Рішення

від 25.06.2008 по справі 53/134-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2008 р.                                                           

Справа № 53/134-08

вх.

№ 4247/1-53

Суддя

господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі

судового засідання Рудяк Т.О.

за участю

представників сторін:

позивача -

ОСОБА_2 дов. № 1595 від 05.06.2008 року 

відповідача - Кучеренко С.А. за дов.

2-го

відповідача -Суркова Л.П. дов. від 12.06.2008 року

розглянувши

справу за позовом ОСОБА_1, м. Харків 

до  1. ВАТ "Укргіпроруда" м. Х-в

     2. ЗАТ НПО «Гіпроруда»  

про визнання

незаконним рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання

незаконним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда» від

09.04.1999 року та зобов'язання відповідача ЗАТ НПО «Гіпроруда» повернути у

власність ВАТ «Укргіпроруда» нерухоме майно, що знаходиться за адресою м.

Харків, вул. Ромена Роллана, 12. Під час розгляду справи позивач подав заяву

про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом та долучена до матеріалів

справи.

Позовні вимоги

Позивач обґрунтовує тим, що він є акціонером ВАТ «Укргіпроруда» і володіє 700

простими іменними акціями, що складає 0,02 % Статутного капіталу. Під час

корпоратизації до статутного фонду ВАТ «Укргіпроруда» держава у 1994 році

передала нежитлові будівлі загальною площею 8 872,1 м. кв. та 192,0 м. кв., що

знаходяться за адресою м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12. У 1999 році рішенням

загальних зборів ВАТ «Укргіпроруда» було вирішено придбати акції новоствореного

ЗАТ НПО «Гіпроруда» шляхом передання до статутного фонду останнього в оплату

акцій нерухомого майна за адресою м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12. На думку

Позивача, внаслідок зазначеного відчуження нерухомості були порушені його

корпоративні права акціонера, так як це потягло зменшення активів ВАТ

«Укргіпроруда» і, як наслідок, знецінення акцій та зменшення можливих

дивідендів. Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда» від

09.04.1999 року Позивач вважає незаконним, так як воно було прийняте з грубим

порушенням вимог законодавства: порушена процедура повідомлення акціонерів та

публікації в пресі про час та порядок денний загальних зборів акціонерів, крім

того, у порядок денний було внесено пункт «Різне», що не давало акціонерам

інформацію про дійсний зміст питання, що планується до розгляду. Вказані

порушення потягли за собою порушення корпоративних прав Позивача на управління

підприємством. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному

обсязі. Крім того, позивач просить відновити строк позовної давності.

Відповідач ВАТ

«Укргіпроруда» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити

в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві. Свої вимоги відповідач

обґрунтовує тим, що загальні збори акціонерів були проведені в чіткій

відповідності до вимог Статуту та законодавства, у загальних зборах приймали

участь акціонери та їх представники, що володіли 83,2 % акцій, тобто кворум

був, загальні збори акціонерів були правомочні. На думку ВАТ «Укргіпроруда»,

інтереси акціонерів не були порушені і вказане відчуження об'єктів нерухомості

не потягло зменшення вартості акцій та вартості активів підприємства, так як

вартість отриманих акцій більше вартості переданого майна на 450 000, 00 грн.

Також відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, який на думку

відповідача сплив. В судовому засіданні проти позову заперечує, просить

відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач ЗАТ

НПО «Гіпроруда» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить

відмовити в задоволенні позову, підтвердив обставини, на які посилався

відповідач ВАТ «Укргіпроруда» у своєму відзиві. В судовому засіданні проти

позову заперечував, просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд,

розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши пояснення

представників сторін, встановив наступне.

ВАТ

«Укргіпроруда» (ЄДРПОУ 00188340) було засноване Наказом Міністерства

промисловості України від 01.08.1994 року №253 шляхом перетворення державного

підприємства - Українського гірничого інституту по проектуванню підприємств

рудної, флюсової, вогнетривкої сировини та будівельних матеріалів (Державний

інститут «Укргіпроруда») у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу

Президента України від 15.06.1993 року №210 «Про корпоратизацію державних підприємств».

