Рішення

від 26.06.2008 по справі 46/45-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2008 р.                                                           

Справа № 46/45-07

вх.

№ 1589/4-46

Суддя

господарського суду Черленяк М. І.

при

секретарі судового засідання Хорунжій Є. В.

за участю

представників сторін:

позивача -

Кулінічева Н. О.,

представника

третьої особи - Арнольді-Сємєрова Ю.О.,

відповідача -

ОСОБА_2

розглянувши

матеріали справи за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа на

стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП

"Харківський метрополітен", м. Харків

до СПД ФО

ОСОБА_1, м. Харків 

про дострокове

розірвання договору оренди та звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач -

Харківська міська рада - звернувся до господарського суду з позовом до суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (відповідач по справі) з

позовом про розірвання договору оренди землі від 03.12.2001 року, укладеного

між позивачем та відповідачем, та зобов'язання СПДФО ОСОБА_1 звільнити земельну

ділянку по проспекту Л. Свободи, 60-А площею 0,0728 га та повернути її

Харківській міській раді з приведенням її у придатний для подальшого

використання стан.

Позовні вимоги

обґрунтовані тим, що в зв'язку з будівництвом метрополітену (відрізку лінії від

станції „Наукова” до станції „Проспект Перемоги”), що має важливе значення для

розвитку інфраструктури м. Харкова та забезпечення мешканців міста транспортом

загального користування, рішенням Харківської міської ради від 06.03.2006 року

№ 70/06 „Про скасування рішень Харківської міської ради та виконавчого комітету

Харківської міської ради у зв'язку з суспільною необхідністю” (пунктом 1.2)

було скасовано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від

28.03.2001 року № 524 щодо надання СПДФО ОСОБА_1 в тимчасове платне

користування на умовах оренди земельної ділянки по проспекту Л. Свободи, 60-А,

загальною площею 0,0728 га строком до 31.04.2025 року для експлуатації

стаціонарного кафе з прибудовою (торгівельний павільйон, приміщення кафе,

кухня, підсобні приміщення). Зазначена обставина, на думку позивача, є

підставою для припинення права користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим

позивач просить розірвати договір оренди землі та зобов'язати відповідача

звільнити займану земельну ділянку з приведенням її у придатний для подальшого

використання стан.

Відповідач

проти позову заперечує з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.  Заперечення обґрунтовані тим, що позивачем не

дотримано встановлений чинним законодавством порядок вилучення земельної

ділянки, а оскільки земельна ділянка займається СПДФО ОСОБА_1 за наявності

відповідних правових підстав, розірвання договору оренди землі та позбавлення

відповідача права власності на нежитлові будівлі, що розташовані на ній,

суперечить вимогам Конституції України та іншим нормативно-правовим актам.

Вказані обставини визначені відповідачем як підстава для відмови в задоволенні

позовних вимог Харківської міської ради.

Ухвалою

господарського суду від 05 лютого 2007 року до участі у справі у якості третьої

особи на стороні відповідача було залучено Державне підприємство „Харківській

метрополітен”. Ухвалою господарського суду від 01 березня 2007 року в зв'язку з

допущеною помилкою в ухвалі суду від 05 лютого 2007 року процесуальне становище

ДП „Харківський метрополітен” було змінено з третьої особи на стороні

відповідача на третю особу на стороні позивача.

Третя особа

вимоги Харківської міської ради підтримала та наполягає на задоволенні позовних

вимог. Правова позиція третьої особи полягає у тому, що рішеннями виконавчого

комітету Харківської міської ради від 20.09.1990 року № 236, від 11.08.1999

року № 1008 для будівництва дільниці третьої лінії метрополітену від станції

„Наукова” до станції „Проспект Перемоги” Харківській дирекції метрополітену, що

будується відведена земельна ділянка загальною площею 4,7864 га та укладений

договір оренди № 2252 від 12.04.2000 року про тимчасове користування землею

строком до 01.01.2008 року. Таким чином, оскільки одна й таж сама земельна

ділянка була надана двом орендарям одночасно, та рішення Харківської міської

ради про надання відповідачу в оренду земельної ділянки по проспекту Л.

Свободи, 60-А, загальною площею 0,0728 га було скасоване, позов, як вважає

третя особа, підлягає задоволенню.

Ухвалою

заступника голови господарського суду Харківської області від 19 листопада 2007

року в зв'язку з неможливістю вирішення спору у встановлений ГПК України строк

та необхідністю витребування у сторін доказів, що мають суттєве значення для

розгляду справи, продовжено строк розгляду справи на один місяць до 20 грудня

2007 року. Ухвалою суду від 03 грудня 2007 року було задоволено узгоджене

клопотання сторін по справі про продовження строку розгляду справи, строк

розгляду справи продовжено за згодою сторін за межами, встановленими статтею 69

Господарського процесуального кодексу України.

В судовому

засідання 10 червня 2008 року було оголошено перерву до 26 червня 2008 року для

виготовлення повного тексту судового рішення по справі.

