Постанова

від 27.06.2008 по справі 8/27пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

24.06.2008 р.                                                                      

справа №8/27пд

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

не з'явився,

від відповідача:

ОСОБА_2 - довір. № ВКІ 894100 від

17.04.2008р., 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

 товариства з обмеженою відповідальністю

"Интерпак", м. Донецьк

на рішення  господарського суду

 Донецької області

від

02.04.2008 року

по справі

№ 8/27пд

за позовом

товариства з обмеженою

відповідальністю "Интерпак", м. Донецьк

до

суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк

про

визнання недійсним договору

оренди

В С Т А Н О В

И В:

          Рішенням господарського суду

Донецької області  від 02.04.2008р. по

справі № 8/27пд відмовлено в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою

відповідальністю "Интерпак", м. Донецьк (далі-позивач) до суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк

(далі-відповідач) про визнання недійсним договору оренди № 1/04-06 від

01.11.2006р.

Не погоджуючись з прийнятим

рішенням позивач по справі  звернувся до

Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та призначити

техніко-криміналістичну та почеркознавчу експертизи.           В обгрунтування своїх вимог позивач

посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права.  Скаржник  стверджує, що у відповідача відсутні

правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно і відповідачем не

доведено, що він є власником цього майна і 

що з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Интерпак"

договір оренди ніколи не підписувався. Позивач також посилається на

необгрунтовану відмову суду першої інстанції в проведенні експертиз.

          Відповідач у відзиві на апеляційну

скаргу вимоги скаржника не визнав. Рішення суду першої інстанції вважає

законним та обгрунтованим, а вимоги викладені в апеляційній скарзі такими, що

не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 81-1

Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового

процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи,

доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, судова колегія

встановила наступне.

01.11.2006 року  між сторонами було  підписано договір оренди за  № 1/04-06, згідно до умов якого та додатку до

нього,  відповідач  передав, а позивач прийняв в строкове платне

користування будівлю АЗС (літера А-1), будівлю диспетчерської (літера Б-1),

будівлю боксу для ремонту автомобілів (літера В-2),  будівлю гаражу (літера Г-1),  будівлю котельні  (літера Д-1), будівлю КПП (літера Е-1),

будівлю гаражу (літера Ж-2), будівлю складу (літера И-1), будівлю

автопавільйону (літера К-1), будівлю прибиральні  (літера З), 

будівлю сараю (літера Л), огородження №1-4, покриття площею 6816,8 кв.м,

будівлю  столярного цеху (літера А-1),

які розташовані за адресою: вул. Шахтарів Донбасу, 1 а у м. Донецьку.

Позивач стверджує, що у відповідача

відсутні правовстановлюючі документи на вищеназване орендоване майно.

Відповідно до ст. 761 Цивільного

кодексу України  право передання майна у

найом належить власникові речі.

Таким чином, передача відповідачем

в оренду майна, яке не є його власністю протирічить вимогам закону і є

підставою, на думку позивача, для визнання недійсним правочину відповідно до

ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 215 Цивільного

кодексу України підставою   недійсності

недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені,

зокрема ч.1 ст. 215  Цивільного кодексу

України.

Відповідно до ч.І ст. 203 Цивільного

кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам

цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з позовної заяви,

товариство з обмеженою відповідальністю "Интерпак" стверджує, що  договір № 1/04-06 від 01.11.2006р. оренди

майна не відповідає вимогам закону.

Згідно вимог  ст. ЗЗ Господарського процесуального кодексу

України кожна сторона  повинна  довести 

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Як зазначалось раніше, вимоги

позивача грунтуються на відсутності права власності у відповідача на передане в

оренду майно.

За ствердженням позивача, законним

власником спірного майна є товариство з обмеженою відповідальністю

„Интерпак". Свої доводи позивач підтвердив 

листом за  № 0366 від 03.03.2008р.

Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька",

згідно якого спірні  об'єкти нерухомого

майна, належать товариству з обмеженою відповідальністю „Интерпак" на

підставі договорів купівлі-продажу від 14.05.2004р.

