Рішення

від 25.10.2006 по справі 20-7/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2006 р. справа № 20-7/200

За позовом:          Державного підприємства “Випробувальний центр “Омега”

          (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю “СиСтар”

          (99045, м. Севастополь, вул. Шостака,5)

про          стягнення 3060,00 грн., з яких: 1000,00грн. - вартість неякісного програмного забезпечення, 200,00грн. - штрафні санкції, 1860,00 грн. –збитки.

Суддя  Ілюхіна Г.П.

Представники:

від позивача          Степаненко О.Б., юрисконсульт, довіреність б/н від 25.09.2006;

від відповідача          Сергєєв В.О., представник, довіреність б/н від 09.10.2006;

          Марков О.С., представник, довіреність б/н від 16.10.2006.

Суть спору:

27.07.2005 державне підприємство “Випробувальний центр “Омега” звернулось до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “СиСтар” про стягнення з відповідача вартості неякісного програмного забезпечення “Бухгалтерія 8+ складський облік” у розмірі 1000,00 грн., штрафних санкції у сумі 200,00 грн., збитків у розмірі 1860,00 грн., всього 3060,00 грн., в зв'язку з її не якістю з посиланням на договір № 271/28 від 28.03.2003 на виконання послуг по гарантійному обслуговуванню програмного забезпечення та на ст. 678 Цивільного кодексу України, ст. 193, 224, 225, 231, 269 Господарського кодексу України (т. 1 арк. с. 3-5).

Ухвалою суду від 28.07.2005 порушено провадження по справі (т. 1 арк. с. 1-2).

Відповідач в відзиві на позов, заяві (вх. №№18461, 29563) позовні вимоги не визнав, по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що вимоги не відповідають фактичним обставинам справи, вважає, що програмне забезпечення не містить помилок, має місце небажання позивача належним чином виконувати умови договору та оплачувати його, просить суд застосувати позовну давність, яка по вимогам минула (т. 1 арк. с. 44, т. 2 арк. с. 75).

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 19.09.2005 по справі призначено інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а), провадження по справі зупинено (т. 1  арк. с. 116-117).

03.10.2005 від в.о. директора Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз до господарського суду м. Севастополя надійшло повідомлення (вх. № 23900) про направлення справи до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса в зв'язку з тим, що в ухвалі суду від 19.09.2005 не вказані обставини, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування (т. 1 арк. с. 119).

31.10.2005 Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса повідомленням (вх. № 25960) повернув справу до Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, в зв'язку з великим експертним навантаженням (т. 1 арк. с. 120).

01.11.2005 Севастопольське відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса повернуло справу № 20-7/200 до господарського суду міста Севастополя без проведення експертизи (вх. № 26085) (т. 1 арк. с. 122).

Ухвалою суду від 02.11.2005 провадження по справі поновлено (т. 1 арк. с. 123-124).

08.11.2005 ухвалою суду по справі призначена повторна судова інженерно-технічно експертиза, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз  ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса  (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, 18) (т. 1 арк. с. 126-128).

17.11.2005 (вх. № 27426) справа повернена до суду без виконання, так як питання які поставлені на вирішення експертизи відносяться до експертної спеціальності 10.9 “Комп'ютерно-технічні дослідження”, організувати проведення експертизи неможливо, в зв'язку з відсутністю таких спеціалістів (т. 1 арк. с. 130).

Ухвалою від 18.11.2005 провадження по справі поновлено, по справі повторно призначено судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а), провадження по справі зупинено (т. 1 арк. с. 134-136).

18.09.2006 справу повернено до господарського суду м. Севастополя (вх. № 25601) з висновком експертів № 3191 від 02.08.2006 (т. 2 арк. с. 1-59).

Ухвалою суду від 18.09.2006 провадження по справі поновлено (т. 2 арк. с. 61-62).

Розгляд справи відкладався, провадження по справі зупинялось та поновлювалось в порядку статей 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

28.03.2003 –між державним підприємством “Випробувальний центр “Омега”, в особі директора Беликова Миколи Івановича та товариством з обмеженою відповідальністю “СиСтар”, в особі Маркова Олега Станиславовича укладено Договір №271/28 по гарантійному обслуговуванню програмного забезпечення у відповідності зі Специфікацією, згідно якого Виконавець –Відповідач зобов'язався обслуговувати придбане у нього позивачем (Замовником) програмне забезпечення бухгалтерську програму “Бухгалтерія 8+ складський облік” зі строком дії з 16.08.2004 по 16.08.2005 (т. 1 арк. с. 9; 40);

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. Договору передбачено Замовник зобов'язаний додержуватись правил експлуатації програмних та технічних засобів відповідно з технічними описами та керівництвами користувачів; не допускати некваліфікованих або умисних дій співробітників чи третіх осіб, що перешкоджають експлуатації технічних та програмних засобів; визначення та виявлення причин виниклих з вини Виконавця сплачується Замовником відповідно виставленим рахункам; оплата рахунків Виконавця здійснюється  відповідно до п.4 Договору.

Виконавець зобов'язується дотримуватись умов гарантійного обслуговування.