Суд, дослідивши

матеріали справи та подані сторонами докази, вислухавши представників сторін та

встановивши їх правову позицію по суті спору, встановив наступне.

Рішенням

виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.03.2001 року № 524 „Про

надання ПП ОСОБА_1 земельної ділянки для експлуатації стаціонарного кафе з

прибудовою по проспекту Л. Свободи, 60-А” ПП ОСОБА_1 надано земельну ділянку

площею 0,0728 га для експлуатації стаціонарного кафе з прибудовою (торговельний

павільйон, приміщення кафе, кухня, підсобні приміщення) по проспекту Л.

Свободи, 60-А в тимчасове користування на умовах оренди до 31.04.2025 року.

03 грудня 2001

року між виконавчим комітетом Харківської міської ради (орендодавцем) та

суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (орендарем) було

укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до пункту 1.1 вказаного

договору орендодавець надав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування

на умовах оренди земельну ділянку за адресою: місто Харків, проспект Л.

Свободи, 60-А, загальною площею 0,0728 га. Згідно пункту 1.2 договору земельна

ділянка надана у тимчасове платне користування на умовах оренди до 31.04.2025

року для експлуатації стаціонарного кафе з прибудовою (торговельний павільйон,

приміщення кафе, кухня, підсобні приміщення). Договір зареєстровано у

виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної

реєстрації договорів оренди землі від 03.12.2001 року за № 325/01.

Як встановлено

матеріалами справи, на зазначеній земельній ділянці за адресою проспект Л.

Свободи, 60-А, розташована нежитлова будівля літ. „А-1, А1-1” загальною площею

198,2 кв. м., яка належить відповідачу на праві приватної власності, що

підтверджується технічним паспортом КП „Харківське міське бюро технічної

інвентаризації”, виготовленим станом на 13 травня 2008 року, реєстраційним

посвідченням та свідоцтвом на право власності від 21 грудня 2001 року.

Відповідно до

статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення користування

земельною ділянкою є, зокрема, вилучення земельної ділянки у випадках,

передбачених Земельним кодексом України.

Порядок

вилучення земельних ділянок встановлений статтею 149 Земельного кодексу

України. Так, частиною 1 вказаної статті визначено, що земельні ділянки, надані

у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть

вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади

та органів місцевого самоврядування. Частиною другої тієї ж статті зазначено,

що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на

підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної

Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських

рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають

земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які

перебувають в постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних

земель (частина 3 статті 149 Земельного кодексу України).

Статтею 151

Земельного кодексу України визначено, що юридичні особи, зацікавлені у

вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку   проектування 

погодити із власниками землі і землекористувачами  та  сільськими,  селищними, міськими радами, державними

адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом

Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір

земельної ділянки та умови її  вилучення

(викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував

нормальне функціонування  на  цій 

ділянці  і  прилеглих  

територіях   усіх об'єктів, умови проживання

населення і охорону довкілля.

Відповідно до

частини другої статті 151 ЗК України порядок вибору земельних ділянок для

розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок

визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 427

„Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів”.

Зазначена постанова визначає механізм вибору юридичними особами земельних

ділянок для розміщення об'єктів.

Так, юридична

особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням

до відповідної ради або адміністрації, до повноважень якої належить вирішення

питання про вибір земельної ділянки. Відповідна рада чи адміністрація реєструє

клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає

клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій

комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, утвореній

відповідною радою чи адміністрацією. До складу комісії, серед інших, залучаються

власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до вибору. Комісія

протягом двох тижнів розглядає порушене питання, результати роботи комісії

оформлюються актом, у якому зазначаються окрім інших даних, умови вилучення

(викупу) земельної ділянки, орієнтовна сума збитків, яка підлягатиме

відшкодуванню власнику землі чи землекористувачу.

Акт вибору

земельних ділянок для розміщення об'єктів підписується головою і членами

комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувались під

час його складання, передається юридичній особі для подання до повноважної ради

чи адміністрації для прийняття відповідного рішення.

Постановою

Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (з подальшими змінами

та доповненнями) затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків

власникам землі та землекористувачам. Пунктом 1 вказаного порядку визначено, що

власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні

вилученням (викупом) земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями,

створеними відповідними адміністраціями чи радами, до складу комісій

включаються, в тому числі, землекористувачі (орендарі) (пункт 2). Відшкодуванню

підлягають, як визначено пунктом 3, вартість житлових будинків, виробничих та

інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво, інші збитки, в тому

числі орендарів, включаючи і неодержані доходи. Збитки відшкодовуються

власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, не пізніше одного

місяця після прийняття відповідною радою рішення про вилучення земельних

ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку

підприємства, установи, організації або громадянина (пункт 5 вказаного

порядку).

Частиною 10

статті 149 Земельного кодексу України визначено, що у разі незгоди

землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому

порядку.