Позивач, як

станом на 09.04.1999 року, так і на теперішній час, є акціонером ВАТ

«Укргіпроруда» та володіє 700 простими іменними акціями, що складає 0,02 %

статутного фонду ВАТ «Укргіпроруда».

Держава як

засновник товариства передала до товариства цілісний майновий комплекс

інституту, вартість якого на той час склала 1 758 000 000, 00 крб. (один

мільярд сімсот п'ятдесят вісім мільйонів карбованців). До складу цілісного

майнового комплексу, що держава передала до статутного фонду ВАТ

«Укргіпроруда», увійшли у тому числі і нежитлові будівлі площею 8 872,1 м2

(лит. «А-4), площею 746,1 м2 (лит. «Б-2») та площею 192,0 м2 (лит. «В-1»),

розташовані за адресою: 61058, м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12.

09.04.1999 року

були проведені чергові загальні збори акціонерів ВАТ «Укргіпроруда», що

підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда» №4

від 09.04.1999 року.

Станом на день

проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда» від 09.04.1999 року

згідно даних реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Укргіпроруда»

держава Україна в особі відповідних державних органів не була власником акцій

ВАТ «Укргіпроруда», що підтверджується довідкою реєстратора ЗАТ «Грантполіс»

від 18.06.2008 року № 47.

Згідно ст. 159

ЦК України, ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори

акціонерів акціонерного товариства є вищим органом акціонерного товариства.

Відповідно до

ч. ч. 5, 6 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від

23.12.97р.) та п. 8.2.3 чинного на час прийняття спірного рішення Статуту ВАТ

«Укргіпроруда» (із змінами №3, що затверджені загальними зборами акціонерів

17.04.1998 року та зареєстровані у виконавчому комітеті Дзержинської районної

ради м. Харкова 25.05.1998 року), до виключної компетенції загальних зборів

акціонерів відноситься: внесення змін до статуту товариства; затвердження

річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні

підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу

прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення

порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх

підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

продаж нерухомого майна товариства.

Також згідно

ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 23.12.97р.)

та Статуту ВАТ «Укргіпроруда» (п. 8.2.3 Статуту) на розгляд загальних зборів

акціонерів акціонерного товариства можуть виноситись інші питання, що стосуються

діяльності цього товариства.

Таким чином,

відповідно до п.8.2.3 Статуту ВАТ «Укргіпроруда», участь у створенні спільно з

іншими особами нової юридичної особи та внесення до її статутного фонду

об'єктів нерухомості не відноситься до виключної компетенції загальних зборів

акціонерів, але загальні збори повноважні приймати таке рішення.

Чинне

законодавство України не визначає підстав для визнання недійсними актів органів

юридичної особи.

Рішення

загальних зборів акціонерів акціонерного товариства є актом органу юридичної

особи, оскільки це рішення зумовлює певні правові наслідки, спрямовані на

регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів

цих відносин. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів

акціонерів господарського товариства може бути порушення вимог закону та/або

установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів

товариства, або порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів

акціонера (учасника) товариства.

Разом з тим не

всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних

зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих

на них рішень.

Порядок

скликання загальних зборів акціонерів акціонерного товариства визначається ст.

43 Закону України «Про господарські товариства» та Статутом акціонерного

товариства.

На виконання

вимог ст. 43 Закону України «Про господарські товариства» та відповідно до

процедури, закріпленої в п. 8.2.7 Статуту ВАТ «Укргіпроруда», акціонери були

належним чином повідомлені про дату, місце та порядок денний загальних зборів

від 09.04.1999 року шляхом опублікування відповідного оголошення в місцевій

пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства, а саме: в газеті «Время» №

19 від 18.02.99 року.

