Постанова

від 09.12.2011 по справі 2а/1570/352/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/352/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року  Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                            - Стеценко О.О.

при секретарях                                  -  Височенко Н.М., Колотовічевій Г.В.

розглянувши  в  відкритому  судовому  засіданні  в    приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»до Державної податкової інспекції у Болградському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»  (далі –позивач або ТОВ «Укрнафтатранс») з позовом (т.1 а.с.51-53) до Державної податкової інспекції в Болградському районі Одеської області (далі –ДПІ або Відповідач), в якому, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т.1 а.с. 81-82), просить  визнати протиправними та  скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем:  № 0000322301/3 від 30.11.2010 року,  № 0000332301/3 від 30.11.2010 року, №0000352301/1 від 02.08.2010 року                (т.1 а.с. 45, 46, 83).

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

У період з 31.05.2010 року по 18.06.2010 року ДПІ було здійснено планову виїзну  перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої було складено акт перевірки № 506/2301/33569723 від 23.06.2010 року. Згідно акту перевірки встановлено безпідставне віднесення ТОВ «Укрнафтатранс»до складу валових витрат вартості послуг, отриманих від ТОВ «Південьбуд-1»та ПП «Контент-Груп»на загальну суму 1437840,8 гривень, а також завищення податкового кредиту на суму 287569 гривень у зв’язку з неможливістю встановити відношення отриманих послуг до господарської діяльності позивача. В зв’язку з цим позивач зазначає, що послуги, які надавалися йому ТОВ «Південьбуд-1»та ПП «Контент-Груп»були безпосередньо пов’язані з його господарською діяльністю, а тому витрати, які були понесені позивачем на придбання таких послуг, мають бути віднесені до валових витрат та податкового кредиту відповідних періодів. Висновок ДПІ про не пов’язаність зазначених послуг із господарською діяльністю позивача вважає необґрунтованим і незаконним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, наполягали на тому, що оспорювані податкові повідомлення -  рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, представників Відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає встановленим наступне.

ТОВ «Укрнафтатранс»зареєстроване  Болградською районною державною адміністрацією Одеської області 16.11.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, серія  А00 №280597 та довідкою з ЄДРПОУ №151 від 30.10.2006 року   (т.1 а.с. 54-55).                  

ТОВ «Укрнафтатранс»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.11.2005 року, станом на 23.06.2010 року перебувало на обліку в ДПІ у Болградському районі Одеської області. У період з 01.12.2005 року по 23.06.2010 року Позивач був зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.12.2005 року  № 321575996, виданого ДПІ у Болградському районі Одеської області ( т.1 а.с. 7).

З 31.05.2010 року по 18.06.2010 року ДПІ була проведена планова виїзна перевірка                                   ТОВ «Укрнафтатранс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складений акт                                         № 506/2301/33569723 від 23.06.2010 року (далі –Акт перевірки) ( т.1 а.с.6-44).

Перевіркою встановлені порушення:  п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР із змінами і доповненнями, (далі - Закон №334/94), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 343669 гривень, в тому числі по періодах: за 2007 рік на 38329 гривень, 2008 рік на 26875 гривень, 2009 рік на 278465 гривень; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон №168/97), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 49824 гривень, в тому числі по періодах: за червень 2007 року - на 4093 гривень, за липень 2007 року - на 2151 гривень, за серпень 2007 року - на 4746 гривень, за жовтень 2007 року - 3527 гривень, за листопад 2007 року - на 3102 гривень, за грудень 2007 року - на 10959 гривень, за січень 2008 року - на 20200 гривень, за грудень 2008 року - на 1046 гривень.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийняла податкові повідомлення –рішення від 30.06.2010 року   № 0000322301/0, яким визначила позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 49824 гривень та 24912 гривень штрафної санкції, № 0000332301/0, яким визначила позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 343669 гривень та 106094 гривень штрафної санкції.  Крім цього, ДПІ додатково винесла податкове повідомлення –рішення від 08.07.2010 року №0000352301/0, яким застосувала до позивача штрафну санкцію з податку на прибуток у розмірі 32959 гривень.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Позивач звернувся до ДПІ у Болградському районі Одеської області з первинною скаргою на податкові повідомлення-рішення № 0000322301/0, № 0000332301/0, № 0000352301/0. ДПІ рішеннями від 02.08.2010 року № 4810/2301 та № 4811/2301, прийнятими за результатами розгляду первинної скарги, залишила без змін вищезазначені податкові повідомлення –рішення, та відповідно до Порядку направлення органами держаної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування  штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, надіслала позивачу  податкові повідомлення-рішення від 02.08.2010 року  № 0000322301/1, № 0000332301/1,   № 0000352301/1                         (т.1 а.с.83).

