Постанова

від 19.06.2008 по справі 12/378-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" червня 2008 р.                                                          

Справа № 12/378-07

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                       

Гулової А.Г.

Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Остапчук А.Ю. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Сергійчук О.І. -

представника за довіреністю № 01 від 17.06.2008р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

Володимировича, м.Тульчин

Вінницької області

на рішення господарського суду

Вінницької області

від "10" квітня 2008 р. у

справі № 12/378-07 (суддя Кожухар М.С.)

за позовом Відкритого акціонерного

товариства "Вінницьке обласне підприємствоавтобусних станцій 10599",

м.Вінниця

до Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 

м.Тульчин Вінницької області

про стягнення 4771,75 грн., 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Вінницької області від 10.04.2008р. у справі      № 12/378-07 позов Відкритого акціонерного

товариства "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599"

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1Володимировича про стягнення 

4771,75 грн. задоволено.

З відповідача

стягнуто на користь позивача 4771,75 грн. неустойки за користування орендованим

об'єктом після закінчення терміну дії договору, 102,00 грн. витрат зі сплати

державного мита та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу, а також на користь Державного бюджету 500,00 грн. штрафу за ухилення

від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Вважаючи, що

рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та

процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в

якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти новий - про відмову

в  задоволенні позову.

Мотивуючи

апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що місцевий господарський суд не

з'ясував ту обставину, що договір оренди є продовженим згідно з вимогами

чинного законодавства України. Крім того, суд першої інстанції стягнув з

відповідача 4771,75 грн. неустойки з розрахунку 

розміру орендної плати  259,20

грн. за місяць, не підтвердивши його 

належними  та допустимими  доказами. 

Позивач у письмовому

відзиві № 406 від 04.06.2008р. на апеляційну скаргу та його представник у

судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених у скарзі, вважають

рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просять

залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач в

судове засідання не з'явився, 19.06.2008р. від нього  на адресу суду надійшла телефонограма за №

289 від 19.06.2008р., в якій  він просив

відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату в зв'язку з неможливістю

забезпечити  явку свого  повноважного представника в призначене судове

засідання через хворобу останнього.

Враховуючи

положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі

перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення

в судове засідання  відповідача чи його

представника не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами, у

зв'язку з чим відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної

скарги на іншу дату. Водночас, слід зазначити, що заявлене клопотання

відповідач належним чином не обгрунтував.

Заслухавши

пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи,

обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції

юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши

правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного

законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав

для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В грудні 2007р.

в господарський суд Вінницької області звернулось ВАТ "Вінницьке обласне

підприємство автобусних станцій 10599" з позовом до фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1. про стягнення з останнього 4771,75 грн. неустойки за

користування приміщенням після закінчення строку дії договору оренди.

Обґрунтовуючи

заявлені вимоги, позивач зазначив, що 28.04.2006р. між ВАТ "Вінницьке

обласне підприємство автобусних станцій 10599" (Орендодавець) та фізичною

особою - підприємцем Лісоволик В.В. (Орендар) був укладений договір № 617

оренди нежитлового приміщення на Вінницький АС-1, загальною площею 5,0

кв.м     (а.с. 8-9).

Частиною1

ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди)

наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування

за плату на певний строк.

Згідно з п.

1.4. вказаного договору термін оренди приміщення встановлено        з 01.05.2006р. по 31.12.2006р.

Згідно з п.

7.1. договору сторони визначили, що розмір орендної плати за місяць з врахуванням

ПДВ складав 259,20 грн.

Після

закінчення терміну дії договору оренди відповідач зобов'язався повернути

позивачу орендований об'єкт в належному стані, або відшкодувати збитки за

погіршення його стану. Повернення орендованого приміщення оформляється актом

прийому-передачі ( п. 3.2.9. договору).

Однак,

відповідач належним чином умови договору не виконав та орендоване приміщення в

обумовлений угодою строк не звільнив, що змусило позивача звернутись до суду за

захистом своїх прав та інтересів.

Приписами ч.1

ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання

та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання

господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу

України  з урахуванням особливостей,

передбачених цим кодексом.

Статтями 525,

526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання   має виконуватись належним чином відповідно

до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна

умов договору не допускається.

Рішенням

господарського суду Вінницької області від 24.04.2007р. у справі      № 6/160-07 задоволено позов ВАТ

"Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599",

зобов'язано підприємця ОСОБА_1. 

звільнити орендований об'єкт та сплатити на користь позивача 406,12 грн.

неустойки за користуванням приміщенням після закінчення строку дії договору №

617.

Відповідач

сплатив 406,12 грн. неустойки за користування приміщенням після закінчення

строку дії договору, однак, займане ним приміщення не звільнив.

Матеріалами

виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької

області у справі № 6/160-07 стверджується, що приміщення, яке було предметом

договору найму, відповідачем у встановленому порядку позивачу не передано, у

зв'язку з чим 20.11.2007р.  приміщення

відкрито та звільнено державним виконавцем Замостянського відділу державної

виконавчої служби з передачею майна відповідача на відповідальне зберігання.

Заявляючи

вимогу про стягнення з відповідача неустойки в сумі 4771,75 грн. за невиконання

умов договору, позивач зазначив, що, оскільки останній займав приміщення до

20.11.2007р., він повинен сплатити на користь орендодавця неустойку за період з

13.02.2007р. по 19.11.2008р. в розмірі подвійної орендної оплати за час

прострочення звільнення приміщення, а саме 4771,75 грн.

Виходячи зі

змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання може забезпечуватися відповідно

до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити

у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до

вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення  зобов'язання настають наслідки, встановлені

договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Положеннями ст.

785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму

наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона

була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було

обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі,

наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної

плати за користування  річчю за час

прострочення.

Відтак, вимоги

позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4771,75 грн. є

правомірними і обґрунтованими.

В силу приписів

п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд,

приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з

винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на

сторону.

Як свідчать

матеріали справи,  місцевий  господарський 

суд змушений був неодноразово зобов'язувати   відповідача  

надати  необхідні  для вирішення спору документи (ухвали

господарського суду Вінницької області 

від 14.12.2007р., 22.01.2008р., 12.02.2008р. та 11.03.08р.), що призвело

до збільшення терміну та ускладнення розгляду справи.

З огляду на

викладене,  судова колегія погоджується з

висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до

відповідача штрафних санкцій.

Доводи

апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного  законодавства та спростовуються матеріалами

справи, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої

інстанції.

Підсумовуючи

викладене, колегія  суддів вважає, що рішення

господарського суду Вінницької області від 10.04.2008р. у справі № 12/378-07

відповідає встановленим ним фактичним обставинам справи, прийняте з дотриманням

норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для

його скасування відсутні.

Керуючись

ст.ст.  101,103,105 Господарського

процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення

господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2008 року у справі №

12/378-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 м.Тульчин Вінницької

області  - без задоволення.

2. Справу №12/378-07

повернути до господарського суду 

Вінницької  області.

Головуючий суддя                                                                

Щепанська Г.А.

судді:

      Гулова А.Г. 

Пасічник С.С. 

Віддрук. 4 прим.:

1- до справи;

2- позивачу;

3- відповідачу;

4- в наряд.