Постанова

від 17.06.2008 по справі 7/318/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17"

червня 2008 р.

17:10

Справа

№  7/318/08

       м. Миколаїв

За

позовом:

Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

54001, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під. 2 До відповідача: фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1, 55600, Миколаївська область, м.Новий Буг,АДРЕСА_1 Про:

стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 5561,11

грн. та 77,70 грн. пені.

Суддя

Семенчук Н.О.

При

секретарі судового засідання Дзюбі Ю.Ф.

Представники:

Від позивача: Васильченко

О.В., дов. № 03-71/125 від 29.01.2008р.

                       Щукін І.І., дов. № 03-487/726 від

10.06.2008р.

Від відповідача: ОСОБА_1.

СУТЬ

СПОРУ: Миколаївське

обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до

господарського суду з позовними вимогами про стягнення з фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарських санкцій в сумі 5561,11 грн.

за невиконання нормативу робочих місць 

для працевлаштування інвалідів в 2007 році та 77,70 грн. пені за

порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідач

у відзиві проти позовних вимог заперечує, та зазначає, що обов'язок підприємця

щодо створення робочих місць не супроводжується його обов'язком підбирати і

працевлаштовувати інвалідів. Вказує, що протягом 2007 року по питанню

працевлаштування інваліди до нього не звертались та що напроти сам підприємець

звертався до Управління праці та соціального захисту населення  в Новобузькому районі, але серед чисельності

інвалідів, бажаючих працевлаштуватися продавцем не було.

          Заслухавши представників сторін,

дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач

звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача

5561,11 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворені у 2007 році

робочі місця для працевлаштування інвалідів та 77,70 грн. пені за порушення

терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.

Позивач

зазначає, що на підставі ст. 19 Закону України "Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні", відповідач повинен був створити робочі

місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків

від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік,

що складає у даному випадку 1 місце і працевлаштувати на ньому інваліда.

В

обґрунтування позовних вимог позивач надав звіт відповідача про зайнятість та

працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма 10-ПІ) (а.с. 5) у відповідності з

яким на підприємстві інваліди не працювали.

Таким

чином, відповідач не виконав встановлений Законом норматив робочих місць для

забезпечення працевлаштування інвалідів і не створив 1 таке робоче місце.

Позовні

вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею

19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в  Україні»для підприємств, установ,

організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій

інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється

норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох

відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників  облікового складу за рік, а якщо працює від 8

до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною

3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні», передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи,

які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі

місця для працевлаштування 

інвалідів, у тому числі спеціальні робочі  місця, 

створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм

реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені

чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію,

необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду

соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у

порядку, встановленому  Кабінетом

Міністрів України.

Таким

чином, Закон зобов'язує відповідача виділяти та створювати відповідно до 4 %

нормативу робочі місця для інвалідів, інформувати центри зайнятості, та

звітувати до Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідачем

не було доведено належними засобами доказування наявність фактичних обставин

щодо інформування ним відповідних органів про вільні вакантні посади, на яких

може використовуватися праця інвалідів. Із довідки Управління праці та соціального

захисту населення № 363/07 від 03.06.2008 року та довідка Новобузького

районного центру зайнятості № 968 від 05.06.2008 року не вбачається, що

відповідач інформував Центр зайнятості, Управління праці та соціального захисту

населення та Фонд соціального захисту інвалідів про вільні вакантні посади, на

яких може використовуватися праця інвалідів. Також відповідачем не було

доведено належними засобами доказування розроблення та вжиття заходів по

створенню робочих місць для працевлаштування на них інвалідів та відповідне

інформування центрів зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення

та відділення фонду по створенню (пристосуванню) робочих місць для

працевлаштування на них інвалідів, розроблення і затвердження інструкції про

робоче місце інваліда.

За

даними наданого відповідачем "Звіту про зайнятість та працевлаштування

інвалідів за 2007 рік" (форма 10-ПІ) на підприємстві інваліди не працювали

(а. с. 5).

Таким

чином, відповідач не виконав встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення

працевлаштування інвалідів і не створив 1 такого робочого місця.

Середньорічна

заробітна плата на підприємстві у 2007 році складала 5561,11 грн., тому сума

адміністративно-господарських санкцій за не створені робочі місця для інвалідів

становить 5561,00 грн.

Частиною

1 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні”, п. 4 Порядку передбачено, що порушення термінів сплати

адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі

120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на

момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За

несвоєчасну сплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій позивачем

нарахована пеня в розмірі 77,70 грн.

Штрафні

санкції, згідно Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і

організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту

інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1767, сплачуються

підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідач

суму заборгованості у розмірі 5638,81 грн. (5561,11+77,70) у встановлені строки

добровільно не сплатив.

У

відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, - кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем

не було доведено що ним вжито усіх заходів для забезпечення працевлаштування

інвалідів на підприємстві.

За

таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись

ст. ст. 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

         2. Стягнути з фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 (55600, Миколаївська область, м.Новий Буг,АДРЕСА_1, р/р не

надані) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46 під. № 2; Одержувач:

Держбюджет Центрального району 50070000, код ЄДРПОУ 23626096, МФО 826013, р/р

31218230700006 Банк одержувача: ГУДКУ у Миколаївській області, Призначення

платежу: *;101;- ; код платника; платежі до Фонду інвалідів за невиконання

нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році)

адміністративно-господарські санкції в розмірі 5561,11 грн., пені в розмірі

77,70 грн.

Постанова

у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони,

які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку

постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Суддя