Рішення

від 18.06.2008 по справі 49/42-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2008 р.                                                           

Справа № 49/42-08

вх.

№ 1277/3-49

Суддя

господарського суду Кононова О.В.

при секретарі

судового засідання Кононенко Т.О.

за участю

представників сторін:

позивача -

Швидченко М.Л., дор. від 27.10.2007 року 

відповідача - не з'явився

розглянувши

справу за позовом ТОВ ТПП "Меор" м. Х-в 

до  ОСОБА_1, м. Х-в  

про

стягнення 879266,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути

з відповідача майнову шкоду у розмірі 879266,55 грн., що завдана позивачу

неправомірними діями відповідача, вчиненими нею під час перебування на посаді

директора ТОВ "Меор", а також після звільнення з вказаної посади.

Представник

позивача в судовому засіданні 03.06.2008 року надавав заяву про збільшення

розміру позовних вимог, в який просить суд стягнути з ОСОБА_1 збитки в розмірі

882717,32 грн. Заяву було прийнято судом до провадження та продовжено розгляд

справи з її урахуванням.

Представник

позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, в який

просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ торгово - виробничого підприємства

"Меор" в рахунок відшкодування майнової шкоди 882717,32 грн.

Враховуючи що у

відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач

вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову,

збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не суперечить законодавству

та не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає

можливим  прийняти заяву до розгляду.

Представник

відповідача в призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних

ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був

повідомлений належним чином.

В ухвалі суду

від 03.06.2008 року сторони попереджені 

про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право

розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до

статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування

та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75

Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в

ній матеріалами.

Суд, вислухавши

представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив

наступне.

Згідно зі

статутом ТОВ ТВП «Меор» відповідач є учасником товариства із часткою в

статутному капіталі в розмірі 32,3%. Протягом 2002-2006р.р. відповідач займала

посаду директора ТОВ ТВП «Меор» і в зазначений період часу визначала умови

оплати праці на ТОВ ТВП «Меор».

Надані суду

копії податкових звітів форми №8ДР та №1ДФ свідчать, що за спірний період  середня заробітна плата відповідача, як

директора ТОВ ТВП «Меор» у 4 кварталі 2002р. становила 3800 грн. на місяць, у

2003 р. вона становила 3000 грн. на місяць, у 2004г. - 8000 грн., у 2005 році -

10000 грн., у 2006г. - 11500 грн. Середня місячна зарплата деяких працівників

товариства у 4 кварталі 2002 р. сягала рівня 3200 грн., у 2003 р. - 2600 грн.,

у 2004 році - 11000 грн., у 2005 році - 10300 грн., у 2006р. - 12000 грн.    

Як зазначає

позивач, підстави для визначення заробітної плати на підприємстві в таких

розмірах були відсутні, оскільки основним видом діяльності, від якого ТОВ ТВП

«Меор» отримувало прибуток в спірний період, була здача в оренду власного

нерухомого майна, що не передбачало значних трудових затрат. Відповідних рішень

стосовно встановлення посадових окладів працівникам підприємства, затвердження

його штатного розкладу тощо, в спірний період часу загальними зборами ТОВ ТВП

«Меор» не приймалось.

Згідно з актом

бухгалтерської перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати,

нарахування і перерахування  обов'язкових

платежів і утримань з заробітної плати і на заробітну плату ТОВ ТВП «Меор» за

період з 01.01.2002р. по 01.07.2006р. від 12.02.2008р. сума завданої ТОВ ТВП

«Меор» матеріального шкоди діями керівного органу по нарахуванню і виплаті

заробітної плати, нарахуванню і перерахуванню обов'язкових платежів і утримань

з заробітної плати і на заробітну плату за вказаний період становить 879 266,55

грн. Вказана сума складається з зайво і безпідставно сплаченої заробітної плати

в розмірі 759 224,44 грн., зайво і безпідставно сплачених нарахувань в

Пенсійний фонд України в розмірі 115 097,51 грн., а також зайво сплачених сум

нарахувань в фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

в розмірі 4 944,60 грн.  

Рішенням

загальних зборів учасників ТОВ ТВП «Меор» від 08.08.2005р. відповідача

звільнено з посади директора товариства, зобов'язано її передати всі документи

(договори, документи бухгалтерського і податкового обліку, установчі документи

тощо), майно, що знаходиться на балансі товариства, в тому числі грошові кошти

та інші матеріальні цінності та печатку товариства виконуючому обов'язку

директора, призначеному загальними зборами учасників ТОВ ТВП «Меор». Законність

зазначеного рішення вищого органу позивача підтверджена судовими рішеннями,

винесеними судовими інстанціями по цивільній справі №2-1543/06, копії яких

долучені до матеріалів цієї справи. Відповідач не виконав вказане рішення

загальних зборів учасників позивача, про що свідчать рішення у цивільній справі

№2-3931/2006 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання до виконання

рішення зборів учасників товариства. Крім того, з податкових звітів №1ДФ та

банківських виписок руху коштів на розрахункових рахунках позивача вбачається,

що після звільнення з посади директора ТОВ ТВП «Меор» в період часу з

08.08.2005р. по червень 2006 року включно, відповідачем була нарахована і

виплачена на свою користь заробітна плата за визначеними нею окладом директора

ТОВ ТВП «МЕОР».

Відповідно до

ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Статтею 92 ЦК

України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих

документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в

інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх

повноважень.