Посилання

позивача на те, що в порушення вимог ст. 43 Закону України «Про господарські

товариства» не було надруковано загальне повідомлення про проведення загальних

зборів акціонерів в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради

України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку

денного не може бути підставою для скасування прийнятого рішення, так як

передбачений частиною першою статті 43 Закону України "Про господарські

товариства" обов'язок опублікувати загальне повідомлення про скликання

загальних зборів в одному із зазначених офіційних друкованих видань

встановлений законом для інформування власників акцій, які ще не зареєстровані

в системі реєстру власників іменних цінних паперів акціонерного товариства, а

також тих осіб, які до проведення загальних зборів можуть придбати акції і

зареєструватися у реєстрі власників іменних цінних паперів акціонерного

товариства про скликання загальних зборів. Акціонери, зареєстровані у реєстрі

власників іменних цінних паперів, повідомляються про скликання загальних зборів

шляхом надсилання їм персональних повідомлень.

Як

підтверджується поясненнями представників сторін, позивач був повідомлений про

дату, місце та час проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда»

персонально у спосіб та у порядку, що передбачений Статутом ВАТ «Укргіпроруда».

Також позивач посилається у позові та підтвердив у судовому засіданні, що він

не зміг прийняти участь у загальних зборах з особистих мотивів, тобто, його

відсутність не була викликана неповідомленням. Тому відсутність публікації

загального повідомлення в одному з офіційних видань не може вважатися

порушенням порядку повідомлення позивача.

Вказане

свідчить, що позивач не був позбавлений можливості взяти участь у загальних

зборах акціонерів ВАТ «Укргіпроруда», що відбулися 09.04.1999 р.

Згідно

протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда» №4 від 09.04.1999

року, на розгляд загальних зборів акціонерів були винесені наступні питання: 1)

розгляд звіту Правління про результати фінансово-господарську діяльність

товариства за 1998 рік; 2) розгляд звіту Ревізійної комісії; 3) затвердження

річних результатів діяльності товариства, річного звіту та балансу за 1998 рік,

порядку розподілу прибутку за 1998 рік; 4) різне.

Так, п. 4

порядку денного загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда», що відбулися

09.04.1999 р., містить пункт «Різне». При цьому формулювання суті

розглядуваного питання відсутнє. Отже, акціонери ВАТ «Укрігіпроруда» не були в

повному обсязі повідомлені про дійсний зміст питання, що планується до розгляду

та зазначене в порядку денному загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргіпроруда»

як «Різне», що на думку позивача є підставою для визнання незаконним прийнятого

рішення відповідно до ч. 4. ст. 43 Закону України «Про господарські

товариства».

Згідно ч. 4 ст.

43 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори не вправі

приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Разом з тим,

припис ч.4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства» не був

порушений. Як вбачається з протоколу №4 від 09.04.1999 року, під 4 пунктом

порядку денного на загальних зборах акціонерів ВАТ «Укргіпроруда» було

запропоновано розглянути питання «Про створення ЗАТ НПО «Гіпроруда». Акціонерам

ВАТ «Укргіпроруда» в якості інформації було повідомлено про намір Товариства

взяти участь у створенні іншого товариства - Закритого акціонерного товариства

Науково-виробниче об'єднання «Гіпроруда» та про необхідність внесення до його

статутного фонду нерухомості в оплату за акції. Тобто, на загальних зборах

акціонерів ВАТ «Укргіпроруда» акціонерам товариства пропонувалось розглянути та

висловити думки щодо пропозиції створення в майбутньому нового товариства. Вказана

пропозиція була схвалена акціонерами одностайно, однак, правові наслідки у виді

створення нового товариства та передачі до його статутного фонду нерухомого

майна в обмін на акції з цього не виникли.

Вказане

свідчить, що загальні збори акціонерів ВАТ «Укргіпроруда» лише схвалили

пропозицію, яка не має правових наслідків, а не прийняли певне рішення, тому ч.

4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства» на розглядувану ситуацію

не розповсюджується.