Разом з тим, як вбачається з

рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30.06.2006р. по  справі № 2495/06, яке набрало законної сили,

14.05.2004р. між ОСОБА_1 та товариством з відповідальністю „Интерпак" було

укладено два договори купівлі-продажу, за яким відповідач продав, а позивач

придбав будівлю АЗС (літера А-1), будівлю диспетчерської (літера ї боксу для

ремонту автомобілів (літера В-2), будівлю гаражу (літера Г-1),  будівлю котельні  (літера Д-1), будівлю КПП (літера Е-1), будівлю

гаражу (літера Ж-2), будівлю складу (літера И-1), будівлю автопавільйону

(літера К-1), будівлю прибиральні 

(літера З),  будівлю сараю (літера

Л), огородження №1-4, покриття площею 6816,8 кв.м, будівлю  столярного цеху (літера А-1), які розташовані

за адресою: вул. Шахтарів Донбасу, 1 а у м. Донецьку. Проте, у зв'язку з

невиконанням позивачем умов договорів щодо оплати нерухомого майна, на підставі

ст. 651 Цивільного кодексу України, вказаним рішенням Куйбишевського районного

суду м. Донецька від 30.06.2006р. по 

справі № 2495/06 договори купівлі-продажу  було розірвано та зобов'язано позивача

повернути відповідачу передані йому за актами приймання передачі від

14.05.2004р. об'єкти нерухомості.

Відповідно до ч.4 ст. 35

Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи,

що набрало законної сили,  є

обов'язковим  для господарського суду

щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, доведеним є той факт,

що внаслідок розірвання в судовому порядку договорів купівлі продажу право

власності перейшло до продавця, тобто до відповідача по цій справі.

          Крім того, позивач посилається на те,

що спірний договір оренди з боку позивача ніколи не підписувався та не

скріплявся печаткою і просить суд призначити техніко-криміналістичну та

почеркознавчу експертизи.   Дане

ствердження протирічить фактичним обставинам справи.

          Відповідно до ст. 32 Господарського

процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на

підставі  яких господарський   суд  

у  визначеному  законом 

порядку  встановлює наявність  чи 

відсутність  обставин, на яких

грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

          Як вбачається з постанови про відмову

в порушенні кримінальної справи від 31.03.2008р. та листа № 11/13о/м1349 від

31.03.2008р. Куйбишевського районного відділу Донецького міського управління

внутрішніх справ України в Донецькій області в ході перевірки звернення

директора товариства з обмеженою відповідальністю „Интерпак" Юричевої В.О.

на підставі відібраних зразків підпису Юричевої В.О. та оригіналу договору

оренди за №1/04-06 від 01.11.2006р. було проведено почеркознавче дослідження.

За висновками старшого експерта Кравець О.О. підпис на вказаному договорі

виконано саме Юричевою В.О.. Враховуючи те, що факт підробки підпису не

підтвердився, Куйбишевським  районним

відділом Донецького міського управління внутрішніх справ України в Донецькій області

було відмовлено в порушенні кримінальної справи за вказаними обставинами, що

також є доказом в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу

України.

Інших доказів невідповідності

спірного договору оренди №1/04-06 від 01.11.2006р. закону  позивачем 

не надано.

За таких обставин, враховуючи, що

вимоги про визнання недійсним договору №1/04-06 від 01.11.2006р. не доведені

фактичними обставинами справи, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов

висновку про відмову у позові.

Що стосується вимог позивача

відмовити відповідачу у стягненні заборгованості з товариства   з  

обмеженою  відповідальністю

„Интерпак" в  сумі 541073,16грн. за

договором оренди №1/04-06 від 01.11.2006р., то як вірно зазначив суд першої

інстанції, стягнення  зазначеної суми  було предметом розгляду по справі №8/10, за

результатами якого 06.03.2008р. було прийнято відповідне рішення.

          Клопотання  позивача, заявника скарги, про призначення

експертиз  судом розглянуто та відхилено,

оскільки в матеріалах справи наявні докази, які спростовують факт підробки

підпису  директора Юричевої В.О. на

спірному договорі оренди № 1/04-06 від 01.11.2006р.

Враховуючи викладене, судова

колегія не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

З урахуванням викладеного та

керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, -   

П О С Т А Н О В И Л А :

          Апеляційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю "Интерпак", м. Донецьк на рішення

господарського суду Донецької області від 02.04.2008р. по справі № 8/27пд  - залишити 

без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької

області від 02.04.2008р. по справі № 8/27пд за товариства з обмеженою

відповідальністю "Интерпак", м. Донецьк до суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк про визнання недійсним договору

оренди № 1/04-06 від 01.11.2006р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого

господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний

господарський суд.

Результати розгляду апеляційної

скарги оголошені в судовому засіданні.

Головуючий         

Судді:         

          Надруковано: 4 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

          1-у справу

          1-ДАГС