ТОВ «Укрнафтатранс направило повторну скаргу до ДПА в Одеській області на податкові повідомлення-рішення № 0000322301/0 та № 0000332301/0 (від 02.08.2010 року № 0000322301/1 та                 № 0000332301/1). Рішенням ДПА в Одеській області від 03.09.2010 року №32499/10/25-0007, прийнятим за результатами розгляду повторної скарги,  залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Болградському районі від 30.06.2010 року № 0000322301/0, № 0000332301/0    (від 02.08.2010 року                 № 0000322301/1, № 0000332301/1). В зв’язку з цим на підставі вищевказаного Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків, ДПІ у Болградському районі Одеської області надіслала Позивачу податкові повідомлення - рішення від 10.09.2010 року № 0000322301/2 і № 0000332301/2.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ „Укрнафтатранс" надіслало повторну скаргу до ДПА України. Рішенням ДПА України від 25.11.2010 року за                            № 25843/7/25-0115 ( т.1 а.с.170-173) було залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Болградському районі від 30.06.2010 року № 0000322301/0, № 0000332301/0 (від 02.08.2010 року                  № 0000322301/1, № 0000332301/1) та рішення ДПА в Одеській області від 03.09.2010 року                                 № 32499/1025-0007, прийняте за результатами  розгляду повторної скарги (податкові повідомлення-рішення від 10.09.2010 року №0000322301/2, №0000332301/2), а скаргу - без задоволення. На підставі рішення ДПА України ДПІ у Болградському районі Одеської області надіслала позивачу податкові повідомлення - рішення від 30.11.2010 року за № 0000332301/3 та № 0000322301/3 (т.1 а.с. 45,46). ДПА України також зазначило, що позивач не скористався своїм правом на повторне оскарження до ДПА в Одеській області податкових повідомлень –рішень №0000352301/0 від 08.07.2010 року  та                           № 0000352301/1 від 02.08.2010 року протягом десяти календарних днів з моменту отримання, в зв’язку з чим на підставі п.п. 5.2.2 та 5.2.4. п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 (далі –Закон №2181) податкові зобов’язання, визначені в даних податкових повідомленнях –рішеннях вважаються узгодженими і не підлягають адміністративному оскарженню.

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Укрнафтатранс»в період з 01.10.2006 року по 31.12.2009 року віднесено до складу валових витрат без доведення їх подальшого використання у власній господарській діяльності вартість послуг автоперевезення, отриманих від ТОВ «Південьбуд - 1»(код ЄДРПОУ 31952029) згідно договорів №05-12-01 від 01.12.2005 року та від 02.01.2007 року №07-01-02 на суму 388779 гривень у т.ч. ПДВ 64796,5 гривень та вартість послуг транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажу, інформаційно-консультаційних послуг по організації експортних доставок вантажу, отриманих від ПП «Контент-Груп»(код ЄДРПОУ 32700800) згідно договору №09-09-08-1 від 08.09.2009 року на загальну суму 1336630 гривень, у т.ч. ПДВ –22771,7 гривень.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укрнафтатранс»(Замовник) та ТОВ «Південьбуд-1»(Виконавець) укладені договори про надання послуг по перевезенню вантажу № 05-12-01 від 01.12.2005 року, №07-01-02 від 02.01.2007 року, №08-01-02 від 02.01.2008 року ( т.1 а.с.65,66). Згідно умов даних договорів, ТОВ «Південьбуд-1»  (Виконавець) зобов’язується надати послуги по перевезенню вантажів, у відповідності до заяв ТОВ «Укрнафтатранс»(Замовника), а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити ці послуги. Виконавець здійснює перевезення вантажу з місця навантаження, вказаному у заяві Замовника, до місця розвантаження; для виконання умов договору. Виконавець надає автотранспорт, обладнаний для перевезення вантажу; перевезення вантажу здійснюється Виконавцем на підставі заяв Замовника, які оформлюються у виді товарно-транспортних накладних; товарно-транспортна накладна, завірена штампом Замовника, є підставою для перевезення вантажу.

