Постанова

від 21.12.2011 по справі 2а/1570/6527/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/6527/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 року                                                                                                     м.Одеса

11год.52хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого   -      судді Аракелян М.М.

При секретарі  -      Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 –за довіреністю №117 від 13.07.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 –за довіреністю №26695/к/10-105 від 20.09.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним Колективної фірми «Вестт»до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Колективної фірми «Вестт», в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 09.08.2011р. №0001642301 про збільшення Колективній фірмі «ВЕСТТ»суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1807494грн., з яких за основним платежем - 1445995 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 361499грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень п.п.198.1 198.1, 198.3 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, посилаючись на наступне. Під час здійснення перевірки як позивача так і його контрагентів податковими органами не досліджувались первинні документи; висновки акту перевірки позивача ґрунтуються лише на даних інших актів перевірок. Позивач посилається на реальність укладених з його контрагентами (ТОВ «БК Південьбуд ЛТД»та ТОВ «АВС Ресурси») угод, фактичне здійснення господарських операцій, та на підтвердженість сум ПДВ, включених до податкового кредиту за спірний період, належним чином оформленими первинними документами, які не досліджувались в ході перевірки. Під час укладення та виконання спірних угод контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ. Чинне законодавство не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, знаходження їх за своєю юридичною адресою та від подання чи неподання податкових декларацій цими контрагентами.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв’язку з встановленням порушення позивачем п.п.198.1 198.1, 198.3 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 ПК України. В підтвердження зазначеного останній посилається на нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «БК Південьбуд ЛТД»та ТОВ «АВС Ресурси», з огляду на відсутність у останніх основних засобів, необхідної кількості трудових ресурсів, відсутність умов для досягнення результатів економічної вигоди, незнаходження ТОВ «АВС Ресурси»за юридичною адресою, що робить безпідставним формування податкового кредиту позивачем на підставі накладних, виписаних цими контрагентами.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в період з 15.07.2011р. по 21.07.2011р. на підставі службового посвідчення серії УОД №054439, виданого ДПА в Одеській області, посадовою особою  ДПІ  у  Суворовському  районі  м.Одеси згідно наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 14.07.2011р. №1515, на підставі ст.79 ПК України та на виконання розпорядження ДПА України від 24.02.2011 №48-р, розпорядження ДПА в Одеській області від 24.02.2011№12-р, протоколу №2 та протоколу №3 заслуховування керівництвом ДПС України окремих регіональних ДПА та ДПІ від 02.03.2011р. та від 03.03.2011р., було проведено позапланову невиїзну перевірку Колективної фірми «Вестт», з питань щодо підтвердження господарських відносин з платником податків - TOB «БК Південьбуд ЛТД», код ЄДРПОУ 35749545, за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р., з TOB Ресурси», код ЄДРПОУ 37231724, за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт №3212/23-6/20975376 від 27.07.2011р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Колективної фірми «ВЕСТТ», код за ЄДРПОУ 20975376, щодо підтвердження господарських відносин із TOB «БК Південьбуд ЛТД», код ЄДРПОУ 35749545, за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, із TOB Ресурси», код ЄДРПОУ 37231724, за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року».

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1445995грн., у тому числі: за січень 2011р. на суму 864064грн., за лютий 2011р. на суму 581931грн..          

На підставі зазначеного акту перевірки №3212/23-6/20975376 від 27.07.2011р. ДПІ  у  Суворовському  районі  м.Одеси прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011р. №0001642301 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1807494грн., з яких за основним платежем - 1445995грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 361499грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до суду, вказуючи на його протиправність та необґрунтованість.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.79.1 тап.79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З пп.75.1.2 п.75.1 ст. ПК України вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Отже для проведення документальної перевірки недостатньо дослідження лише податкової декларації та актів, складених за результатами перевірок інших платників податків.

Проводити перевірку правильності та повноти нарахування та сплати податків можливо лише за наявності усіх необхідних документів та лише у разі надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, остання проводилась виключно на підставі поданих позивачем податкових декларації з ПДВ за січень-лютий 2011р., при цьому будь-які документи та пояснення від позивача не вимагались.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а саме: за січень 2011р., по якій встановлено в ході перевірки відхилення (заниження) ПДВ на суму ПДВ 864064грн.; за лютий 2011р., по якій встановлено відхилення (заниження) податкових зобов’язань з ПДВ на суму 581931грн.