Замовник має право вимагати від Виконавця виконання обов'язків відповідно до п.2.2. Договору; вимагати виправлення помилок в програмах, що обслуговуються, за рахунок Виконавця.

Виконавець має право вимагати від Замовника виконання зобов'язань відповідно п.2.1. Договору та відшкодування витрат на обслуговування, які виникли в результаті невиконання Заковником обов'язків відповідно до п.2.21 Договору.

08.07.2004 –Виконавець платіжним дорученням №1427 від 08.07.2004 перерахував Замовнику 1440,00 грн., згідно рахунку №27/130 від 29.06.2004, в тому числі вартість програмного забезпечення в сумі 1000,00грн. з врахуванням ПДВ (т. 1 арк. с. 10; 41);

16.09.2004, 22.09.2004, 31.03.2005, 27.05.2005, 17.06.2005 –позивач звертався до відповідача з листами, в яких перераховував недоліки  програмного забезпечення із 14 пунктів про неправильне конвертування баз даних з 01.01.2000, вимагав направлення спеціаліста для усунення недоліків і помилок до їх повного усунення та згодом вимагав повернення сплачених сум (т. 1 арк. с. 11,13,14,16,18);

20.09.2004, 18.04.2004,  06.06.2005, 17.06.2005 –відповідач листами не погоджувався з висновками та претензіями позивача і причину недоліків вбачав в позбавленні його спеціалістів в доступі до даних позивача, відмові в видачі інформації і таке інше (т. 1 арк. с. 12, 15, 17, 19);

04.02.2005 наказом №21 позивачем  прийнято рішення про заміну програмного забезпечення, на що по даним позивача витрачено 1860,00 грн., що підтверджується трудовими угодами від 04.03.2005; 05.03.2005; 17.03.2005; 01.04.2005; 10.05.2005 (т. 1 арк. с. 34; 35; 36; 37; 38; 39);

Згідно видаткових касових ордерів сума витрат 1581,00 грн. за вирахуванням податку на доходи з фізичних осіб(т. 1 арк. с. 105-109);

01.03.2005 позивач уклав договір 27/018 на поставку комплексу програмних засобів АС „Парус –госпрозрахунок” (т.2 а.с.72-74).

Згідно висновку експертів Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз №3191 від 02.08.2006:

-          Помилок в роботі програмного продукту “Система автоматизації бухгалтерського обліку “Бухгалтерія 8+  з модулем “Складський облік” (комплектація АТПЮВ$, версія 1.3.267) при роботі з розділом “Склад” при створенні внутрішнього документа не виявлено, але в керівництві користувача, яке надане державному підприємству “Випробувальний центр “Омега” відсутня інформація відносно користування модулем “Складський облік”. Крім того, у зв'язку з тим, що спочатку оформлюється прибутковий ордер, акт про приймання матеріалів, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, а потім, на підставі первинних прибутково-видаткових документів виконують записи у картці складського обліку матеріалів, можна зробити висновок, що послідовність необхідних операцій при створенні документа в розділі “Склад” не відповідає послідовності операцій в бухгалтерському обліку;

-          В роботі програмного продукту “Система автоматизації бухгалтерського обліку “Бухгалтерія 8+  з модулем “Складський облік” (комплектація АТПЮВ$, версія 1.3.267) при роботі з рахунками виставленими у валюті в частині відображення реального стану оплати рахунку є помилки, а саме: некоректна інформація по оплаті рахунку (найменування валюти не відповідає реальній сумі рахунку);

-          В роботі програмного продукту “Система автоматизації бухгалтерського обліку “Бухгалтерія 8+  з модулем “Складський облік” (комплектація АТПЮВ$, версія 1.3.267) в режимі “Форматування таблиці” при завданні параметрів для колонок таблиці (стор. 208 “Керівництво користувача”) є помилки, а саме: задати параметри (шрифт, вирівнювання, розміри,...) колонки (стовпця) таблиці: натиснення клавіші “F8” або за допомогою пункту “Параметри колонки” контекстного меню (керівництва користувача ДП “Випробувального центра “Омега” і керівництва користувача ТОВ “СиСтар”, стор. 208 (Вихідні дані 4, 6), не представляється можливим, можливо лише завдання подібних параметрів тільки для окремих кліток і заголовків таблиці);

-          В роботі програмного продукту “Система автоматизації бухгалтерського обліку “Бухгалтерія 8+  з модулем “Складський облік” (комплектація АТПЮВ$, версія 1.3.267) при виконанні операції заміна по контексту описаної клітки при виборі області заміни по колонці (стор. 213 “Керівництво користувача”) є помилки, а саме: після проведення даної операції не відбувається правильне (коректне) відображення (при відображенні змінюється нумерація рядків і форматування кліток), проте порушення форматування вмісту кліток (типу клітки) таблиці не відбувається і вказані помилки не призводять до порушення інформації, яка зберігається в базі даних досліджуваного програмного продукту;