Надані позивачем до суду акти виконаних робіт по послугам автоперевезення, отриманих ним від ТОВ «Південьбуд-1»(т.2 а.с.3, 34, 65, 88, 91, 94, 117, 120, 140, 166, 169, 193, 196, 199, 226, 253, 269, 285, 288, 302, 318, 321, 342, 367, 293),  не відповідають вимогам до первинних документів, які містяться у                  ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.1999 № 996-XIV (далі –закон № 996-XIV): не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій - конкретних видів послуг, місця здійснення операцій, пункту навантаження (розвантаження) товару, внаслідок чого неможливо встановити факт здійснення господарських операцій, які підтверджуються даними актами, а також достовірно визначити зв'язок з господарською діяльністю Позивача. Надані позивачем до суду  товарно-транспортні накладні (далі –ТТН) (т.2 а.с.4-424) не містять інформації про ТОВ «Укрнафтатранс»як замовника, вантажовідправника або вантажоодержувача. Більшість ТТН взагалі не містить жодної інформації стосовно ТОВ «Укрнафтатранс», включаючи печатки або штампи із його найменуванням. В зв’язку з цим на підставі ч.2 ст. 9 закону № 996-XIV суд вважає, що вказані ТТН також не відповідають вимогам, які ставляться до первинних документів.

Судом встановлено, що Позивачем, як замовником, будо укладено договір №09-09-08-1 від 08.09.2009 року про транспортно-експедиційне обслуговування з ПП «Контент-Груп»та додаткові угоди до нього №09-09-10 від 10.09.2009 року і 02.11.2009 року (т.1 а.с.189-191). Згідно даного договору та додаткових угод до нього Позивач –Замовник доручає, а Виконавець - ПП «Контент-Груп», бере на себе зобов’язання виконати наступні роботи: організувати транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажу Замовника залізничним транспортом; виконати інші дії, необхідні для виконання зобов’язань по даному договору. Суд зазначає, що договір, укладений між позивачем та ПП «Контент-Груп»підпадає під ознаки договору транспортного експедирування, однак не містить істотні умови, наявність яких передбачена статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.04 №1955-ІУ (далі - Закон №1955-ІУ), щодо договорів транспортного експедирування, а саме: не визначено вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, умови залучення експедитором до виконання його зобов'язань інших осіб (від свого імені або від імені клієнта), порядок погодження змін маршруту, вказівок клієнта.

Відповідно до ст. 9 Закону №1955-ІУ за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Згідно ст. 8 Закону №1955-ІУ експедитори за дорученням клієнтів: здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження.

Відповідно до ст. 9 Закону №1955-ІУ підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з п.п.11.1 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568 (далі –Правила №363), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

П.п.11.5 п.11 Правил №363 передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до п.п.11.7 п.11 Правил № 363 перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно р.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 №644, та п.1.4 Порядку взаємодії митниць і залізниць України при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах, затвердженого наказом Державної митної служби та Мінтрансу від 30.03.2001 року №231/174 залізничні накладні СМГС і ЦІМ (далі - накладна) - основний перевізний документ установленої форми, відповідно оформлений і поданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою угодою про перевезення вантажу, яка укладається між відправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Оформлені відправником перевізні документи перевіряються і візуються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції. Перевіркою встановлюються: наявність плану (дозволу) на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, платоспроможність вантажовідправника, правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до цих Правил, наявність необхідних додаткових супровідних документів та дозволів на відправлення вантажу (митних, карантинних, санітарних та інших контролюючих органів). Виходячи з вищевикладеного, товарно-транспортна накладна (залізнична накладна) являється обов'язковим документом, що підтверджує отримання послуги перевезення вантажів, а також використання їх у господарській діяльності.