Виходячи з цього, за способом проведення перевірка здійснена ДПІ як камеральна (тільки на підставі поданих декларацій), а за висновками щодо повноти, достовірності нарахування ПДВ та формування податкового кредиту Колективної фірми «ВЕСТТ»- як документальна, висновки якої згідно з законом можуть базуватись виключно на дослідженні первинних документів та пояснень, наданих платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки відповідачем не досліджувалися угоди, на яких базувалися господарські відносини Колективної фірми «ВЕСТТ»з його контрагентами: ТОВ «БК Південьбуд ЛТД»та ТОВ «АВС Ресурси», та первинні документи, що підтверджують або спростовують їх реальне виконання. До того ж, відповідачем взагалі не надано доказів звернення до позивача з письмовою вимогою про надання необхідних первинних документів, акт перевірки таких відомостей не містить.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 864064,1грн. та 207068,65грн. (за січень та лютий 2011р. відповідно) слугував акт від 20.04.2011р. №988/23-0304/35749545 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки TOB «БК «Південьбуд ЛТД»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р.  Вказаним актом встановлено, зокрема, безпідставність сформування TOB «БК «Південьбуд ЛТД»податкових зобов'язань, (задекларовані в деклараціях та уточнюючих розрахунках ) за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж: товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів –покупців; неможливість фактичного здійснення TOB «БК «Південьбуд ЛТД»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення    результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 cт.203, ч.1 ст.207, cт.215, п.1 cт.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «БК «Південьбуд ЛТД»з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення cт.185, ст. 187, ст. 188 ПК України. Враховуючи вищенаведене зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу з TOB «БК «Південьбуд ЛТД»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»; серед іншого, встановлено, що TOB «БК «Південьбуд ЛТД»безпідставно сформовані податкові зобов’язання із сплати ПДВ по господарським відносинам з Колективною фірмою «Вестт», за рахунок сум ПДВ по податкових накладних виписаних на продаж товарів (робіт, послуг).

Також, в акті перевірки позивача зазначено, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси отримано лист з Кіровоградської ОДПІ від 15.06.2011р. №4593/7/23-6 щодо встановлених нікчемних правочинів по TOB Ресурси», код ЄДРПОУ 37231724, з додатком - актом від 14.06.2011р. №51/23-6/37231724 невиїзної документальної перевірки TOB «АВС Ресурси», код ЄДРПОУ 37231724, з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 29.04.2011р. Відповідно до висновків акту документальної невиїзної перевірки ТОВ Ресурси»від 14.06.2011р.№51/23-6/37231724, встановлено наступне: порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB Ресурси»при придбанні та продажу товарів (послуг); товар (послуги), по спірних правочинах, не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України; перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2010р. по 29.04.2011р., які підпадають під визначення ст.3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість». У зв’язку з цим підприємствами-покупцями TOB Ресурси»безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних TOB  Ресурси»на загальну суму 18593264грн. та підприємствами-постачальниками TOB Ресурси», безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму 18456240грн., у т.ч. по господарським відносинам Колективною фірмою «Вестт»на суму 374862,43грн.

Узагальнюючий висновок ДПІ викладений в акті перевірки позивача на сторінці 12 акту та ним стверджується, що: згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за період січень 2011 року Колективною фірмою «ВеСТТ»(код ЄДРПОУ 20975376) задекларовано   «сумнівного»податкового кредиту по встановленим нікчемним правочинам: - по взаємовідносинам з TOB «БК Південьбуд ЛТД»(код ЄДРПОУ 35749545) у сумі 864064,06грн. (№16 з/п Додатку 5 до Декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»). Згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за період лютий 2011 року колективною фірмою «ВеСТТ»(код ЄДРПОУ 20975376) задекларовано «сумнівного»податкового кредиту по встановленим нікчемним правочинам: -          по взаємовідносинам з TOB «БК Південьбуд ЛТД»(код ЄДРПОУ 35749545) у сумі 207068,65грн. (№19 з/п Додатку 5 до Декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»); - по взаємовідносинам з TOB Ресурси»(код ЄДРПОУ 37231724) у сумі 374862,43грн, (№2 з/п Додатку 5 до Декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»).

Судом встановлено, що відносини між КФ «ВЕСТТ»та TOB «БК Південьбуд ЛТД»ґрунтувались на укладених договорах субпідряду №2/12-10 від 02.12.2010р., №ПР-3/12-10 від 03.12.2010р., №15/12-10 від 15.12.2010р., №3111С від 14.01.2011р., №4211С від 09.02.2011р., №5211С від 11.02.2011р., копії яких наявні у матеріалах справи.

Згідно Розділів 1 вказаних договорів КФ «ВЕСТТ»доручає, а TOB «БК Південьбуд ЛТД»зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов кожного договору роботу, яку замовник зобов'язується прийняти та оплатити.

