користується,

розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

 Статтею 182 Цивільного кодексу України,

передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі,

обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній

реєстрації.

  Державна реєстрація цих прав здійснюється в

порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації

прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції

України від 7.02.2002 р. № 7/5 із змінами і доповненнями.

  Відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення,

державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до

Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням

або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюються БТІ за

місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих

документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

   Стаття 15 ЦК України передбачає, що

кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у

разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на

захист свого  інтересу,  який 

не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

  Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна

особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або

майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може

бути визнання права.

  Тому суд вважає позовні вимоги позивача про

визнання права власності на спірне майно без введення в експлуатацію

правомірними та такими, що підлягають задоволенню.  

   Згідно зі ст.651  ЦК України зміна та розірвання договору

допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або

договором.  Договір може бути розірвано

за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору

другою стороною та і інших випадках, передбачених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди

друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при

укладенні договору.

   Господарський суд вважає порушення

відповідача стосовно ухилення від укладення договору оренди істотними, тому

попередній договір між сторонами від 19.01.2008 р. підлягає розірванню.

  Витрати у справі згідно зі ст.49 ГПК України суд

вважає за необхідне віднести на позивача.

   Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 319, 328, 376,

377, 635,651 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,  -                                                                                    

ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги позивача задовольнити.

  Розірвати попередній договір оренди від

19.01.2008 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «БНБ», м.

Дніпропетровськ та приватним підприємцем НОМЕР_48,  м. Дніпропетровськ.

   Визнати за товариством з обмеженою

відповідальністю «БНБ»(код ЄДРПОУ 24239585, що знаходиться за адресою: 49076,

м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави,28) право власності на

об»єкти нерухомого майна -прибудова  (літ.

А` -1) загальною площею 20,7 кв. м., кіоск (літ. Г-1) загальною площею 22,4 кв.

м., що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар

Слави, 28 без додаткових актів введення в експлуатацію.

Суддя                                                                       

                               Н.М.КАМША

Дата

підписання рішення -30.06.2008 р.