Підпунктом «з»

п.4.3. ст.4 статуту ТОВ ТВП «МЕОР» встановлено, що визначення умов оплати праці

посадових осіб підприємства належить до виключної компетенції вищого органу

товариства - загальних зборів його учасників. Відповідно до п.5.2. ст. 5

статуту позивача його директор вирішує всі питання діяльності товариства окрім

тих, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Враховуючи

наведені статутні положення позивача, суд вважає, що дії відповідача на посаді

директора ТОВ ТВП «МЕОР» по визначенню посадових окладів на товаристві носять

неправомірний характер, оскільки прийняття такого рішення виходить за межі

статутних повноважень виконавчого органу товариства. Порушивши вимоги статуту

ТОВ ТВП «МЕОР», відповідач, як учасник вказаного господарського товариства,

порушила вимоги ч.117 ЦК України та ч.1 ст.11 Закону України «Про господарські

товариства», згідно з якими учасники господарського товариства зобов'язані

додержуватись установчого документа товариства та виконувати рішення загальних

зборів.

Суд враховує,

що згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не

нижчу від визначеної законом. Тому, суд знаходить обґрунтованим довід позивача

відносно того, що в разі, якщо інші умови оплати на підприємстві не були

визначені у передбаченому статутом позивача порядку, оплата праці на товаристві

у спірний період мала здійснюватись з розрахунку законодавчо встановленого

рівня заробітної плати, що діяв в певний проміжок часу.

Проведеною по

справі економічною експертизою, підтверджені розрахунки бухгалтерської

перевірки ТОВ ТВП «Меор»  від

12.02.2008р. щодо визначення зайвих матеріальних витрат понесених позивачем на

оплату праці за період керівництва відповідачем підприємством. Згідно висновку

експерта різниця між фактичними витратами на оплату праці співробітникам ТОВ

ТВП «Меор» та витратами на оплату праці, розраховану із врахуванням мінімальних

окладів, за період з 01.01.2002р. - 30.06.2006р. становить 882 717,32 грн.,

зокрема: по заробітній платі - 762 519,44 грн., по перерахуванням у пенсійний

фонд - 115 097,51 грн., по перерахуванням у фонд соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві - 5100,37 грн.

Висновок

експерта узгоджується з іншими матеріалами справи, тому суд погоджується з ним

і з доводами, покладеними в його основу. 

Суд також

відзначає, що розрахунок понесених позивачем витрат обґрунтовано проведено з

урахуванням фактично виплачених відповідачем на свою користь грошових коштів в

якості заробітної плати директора ТОВ ТВП «Меор» за період з 08.08.2005р. по

01.07.2006р. Підставою для цього є та обставина, що такі виплати відповідачем

були здійснені неправомірно з огляду на факт звільнення її з посади директора

ТОВ ТВП «Меор».

Суд враховує,

що відповідно до ч.1 ст.115 ЦК України господарське товариство є власником

майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного

(складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті

господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на

підставах, що не заборонені законом. Тому зайві витрати, пов'язані з оплатою

праці, перерахуванням коштів до державних фондів, понесені позивачем внаслідок

неправомірних дій відповідача щодо визначення умов оплати праці на ТОВ ТВП

«Меор», а також витрати, пов'язані з виплатою відповідачем на свою користь

коштів в рахунок заробітної плати директора ТОВ ТВП «Меор» після фактичного

звільнення з цієї посади, є шкодою завданою майну позивача.

Ст.1166 ЦК

України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями

чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а

також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в

повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до

наведеної норми закону, враховуючи наявний причинно-наслідковий зв'язок між

неправомірними діями відповідача і наявністю матеріальних витрат у позивача,

завдана позивачу майнова шкода підлягає відшкодуванню відповідачем в повному

обсязі, в розмірі заявлених позивачем вимог. Обставин, які б могли бути

підставою для звільнення позивача від відповідальності за спричинення позивачу

шкоди, судом не встановлено. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її

відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК

України).

Згідно ст. 16

ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого

особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів

захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи

відшкодування майнової шкоди. Позовні вимоги про відшкодування шкоди заявлені в

межах трирічного строку позовної давності. Як випливає з матеріалів справи,

через те, що відповідачем не було передано всі документи та печатку товариства

в зв'язку з її звільненням з посади директора ТОВ ТВП «Меор», позивач дізнався

про порушення своїх прав, одержавши листа ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

від 05.10.2007р. та додані до нього копії податкових звітів форми №8ДР  та №1ДФ про нарахування та сплату заробітної

плати підприємством. В силу встановленого ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг

позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла

довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до

статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі

задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача. Таким чином суд

вважає необхідним  витрати по сплаті

державного мита у сумі 8827,17 грн., витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. та 2346,00 грн. за проведення судової

експертиз покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до

суду.

На підставі

викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.

1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального

кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву

про уточнення позовних вимог до розгляду.

Позовні вимоги

задовольнити.

Стягнути з

ОСОБА_1(адреса:  АДРЕСА_1, код НОМЕР_1,

дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про місце народження та відкриті

поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничого підприємства „МЕОР”

(адреса: 61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, б. 25/46, код 14060566, р/р

260010133581 у ВАТ «Іноваційно-промисловий банк», МФО 351878)  - 882 717,32 грн. в рахунок відшкодування

майнової шкоди, 8827,17 витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2346,00  грн. за проведення судово-економічної

експертизи.

Видати наказ

після набрання рішенням законної чинності.

Повний текст

рішення підписаний 20.06.2008 року.

Суддя                                                                                           

Кононова О.В.