-          Виявлені помилки в досліджуваному програмному продукті і відсутність в керівництві користувача, яке надане ДП “Випробувальному центру “Омега”, інформації відносно користування модулем “Складський облік”, не дає можливість в повному обсязі (згідно керівництва користувача даного програмного продукту) користуватися програмним продуктом “Система автоматизації бухгалтерського обліку “Бухгалтерія 8+  з модулем “Складський облік” (комплектація АТПЮВ$, версія 1.3.267);

-          Питання №6 експертами не вирішувалося;

-          Встановити відповідність встановленим нормам і вимогам технічних засобів, на яких функціонував програмний продукт “Система автоматизації бухгалтерського обліку “Бухгалтерія 8+  з модулем “Складський облік” (комплектація АТПЮВ$, версія 1.3.267) не представляється можливим у зв'язку з відсутністю необхідних для проведення дослідження матеріалів;

-          Питання №8 експертами не вирішувалося (т. 2 арк. с. 4-59).

Правовідносини сторін регулюються статтею 203 Цивільного кодексу УРСР, статтями 623, 673, 675, 676, 678, 680, 681 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224, 225, 231, 269 Господарського кодексу України, так як договір укладався в 2003 році, однак виконувався сторонами у 2004 році і правовідносини сторін продовжували існувати після 01.01.2004 у зв'язку з гарантійним обслуговуванням придбаного програмного забезпечення.

Статтею  623 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічні положення містяться в статті 203 Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до статей  673, 675, 676, 678 Цивільного Кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

-          пропорційного зменшення ціни;

-          безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

-          відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

-          відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

-          вимагати заміни товару.

Статтями 680, 681 Цивільного кодексу України передбачено, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до частині першої статті 224 Господарського Кодексу України, Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частині першої пункту 2 статті 225 Господарського Кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до частині 2 ст. 231 Господарського Кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

-          за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частині 7 статті 269 Господарського Кодексу України, у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Товаром неналежної якості слід вважати такий, що не відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору або вимогам, які до нього пред'являються, наданій щодо нього виробником чи продавцем.

Письмовий договір на придбання (купівлю-продаж) програмного забезпечення, в якому б визначались вимоги до якості, властивості, характеристики придбаного товару - програмного забезпечення, між сторонами не укладався.

Позивач не обґрунтував в підставах позову невідповідність роботи Програмного забезпечення Керівництву користувача, яке йому було надано відповідачем. Про невідповідність роботи програмного забезпечення Керівництву користувача дізнався з експертного висновку. В договорі на гарантійне обслуговування програмного забезпечення від 28.03.2003 не вказано, що зазначене Керівництво користувача є невід'ємною частиною договору.

Відповідач не довів, що недоліки програмного забезпечення виникли внаслідок порушення позивачем правил користування.

На підставі оцінки експертних висновків фахівців, достовірно встановлено факт неналежної якості проданого програмного забезпечення, що відповідає вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, при викладених обставинах, виходить з припущення, що покупець при купівлі програмного забезпечення не мав спеціальних знань про властивості та характеристики останнього, а прикладене відповідачем Керівництво користувача не дозволяло і не могло дозволити досягти мети, яку покупець мав при покупці та установці програмного забезпечення, що підтверджено експертними висновками фахівців, так як посилання в Керівництві не можна було реалізувати на практиці при його застосуванні при роботі вищезазначеного програмного забезпечення.

Стягнення збитків діючим законодавством України передбачено при укладенні письмового договору.

Доводи, мотиви, обґрунтування відповідача про застосування строків позовної давності безпідставні та необґрунтовані, так як строк позовної давності не минув, недоліки програми виявлені в період її гарантійного обслуговування в період з 16.08.2004 по 16.08.2005, позов також пред'явлено в цей період: 27.07.2005; вимоги про усунення недоліків пред'являлись з 16.09.2004.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог в частині повернення вартості придбаного програмного продукту в сумі 1000,00грн.

Підстав для стягнення штрафу в сумі 200,00грн. та збитків в сумі 1860,00грн. суд не вбачає, так як між сторонами не укладався письмовий договір купівлі-продажу, де б зазначались умови, якість, властивості, характеристики придбаного товару –програмного забезпечення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вартість експертизи на користь експертної установи віднести на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 203 Цивільного кодексу УРСР, статтями 623, 673, 675, 676, 678, 680, 681 Цивільного кодексу України, статтями 193, 224, 225, 231, 269 Господарського кодексу України, статтями 22, 33, 34, 41, 44, 49, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СиСтар” (99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 5, п/р 26003255203001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935, ідентифікаційний код 20751369) на користь Державного підприємства “Випробувальний центр “Омега” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, п/р 26009301418 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195, ідентифікаційний код 14307802) вартість програмного забезпечення в розмірі 1000,00грн., державне мито в сумі 33,33грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 38,56грн.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СиСтар” (99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 5, п/р 26003255203001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935, ідентифікаційний код 20751369) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а, р/с 35224001000218, Банк УДК в АРК, МФО 824026, ідентифікаційний код 26225794, отримувач КримНДІСЕ) вартість експертизи в сумі 3486,40грн.

Суддя                                                                                                                           Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

30.10.2006.