Судом не

встановлено, а позивачем не доведено факт зменшення ринкової вартості акцій, що

належать позивачу. Крім того, зменшення вартості акцій не є обставиною, яка

прямо та з необхідністю пов'язана із фактом відчуження підприємством об'єктів

нерухомості.

Твердження

позивача щодо порушення його прав на отримання дивідендів не знайшли свого

підтвердження, так як право на отримання дивідендів у акціонера виникає на

підставі відповідного рішення загальних зборів акціонерів товариства про

розподіл прибутку товариства. Відчуження будь-яким способом майна товариства не

впливає на право позивача на отримання дивідендів. Крім того, позивачем не

доведено, що відчуження майна товариства призвело до зменшення вартості активів

товариства та зменшення прибутку товариства, і як наслідок, до зменшення

розміру можливих дивідендів.

Що стосується

вимоги про зобов'язання Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче

об'єднання «Гіпроруда» повернути у власність Відкритого акціонерного товариства

«Укргіпроруда» нежитлові приміщення площею 8 872, 1 кв. м. та площею 192,0 кв.

м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12, то

законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом

прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це самим

акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом

акціонерного товариства.

У Рішенні

Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N

1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4

Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом

інтерес) зазначено, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи

охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення,

оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є,

органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Отже, за

позовом акціонера про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про

повернення майна акціонерного товариства від інших осіб, акціонер має бути

уповноваженим на представництво інтересів акціонерного товариства.

Позивач не

надав будь-яких доказів наявності у нього повноважень на представництво

інтересів ВАТ «Укргіпроруда», також таке право не надається йому статутом

акціонерного товариства.

Відсутність

такого повноваження є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про

зобов'язання Закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання

«Гіпроруда» повернути у власність Відкритого акціонерного товариства

«Укргіпроруда» нежитлові приміщення площею 8 872,1 кв. м та площею 192,0 кв.м.,

які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12.

Крім того, як

випливає з тексту протоколу загальних зборів акціонерів №4 від 09.04.1999 року

на цих загальних зборах акціонерів ВАТ «Укргіпроруда» не приймалось рішення

щодо затвердження правочину з передачі від ВАТ «Укрігпроруда» нерухомого майна

до статутного фонду ЗАТ НВО «Укргіпроруда» (відчуження іншим чином цього

майна).

Судом

встановлено, що у ЗАТ НВО «Гіпроруда» право власності на нерухоме майно - нежитлові

будівлі літ. «А-4» загальною площею 8872,1 м2, літ. «Б-2» загальною площею

746,1 м2, літ. «В-1» загальною площею 192,0 м2, які знаходяться в м. Харкові,

вул. Ромена Ролана, 12, виникло на підставі протоколу № 1 установчих зборів ЗАТ

НВО «Гіпроруда» від 19.07.2000 р., установчого договору про створення та

діяльність ЗАТ НВО «Гіпроруда», підписаного засновниками 19.07.2000 р.,

свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Харківської

міської ради 31.08.2000 р.  

Так, згідно ст.

26 Закону України «Про господарські товариства» 

ВАТ «Укргіпроруда» має право бути засновником іншої юридичної особи.

Відповідно  до ст. 13 Закону України «Про господарські

товариства» вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки,

споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права

користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками,

спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на

інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Згідно чинного

на момент передачі нежитлових будівель площею 8 872,1 м2 (лит. «А-4), площею

746,1 м2 (лит. «Б-2») та площею 192,0 м2 (лит. «В-1»), розташованих в м.

Харкові по вул. Ромена Роллана, 12, до статутного фонду ЗАТ НВО «Гіпроруда» законодавства

України, а саме: ст. 86 ЦК УРСР 1963 р., ст. ст. 4, 20 Закону України «Про

власність» ВАТ «Укргіпроруда» мало право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,

які не суперечать закону.

Порушень вимог

законів України щодо передачі ВАТ «Укргіпроруда» нежитлових будівель площею 8

872,1 м2 (лит. «А-4), площею 746,1 м2 (лит. «Б-2») та площею 192,0 м2 (лит.