Позивачем не було надано суду належним чином складених ТТН, залізничних накладних на підтвердження факту надання послуг з перевезення вантажу, а також транспортно-експедиторських послуг ТОВ «Південьбуд-1»та  ПП «Контент-Груп». Надані Позивачем акти виконаних робіт, згідно яких ПП «Контент-Груп»надало ТОВ «Укрнафтатранс»послуги транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажу на загальну суму 129271 гривень з ПДВ (т.1 а.с.195, 198, 202, 209) не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій –конкретних видів послуг, місця здійснення операцій, внаслідок чого неможливо достовірно визначити їх зв’язок з господарською діяльністю Позивача. Дані акти не місять реквізитів ТТН або інших документів, що підтверджують переміщення товару, витрати експедитора на оплату послуг залучених ним третіх осіб, для визначення розміру оплату наданих ними послуг.

Судом встановлено, що згідно умов додаткових угод від 10.09.2009 року №  09-09-10 та від 02.11.2009 року  № 09-11-02 до договору від 08.09.2009 року № 09-09-08-1, укладеного між позивачем та ПП «Контент-Груп»(т.1 а.с.191), ПП «Контент-Груп»(Виконавець) зобов’язувалося надати позивачу (замовнику) наступні інформаційно-консультаційні послуги: з питань, пов’язаних з організацією відправлення вантажів на експорт в період з 10 по 30 вересня 2009 року; послуги по пошуку, збору, вивченню та наданню Позивачу –Замовнику інформації про ринок Росії у розрізі виробників маргарину (інших кондитерських жирів), які використовуються у харчовій промисловості, розміщення їх потужностей, асортимент продукції, цінової політики, ємкості ринку; послуги по пошуку, збору, вивченню та наданню Замовнику інформації про ринок Росії у розрізі споживачів маргарину (інших кондитерських жирів), які використовуються у харчовій промисловості, розміщення їх потужностей, асортимент продукції, цінової політики; послуги по пошуку, збору вивченню та наданню Замовнику інформації про ринок Вірменії у розрізі споживачів маргарину (інших кондитерських жирів), які використовуються у харчовій промисловості, розміщення їх потужностей, асортимент продукції, цінової політики.

Згідно вищевказаних додаткових угод ПП «Контент-Груп»надало Позивачу                     інформаційно-консультаційні послуги. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про інформацію»від 02.10.1992 року  № 2657-XII (далі Закон № 2657-XII) в редакції закону, яка діяла на момент проведення перевірки інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян і юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю, можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншим законодавством. Ціни і ціноутворення на інформаційну продукцію та інформаційні послуги встановлюються договорами, за винятком випадків, передбачених Законом. Згідно статей 40 та 41 цього закону інформаційна продукція - це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій. Інформаційна послуга - це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб. Відповідно ст. 27 Закону № 2657-XII документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно -, відео -, фотоплівці або на іншому носієві. Первинний документ - це документ, що містить в собі вихідну інформацію. Вторинний документ - це документ, що являє собою результат аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів.

Позивачем не надані суду документи, в тому числі звіти, з яких можливо було встановити обсяг та характер інформації зібраної та переданої Позивачу ПП «Контент –Груп».  Надані Позивачем суду акти виконаних робіт №10-05-31-08 від 31.05.2010 року, № 09-10-31-08 від 31.10.2009 року,                        № 09-11-30-08 від 30.11.2009 року, а також специфікації до актів виконаних робіт №09-09-30-08,                        № 09-10-31-08 та  № 09-11-30-08 (т.1 а.с.195, 197, 198, 201, 202) не відповідають вимогам, які ставляться до первинних документів: не містять  вичерпної,  детальної  інформації  щодо  змісту господарських операцій, конкретних видів інформаційно-консультаційних послуг, місце та час надання послуг, характер послуг. Внаслідок чого не має можливості достовірно визначити перелік наданих послуг, їх вартість та зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Пунктом 2 статті 3, пунктом 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV України визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.5.1 Закону №334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