У відповідності до п.п. 2.1. та 2.2. вказаних договорів, КФ «ВЕСТТ»та TOB «БК Південьбуд ЛТД»узгоджено вартість будівельних робіт та обумовлено, що розрахунок між сторонами проводиться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3). Так, було узгоджено та підписано до договору субпідряду № 2/12-10 довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за лютий 2011р., акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2011р. та отримано підсумкові відомості ресурсів за лютий 2011р.; до договору субпідряду №ПР-3/12-10 довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за січень 2011р., акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за січень 2011р. та отримано підсумкову відомість ресурсів за січень 2011р.; до договору субпідряду №15/12-10 довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за  січень 2011 року, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за січень 2011р. та отримано підсумкові відомості ресурсів за січень 2011р.; до договору субпідряду №3111С довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за лютий 2011р., акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2011 року та отримано підсумкову відомості ресурсів за лютий 2011р.; до договору субпідряду №4211С довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за лютий 2011р., акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2011р. та отримано підсумкову відомості ресурсів за лютий 2011р.; до договору субпідряду №5211С довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за лютий 2011р., акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2011р. та отримано підсумкові відомості ресурсів за лютий 2011р. Копії вказаних актів наявні в матеріалах справи.

На виконання вимог вказаних договорів, КФ «ВЕСТТ»проведено оплату за виконані роботи на загальну суму 700000грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку.

TOB «БК Південьбуд ЛТД»оформило та надало КФ «ВЕСТТ»за договором субпідряду № 2/12-10 від 02.12.2010р. податкові накладні №18 від 14.02.2011р., №19 від 14.02.2011р., №21 від 15.02.2011р., №22 від 15.02.2011р., № 27 від 17.02.2011р.; за договором субпідряду №ПР-3/12-10 від 03.12.2010р. - №53 від 27.01.2011р.; за договором субпідряду №15/12-10 від 15.12.2010 року - №57 від 28.01.2011р., №58 від 28.01.2011 року; за договором субпідряду №3111С від 14.01.2011р. - №36 від 23.02.2011р.; за договором субпідряду №4211С від 09.02.2011р. - №30 від 16.02.2011р.; за договором субпідряду №5211С від 11.02.2011р. - №23 від 15.02.2011р., №24 від 15.02.2011р., №26 від 16.02.2011р.

Господарські відносини між КФ «ВЕСТТ»та TOB Ресурс軴рунтуються на  укладених договорах субпідряду №17/12-10 від 17.12.2010р. та № 2111С від 12.01.2011року.

Згідно розділу 1 договору субпідряду №17/12-10 від 17.12.2010р. КФ «ВЕСТТ»доручає, а TOB Ресурси»зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного договору роботу, яку замовник зобов'язується прийняти та оплатити.

Згідно з п.п. 2.1. та 2.2. договору 17/12-10 від 17.12.2010 року, КФ «ВЕСТТ»та TOB Ресурси»узгодили вартість будівельних робіт та обумовили, що розрахунок між сторонами проводиться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3). Так. було узгоджено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за лютий 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2011 року та отримано підсумкову відомість ресурсів за лютий 2011 року.

На виконання вимог договору 17/12-10 від 17.12.2010 року, КФ «ВЕСТТ»проведено оплату за виконані роботи на загальну суму 995000грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахункам.

У зв’язку оплатою робіт TOB Ресурси»оформило та надало КФ «ВЕСТТ»податкову накладну №531 від 21.02.2011р.

Згідно Розділу 1 договір субпідряду № 2111С від 12.01.2011 року на будівництво 10-т поверхового житлового будинку в м.Одесі КФ «ВЕСТТ»доручає, a TOB Ресурси»зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного договору роботу, яку замовник зобов'язується прийняти та оплатити.

Відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. договору № 2111С від 12.01.2011р., КФ «ВЕСТТ»та TOB Ресурси»узгодили вартість будівельних робіт та обумовили, що розрахунок між сторонами проводиться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3). Так, було узгоджено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за лютий 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2011 року та отримано підсумкову відомість ресурсів за лютий 2011 року - блок №1, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за лютий 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2011 року та отримано підсумкову відомість ресурсів за лютий 2011 року - блок №2. На виконання вимог договору № 2111С від 12.01.2011р., КФ «ВЕСТТ»проведено оплату за виконані роботи на загальну суму 881795,52грн.