«В-1»), розташованих в м. Харкові по вул. Ромена Роллана, 12, до статутного

фонду ЗАТ НВО «Гіпроруда» судом не встановлено.

Відповідно до

п.8.4.2 Статуту ВАТ «Укргіпроруда», до компетенції правління належать всі

питання діяльності товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством,

Статутом або рішенням загальних зборів акціонерів товариства віднесені виключно

до компетенції іншого органу товариства.

Згідно ст. 48

Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 23.12.97р.) та п.

8.4.6 Статуту ВАТ «Укргіпроруда», голова правління має право без довіреності

здійснювати дії від імені Товариства. Також відповідно п. 8.4.6 Статуту ВАТ

«Укргіпроруда» голова правління уповноважений керувати поточними справами

Товариства, виконувати рішення загальних зборів акціонерів та ради,

представляти Товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, вести

переговори та укладати угоди від імені Товариства.

Як вбачається з

протоколу № 1 Установчих зборів ЗАТ НВО «Гіпроруда» від 19.07.2000 року, у

зборах засновників ЗАТ НВО «Гіпроруда» від імені ВАТ «Укргіпроруда» приймав

участь Голова правління ВАТ «Укргіпроруда» Квітка В.І.

Відповідно до

Установчого договору ЗАТ НВО «Гіпроруда», підписаного засновниками 19.07.2000

р., від імені ВАТ «Укргіпроруда» Установчий договір ЗАТ НВО «Гіпроруда» було

підписано одноособово Головою правління ВАТ «Укргіпроруда» Квітка В.І.

Таким чином,

Голова правління ВАТ «Укргіпроруда» діяв в рамках своїх повноважень та

відповідно чинного законодавства України.

Враховуючи

вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що заявлений позивачем

позов не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до

ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється

тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст.

261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня,

коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про

особу, яка його порушила.

Відповідно ст.

267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу

має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою

до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої

заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до

п. 4.2 Статуту ВАТ «Укргіпроруда» акціонери мають право отримувати інформацію

про діяльність Товариства, на вимогу акціонера Товариство зобов'язане надавати

йому можливість для ознайомлення з річними балансами, звітами Товариства,

протоколами зборів та іншим. Таке ж положення закріплене у п. «г» ч.1 ст.10

Закону України «Про господарські товариства».

Таким чином,

позивач у будь який час після прийняття оспорюваного рішення мав право

звернутись до ВАТ «Укргіпроруда» та отримати інформацію про його зміст. Тобто,

позивач міг довідатись про порушення свого права починаючи з дня наступного за

днем прийняття рішення загальних зборів, тобто - з 10.04.1999 року.

Вказане дає

підстави суду відраховувати перебіг позовної давності відповідно до ч.1 ст. 261

Цивільного кодексу України з дня, коли у Позивача з'явилась можливість

дізнатися про порушення своїх прав, тобто з 10.04.1999 року. Таким чином,

позовна давність спливла 10.04.2002 року.

Заява про

відновлення строку позовної давності не підлягає задоволенню, так як  ані Цивільний кодекс України, ані

Господарський процесуальний кодекс України не передбачають можливості, порядку

та підстав відновлення позовної давності, що спливла. Відповідно до ч. 5 ст.

267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення

позовної давності, порушене право підлягає захисту, при цьому будь-якого

відновлення строку не відбувається.

Відповідно до

п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 29

грудня 1976 року N 11, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений

без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав,

крім випадків, коли позов не доведений.

Позивачем позов

не доведений, тому суд відмовляє у задоволенні заяв відповідачів ВАТ

«Укргіпроруда» та ЗАТ НВО «Гіпроруда» про застосування позовної давності.

Відповідно до

ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані

з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.

Керуючись

статтями 16, 256, 257, 260, 261, 267 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4,

12, 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні

позову відмовити у повному обсязі.

Суддя                                                                                           

Прохоров С.А.