У відповідності з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та (іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дослідивши документи надані Позивачем, який зазначив у судовому засіданні, що він надав всі документи на підтвердження здійснення господарських операції між ним та ТОВ «Південьбуд-1»,  ПП «Контент-Груп»щодо надання послуг з перевезення вантажів, транспортно-експедиторських послуг, інформаційно-консультаційних послуг, суд дійшов до висновку, що надані документи не відповідають вимогам, які ставляться до первинних документів та не підтверджують здійснення вищезазначених господарських операцій між Позивачем та  ТОВ «Південьбуд-1»,  ПП «Контент-Груп». В зв’язку з цим суд погоджується з висновками, які містяться в акті перевірки про те, що Позивачем не надано документи, на підставі яких можна дійти висновку про пов’язаність витрат на автоперевезення, транспортно-експедиторські та інформаційно-консультаційні послуги, надані Позивачу ТОВ «Південьбуд-1»та  ПП «Контент-Груп» з його господарською  діяльністю.

 Суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті  документи, які відповідають вимогам, що ставляться законом до первинних документів, і складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

 Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із висновком ДПІ про завищення позивачем валових витрат на суму 1374676 гривень та  заниження в період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року  податку на прибуток на загальну суму 343669 гривень.

 ТОВ «Укрнафтатранс» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості послуг перевезення вантажів, отриманих від ТОВ «Південьбуд-1», послуг транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажу, інформаційно-консультаційних послуг по організації експортних доставок вантажу, отриманих від ПП «Контент-Груп», які виключені ДПІ зі складу валових витрат, так як не доведено їх використання  у власній господарській діяльності Позивача, всього на  суму 287569 гривень.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8  цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності з вимогами п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, ТОВ «Укрнафтатранс»в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 до складу податкового кредиту включені суми податку в загальному розмірі 287569 гривень по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Південьбуд - 1»та ПП «Контент-Груп».

З урахуванням п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»                       (із змінами та доповненнями, далі - Закон №2181), вищезазначене порушення призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 49824 гривень, в тому числі по періодах: за червень 2007 року - на 4093 гривень, за липень 2007 року - на 2151 гривень, за серпень 2007 року - на 4746 гривень, за жовтень 2007 року - 3527 гривень, за листопад 2007 року - на 3102 гривень, за грудень 2007 року - на 10959 гривень, за січень 2008 року - на 20200 гривень, за грудень 2008 року - на 1046 гривень.

Відповідно  до  пп. 17.1.3   п.17.1   ст.17   Закону   України  №2181   у  разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 і цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого  податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який  припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає  отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого  органу,  але  не  більше  п’ятдесяти   відсотків   такої  суми  та  не   менше десяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, і незалежно від кількості періодів, що минули. В зв’язку з цим суд вважає обґрунтованими штрафні санкції, застосовані до Позивача в розмірі 24912 гривень, 106094 гривень та 32959 гривень.

При таких обставинах суд вважає, що позивач не довів необґрунтованості    висновків акту перевірки та протиправності прийнятих на його підставі податкових повідомлень - рішень.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх  обґрунтування позовних вимог і вони  задоволенню не підлягають.

На підставі частини 4 статті 118 КАС України, у зв’язку з вирішенням спору по суті, необхідність в забезпеченні позову відпала. В зв’язку з цим, заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року у вигляді заборони Державній податковій інспекції у Болградському районі проведення процедури стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»за рішенням №15 від 20 грудня 2010 року Державної податкової інспекції у Болградському районі щодо стягнення коштів та продажу інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу підлягають скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 117, 118, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс» до Державної податкової інспекції у Болградському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000332301/3 від 30.11.2010 року,            № 0000322301/3 від 30.11.2010 року, № 0000352301/1 від 02.08.2011 року -  відмовити в повному обсязі.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого  2011 року  у вигляді заборони  Державній податковій інспекції у Болградському районі проведення процедури стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс» за  Рішенням № 15 від 20 грудня 2010 року  Державної податкової інспекції у Болградському районі щодо стягнення коштів та продажу інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу.          

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.  У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.          

                    Суддя                                                                                                Стеценко О.О.

09 грудня 2011 року