У зв’язку з викладеним TOB Ресурси»оформило та надало КФ «ВЕСТТ»податкові накладні № 530 від 12.01.2011р. та №532 від 12.01.2011р.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем робіт, включення витрат по їх оплаті до валових витрат, оплати виконаних підрядних робіт та одержання їх результатів з підписанням актів приймання, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та повністю спростовують припущення відповідача про нікчемність господарських договорів TOB Ресурси»та TOB «БК Південьбуд ЛТД»в тій частині, що стосується господарських відносин з КФ «ВЕСТТ»за вищезазначеними договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані TOB «БК Південьбуд ЛТД»та TOB Ресурси»згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 2, 5, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку. Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу TOB «БК Південьбуд ЛТД»та TOB Ресурси»як платника ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.

Також, суд вважає помилковою аргументацію відповідача стосовно непідтвердженості суми податкового кредиту податковими накладними TOB «БК Південьбуд ЛТД»та TOB Ресурси», оскільки в жодному випадку покупець не несе відповідальності за недотримання контрагентом-продавцем вимог законодавства щодо подання декларацій з ПДВ.

Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів. Відповідальність за сплату податку до бюджету несуть безпосередньо платники податків, а не їх контрагенти.

Відповідачем при перевірці КФ «ВЕСТТ»не обґрунтовані відомості щодо відсутності у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності. По-перше, інформація про загальну чисельність працюючих у TOB C Ресурси»та TOB «БК Південьбуд ЛТД», складських приміщень та основних засобів, інших ресурсів, не підтверджується первинними документами. Акт перевірки є лише документом, що засвідчує виявлені в ході перевірки обставини, однак, без первинних документів не доводить такі обставини.  По-друге не є підставою для визнання нікчемною угоди те, що контрагент за такою угодою неналежним чином оформляє податкову звітність. По-третє, чинним законодавством України не визначені нормативи необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв’язку  з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер та базується на припущенні.

Податковим законодавством не вимагається від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність –це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва –підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність –це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Згідно ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Під час укладення угод між КФ «ВЕСТТ»та його контрагентами  TOB «БК Південьбуд ЛТД» та TOB Ресурси» та їх виконання були дотримані викладені вище вимоги чинного законодавства, що підтверджується наявними у  матеріалах справи первинними документами; зворотні висновки акту перевірки КФ «ВЕССТ»спираються не на дослідження та аналіз первинних документів, а є похідними від висновків актів перевірок складених іншими органами ДПС України, обґрунтованість даних яких не може презюмуватись судом при розгляді даної справи.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.  Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Спірні правочини, укладені позивачем з TOB «БК Південьбуд ЛТД»та TOB Ресурси»не є недійсними в силу вказівки на це в законі, належних та допустимих доказів на підтвердження їх укладення в порушення публічного порядку, зокрема, їх спрямованості на заволодіння дохідною частиною Державного бюджету, відповідачем не надано та в матеріалах перевірки не значиться.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов’язання за цими договорами (сплачені кошти, виконані роботи), то відповідно такі договори не можуть бути визнані фіктивними. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність договорів укладених між позивачем та його контрагентами, та їх фіктивність.

Судом встановлено, що укладені між КФ «ВЕСТТ»та ТОВ «БК Південьбуд ЛТД»,  ТОВ «АВС Ресурси»договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про їх визнання недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами в матеріалах справи.

Правова позиція суду з питань нікчемності договору враховує те, що згідно із п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік          правочинів,          які є нікчемними  як  такі,  що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини,  спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2)          правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Позивач та його контрагенти ТОВ «БК Південьбуд ЛТД»та ТОВ «АВС Ресурси», належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, що взагалі не було предметом дослідження та аналізу при проведенні перевірки КВ «ВЕССТ».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи безпідставність та необґрунтованість висновку про порушення Колективною фірмою «Вестт»вимог п.п.198.1 198.1, 198.3 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, завищення податкового кредиту на суму 1445995грн. за січень-лютий 2011р., відсутність доказів на підтвердження наголошених ДПІ обставин, беручи до уваги наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження реальності господарських операцій за договорами з ТОВ «БК Південьбуд ЛТД»та ТОВ «АВС Ресурси», суд дійшов висновку про неправомірність донарахування відповідачем зобов’язань зі сплати ПДВ на загальну суму 1807494грн. оскарженим податковим повідомленням-рішенням, що є підставою для його скасування та задоволення позову Колективної фірми «Вестт»у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Колективної фірми «Вестт» до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 09.08.2011р. №0001642301 про збільшення Колективній фірмі «Вестт» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1807494грн., з яких за основним платежем - 1445995грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 361499грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.12.2011р.

Суддя                                                                                              М.М. Аракелян

21 грудня 2011 року