Як свідчать

матеріали справи, позивачем не надано суду доказів того, що зазначений вище

порядок вилучення земельної ділянки було дотримано. Зокрема, відповідач не

приймав участь у роботі комісії з питань вибору земельних ділянок для

розміщення об'єктів, умови вилучення земельної ділянки сторонами не узгоджено,

сума збитків, яка підлягатиме відшкодуванню землекористувачу не визначена,

письмова згода землекористувача на припинення права користування земельної

ділянки не отримана, договір оренди земельної ділянки є чинним, вартість

нежитлових будівель та інших збитків не відшкодована.

Посилання ж

позивача в обґрунтування позовних вимог на рішення Харківської міської ради від

06.03.2006 року № 70/06 „Про скасування рішень Харківської міської ради та

виконавчого комітету Харківської міської ради у зв'язку з суспільною

необхідністю” судом відхиляється, оскільки сам факт порушення питання про

розірвання договору оренди (пункт 2 зазначеного рішення) не свідчить про

припинення права користування земельною ділянкою, як і не свідчить про

вилучення у встановленому порядку земельної ділянки у СПДФО ОСОБА_1 Таке

рішення не є підставою для припинення права власності на нерухоме майно, що

належить відповідачеві на праві власності і знаходиться на орендованій

земельній ділянці. Чинне законодавство України також не пов'язує припинення

права власності на нерухоме майно у разі скасування такого рішення.

Також слід

зазначити, що листування позивача з відповідачем стосовно можливості

компенсації витрат, пов'язаних зі знесенням майна на земельній ділянці по

проспекту Л. Свободи, 60-А, не є в розумінні наведених вище нормативних актів

належним доказом врегулювання сторонами питання щодо вилучення земельної

ділянки.

Як свідчать

матеріали справи, на земельній ділянці по проспекту Л. Свободи, буд. 60-А

знаходиться нежитлова будівля літ. „А-1,А1-1”, яка належить СПДФО ОСОБА_1 на

праві приватної власності. Звільнення ж земельної ділянки, як того вимагає

позивач, означатиме позбавлення відповідача права власності на вказане майно.

Суспільні

відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном регулюються

Конституцією України, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими

актами.

Так, частиною 1

статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти,

користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до частини 4

зазначеної статті ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право

приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної

власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної

необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови

попереднього і повного відшкодування їх вартості (частина 5 статті 41

Конституції України).

Вищенаведені

обставини справи дають суду підстави стверджувати, що між сторонами виникли

спірні відносини щодо вилучення земельної ділянки та відшкодування в зв'язку з

цим витрат СПДФО ОСОБА_1 Проте обраний позивачем спосіб захисту порушеного

права (розірвання договору оренди та зобов'язання СПДФО ОСОБА_1 звільнити

земельну ділянку) не відповідає характеру спірних відносин, що склались між

сторонами.

Крім того,

обраний спосіб захисту порушеного права не відповідає наведеному у позовній

заяві правовому обґрунтуванню, оскільки вимоги Харківської міської ради

обґрунтовані припиненням прав відповідача на земельну ділянку та її вилучення

для суспільних потреб, проте позивач просить суд розірвати договір оренди землі

та зобов'язати відповідача звільнити займану земельну ділянку та повернути її

позивачу з приведенням у придатний для подальшого використання стан. При цьому

суд ухвалою від 05 травня 2008 року зобов'язав позивача надати суду правове

обґрунтування позовних вимог відповідно до обраного способу захисту порушеного

права, однак позивач витребуваного обґрунтування суду не надав, в судовому

засіданні підтримав позов з підстав та мотивів, наведених у позовній заяві.

Як вбачається з

матеріалів справи, договір № 2252 на право тимчасового користування землею,

укладений між Виконавчим комітетом Харківської міської ради та Харківською

дирекцією метрополітену, що будується, для будівництва відрізку лінії

метрополітену від станції „Наукова” до станції „Проспект Перемоги”, укладено до

01.01.2008 року. Доказів укладення нового договору оренди ані позивачем, ані

третьою особою суду не надано, отже строк дії вказаного договору на право

тимчасового користування землею ДП „Харківський метрополітен” закінчився. Наведені

обставини справи дають правові підстави суду стверджувати, що права третьої

особи - ДП „Харківський метрополітен” - в спірних правовідносинах не порушені,

отже заперечення на позов третьої особи судом відхиляються.

Вищенаведені

обставини справи з урахуванням вказаних приписів чинного законодавства дають

суду правові підстави дійти висновку, що вимоги Харківської міської ради не

доведені суду певними належними, конкретними та необхідними доказами, обраний

спосіб захисту порушеного права не відповідає наведеному у позовній заяві

правовому обґрунтуванню, порядок вилучення земельної ділянки та відшкодування в

зв'язку з цим витрат СПДФО ОСОБА_1 позивачем не дотримано, тобто позов

позбавлений правового та фактичного обґрунтування, в зв'язку з чим в задоволенні

позову суд відмовляє.

На підставі

викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України,

статтями 141, 149, 151 Земельного кодексу України, статтею 351 Цивільного

кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні

позову відмовити повністю.

Повний текст

рішення оголошено та підписано в судовому засіданні               26 червня 2008 року.

Суддя                                                    

                                  Черленяк М.

І.